Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Говоріть правду своїм ближнім

Говоріть правду своїм ближнім

Говоріть правду своїм ближнім

«Тепер, коли ви вже відкинули брехню, усі говоріть правду своїм ближнім» (ЕФ. 4:25).

1, 2. Як ставиться до правди багато людей?

ПРАВДА вже багато століть є темою для суперечок. У VI столітті до н. е. грецький поет Алкей сказав: «Правда у вині». Він мав на увазі, що правда стає відомою тільки після того, як людина нап’ється вина і в неї розв’яжеться язик. У І столітті н. е. римський намісник Понтій Пилат також показав, що в нього перекручений погляд на правду, коли цинічно запитав Ісуса: «Що таке правда?» (Ів. 18:38).

2 У наш час люди теж мають суперечливі погляди стосовно правди. Багато хто каже, що поняття «правда» має різні відтінки значення і в кожної людини своя правда. Інші є правдивими лише тоді, коли їм це зручно чи вигідно. В одній книжці на тему обману говориться: «Чесність, можливо, і є благородною рисою, але вона мало допомагає у жорстокій боротьбі за виживання і місце під сонцем. У людей в цій справі не залишається іншого вибору, як тільки брехати, щоб жити» («The Importance of Lying»).

3. Чому можна сказати, що Ісус подав визначний приклад у тому, щоб говорити правду?

3 Учні ж Христа думають про правду зовсім по-іншому. Ісус не мав філософського погляду на правду. Він постійно говорив правду. Навіть його вороги казали: «Учителю, ми знаємо, що ти завжди говориш правду, навчаєш Божої дороги згідно з правдою» (Матв. 22:16). Правдиві християни сьогодні наслідують Ісусів приклад. Вони не вагаються говорити правду. Ці послідовники Христа повністю згідні з апостолом Павлом, який заохочував одновірців: «Тепер, коли ви вже відкинули брехню, усі говоріть правду своїм ближнім» (Еф. 4:25). Проаналізуймо кілька думок, які містяться в цих словах Павла. По-перше, хто наш ближній? По-друге, що означає говорити правду? І, по-третє, як нам застосовувати цю пораду в житті?

Хто наш ближній?

4. Як Ісус, на відміну від юдейських провідників І століття, віддзеркалював погляд Єгови на те, хто є нашим ближнім?

4 У I столітті деякі юдейські провідники навчали, що тільки представники їхнього народу або близькі друзі гідні називатися «ближніми». На противагу їм Ісус досконало віддзеркалював особистість і мислення свого Батька (Ів. 14:9). Тому він навчав учнів, що Бог не вивищує одну расу чи національність над іншою (Ів. 4:5—26). Крім того, святий дух виявив апостолу Петру, що «Бог дійсно неупереджений і в кожному народі йому до вподоби той, хто боїться його та чинить праведність» (Дії 10:28, 34, 35). Тож нам слід вважати ближніми всіх людей і любити навіть тих, хто поводиться з нами як ворог (Матв. 5:43—45).

5. Що значить говорити ближнім правду?

5 А що Павло мав на увазі, коли сказав, що ми повинні говорити ближнім правду? Говорити правду — значить повідомляти достовірну інформацію без жодного обману. Правдиві християни не перекручують і не спотворюють фактів, щоб ввести когось в оману. Вони «відчувають огиду до зла» і «горнуться до добра» (Рим. 12:9). Наслідуючи «Бога правди», намагаймось бути чесними і правдивими в усіх справах (Пс. 15:1, 2; 31:6). Коли ми ретельно підбираємо слова, то навіть важкі або неприємні питання можна вирішити тактовно і без обману. (Прочитайте Колосян 3:9, 10).

6, 7. а) Чи бути правдивими означає, що ми мусимо розповідати навіть особисті подробиці кожному, хто нас про щось запитує? Поясніть. б) Хто має право знати правду про нас?

6 Чи бути правдивими означає, що ми мусимо розповідати всі подробиці кожному, хто нас про щось питає? Не обов’язково. Будучи на землі, Ісус показав, що деякі люди не заслуговують того, аби їм прямо відповідати чи розкривати певну інформацію. Якось лицемірні релігійні провідники запитали Ісуса, якою силою чи владою він чинить ознаки та чуда. Він відказав: «І я вас про щось запитаю. Якщо відповісте, то і я вам скажу, якою владою чиню все це». Коли книжники та старші Ізраїля не захотіли відповідати, Ісус промовив: «І я вам не скажу, якою владою чиню все це» (Марка 11:27—33). Він не почувався зобов’язаним давати відповідь на запитання з огляду на розбещеність і невірність релігійних вчителів (Матв. 12:10—13; 23:27, 28). У наші дні народ Єгови теж має остерігатися відступників та інших злих людей, які використовують обман і хитрощі заради власного зиску (Матв. 10:16; Еф. 4:14).

