Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Щасливі, незважаючи на переслідування

Щасливі, незважаючи на переслідування

Щасливі, незважаючи на переслідування

«Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене» (МАТВІЯ 5:11).

1. У чому Ісус запевнив своїх послідовників?

КОЛИ Ісус уперше посилав своїх апостолів проповідувати про Царство, він попередив їх, що вони зіткнуться з протидією. Ісус сказав: «За Ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти» (Матвія 10:5—18, 22). Але раніше, у своїй Нагірній проповіді, він запевнив апостолів та інших своїх послідовників, що така протидія необов’язково позбавлятиме їх відчуття глибокого щастя. Ісус навіть показав, що ті, кого будуть переслідувати як християн, почуватимуться через це щасливими! Як переслідування може приносити щастя?

Страждання за праведність

2. Які страждання приносять щастя, за словами Ісуса і апостола Петра?

2 Восьма причина для щастя, яку навів Ісус, така: «Блаженні вигнані за правду [«переслідувані за праведність», СМ], бо їхнє Царство Небесне» (Матвія 5:10). У стражданні як такому немає нічого похвального. Апостол Петро писав: «Яка похвала, коли терпите ви, як вас б’ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові». Далі він сказав: «Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник, а коли — як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те» (1 Петра 2:20; 4:15, 16). Згідно з Ісусовими словами, страждання приносять щастя, якщо їх доводиться зносити заради праведності.

3. а) Що означає бути переслідуваним за праведність? б) Як переслідування впливало на ранніх християн?

3 Мірилом справжньої праведності є виконання волі Бога та його наказів. Отже, коли хтось страждає за праведність, це означає, що він страждає тому, що не піддається тиску порушувати Божі норми і вимоги. Апостоли зносили переслідування з боку юдейських провідників тому, що не погодилися припинити проповідування в ім’я Ісуса (Дії 4:18—20; 5:27—29, 40). Чи це позбавило їх радості або зупинило їхню проповідницьку діяльність? Аж ніяк! «Вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса. І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа» (Дії 5:41, 42). Переслідування принесло їм радість і укріпило їхню ревність до проповідування. Згодом ранні християни зазнали гонінь з боку римлян, оскільки відмовлялися брати участь у поклонінні імператору.

4. Які декотрі з причин переслідування християн?

4 У наші дні Свідків Єгови переслідують за те, що вони відмовляються припиняти проповідування «доброї новини про царство» (Матвія 24:14НС). Коли на проведення їхніх християнських зібрань накладають заборону, вони, відповідно до біблійного наказу, не припиняють збиратися разом, навіть якщо через це їм доводиться страждати (Євреїв 10:24, 25). Їх також переслідують за християнський нейтралітет або за відмову від неправильного використання крові (Івана 17:14; Дії 15:28, 29). Незважаючи на це, обстоювання праведності приносить сьогоднішнім Божим служителям глибокий внутрішній мир і щастя (1 Петра 3:14).

Ганьба заради Христа

5. Яка головна причина того, що служителів Єгови переслідують у наш час?

5 Дев’ята причина для щастя, про яку Ісус говорив у своїй Нагірній проповіді, також пов’язана з переслідуванням. Він сказав: «Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене» (Матвія 5:11). Головна причина переслідування служителів Єгови полягає в тому, що вони не є частиною теперішньої злої системи. Ісус пояснив своїм учням: «Коли б ви зі світу були, то своє світ любив би. А що ви не зі світу, але Я вас зі світу обрав, тому світ вас ненавидить» (Івана 15:19). Подібно висловився і апостол Петро: «Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають» (1 Петра 4:4).

6. а) Чому членів останку та їхніх товаришів ганьблять і переслідують? б) Чи така ганьба робить нас менш щасливими?

6 Ми вже побачили, що ранніх християн переслідували за відмову припинити проповідування в ім’я Ісуса. Христос дав своїм послідовникам таке доручення: «Моїми ви свідками будете... аж до останнього краю землі» (Дії 1:8). Вірний останок Христових помазаних братів за підтримки своїх відданих товаришів, «натовпу великого», ревно виконує це доручення (Об’явлення 7:9). Тому Сатана «пішов воювати з останком насіння її [насіння «жінки», яка зображає небесну частину Божої організації], що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове» (Об’явлення 12:9, 17). Будучи Свідками Єгови, ми свідчимо про Ісуса, який нині править як Цар уряду Божого Царства. Цей уряд знищить людські правління, котрі будуть перешкодою на шляху до праведного нового світу Бога (Даниїла 2:44; 2 Петра 3:13). За свідчення про Царство нас ганьблять і переслідують, але ми вважаємо щастям страждати за Христове ім’я (1 Петра 4:14).

7, 8. Що противники облудно наговорювали на ранніх християн?

7 Ісус сказав, що його послідовникам слід вважати себе щасливими навіть тоді, коли люди на них «будуть облудно... наговорювати всяке слово лихе» заради нього (Матвія 5:11). Саме так і траплялося з ранніми християнами. Коли апостол Павло був ув’язнений у Римі приблизно в 59—61 роках н. е., юдейські провідники сказали про християн: «Відомо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються» (Дії 28:22). Павла й Силу було звинувачено в тім, що вони «світ сколотили» і «проти наказів кесаря чинять» (Дії 17:6, 7).

8 Описуючи християн часів Римської імперії, історик Кеннет Скот Латюрет сказав: «Звинувачення були різними. За відмову брати участь у поганських церемоніях християн називали атеїстами. Через неучасть у багатьох сферах суспільного життя — в поганських святах, публічних розвагах... з них глузували, вважаючи їх людиноненависниками... Казали, що чоловіки і жінки сходяться вночі... і займаються розпустою з ким доведеться... Оскільки на відзначенні [Спомину Христової смерті] не було нікого, крім віруючих, ходили плітки про те, ніби християни регулярно приносять у жертву малих дітей і п’ють їхню кров та їдять плоть». На додаток, ранніх християн вважали ворогами держави, тому що вони відмовлялися підтримувати культ імператора.

9. Як християни першого століття реагували на фальшиві звинувачення проти них і яка ситуація існує сьогодні?

9 Фальшиві звинувачення не утримували ранніх християн від того, щоб виконувати доручення проповідувати добру новину про Царство. У 60—61 роках н. е. Павло вже міг сказати, що добра новина «на цілому світі плодоносна й росте» і що вона «проповідана всьому створінню під небом» (Колосян 1:5, 6, 23). Те саме відбувається й сьогодні. Проти Свідків Єгови, так як це було у випадку з християнами першого століття, висуваються фальшиві звинувачення. Однак у наші дні справа проповідування звістки про Царство процвітає і робить щасливими тих, хто бере в ній участь.

Щасливі, зносячи переслідування, подібно до пророків

10, 11. а) Якими словами Ісус закінчив обговорення дев’ятої причини для щастя і чому? б) За що переслідували пророків? Наведіть приклади.

10 Обговорення дев’ятої причини для щастя Ісус закінчив такими словами: «Радійте... Бо так гнали й пророків, що були перед вами» (Матвія 5:12). Пророків, яких Єгова посилав до невірних ізраїльтян із попередженнями, погано приймали і часто переслідували (Єремії 7:25, 26). Апостол Павло засвідчив цей факт, коли написав: «І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати... про пророків, що вірою... дізнали наруги та рани, а також кайдани й в’язниці» (Євреїв 11:32—38).

11 За часу правління злого царя Ахава та його дружини Єзавелі чимало пророків Єгови було вбито мечем (1 Царів 18:4, 13; 19:10). Пророка Єремію забили в колодки, а згодом вкинули до ями з багном (Єремії 20:1, 2; 38:6). Пророка Даниїла вкинули до лев’ячого лігва (Даниїла 6:17, 18). Усіх цих дохристиянських пророків переслідували за те, що вони обстоювали правдиве поклоніння Єгові. Багатьох пророків переслідували юдейські релігійні провідники. Звертаючись до книжників і фарисеїв, Ісус сказав: «Сини ви убивців пророків» (Матвія 23:31).

12. Чому ми як Свідки Єгови вважаємо за честь зносити переслідування, подібно до пророків давнини?

12 Сьогодні нас як Свідків Єгови часто переслідують за ревне проповідування доброї новини про Царство. Вороги звинувачують нас у «настирливому прозелітизмі», але ми знаємо, що вірні поклонники Єгови й до нас стикалися з подібною критикою (Єремії 11:21; 20:8, 11). Ми вважаємо за честь страждати з тої самої причини, з якої страждали вірні пророки давнини. Учень Яків писав: «Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння,— вони промовляли Господнім Ім’ям! Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів» (Якова 5:10, 11).

Вагомі причини для щастя

13. а) Чому переслідування не знеохочує нас? б) Завдяки чому ми можемо залишатися непохитними і про що це свідчить?

13 Ми зовсім не знеохочуємося через переслідування. Нас потішає усвідомлення того, що ми йдемо слідами пророків, ранніх християн і самого Ісуса Христа (1 Петра 2:21). Глибоке задоволення нам приносить Святе Письмо, зокрема дотримання таких слів апостола Петра: «Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробування, немовби чужому випадку для вас. Коли ж вас ганьблять за Христове Ім’я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий» (1 Петра 4:12, 14). З досвіду ми знаємо, що можемо залишатися непохитними під час переслідувань лише завдяки тому, що дух Єгови спочиває на нас і додає нам сили. Підтримка святого духу свідчить про те, що Єгова благословляє нас, а через це ми почуваємося дуже щасливими (Псалом 5:13; Филип’ян 1:27—29).

