Цікаві думки з книг Овдія, Йони та Михея
Слово Єгови живе
Цікаві думки з книг Овдія, Йони та Михея
«ВИДІННЯ Овдія» (Овдія 1). Так починається біблійна книга Овдія. У цій книзі, написаній 607 року до н. е., пророк Овдій нічого не повідомляє про себе, крім свого імені. Книга пророка Йони укладена більш ніж на 200 років раніше, і в ній пророк Йона чесно розповідає про свою місіонерську подорож. Михей пророкував після Йони, але раніше, ніж Овдій. Служіння Михея тривало 60 років (777—717 рр. до н. е.). У своїй пророчі книзі Михей теж небагато розповідає про себе. Він лише згадує, що походить з морешетського краю і що слово Єгови було звернене до нього «за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів» (Михея 1:1). Пророк Михей добре знав сільське життя, і це видно з прикладів, які він наводить у своїй книзі.
ЕДОМ БУДЕ ВИТЯТИЙ НАВІКИ
Ось що Овдій говорить про Едом: «Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти витятий будеш навіки». Пророк ще добре пам’ятає, як едомляни жорстоко повелися з ізраїльтянами, синами Якова. У 607 році до н. е., коли вавилоняни зруйнували Єрусалим, Едом «став... навпроти» та уклав союз із чужинцями, тобто загарбниками (Овдія 10, 11).
На відміну від Едому, дім Якова буде відновлений. У пророцтві Овдія говориться: «На Сіонській горі буде спасіння, і буде святою вона, і спадки свої вже посяде дім Яковів» (Овдія 17).
Відповіді на біблійні запитання:
5—8. Чому зруйнування Едому прирівняно до приходу нічних грабіжників та збирачів винограду? Якби грабіжники прийшли в Едом, то забрали б тільки те, що хотіли. А якби прийшли збирачі винограду, то зосталися б залишки врожаю. Проте після падіння Едому його скарби будуть знайдені та розграбовані союзниками, тобто вавилонянами (Єремії 49:9, 10).
10. Як Едом був витятий навіки? Згідно з передреченням, едомляни, котрі мали свою державу та проживали на певній території, зникли з лиця землі. Вавилонський цар Набонід завоював Едом приблизно в середині VI століття до н. е. А в IV столітті Едом населяли набатеї, едомляни ж мешкали в південній частині Юдеї, у краї Неґев, котрий пізніше став знаний як Ідумея. Але після зруйнування римлянами Єрусалима у 70 році н. е. едомляни, як народ, уже не існували.
Уроки для нас:
3, 4. Едомляни жили в краї високих гір та глибоких ущелин. Тому вони не боялись ворогів та почувались безпечно. Але це був самообман, адже присуди Єгови неминуче сповняються.
8, 9, 15. Людська мудрість та сила не допоможе в «день Господній» (Єремії 49:7, 22).
12—14. З прикладу едомлян видно, наскільки немудро тішитися стражданнями Божих служителів. Єгова не прощає тим, хто жорстоко ставиться до його народу.
17—20. Це пророцтво про відновлення дому Якова почало сповнятись, коли 537 року до н. е. єврейський останок повернувся з Вавилону до Єрусалима. Слово Єгови завжди сповняється. Тому цілковито довіряймо його обітницям.
«НІНЕВІЯ БУДЕ ЗРУЙНОВАНА»
Бог наказав Йоні: «Іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього». Але пророк не послухався цього наказу і втік у протилежному напрямку. Єгова послав «сильного вітра на море» і «велику рибу», щоб зупинити Йону. Бог вдруге наказав йому йти до ассирійської столиці (Йони 1:2, 4; 2:1; 3:1, 2).
Йона прийшов до Ніневії і почав відверто проголошувати: «Ще сорок день,— і Ніневія буде зруйнована!» (Йони 3:4). Йона був упевнений, що люди не прислу́хаються до його попередження, і коли Єгова пробачив їм, Йона дуже розгнівався. Єгова з допомогою «рицинового куща» дав Йоні урок милосердя (Йони 4:1, 6).
