Читачі запитують

Чи стихійні лиха — це Божа кара?

Бог не карає людей стихійними лихами. Він ніколи цього не робив і не буде робити, тому що «Бог є любов» (1 Івана 4:8).

Усе, що робить Бог, спонукане любов’ю. Він не може завдавати болю невинним людям, адже Біблія каже, що «любов не завдає ближньому кривди» (Римлян 13:10). Також у Божому Слові говориться, що «не чинить Бог несправедливого» (Йова 34:12).

А втім, у Біблії передрікалося, що за наших днів відбуватимуться стихійні лиха, як-от «сильні землетруси» (Луки 21:11). Але так само, як метеоролог не відповідає за наслідки тайфуну, який прогнозував, Єгова не винен у руйнуваннях, спричинених стихійними лихами. Тоді хто або що є причиною страждань, котрі люди зазнають внаслідок стихійних лих?

Біблія пояснює, що «весь світ лежить у владі Злого», тобто Сатани Диявола (1 Івана 5:19). Він був убивцею від часу, коли збунтувався, і залишається ним аж досі (Івана 8:44). Життя людей нічого не варте для Сатани. Він корисливий і честолюбний, тому не дивно, що у світі, яким він керує, також панує егоїзм. Нині багато беззахисних людей змушені жити в жахливих умовах. Чимало з них оселяються в місцевостях, де в будь-який момент може трапитися стихійне лихо чи техногенна катастрофа (Ефесян 2:2; 1 Івана 2:16). У лихах, які забирають людські життя, нерідко винні пожадливі люди (Екклезіяста 8:9).

З вини людей стається значна кількість катастроф. Пригадаймо, якого лиха завдав ураган, затопивши місто Новий Орлеан (США), або скільки було зруйновано будинків у прибережних гірських районах Венесуели внаслідок зсувів ґрунту. Такі природні явища, як дощ та вітер, приносять багато руйнувань і біди. Здебільшого це стається тому, що люди мають обмежені знання про навколишнє середовище, невдало проектують і зводять будівлі, нехтують попередженнями фахівців, а ті, хто при владі, приймають помилкові рішення.

У біблійні часи також ставались катастрофи. За днів Ісуса несподівано завалилася вежа в місті Сілоам і забрала 18 життів (Луки 13:4). Це лихо трапилось, можливо, через недбалість людей або через те, що «час і випадок панують над усіма» (Екклезіяста 9:11, Москаленко). Але в жодному разі це не була Божа кара.

А чи коли-небудь Бог спричиняв катастрофи? Так. Проте вони відрізнялися від стихійних лих або техногенних катастроф. Бог спричиняв їх украй рідко, робив це з конкретною метою і ніколи не нищив безвинних та праведних людей. Прикладами цього є Всесвітній потоп за днів патріарха Ноя та знищення міст Содома і Гоморри за днів Лота (Буття 6:7—9, 13; 18:20—32; 19:24). Ці катастрофи були вироками від Бога на злих людей, які вперто не хотіли змінюватись.

Але найважливіше, Бог Єгова має бажання та силу покласти край усім людським стражданням та принести звільнення від стихійних лих. У Псалмі 72:12 про призначеного Богом Царя, Ісуса Христа, передречено: «Визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги».