Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Цікаві думки з книги Приповістей

Цікаві думки з книги Приповістей

Слово Єгови живе

Цікаві думки з книги Приповістей

ЦАР стародавнього Ізраїлю, Соломон, «проказав три тисячі приказок» (1 Царів 5:12). Як же чудово, що ми можемо черпати мудрість з його прислів’їв! У біблійній книзі Приповістей, яка була завершена приблизно 717 року до н. е., міститься чимало приказок Соломона. Лише два останні розділи цієї книги належать іншим письменникам — Агуру, синові Якеєвому, і царю Лемуїлу. Але дехто вважає, що Лемуїл — це ще одне ім’я Соломона.

Натхнені прислів’я у книзі Приповістей мають подвійну мету: вони допомагають здобути мудрість і міцно триматись напоумлення (Приповістей 1:2). Завдяки їм ми набуваємо мудрість, тобто здатність ясно бачити суть тої чи іншої справи і застосовувати знання, щоб вирішувати проблеми. Також ми отримуємо напоумлення згідно з моральними нормами. Наскільки ж мудро звертатись до книги Приповістей і зважати на її поради! Це формуватиме наше серце, приноситиме нам щастя і сприятиме успіху (Євреїв 4:12).

«МУДРІСТЬ ЗДОБУДЬ... МІЦНО ТРИМАЙСЯ НАПУЧУВАННЯ»

(Приповістей 1:1—9:18)

«Кличе мудрість на вулиці»,— говорить Соломон (Приповістей 1:20). Чому нам треба слухатись її голосу? У 2-му розділі перераховано багато благ, які приносить набута мудрість. А про те, як зав’язувати дружбу з Єговою, розповідається в 3-му розділі. Далі Соломон говорить: «Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму! Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи» (Приповістей 4:7, 13).

Що нам допоможе чинити опір неморальності цього світу? П’ятий розділ книги Приповістей радить нам виявляти розважність, розпізнавати спокуси світу, а також зважати на жахливі наслідки неморальної поведінки. Наступний розділ застерігає нас про погляди і вчинки, які загрожували б нашим стосункам з Єговою. У 7-му розділі описано, як поводиться аморальна людина. Про мудрість і її заклик цікаво розповідається у 8-му розділі. А 9-й розділ образною мовою підсумовує вищезгадані думки і спонукує нас набувати мудрості.

Відповіді на біблійні запитання:

1:7 (примітка в Хом.); 9:10. В якому розумінні страх перед Єговою є «початком знання» і «початком премудрости»? Той, хто не має страху перед Єговою, насправді не має знання. Адже Бог є Творцем усього та Автором Святого Письма (Римлян 1:20; 2 Тимофія 3:16, 17). Лише від нього походить справжнє знання. Тож знання починається з благоговійного страху перед Єговою. Побожний страх є також початком мудрості, тому що мудрість неможливо набути без знання. Більш того, людина, якій бракує страху перед Єговою, не буде використовувати знання на славу Творцю.

7:1, 2. Що означають такі вирази, як «слова мої» і «мої... заповіді»? Окрім біблійних учень, тут ідеться про правила, встановлені батьками на благо всієї сім’ї. Діти мусять твердо дотримуватися цих правил, а також біблійних вказівок, яких їх навчають батьки.

7:5. Чому блудницю названо «чужинкою»? У Приповістей 2:16, 17 про «чужинку» говориться, що вона «заповіт свого Бога забула». Ті, хто поклонявся фальшивим богам, або особи, які нехтували Мойсеєвим Законом, у тому числі блудники, називалися чужинцями (Єремії 2:25; 3:13).

8:30. Хто є «майстром»? Уособлена мудрість називає себе майстром. Тут подається не лише буквальний опис різних граней мудрості. Ця персоніфікація образно змальовує первонародженого Божого Сина, Ісуса Христа, до того, як він став людиною. Ще задовго до появи Ісуса на землі Бог мав його «на початку Своєї дороги» (Приповістей 8:22). Цей «майстер» трудився зі своїм Батьком під час створення всього видимого і невидимого (Колосян 1:15—17).

