Мужні завдяки вірі і побожному страху

«Будь сильний та відважний... з тобою Господь, Бог твій» (ІСУСА НАВИНА 1:9).

1, 2. а) Які шанси перемогти ханаанеян були в Ізраїля, якщо дивитися з людського погляду? б) Яке запевнення отримав Ісус Навин?

У 1473 році до н. е. ізраїльтяни збиралися увійти в Обіцяну землю. Мойсей попередив ізраїльський народ про труднощі, які чекали його: «Ти сьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба, народом великим та високим, велетнями... про яких ти чув: «Хто стане перед велетнями?» (Повторення Закону 9:1, 2). Справді, ці велетні були славнозвісними воїнами. Більш того, деякі ханаанські народи мали армії, добре споряджені кіньми та колісницями з залізними шаблеподібними серпами на колесах (Суддів 4:13).

² Ізраїль же був народом, який звільнився з рабства і вже 40 років мандрував пустелею. Тож з людського погляду ізраїльтяни мали мізерні шанси на перемогу. Проте в Мойсея була сильна віра — він «бачив», як Єгова веде свій народ (Євреїв 11:27). «Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою,— сказав Мойсей ізраїльтянам.— Він вигубить їх і Він понижуватиме їх перед тобою» (Повторення Закону 9:3; Псалом 33:16, 17). Після смерті Мойсея Єгова запевнив Ісуса Навина у своїй підтримці: «Тепер уставай, перейди цей Йордан ти та ввесь народ цей до того Краю, що Я даю їм, Ізраїлевим синам. Не встоїть ніхто перед тобою по всі дні життя твого. Як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою» (Ісуса Навина 1:2, 5).

3. Завдяки чому Ісус Навин був мужній і мав міцну віру?

³ Щоб мати підтримку і керівництво Єгови, Ісус Навин мусив читати Божий закон, роздумувати над ним і застосовувати його у своєму житті. «Тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі,— запевнив його Єгова.— Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити» (Ісуса Навина 1:8, 9). Ісус Навин слухався Бога, тому був мужній та сильний і діяв мудро. Більшість же його ровесників не слухались Бога. У результаті вони не поводилися мудро і померли в пустині.

Маловірним бракує мужності

4, 5. а) Який погляд мали десятеро розвідників на противагу Ісусу Навину і Калеву? б) Якою була реакція Єгови на невірство ізраїльтян?

⁴ За сорок років до вищезгаданих подій, коли ізраїльтяни вперше підійшли до Ханаану, Мойсей послав 12 чоловіків розвідати той край. Десятеро з них повернулись наляканими. «Ввесь той народ, що ми бачили в ньому, люди високі на зріст,— вигукували вони.— Там ми бачили велетнів, синів Енака, з роду велетнів, і були ми в своїх очах немов та сарана». Чи був «ввесь той народ», у тому числі й сини Енака, велетнями? Ні. А може, нащадки Енака були допотопними нефілім? Звичайно, що ні! Все ж через таке перебільшення страх поширився по цілому табору. Люди навіть хотіли повернутися назад в Єгипет, у землю рабства! (Числа 13:31—14:4).

⁵ Однак два розвідники, Ісус Навин і Калев, прагнули увійти в Обіцяну землю. Про ханаанеян ці чоловіки сказали: «Вони  — хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь,— не бійтеся їх» (Числа 14:9). Чи не занадто оптимістично були налаштовані Ісус Навин і Калев? Аж ніяк. Подібно до решти народу, вони бачили, як за допомогою десятьох кар Єгова принизив могутній Єгипет і його богів. Потім вони були свідками того, як Єгова втопив фараона і його військо в Червоному морі (Псалом 136:15). Безсумнівно, немає виправдання ні десятьом розвідникам, які злякалися, ні народу, що послухався їх. «Аж доки буде цей народ зневажати Мене, і аж доки не будуть вони вірувати в Мене, у всі ті ознаки, що Я учинив був серед нього?» — запитав Єгова, показавши, якого болю завдали йому ізраїльтяни (Числа 14:11).

