Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Смерть близької людини

Смерть близької людини

Смерть близької людини

У вівторок 17 липня 2007 року пасажирський літак виїхав за межі злітно-посадкової смуги найбільшого аеропорту Бразилії. Це сталося близько сьомої години вечора в самому серці міста Сан-Паулу. Лайнер перетнув одну з головних вулиць і врізався у вантажний склад. Тоді загинуло 200 чоловік.

ЦЮ ТРАГЕДІЮ назвали найжахливішою авіакатастрофою в історії Бразилії. Вона залишила незгладимий слід у пам’яті людей, котрі втратили в ній своїх близьких. Серед таких людей була Клодеті, яка довідалась про аварію з телебачення. На літаку летів її син Ренато. Хлопцю було лише 26 років, і в жовтні він планував одружитися. Клодеті відчайдушно намагалась зв’язатися з ним по мобільному телефону, але марно. Вона опустилася на підлогу і зайшлася безутішним плачем.

Анджі втратила нареченого в автокатастрофі у січні 1986 року. Коли дівчина дізналася про його загибель, то пережила сильний шок. «Спочатку я не повірила. Мені здавалося, що це жахливий сон, я скоро прокинусь і все буде як раніше. Я вся тремтіла і відчувала сильний біль, наче хтось вдарив мене у живіт»,— пригадує Анджі. Наступні три роки вона страждала від депресії. І хоча минуло вже понад 20 років, жінка досі тремтить, згадуючи ту страшну подію.

Неможливо повністю описати біль людей, котрі так несподівано і трагічно втратили близьких. Вони відмовляються вірити в те, що сталося, перебувають у стані сильного потрясіння та розпачу. Навіть якщо хтось довго хворів і його смерть не була раптовою, рідні все одно дуже горюють. Ніхто не може бути повністю готовий до смерті близьких. Мати Ненсі померла 2002 року після довгої хвороби. Коли мами не стало, Ненсі в повному заціпенінні сіла на лікарняну підлогу. Їй здавалося, що життя втратило зміст. З того часу минуло п’ять років, але вона плаче кожного разу, коли згадує маму.

Як сказала д-р Холлі Прігерсен, «людина може змиритися зі смертю близьких, але ніколи не зможе повністю оправитись після неї». Якщо ви втратили рідних, то, можливо, запитуєте себе: «Чи це нормально, що я так побиваюся? Як мені пережити смерть дорогої людини? Чи я ще колись її побачу?» Наступна стаття розгляне ці та інші питання, які можуть у вас виникати.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

EVERTON DE FREITAS/AFP/Getty Images