9:17. Що таке «вода крадена» і чому вона «солодка»? Біблія каже, що отримувати задоволення від інтимного зв’язку в шлюбі — це наче пити прохолодну воду з колодязя. А от крадена вода означає неморальні статеві стосунки, які хтось намагається приховати (Приповістей 5:15—17). Саме прихованість таких стосунків робить цю образну воду солодкою.

Уроки для нас:

1:10—14. Нам треба остерігатися, щоб грішники не звели нас своїми обіцянками про збагачення.

3:3. Слід високо цінувати милість та правду і, так би мовити, одягати їх на себе, немов дороге намисто. Також ми повинні зробити милість і правду своїми невід’ємними рисами, наче написавши їх на серці.

4:18. Знання про духовне розкривається поступово. Якщо ми хочемо перебувати у світлі, то мусимо постійно виявляти смирення і лагідність.

5:8. Потрібно остерігатися будь-якого неморального впливу, котрий може справляти музика, розваги, Інтернет, книжки та журнали.

5:21. Чи згодився б той, хто любить Єгову, пожертвувати дружбою з правдивим Богом заради кількох хвилин насолоди? Звичайно, що ні! Найсильнішу спонуку зберігати моральну чистоту нам дає усвідомлення того, що Єгова бачить наші дії і що ми несемо перед Богом відповідальність за них.

6:1—5. Яка ж чудова порада міститься в цих віршах! Нам радиться не ‘поручатися’ за когось, тобто не брати на себе необачно якогось фінансового зобов’язання за інших. А як бути, коли при ретельнішому розгляді справи ми побачили, що вчинили немудро? Тоді без зволікань ‘напираймо на свого ближнього’ і робімо все можливе, щоб залагодити справу.

6:16—19. Згадані тут сім основних понять стосуються майже будь-якої грішної поведінки. Ми мусимо навчитися ненавидіти все це.

6:20—24. Якщо виховувати дитину за біблійними нормами, то це допоможе їй не потрапити в пастку неморальності. Батьки не повинні легковажити своїми обов’язками щодо такого виховання.

7:4. Нам треба розвивати любов до мудрості та розуміння.

ОСОБЛИВІ НАГАДУВАННЯ ДЛЯ НАС

(Приповістей 10:1—29:27)

Решта приповістей Соломона — це окремі короткі висловлювання. Вони подаються у вигляді протиставлень, аналогій і порівнянь. У цих приказках містяться корисні уроки щодо мислення, мови і поведінки.

У розділах з 10-го по 24-й підкреслено цінність благоговійного страху перед Єговою. Приказки в розділах з 25-го по 29-й записані «людьми Єзекії, Юдиного царя» (Приповістей 25:1). З цих приповісток ми отримаємо дуже важливі уроки. Передусім вони вчать нас покладатися на Єгову.

Відповіді на біблійні запитання:

10:6 (Хом.). Як «уста безбожних таять насильство»? Це може означати, що влесливою мовою безбожні приховують свої злісні наміри, аби шкодити іншим. Або ж тут ідеться про те, що безбожні змушені замовкнути через нерідко вороже ставлення до них.

10:10. В якому розумінні той, «хто оком моргає... смуток дає»? «Людина нікчемна» не лише має «лукаві уста», але й намагається приховати власні спонуки за допомогою міміки і жестів, наприклад «моргає очима своїми» (Приповістей 6:12, 13). Таким обманом нікчемна людина може завдати своїй жертві сильного душевного болю.

10:29. Що таке «дорога Господня»? Тут ідеться про те, як Єгова обходиться з людьми, а не про спосіб життя, який нам треба вибрати. Саме завдяки тому, як Бог ставиться до людей, непорочні почуваються безпечно, а злих чекає загибель.

11:31. Чому безбожному надолужується більше, ніж праведному? Згадане тут надолуження, або відплата, стосується покарання, котре в тій чи іншій мірі отримує кожна людина. Коли помиляється праведний, то покаранням за його помилки є напоумлення. Безбожник же грішить свідомо і не хоче поступати правильно. Тому він заслуговує суворого покарання й отримує його.

12:23. Що означає ‘приховувати знання’? Це не означає повністю приховувати їх. Натомість це значить бути розсудливим і не хизуватися своїми знаннями.

14:17 (Хом.). Чому «розважливий зносить усе»? Розважлива людина старається ‘не належати світу’ (Івана 15:19). Такій людині потрібна витривалість, коли вона має справу з тими, хто не розуміє її позиції.