6. Як мужність пов’язана з вірою і як це видно в наш час?

⁶ Єгова вказав на корінь проблеми — брак віри, через що народ повівся боягузливо. Справді, віра і мужність тісно пов’язані між собою. І цей зв’язок настільки міцний, що апостол Іван написав про християнський збір і його духовну боротьбу такі слова: «Саме наша віра здобула перемогу над світом» (1 Івана 5:4). Сьогодні багато людей виявляє таку ж сильну віру, як Ісус Навин і Калев. Ця віра спонукує понад шість мільйонів Свідків Єгови — молодих і літніх, сильних і кволих — проповідувати добру новину про Царство по цілій землі. Жоден ворог не змусить цю могутню і мужню армію замовкнути (Римлян 8:31).

Не відступайте

7. Що означає «відступати»?

⁷ Сучасні слуги Єгови мужньо проповідують добру новину. Вони мають такий самий погляд, як і апостол Павло, який написав: «Ми ж не з тих, хто відступає, щоб бути знищеним, а з тих, хто вірить, щоб зберегти душу живою» (Євреїв 10:39). Згадане Павлом слово «відступати» не означає тимчасово піддатися страху, оскільки чимало вірних служителів Бога іноді боялися (1 Самуїла 21:13; 1 Царів 19:1—4). Натомість, згідно з одним біблійним словником, «відступати» означає «відходити, цуратися», бути «недбалим у тому, щоб триматися правди». У словнику також сказано, що це слово може бути метафорою, яка ґрунтується на прикладі «опускання вітрил і сповільнення ходу». Хтось, подібно до корабля, може «сповільнити хід» у служінні Богові. Звісно, ті, хто має сильну віру, не збираються сповільнювати хід, коли виникають труднощі, викликані переслідуваннями, слабким здоров’ям або чимось іншим. Вони  наполегливо продовжують служити Єгові, знаючи, що він піклується про них і пам’ятає їхні обмеження (Псалом 55:23; 103:14). Чи у вас така ж віра?

8, 9. а) Як Єгова зміцняв віру ранніх християн? б) Як ми можемо зміцняти свою віру?

⁸ Якось апостоли відчули, що їм бракує віри, тому попросили Ісуса: «Додай нам віри» (Луки 17:5). Їхнє щире прохання було вислухане. Це стало очевидним особливо в П’ятдесятницю 33 року н. е., коли обіцяний святий дух зійшов на Ісусових учнів. Завдяки йому вони глибше зрозуміли наміри і Слово Бога (Івана 14:26; Дії 2:1—4). Віра учнів зміцнилась, і вони взялися за працю проповідування. Незважаючи на протидію, добру новину почуло «усе створіння під небом» (Колосян 1:23; Дії 1:8; 28:22).

⁹ Що нам робити, аби зміцняти свою віру і наполегливо виконувати служіння? Ми, як і перші християни, повинні вивчати Святе Письмо, роздумувати над ним і молитися про святий дух. Вкорінюймо Божу правду у свої розуми й серця, як це робили Ісус Навин, Калев та ранні християни. Лише тоді ми матимемо віру, яка дасть нам необхідної мужності, щоб вистояти в духовній боротьбі і перемогти (Римлян 10:17).

Недостатньо лише вірити, що Бог існує

10. У чому полягає справжня віра?

¹⁰ Як видно з прикладу праведних служителів давнини, віра, яка допомагає бути мужніми і витривалими,— це щось більше, ніж просто віра в те, що Бог існує (Якова 2:19). Щоб мати справжню віру, нам потрібно пізнати Єгову як особу і цілковито довіряти йому (Псалом 78:5—8; Приповістей 3:5, 6). Ми повинні від усього серця вірити, що дотримання Божих законів і принципів йде нам лише на добро (Ісаї 48:17, 18). Також віра означає абсолютну впевненість у тому, що Єгова виконує всі свої обіцянки і «винагороджує тих, хто його наполегливо шукає» (Євреїв 11:1, 6; Ісаї 55:11).

