Чи змінює Бог свої норми?

У БІБЛІЇ говориться, що Бог «анітрохи не змінюється, як це буває з мінливою тінню». Та й сам Бог сказав: «Я, Господь, не змінююся» (Якова 1:17; Малахії 3:6). Дуже часто людям через їхню непостійність важко догодити і неможливо довіряти. Наскільки ж сильно відрізняється від них Бог Єгова!

Однак дехто, читаючи Біблію, може думати, що Бог змінює свої норми. Наприклад, раніше Єгова давав християнам силу виконувати чудеса, а в наш час — ні. У давнину Бог дозволяв багатошлюбність, сьогодні ж він це забороняє. Через Закон Мойсея Єгова вимагав дотримуватися суботи, а нині цей закон недійсний. Хіба наведені приклади не показують, що Бог змінився?

Ми можемо бути впевнені, що Єгова ніколи не змінює своїх норм любові та справедливості. Незмінним залишається і його вічний намір — поблагословити людство через своє Царство (Ефесян 3:11). Проте Єгова може змінити свою думку, якщо цього вимагають обставини. Адже й ми можемо змінити свою думку, наприклад, змінюємо своє ставлення до людини, яка нас постійно розчаровує.

Бог також може змінювати вимоги до своїх служителів залежно від їхніх потреб або інших чинників. Це не повинне нас дивувати. Розгляньмо таку ситуацію. Що робить досвідчений провідник, коли бачить попереду небезпеку? Він,  мабуть, поведе групу іншою дорогою, подалі від небезпечного місця. Однак, погодьтеся, це не означає, що провідник передумав вести групу до місця призначення. А тепер розгляньмо згадані вище три приклади, які декому видаються суперечливими.

Чому зникли чудеса?

Чому Бог наділяв перших християн силою чинити чудеса? Згадаймо часи, коли ізраїльтяни були вибраним Божим народом. Свою прихильність до ізраїльтян Бог часто показував за допомогою чудес. Через Мойсея Бог виявив свою надзвичайну силу, коли вивів Ізраїль з Єгипту і перепровадив його через пустелю в Обіцяну землю. На жаль, вчинки ізраїльтян свідчили про брак віри. Зрештою Єгова відкинув їх і заснував християнський збір. Тепер він дав силу творити чудеса апостолам та іншим учням Ісуса. Наприклад, апостоли Петро та Іван зцілили чоловіка, кульгавого від народження, а Павло повернув до життя юнака (Дії 3:2—8; 20:9—11). За допомогою цих чудес християнство поширилось по різних краях. Чому ж чудеса зникли?

Апостол Павло пояснив це, використавши приклад. Він писав: «Коли я був немовлям, то говорив, думав і розумів усе як немовля, а ставши чоловіком, я позбувся рис немовляти» (1 Коринфян 13:11). До малої дитини батьки ставляться інакше, ніж до дорослого сина. Так само ставлення Єгови до християнського збору змінилося, коли збір перестав бути «немовлям». Ось чому апостол Павло сказав про такі чудотворні дари, як здатність говорити іншими мовами чи пророкувати, що «вони зникнуть» (1 Коринфян 13:8).

Чому Бог дозволяв багатошлюбність?

Як показав Ісус, Бог з самого початку визначив норми для шлюбу. Першій парі людей Єгова сказав: «Покине чоловік батька і матір та приліпиться до своєї дружини, і стануть обоє одним тілом» (Матвія 19:5). Шлюб мав бути тривалим зв’язком між двома людьми. Однак до того як Бог сформував ізраїльський народ і дав йому Закон, багатошлюбність вже була поширеним явищем. І, хоча Єгова не був ініціатором багатошлюбності та не заохочував до неї, він дав закони, які регулювали стосунки людей у такому шлюбі. Коли ж було засновано християнський збір, Бог через своє Слово заборонив багатошлюбність (1 Тимофія 3:2).

Бог Єгова терпимо ставиться до певних речей, аж поки не прийде час їх виправити (Римлян 9:22—24). Як показав Ісус, Єгова тимчасово терпів неналежні шлюбні звичаї, тому що «пішов на поступки» ізраїльтянам через їхні зачерствілі серця (Матвія 19:8; Приповістей 4:18).

 Чому було відмінено суботу?

Після того як Бог визволив ізраїльтян з Єгипту, він наказав їм щотижня відзначати суботу. Згодом цю вимогу було включено в Закон, який Єгова дав Ізраїлю (Вихід 16:22—30; 20:8—10). Однак пізніше Ісус, віддавши себе в жертву, «усунув... Закон, який складався із заповідей і постанов» та «зробив недійсним рукописний документ» (Ефесян 2:15; Колосян 2:14). Отже Ісус Христос «усунув» і «зробив недійсним» також заповідь про суботу. Тому в Біблії сказано: «Нехай жодна людина не судить вас у справах, пов’язаних з їжею чи питвом, чи святами, чи відзначанням нового місяця або суботи» (Колосян 2:16). Для чого ж Бог тоді дав Мойсеїв Закон, у тому числі заповідь про суботу?

Апостол Павло написав: «Закон став нашим вихователем, що вів до Христа». Після цього він додав: «Тепер, коли віра прийшла, ми вже не перебуваємо під наглядом вихователя» (Галатів 3:24, 25). Це не означає, що Бог змінив свої норми. Наказ відзначати суботу був даний лише на певний період. Так Єгова хотів навчити своїх служителів регулярно виділяти час для духовних справ. Хоча закон про суботу був тимчасовим, він вказував на майбутнє, коли людство нарешті відпочине, звільнившись від усього, що обтяжує фізично і духовно (Євреїв 4:10; Об’явлення 21:1—4).

Бог не змінюється

Справді, як видно з вищенаведених прикладів, у різні часи Єгова давав різні вказівки та настанови. Але це не означає, що він змінював свої норми. Натомість він зважав на потреби і обставини своїх служителів заради їхнього добра. Те саме він робить і сьогодні.

Оскільки Єгова не змінюється, ми завжди знаємо, як йому догодити. Більш того, можна бути цілковито впевненим у його обіцянках. Єгова говорить: «Всяке жадання Своє Я вчиню... Що Я задумав був — теє зроблю!» (Ісаї 46:10, 11).

[Вставка на сторінці 21]

Єгова ніколи не змінює своїх норм любові та справедливості

[Вставка на сторінці 22]

Павло пояснив, що чудотворні дари мали зникнути

[Вставка на сторінці 23]

Шлюб мав бути тривалим зв’язком між двома людьми