Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи в нашому житті все визначене наперед?

Чи в нашому житті все визначене наперед?

Читачі запитують

Чи в нашому житті все визначене наперед?

Дехто каже, що день смерті кожної людини визначений долею. За переконанням інших, його призначає сам Бог. Крім того, такі люди вважають, що неможливо вплинути на перебіг головних подій у житті. Чи ви поділяєте такий погляд?

Запитайте себе: «Якщо в житті нічого змінити неможливо і якщо Бог чи доля визначили все наперед, то навіщо тоді молитися? І якщо нам судилося померти, то для чого дбати про свою безпеку? Нащо пристібати ремені в машині? Або для чого утримуватися від вживання алкоголю перед тим, як сідати за кермо?

Такі нерозсудливі міркування суперечать записаному в Біблії. Ізраїльтянам було наказано дотримуватись правил безпеки, а не покладатися на долю. Наприклад, вони мусили робити невисоку огорожу по краях плаского даху своїх будинків. Чи дав би Бог такий наказ, якби комусь з них все одно судилося впасти з даху і померти? (Повторення Закону 22:8).

А що сказати про людей, котрі загинули внаслідок стихійного лиха чи іншої трагічної події, на яку вони не мали впливу? Чи їхня смерть була визначена наперед? Ні. Цар Соломон, який написав кілька біблійних книг, запевняє, що «час і випадок панують над усіма» (Екклезіяста 9:11, Москаленко). І хоч би якими загадковими чи неправдоподібними були обставини смерті, трагічні події не є визначеними наперед.

Але дехто вважає, що це суперечить іншим словам Соломона: «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати» (Екклезіяста 3:1, 2). Та чи справді Соломон мав на увазі приречення? Розгляньмо його слова уважніше.

Соломон не говорив, що народження і смерть визначені наперед. Радше він вказав, що ці події, як і багато інших, стаються постійно. Крім того, життя має чорні і білі смуги — «час плакати і час реготати». Соломон показує, що такі повторювані події та непередбачувані лиха — невід’ємна частина життя, вони притаманні «кожній справі під небом» (Екклезіяста 3:1—8; 9:11, 12). Тому він застерігає, щоб ми не поринули у щоденні клопоти настільки, що забули б про Бога (Екклезіяста 12:1, 13).

Хоча життя і смерть повністю підвладні нашому Творцю, він не призначає для нас долі. У Біблії сказано, що Бог пропонує всім людям вічне життя. Однак він не змушує нас прийняти цю пропозицію. Натомість через своє Слово він запрошує: «Нехай... всі, що хочуть, беруть воду життя даром» (Об’явлення 22:17).

Звичайно, треба хотіти брати воду життя. Тож майбутнє кожного з нас залежить не від долі, а від наших рішень, способу мислення і вчинків.