11. Як Ісус Навин і Калев були винагороджені за свою віру й мужність?

¹¹ Така віра постійно зростає. Це відбувається тоді, коли ми живемо правдою, ‘куштуємо’ її блага і ‘бачимо’ керівництво Єгови в житті та його відповіді на наші молитви (Псалом 34:9; 1 Івана 5:14, 15). Ми можемо бути певні, що віра Ісуса Навина і Калева зміцнилася, коли вони ‘скуштували’ великодушність Єгови (Ісуса Навина 23:14). Подумаймо ось над чим. Як Бог і обіцяв цим чоловікам, вони пережили  сорокалітню подорож пустинею (Числа 14:27—30; 32:11, 12). Їм була відведена важлива роль у шестирічному завоюванні Ханаану. Вони мали добре здоров’я, прожили довге життя і навіть отримали свій спадок. Справді, Єгова винагороджує своїх вірних і мужніх служителів! (Ісуса Навина 14:6, 9—14; 19:49, 50; 24:29).

12. Як Єгова ‘звеличує слово Своє’?

¹² Милість, яку Бог виявив до Ісуса Навина й Калева, нагадує слова псалмоспівця: «Бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє» (Псалом 138:2). Єгова пов’язує своє ім’я зі своїм словом, або обіцянкою. А сповнення його обіцянки ‘звеличене’ в тому розумінні, що перевершує всі сподівання (Ефесян 3:20). Єгова ніколи не розчарує тих, для кого він «буде розкішшю» (Псалом 37:3, 4).

Чоловік, який «догодив Богові»

13, 14. Чому Еноху були потрібні віра й мужність?

¹³ Ми можемо багато чого дізнатися про віру й мужність, якщо розглянемо приклад Еноха — іншого свідка дохристиянських часів. Ще до того як Енох почав пророкувати, він, очевидно, знав, що його віра та мужність будуть випробувані. Звідки він міг знати про це? Йому було відомо, що, згідно зі словами Єгови в Едені, мала існувати ворожнеча, тобто ненависть, між слугами Бога і слугами Сатани Диявола (Буття 3:15). Енох також знав, що ця ненависть зародилася ще на початку людської історії, коли Каїн убив свого брата Авеля. Їхній батько, Адам, прожив ще близько 310 років після народження Еноха (Буття 5:3—18).

¹⁴ Незважаючи на все це, Енох мужньо «ходив... з Богом» і засуджував людей за «обурливі слова» проти Єгови (Буття 5:22; Юди 14, 15). Через те що Енох безстрашно обстоював правдиве поклоніння, він, мабуть, нажив собі багато ворогів. Його життя опинилося в небезпеці. У цьому разі Єгова оберіг свого пророка від мук смерті. Еноху було виявлено, що він «догодив Богові», і після того Єгова «переніс» його. Бог припинив життя цього чоловіка, можливо, ввівши його у пророчий транс (Євреїв 11:5, 13; Буття 5:24).

15. Який гарний приклад подав Енох сучасним служителям Єгови?

¹⁵ Відразу після згадки про перенесення Еноха Павло знову наголосив на важливості віри, кажучи: «По суті, без віри неможливо догодити Богові» (Євреїв 11:6). Дійсно, завдяки вірі Енох міг мужньо ходити з Єговою і проголошувати Його присуди безбожному світу. У цьому Енох подав нам гарний приклад. Ми виконуємо подібну працю у світі, який вороже ставиться до правдивого поклоніння і сповнений усіляким злом (Псалом 92:8; Матвія 24:14; Об’явлення 12:17).

Мужність завдяки побожному страху

16, 17. Хто такий Овдій і в якій ситуації він опинився?

¹⁶ Крім віри, існує ще інша риса, яка сприяє мужності,— благоговійний страх перед Богом. Розгляньмо визначний приклад богобоязливої людини, що жила за днів пророка Іллі, а також царя Ахава — правителя північного царства Ізраїлю. Під час правління Ахава поклоніння  Ваалу в північному царстві набуло величезного розмаху. У дні цього царя 450 пророків Ваала і 400 інших пророків — поклонників священної палі, або фалічного символу,— їли «зі столу Єзавелі», Ахавової дружини (1 Царів 16:30—33; 18:19).