14. Які в нас є причини радіти, що нас переслідують за праведність?

14 Можна назвати ще одну причину, з якої спротив і переслідування за праведність роблять нас щасливими: вони доводять, що ми живемо як правдиві християни і виявляємо побожну відданість. Апостол Павло писав: «Усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі,— будуть переслідувані» (2 Тимофія 3:12). Ми дуже щасливі, що, зберігаючи непорочність у випробуваннях, можемо відповісти на закид Сатани, ніби всі створіння Єгови служать Богові з егоїстичних спонук (Йова 1:9—11; 2:3, 4). Ми радіємо, що можемо робити внесок, хай і незначний, у виправдання справедливої влади Єгови (Приповістей 27:11).

Веселіться через нагороду

15, 16. а) Яку причину для того, щоб ‘радіти та веселитися’, навів Ісус? б) Яка нагорода для помазаних християн приготована «на небесах» і як будуть нагороджені також «інші вівці»?

15 Ісус показав, чому ще ми можемо радіти, коли нас обмовляють і переслідують, як і пророків давнини. Навівши дев’яту причину для щастя, він сказав: «Радійте та веселіться,— нагорода-бо ваша велика на небесах» (Матвія 5:12). Апостол Павло писав: «Заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім» (Римлян 6:23). Отже, ‘великою нагородою’ є життя. І це не плата, яку можна заробити, а щедрий дар. Ісус сказав, що ця нагорода «на небесах» тому, що вона походить від Єгови.

16 Помазанці отримують «вінця життя», яким для них є безсмертне життя з Христом у небі (Якова 1:12, 17). Люди з земною надією, «інші вівці», з нетерпінням чекають часу, коли успадкують вічне життя в раю на землі (Івана 10:16; Об’явлення 21:3—5). Для обох цих груп «нагорода» не є чимось заслуженим. Як помазанці, так і «інші вівці» отримують свою нагороду завдяки «великій Божій благодаті». Це спонукало апостола Павла сказати: «Дяка Богові за невимовний дар Його!» (2 Коринтян 9:14, 15).

17. Чому ми можемо бути щасливими і ‘веселитися’, коли нас переслідують?

17 Апостол Павло писав християнам, на яких незабаром чекало жорстоке переслідування з боку імператора Нерона: «Хвалимося [«радіємо», СМ] в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість — досвід, а досвід — надію, а надія не засоромить». Також він сказав: «Тіштесь надією, утиски терпіть» (Римлян 5:3—5; 12:12). Без різниці, небесна в нас надія чи земна, наша нагорода за вірність у випробуваннях є незмірно більшою, ніж ми заслуговуємо. Немає меж радості, яку приносить нам перспектива жити вічно під правлінням нашого Царя, Ісуса Христа, і служити нашому небесному Отцю, Єгові, та прославляти його. Ми справді ‘веселимося’.

18. Чого можна очікувати від народів перед кінцем і що зробить Єгова?

18 У деяких країнах Свідків Єгови переслідували і переслідують. У своєму пророцтві про закінчення системи речей Ісус попередив правдивих християн: «Вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє» (Матвія 24:9). Перед кінцем Сатана спонукає ці народи виявити свою ненависть до народу Єгови (Єзекіїля 38:10—12, 14—16). Це стане ознакою того, що для Єгови прийшов час діяти. «І звеличуся, і покажу Свою святість, і буду пізнаний на очах численних народів, і вони пізнають, що Я — Господь [«Єгова», НС]!» (Єзекіїля 38:23). Таким чином Єгова освятить своє величне ім’я і визволить свій народ від переслідування. Тож «блаженна людина, що витерпить» (Якова 1:12).

19. Що нам потрібно робити, очікуючи великого дня Єгови?

19 З наближенням цього великого дня Єгови радіймо, «що сподобились прийняти зневагу» за Ісусове ім’я (2 Петра 3:10—13; Дії 5:41). Подібно до ранніх християн, продовжуймо «безупинно» навчати людей. Звіщаймо їм добру новину про Христа і його Царський уряд, очікуючи своєї нагороди в новому праведному світі Єгови (Дії 5:42; Якова 5:11).

Повторення

• Що означає страждати за праведність?

• Як на ранніх християн впливало переслідування?

• Чому можна сказати, що Свідків Єгови переслідують так само, як пророків давнини?

• Чому ми можемо ‘радіти та веселитися’ через те, що нас переслідують?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінках 16, 17]

«Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть».

[Відомості про джерело]

В’язні: Chicago Herald-American.