7 Павло також показав, що деяким людям не треба знати повну або вичерпну відповідь на якесь питання. За його словами, ті, що «пліткують [і] втручаються в чужі справи... говорять те, чого не годиться» (1 Тим. 5:13). Дійсно, люди не хочуть звірятися тим, хто виявляє надмірну цікавість до чужих справ або кому не можна довірити конфіденційну інформацію. Наскільки ж ліпше слухатися натхненої поради Павла: «Поставте собі за мету вести спокійне життя, займатися власними справами»! (1 Фес. 4:11). А втім, іноді старійшинам збору, щоб виконувати доручені їм обов’язки, потрібно питатися одновірців про певні особисті справи. У таких випадках було б мудро і правильно співпрацювати з цими братами, говорячи їм правду (1 Пет. 5:2).

Говоріть правду в сім’ї

8. Як правдивість зближує членів сім’ї?

8 Найближчі стосунки ми маємо зазвичай з нашими рідними. Щоб зміцнити ці взаємини, вкрай важливо говорити правду один одному. Ми уникнемо багатьох проблем і непорозумінь, якщо будемо відвертими, чесними і сердечними. Скажімо, ми допустилися помилки. Чи ми зволікаємо визнати її перед подружнім партнером, дітьми або ще кимсь з близьких? Щиросердо вибачившись, ми сприятимемо миру і єдності в сім’ї. (Прочитайте 1 Петра 3:8—10).

9. Чому правдивість не виправдовує грубої чи нетактовної поведінки?

9 Говорити правду не значить бути грубими і нетактовними. Грубість не додає ваги правді. Павло казав: «Відкиньте всіляку озлобленість, гнів, лютість, крик та образливу мову з усім злом. Натомість будьте добрі одні до одних, виявляйте сердечне співчуття та з готовністю прощайте одні одних, як і Бог через Христа вас простив» (Еф. 4:31, 32). Якщо ми говоримо доброзичливо і з гідністю, це робить вагомішими наші слова і свідчить про повагу до співрозмовника (Матв. 23:12).

Говоріть правду в зборі

10. Чого вчаться християнські старійшини з того, що Ісус завжди говорив правду?

10 Ісус говорив зі своїми учнями просто й відверто. Він завжди давав поради з любов’ю і водночас не пом’якшував правди, щоб догодити своїм слухачам (Ів. 15:9—12). Наприклад, коли його учні неодноразово сперечалися, хто з них більший, Ісус твердо, але терпеливо допоміг їм усвідомити, наскільки важливо виявляти смирення (Марка 9:33—37; Луки 9:46—48; 22:24—27; Ів. 13:14). Так само християнські старійшини, рішуче обстоюючи праведність, не панують над Божою отарою (Марка 10:42—44). Вони наслідують Христа і стараються бути «добрі одні до одних» та «виявляють сердечне співчуття» до інших.

11. Як ми будемо послуговуватись язиком, якщо любимо своїх братів?

11 Якщо ми щирі з нашими братами, але не вдаємося до зайвих подробиць особистого життя, то можемо висловлювати свої думки, нікого при цьому не ображаючи. Справді, ми не хотіли б, щоб наш язик був «як та бритва нагострена». Ми не хочемо завдавати нікому душевного болю образливою чи принизливою мовою (Пс. 52:4; Прип. 12:18). Любов до одновірців спонукує нас «свого язика берегти від лихого, а уста свої — від говорення підступу» (Пс. 34:14). Так ми будемо нести честь Богу і сприяти єдності в зборі.

12. Коли обман вимагає судових заходів? Поясніть.

12 Старійшини з усіх сил намагаються оберігати збір від підступних обманщиків. (Прочитайте Якова 3:14—16). Хтось злісно обмовляє іншу людину з метою заподіяти їй шкоду, завдати болю або змусити її почуватись пригніченою. Такий навмисний обман — це не просто якісь незначні хибні твердження чи перебільшення фактів. Звісно, будь-який обман є неправильним, але не кожен випадок неправдивої поведінки вимагає судового розгляду. Тому старійшинам потрібно бути зрівноваженими, розсудливими і проникливими, коли вони визначають, чи людина, яка сказала неправду, звикла злісно й свідомо обманювати. Якщо так, то це вимагало б судових заходів. Інакше, можливо, вистачить дати її настійну, але сердечну пораду на підставі Біблії.

Будьте правдиві в ділових справах

13, 14. а) Як дехто нечесно поводиться зі своїм роботодавцем? б) Які хороші результати приносить чесність і правдивість на роботі?