¹⁷ Єзавель, яка була запеклим ворогом Єгови, намагалася викоренити з краю правдиве поклоніння. Вона вбила декого з пророків Єгови і хотіла вбити навіть Іллю. Але, послухавшись Божої вказівки, цей пророк утік за Йордан (1 Царів 17:1—3; 18:13). Тільки уявіть собі, як важко було залишатися правдивим поклонником Бога в північному царстві Ізраїлю. А що, якби ви служили при дворі самого царя? Власне в такій ситуації опинився богобоязливий чоловік, на ім’я Овдій *, який був управителем Ахавового дому (1 Царів 18:3).

18. Чому можна сказати, що Овдій подав видатний приклад у поклонінні Єгові?

¹⁸ Безумовно, Овдій, поклоняючись Єгові, виявляв обережність і розсудливість. Однак він не поступався своїми принципами. У 1 Царів 18:3 говориться, що «Овдій був дуже богобійний». Справді, Овдій — видатний приклад чоловіка, який мав страх перед Богом. Цей благотворний страх робив Овдія надзвичайно мужнім, що виявилося відразу після того, як Єзавель убила пророків Єгови.

19. Як виявлялась мужність Овдія?

¹⁹ У Біблії сказано: «Коли Єзавель вигублювала Господніх пророків, то Овдій узяв сотню пророків, та й сховав їх по п’ятдесят чоловік у печері, і годував їх хлібом та водою» (1 Царів 18:4). Можете собі уявити, наскільки небезпечно було переховувати і годувати сотню чоловіків. Овдію доводилося бути дуже обережним. Адже він був під пильним оком не лише Ахава та Єзавелі, але й 850 фальшивих пророків, якими був переповнений царський палац. Крім того, багато інших мешканців краю — від селян до вельмож — поклонялися фальшивим богам. І вони, без сумніву, використали б будь-яку нагоду, щоб викрити Овдія і таким чином здобути прихильність царя і цариці. А втім, під самісіньким носом усіх цих ідолопоклонників Овдій мужньо допомагав пророкам Єгови. Який же могутній вплив може справляти на людину страх перед Богом!

20. Як побожний страх допоміг Овдію і чого ми вчимося з прикладу цього чоловіка?

²⁰ Овдій виявив мужність завдяки побожному страху. Тому Єгова, очевидно, оберіг його від ворогів. У Приповістей 29:25 написано: «Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний». Овдій був звичайною людиною, як і ми. Він боявся, що його упіймають і вб’ють (1 Царів 18:7—9, 12). Проте страх перед Богом додавав йому мужності і допоміг перемогти будь-який страх перед людиною. Овдій подав чудовий приклад усім нам, особливо тим поклонникам Єгови, чия свобода і навіть життя під загрозою (Матвія 24:9). Нехай кожен з нас служить Єгові «з побожним страхом і благоговінням»! (Євреїв 12:28).

21. Що ми розглянемо в наступній статті?

²¹ Мужності сприяють не лише віра і побожний страх. Ще більшою спонукальною силою є любов. Павло писав: «Бог дав нам не дух боягузтва, а дух сили, любові й розважності» (2 Тимофія 1:7). У наступній статті ми розглянемо, як любов допомагає нам мужньо служити Єгові в ці скрутні останні часи (2 Тимофія 3:1).

[Примітка]

Чи ви можете відповісти?

• Завдяки чому Ісус Навин і Калев були мужніми?

• У чому полягає справжня віра?

• Чому Енох безстрашно проголошував Божі присуди?

• Як страх перед Богом сприяє мужності?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінках 16, 17]

Єгова звелів Ісусу Навину: «Будь сильний та відважний».

[Ілюстрація на сторінці 18]

Овдій дбав про Божих пророків і оберігав їх.

[Ілюстрації на сторінці 19]

Енох сміливо звіщав слово Бога.