Відповіді на біблійні запитання:
3:3. Чи справді «Ніневія була місто... на три дні ходи»? Так. У стародавні часи до Ніневії, очевидно, входили поселення, що тягнулися від Хорсабада на півночі до Німруда на півдні. Ця територія з поселеннями утворювала чотирикутник, периметр якого становив приблизно 100 кілометрів.
3:4. Чи Йона мусив вивчити ассирійську мову, аби проповідувати ніневітянам? Йона міг знати ассирійську мову або став говорити цією мовою завдяки чуду від Бога. Також, можливо, він промовляв єврейською, а хтось його перекладав. У такому разі його слова викликали ще більше зацікавлення в ніневітян.
Уроки для нас:
1:1—3. Якщо хтось свідомо планує якісь справи, аби лише не проповідувати, то це свідчить про його хибні спонуки. Така людина, подібно до Йони, «втікає» від даного Богом завдання.
1:1, 2; 3:10. Єгова виявляє свою милість усім людям, а не якійсь окремій групі, народу чи расі. «Господь добрий до всіх, а Його милосердя — на всі Його творива» (Псалом 145:9).
2:1, 11. Перебування Йони в череві велетенської риби три дні і три ночі було прообразом Ісусової смерті та воскресіння (Матвія 12:39, 40; 16:21).
2:1, 11; 4:6. Єгова врятував Йону від смерті в бурхливому морі. Також «виростив Бог рицинового куща, і він вигнався понад Йону, щоб бути тінню над його головою, щоб урятувати його від його досади». Сучасні служителі Єгови теж покладаються на Нього та Його доброту і не сумніваються, що Він охоронятиме й визволятиме їх (Псалом 13:6; 40:12).
2:2, 3, 10, 11. Єгова вислуховує молитви своїх слуг і їхні благання (Псалом 120:1; 130:1, 2).
3:8, 10. Правдивий Бог пожалів «щодо того лиха», тобто змінив свій намір і не знищив ніневітян. Чому? Тому що ніневітяни «звернули зо своєї злої дороги». Так само за нашого часу грішники уникнуть кари від Єгови, якщо щиро покаються.
4:1—4. Ніхто з людей не змусить Бога бути менш милосердним. Тож будьмо обережними і не висловлюймося критично про милосердя Єгови.
4:11. Єгова терпеливо чекає, поки звістка Царства досягне всіх куточків землі. Так само він чекав, поки почують його попередження 120 000 мешканців Ніневії. Йому шкода людей, «які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці». Ми теж повинні співчувати людям у нашій території та ревно брати участь у проповідуванні та праці навчання (2 Петра 3:9).
ВОНИ МАЛИ ПОШИРИТИ «СВОЮ ЛИСИНУ»
Михей викриває гріхи Ізраїлю та Юди, передрікає знищення їхніх столиць та обіцяє відновлення. Самарія має стати «руїною в полі». Ізраїль і Юда через своє ідолопоклонство стягнули на себе великий сором, ознакою якого, за словами Михея, була лисина. Коли євреї потраплять у неволю, їхня лисина пошириться «мов ув орла» (мабуть, йшлося про вид грифа, який має на голові лише кілька пір’їн). Єгова проголошує: «Невідмінно зберу тебе всього, о Якове» (Михея 1:6, 16; 2:12). Через зіпсутих провідників та пророків Єрусалим «на руїни обернеться». Але Єгова обіцяє позбирати свій народ. Також Михей виголошує обітницю Єгови, що з Віфлеєма-Єфрата «вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі» (Михея 3:12; 4:12; 5:1).
Чи Єгова повівся з ізраїльтянами несправедливо? Чи його вимоги занадто суворі? Ні. Від ізраїльтян вимагалось небагато — «чинити правосуддя, і милосердя любити, і з... Богом ходити сумирно» (Михея 6:8). Проте сучасники Михея настільки зіпсувалися, що «найліпший із них — як будяк, найправдивіший — гірший від терену». Подібно до терену, вони завдавали болю і страждань своїм ближнім. Пророк Михей запитує: «Хто Бог інший, як Ти [Єгова]?» Бог виявить милосердя своєму народу і кине «у морську глибочінь» усі їхні гріхи (Михея 7:4, 18, 19).