18:19. Яким чином «розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне»? Подібно до укріпленого міста в облозі, така людина, можливо, вперто відмовляється йти на примирення. Незгода між нею і кривдником може легко перетворитися на нездоланну перешкоду і стати немов «засуви за́мку».

Уроки для нас:

10:11—14. Щоб ми своїми словами зміцняли інших, наш розум має бути наповнений точним знанням, а серце — спонукане любов’ю. Мудрість має впливати на нашу мову.

10:19; 12:18; 13:3; 15:28; 17:28. Не будьмо багатослівними і говорімо розважно.

11:1; 16:11; 20:10, 23. Єгова хоче, щоб ми були чесними в ділових справах.

11:4. Нерозумно накопичувати статки, нехтуючи особистим вивченням Біблії, відвідуванням зібрань, молитвами і проповідницьким служінням.

13:4. Замало просто бажати певних обов’язків у зборі або прагнути жити в новому світі. Нам слід бути старанними і наполегливо докладати зусиль, щоб відповідати вимогам.

13:24; 29:15, 21. Люблячі батьки не розпещують свою дитину і не дивляться крізь пальці на її помилки. Натомість батько чи матір стараються виправляти дитину, перш ніж погані звички глибоко вкореняться в її серці.

14:10. Ми не завжди в стані точно висловити те, що в нас на серці, і не завжди нас зрозуміють. Інші можуть тільки до певної міри надати нам емоційну підтримку. Тому деякі труднощі нам доведеться зносити, покладаючись тільки на Єгову.

15:7. Нам не слід відразу засипати співрозмовника всім, що ми знаємо, подібно як фермер не висипає все своє насіння в одне місце. Мудрий розсіває знання потроху, відповідно до потреб людини.

15:15; 18:14. Зберігаючи позитивний склад розуму, ми не втрачатимемо радості навіть за несприятливих обставин.

17:24. Нам не треба наслідувати «глупця», погляд і думки якого блукають, замість того щоб зосереджуватись на важливих справах. Радше ми повинні здобувати розуміння, щоб діяти мудро.

23:6—8. Було б неправильно виявляти гостинність напоказ.

27:21. Іноді похвала показує, ким ми є насправді. Коли похвала спонукує нас визнати нашу залежність від Єгови і заохочує нас далі служити йому, то це свідчить про смирення. Якщо ж через похвалу розвивається почуття вищості, то це показує, що людині бракує смирення.

27:23—27. За допомогою прикладу про пастуха й овець ці приповісті підкреслюють, наскільки важливо знаходити задоволення у простому способі життя. Таке задоволення людина отримує від наполегливої праці *.

28:5. Якщо ми шукаємо Єгову, звертаючись до нього в молитві та вивчаючи його Слово, то зможемо ‘все розуміти’, аби належно служити йому.

ВАЖЛИВІ ПОРАДИ

(Приповістей 30:1—31:31)

Біблійна книга Приповістей закінчується двома важливими приказками (Приповістей 30:1; 31:1). Використовуючи порівняння, які спонукують задуматися, Агур змальовує невгамовність жадібності і пояснює, наскільки непередбаченими є способи, якими хитрий чоловік може звабити дівчину  *. Також його слова застерігають про небезпеку самозвеличення й гніву.

Важливі і розсудливі поради, які Лемуїл отримав від своєї матері, стосуються вживання вина та п’янких напоїв і нагадують про справедливий суд. А ось як завершується опис чеснотливої жінки: «Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють» (Приповістей 31:31).

Здобудь мудрість, приймай напоумлення, розвивай побожний страх, покладайся на Єгову. Яких же цінних уроків ми вчимося з натхнених приповістей! Намагаймось якнайповніше застосовувати поміщені в них поради. Тоді кожен з нас почуватиметься щасливим як «муж, що боїться Господа» (Псалом 112:1).

[Примітки]

^ абз. 13 Дивіться «Вартову башту» за 1 серпня 1991 року, сторінка 31 (рос.).

^ абз. 15 Дивіться «Вартову башту» за 1 липня 1992 року, сторінка 31.

[Ілюстрації на сторінці 16]

Лише від Єгови походить справжнє знання.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Що означає ‘розсівати знання’?