Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чому слід уживати Боже ім’я, якщо точно не відомо, як воно вимовлялося?

Чому слід уживати Боже ім’я, якщо точно не відомо, як воно вимовлялося?

Читачі запитують

Чому слід уживати Боже ім’я, якщо точно не відомо, як воно вимовлялося?

Нині не відомо, як саме стародавні євреї вимовляли Боже ім’я. Однак варто зазначити, що особисте ім’я Бога з’являється у Біблії близько 7000 разів. Коли Ісус був на землі, він виявляв його людям і навчав своїх учнів молитися про освячення цього імені (Матвія 6:9; Івана 17:6). Отже можна бути певними, що для християн вкрай важливо вживати Боже ім’я. Чому ж сьогодні точно не відомо, як воно вимовлялося? На це є дві причини.

По-перше, близько двох тисяч років тому серед євреїв розвинувся забобон, що вимовляти Боже ім’я неправильно. Коли читач натрапляв на це ім’я у біблійному тексті, то заміняв його словом «Господь». Тому з плином часу люди забули, як його правильно вимовляти.

По-друге, у давньоєврейському письмі не було голосних. Людина, читаючи текст, доставляла пропущені голосні з пам’яті. Згодом, щоб не забути вимову єврейських слів, розробили систему спеціальних знаків, якими позначали голосні. Їх додавали до кожного слова в єврейських текстах Біблії. Однак до Божого імені або нічого не додавали, або додавали позначки голосних зі слова «Господь», нагадуючи читачеві, що потрібно вимовляти слово-замінник.

Тож у текстах Боже ім’я збереглося лише у вигляді чотирьох приголосних, які називають тетраграмою. За визначенням одного словника, тетраграма — це «чотири єврейські літери, котрі становлять власне ім’я Бога, що міститься в Біблії. Їх зазвичай транслітерують буквами ЙГВГ». Додавши до приголосних ЙГВГ голосні, отримуємо ім’я «Єгова» — загальновідому і широковживану в українській мові форму Божого імені.

А втім, певні вчені радять вимовляти Боже ім’я як Ягве. Чи ця вимова є ближчою до тої, що була на початку? Ніхто не може сказати напевно. Ряд науковців наводить докази проти такої вимови. Крім того, біблійні імена у сучасних мовах вимовляються зовсім інакше, ніж у давньоєврейській. Але на це мало хто звертає увагу. Ті імена прижилися в нашій мові і широко вживаються. Те саме можна сказати також про вимову імені Єгова.

У Біблії про християн I століття сказано, що Бог вибрав їх «народом для свого імені». Вони розповідали про це ім’я іншим людям і заохочували їх кликати це ім’я (Дії 2:21; 15:14; Римлян 10:13—15). Безсумнівно, Бог хоче, щоб ми вживали його ім’я, незалежно від того, якою мовою ми говоримо. Він прагне, аби ми також розуміли значення його імені і щоб це впливало на наше життя.

[Вставка на сторінці 31]

Варто зазначити, що Боже особисте ім’я з’являється у Біблії близько 7000 разів