Відповіді на біблійні запитання:
2:12. Коли збулося пророцтво про збирання останку Ізраїля? Перше сповнення відбулося 537 року до н. е., коли єврейський останок повернувся на батьківщину з вавилонського полону. У наш час це пророцтво сповняється на «Ізраїлі Божому» (Галатів 6:16). З 1919 року Єгова почав збирати помазаних християн, «як ту череду на пасовищі». З 1935 року до них став приєднуватися «великий натовп людей» — «інших овець», і тоді знявся гомін «від многолюдства» (Об’явлення 7:9; Івана 10:16). Сьогодні вони всі разом ревно підтримують правдиве поклоніння.
4:1—4. Як «наприкінці днів» Єгова буде «судити численні племена, і розсуджувати... народи міцні»? Вислови «численні племена» та «народи міцні» не стосуються буквальних народів чи якихось політичних груп. Радше у цьому пророцтві йдеться про окремих людей з різних народів, які почали служити Єгові. Він буде судити їх у духовному розумінні.
Уроки для нас:
1:6, 9; 3:12; 5:1. У 740 році до н. е. за днів Михея Самарія була спустошена ассирійцями (2 Царів 17:5, 6). Ассирійці дійшли аж до Єрусалима, де тоді правив Єзекія (2 Царів 18:13). Вавилоняни спалили Єрусалим у 607 році до н. е. (2 Хронік 36:19). Як і було передречено, Месія народився у Віфлеємі-Єфраті (Матвія 2:3—6). Тож пророче слово Єгови завжди сповняється.
2:1, 2. Як же небезпечно стверджувати, ніби ми служимо Богові, але насправді більше прагнути багатства, ніж «царства і Божої праведності» (Матвія 6:33; 1 Тимофія 6:9, 10).
3:1—3, 5. Єгова хоче, щоб ті, хто бере провід серед його народу, поводились справедливо.
3:4. Щоб Єгова вислуховував наші молитви, треба уникати свідомого гріха та не вести подвійного життя.
3:8. Ми виконуємо проповідницьку працю, у тому числі проголошуємо Божі присуди, завдяки підтримці святого духу Єгови.
5:4. Це месіанське пророцтво запевняє, що під час ворожих нападів Божий народ матиме велику кількість кваліфікованих чоловіків — «сім [символізує повноту] пастирів та восьмеро людських княжат»,— які братимуть серед нього провід.
5:6, 7. Для багатьох людей помазані духом християни є справжнім благословенням від Бога, як «роса та від Господа». Бог послуговується помазанцями для поширення звістки про Царство. «Інші вівці» теж несуть людям духовне відсвіження, підтримуючи помазанців у праці проповідування (Івана 10:16). Яка ж велика честь брати участь у цій праці!
6:3, 4. Треба наслідувати Єгову, бути добрим і ставитися з розумінням навіть до тих, хто має важкий характер або духовно ослаб.
7:7. У ці останні дні нам доводиться долати чимало проблем, тому не знеохочуймось. Натомість наслідуймо Михея та надіймось на «Бога спасіння».
7:18, 19. Єгова охоче прощає наші помилки, тому нам теж потрібно з готовністю прощати, якщо хтось згрішить проти нас.
Продовжуймо «ходити Ім’ям Господа»
Той, хто чинить запеклий опір Богові та його народу, буде «витятий... навіки» (Овдія 10). Але Єгова ніколи не виливатиме свого гніву на людей, які зважають на його настанови і звертають «зі своєї злої дороги» (Йони 3:10). «Наприкінці днів», тобто «в останні дні» цієї системи, правдиве поклоніння піднесене над усіма фальшивими релігіями і до нього линуть смиренні люди (Михея 4:1; 2 Тимофія 3:1). Тож постановімо «ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків» (Михея 4:5).
Які ж цінні уроки містять книги Овдія, Йони та Михея! Хоча ці книги написані понад 2500 років тому, вони донині живі та справляють могутній вплив (Євреїв 4:12).
[Ілюстрація на сторінці 13]
Овдій пророкував на Едом: «Ти витятий будеш навіки».
[Ілюстрація на сторінці 15]
Наслідуймо Михея, який вмів чекати на Єгову.
[Ілюстрація на сторінці 16]
Для нас велика честь виконувати проповідницьку працю.