13 Ми живемо в епоху повсюдної нечесності. Тому часом важко опиратися спокусі бути не зовсім чесним з роботодавцем. Влаштовуючись на роботу, багато людей не соромляться говорити неправду. Вони, наприклад, вказують у резюме неправдиві дані про стаж роботи чи освіту, щоб отримати кращу або вище оплачувану роботу. А чимало працівників кажуть, що працюють, тимчасом як насправді займаються, всупереч правилам компанії, власними справами. Вони можуть читати не пов’язаний з роботою матеріал, телефонувати в особистих справах, посилати комусь електронні повідомлення або шукати щось в Інтернеті.

14 Правдиві християни не вважають, що бути чесним і правдивим є справою особистого вибору. (Прочитайте Приповістей 6:16—19). Павло говорив: «Ми... в усьому бажаємо поводитися чесно» (Євр. 13:18). Тож християни з послуху перед роботодавцем працюють повний робочий день, щоб з чистим сумлінням отримувати платню за відпрацьовані години (Еф. 6:5—8). Якщо ми сумлінно працюємо, то також приносимо честь нашому небесному Батькові (1 Пет. 2:12). Наведімо приклад брата з Іспанії. Начальник хвалив Роберто за його чесність і відповідальність. Побачивши хорошу поведінку Роберто, компанія найняла на роботу ще інших Свідків. Вони теж виявилися чудовими працівниками. Протягом років Роберто знайшов роботу для 23 братів і 8 зацікавлених.

15. Як християнин, котрий веде власну справу, покаже, що говорить правду?

15 Якщо ми ведемо власну справу, чи ми правдиві у всіх ділових питаннях? Чи, навпаки, іноді не говоримо правди своїм ближнім? Коли християнин, який має свій бізнес, пропонує іншим товар чи послуги, він не повинен перекручувати інформацію задля отримання швидкого доходу. Крім того, він не може давати чи брати хабарі. Ми намагаємося ставитись до інших так, як хотіли б, щоб вони ставилися до нас (Прип. 11:1; Луки 6:31).

Говоріть правду представникам влади

16. Що християни віддають а) урядовій владі? б) Єгові?

16 Ісус промовив: «Віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богові» (Матв. 22:21). А що ми винні кесарю, тобто урядовій владі? Коли Ісус говорив ці слова, то мова йшла про податки. Отже, щоб мати чисте сумління перед Богом і людьми, християни дотримуються законів країни, у тому числі законів щодо сплати податків (Рим. 13:5, 6). Проте ми розуміємо, що Єгова — Всевишній Правитель, єдиний правдивий Бог, якого ми любимо всім серцем, душею, розумом та силою (Марка 12:30; Об’яв. 4:11). Тому ми цілковито підкоряємось лише Богу Єгові. (Прочитайте Псалом 86:11, 12).

17. Як служителі Єгови ставляться до отримання соціальної допомоги?

17 У багатьох країнах передбачено соціальні програми і послуги для тих, хто потребує матеріальної підтримки. Немає нічого неправильного в тому, щоб християнин отримував таку допомогу (за умови, що він має на це право). Якщо ми хочемо говорити правду своїм ближнім, то не будемо заради отримання соціальної допомоги подавати представникам влади неправдиву або перекручену інформацію.

Правдивість винагороджується

18—20. Які благословення ми пожнемо, якщо будемо правдивими з ближніми?

18 Правдивість приносить багато благословень. Ми зберігаємо чисте сумління, тому маємо душевний мир і спокій (Прип. 14:30; Фил. 4:6, 7). Наше чисте сумління є дуже цінним у Божих очах. До того ж, коли ми в усьому правдиві, то не хвилюємося, що хтось нас у чомусь звинуватить (1 Тим. 5:24).

19 Подумаймо про ще одне благословення. Павло казав: «У всьому [ми] рекомендуємо себе як Божі служителі... коли вживаємо правдиву мову» (2 Кор. 6:4, 7). Саме так повівся Свідок з Великобританії. Продаючи машину, він вказав покупцеві на всі переваги свого автомобіля, а також на його недоліки, навіть невидимі. Після того як покупець зробив пробну поїздку, він запитав брата, чи той, бува, не Свідок Єгови. Чому він так подумав? Чоловіка вразила чесність брата і його охайний вигляд. Зав’язалася цікава розмова, і брат зміг дати гарне свідчення.

20 Чи ми теж несемо хвалу нашому Творцеві своєю доброчесністю? Павло говорив: «Ми відкинули таємні вчинки, яких можна лише соромитись. Ми не вдаємося до підступності» (2 Кор. 4:2). Отож з усіх сил стараймось говорити правду своїм ближнім. Тоді ми будемо приносити честь нашому небесному Батькові і його народу.

Як би ви відповіли?

• Хто наш ближній?

• Що означає говорити правду своїм ближнім?

• Як наша правдивість несе славу Богові?

• Які благословення приносить правдивість?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 17]

Чи ти охоче визнаєш незначні помилки?

[Ілюстрація на сторінці 18]

Чи ти говориш правду, коли шукаєш роботу?