Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Народження, про яке слід пам’ятати

Народження, про яке слід пам’ятати

Народження, про яке слід пам’ятати

«Сьогодні... народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Луки 2:11).

БЛИЗЬКО двох тисяч років тому одна жінка народила в місті Віфлеємі хлопчика. Небагато хто з місцевих жителів усвідомлював важливість цього народження. Але кілька пастухів, які тої ночі були в полі зі своїми отарами, бачили безліч ангелів, що співали: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля [«мир людям доброї волі», Левицький]» (Луки 2:8—14).

Після цього, як і сказали ангели, пастухи знайшли Марію та її чоловіка, Йосипа, у хліві. Марія назвала дитину Ісусом. Вона поклала її у хліві в ясла, тобто корито для годування тварин (Луки 1:31; 2:12). Відтоді минуло дві тисячі років. Сьогодні приблизно третина всіх людей на землі заявляє, що йде слідами Ісуса Христа. А події, пов’язані з його народженням, лягли в основу оповіді, яку можна почути, мабуть, частіше, ніж будь-яку іншу в історії людства.

Іспанія — країна, де міцно вкоренилися католицькі звичаї і багато уваги приділяється традиційним святам. У цій країні розвинулося чимало традицій на згадку про події тієї незвичайної ночі у Віфлеємі.

Іспанське Різдво

Починаючи з XIII століття, одним з найвідоміших атрибутів іспанських свят є вертеп, або сценка з яслами. У багатьох сім’ях виготовляють маленькі макети ясел, в яких було покладено Ісуса. Глиняні фігурки зображають пастухів і магів (або трьох царів), а також Йосипа, Марію та Ісуса. На різдвяні свята біля ратуш часто виставляють великі сцени з яслами, фігури в яких майже натуральної величини. Франциск Ассизький, очевидно, запровадив цю традицію в Італії, щоб привернути увагу людей до євангельської оповіді про народження Ісуса. Згодом францисканські ченці популяризували її в Іспанії та багатьох інших країнах.

В Іспанії протягом святкування Різдва чимало уваги приділяється магам, подібно як в інших країнах Санта Клаусу або святому Миколаю. Вважається, що 6 січня, під час Діа де реєс (Дня царів), маги дарують іспанським дітям подарунки так само, як, за поширеним віруванням, маги принесли подарунки новонародженому Ісусу. Однак небагато людей знає, що в євангельській оповіді не сказано, скільки магів (або мудреців) прийшло до Ісуса. Також вони були не царями, а астрологами *. Крім того, після візиту магів Ірод, бажаючи знищити Ісуса, наказав убити у Віфлеємі всіх хлопчиків віком «від двох років і менше». Це показує, що їхній візит відбувся через досить багато часу після Ісусового народження (Матвія 2:11, 16).

Починаючи з XII століття, в деяких містах Іспанії стали влаштовувати театралізовані вистави про народження Ісуса, до яких включали сцену приходу пастухів до Віфлеєма, а згодом і сцену приходу магів. У наші дні в більшості іспанських міст 5 січня можна побачити кабалґата — процесії, під час яких «три царі» їдуть на оздоблених платформах через центр міста і роздають глядачам солодощі. Святкове дійство пожвавлюють традиційні різдвяні декорації і біянсікос (колядки).

Більшість іспанських сімей полюбляє особливі вечері напередодні Різдва (24 грудня). Традиційними стравами на цих вечерях є туррон (солодощі з мигдалю й меду), марципани, сухофрукти, запечене м’ясо молодого баранчика і морепродукти. Члени сім’ї, навіть якщо вони живуть дуже далеко, стараються зібратися разом на цю подію. Під час ще одного традиційного обіду, 6 січня, сім’ї їдять роскон де реєс, пиріг «царів» у формі кільця; всередині пирога сховано сорпреса (маленькі фігурки). Подібна традиція існувала за часів Риму: раб, котрому діставався шматок зі схованим сюрпризом, ставав «царем» на один день.

«Найщасливіша й найбільш пожвавлена пора в році»

Хоч би які традиції розвинулися в окремих місцевостях, в усьому світі головним святом стало Різдво. В енциклопедії «Уорлд бук» Різдво описано як «найщасливішу й найбільш пожвавлену пора в році для мільйонів християн, а деколи і для нехристиян по цілому світі». Чи це є чимось позитивним?

Народження Ісуса — це, безперечно, історична подія. Про її важливість свідчить те, що ангели назвали її передвістям «миру людям доброї волі».

Проте, як зазначає іспанський журналіст Хуан Аріяс, «на зорі християнства Різдво не святкували». Якщо це так, то звідки походить традиція відзначати Різдво? Як можна найліпшим способом показати, що ми пам’ятаємо про народження й життя Ісуса? Відповіді на ці запитання ви знайдете в наступній статті.

[Примітка]

^ абз. 8 У книжці «Святе Письмо. Текст з коментарями вчителів Товариства Ісуса» («La Sagrada Escritura​—Texto y comentario por profesores de la Compañía de Jesús») говориться, що «у персів, мідян і халдеїв маги утворювали священицький клас, який підтримував окультні науки, астрологію і медицину». Незважаючи на це, в середні віки групу магів, що вирушила в дорогу, аби побачити маленького Ісуса, було зараховано до числа святих. Тоді ж їм дали імена Мелхіор, Каспар і Валтасар. Вважається, що їхні останки зберігаються у Кельнському соборі в Німеччині.