Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Запитання читачів

Запитання читачів

Запитання читачів

Ісус проповідував по всьому ізраїльському краю. Чому ж тоді апостол Петро говорив, що євреї та їхні правителі «через незнання» вимагали Ісусової страти? (Дії 3:17).

Коли апостол Петро вказував групі євреїв на їхню причетність до смерті Месії, то сказав: «Я знаю... що ви, як і ваші правителі, зробили це через незнання» (Дії 3:14—17). Деякі євреї, мабуть, просто не розуміли Ісуса і його вчень. Інші були в духовному незнанні, тому що не мали бажання догоджати Богу, виявляли упередження, заздрість і ненависть до Ісуса.

Розгляньмо, як небажання багатьох євреїв догоджати Єгові формувало їхній погляд на Ісусові вчення. Ісус часто навчав за допомогою прикладів і пояснював їх усім, хто хотів навчитися більше. Проте дехто з людей покидав Ісуса і не докладав зусиль, щоб зрозуміти його навчання. Якось навіть деякі учні нарікали, не розуміючи образних слів Ісуса (Ів. 6:52—66). Вони не усвідомили, що Ісусовими прикладами випробовувалась їхня готовність змінювати своє мислення та вчинки (Ісаї 6:9, 10; 44:18; Матв. 13:10—15). Також ті учні не зважали на пророцтво про те, що Месія у своєму навчанні мав використовувати приклади (Пс. 78:2).

Інші відкидали вчення Ісуса через упередження. Коли він навчав у синагозі свого рідного міста Назарета, люди «дивувались». Однак вони не хотіли прийняти Ісуса як Месію, а розпитували про його походження: «Звідки в цього чоловіка все це? ...Хіба це не тесля, син Марії, брат Якова, Йосипа, Юди й Симона? А сестри його хіба не тут, з нами?» (Марка 6:1—3). Через те що Ісус виховувався в бідній сім’ї, мешканці Назарета вважали його вчення нічого не вартими.

А що сказати про релігійних провідників? Більшість з них не звертали уваги на Ісуса з тих самих причин (Ів. 7:47—52). До того ж вони відкидали вчення Ісуса, бо заздрили йому. Адже люди слухали Ісуса (Марка 15:10). Чимало визначних осіб, напевно, негативно реагували, коли він викривав їхнє лицемірство й обман (Матв. 23:13—36). Ісус справедливо засудив таке свідоме невігластво, сказавши: «Горе вам, обізнані в Законі, бо ви забрали ключ до знання; ви самі не ввійшли й перешкодили тим, хто входив!» (Луки 11:37—52).

Три з половиною роки Ісус проповідував добру новину по цілому краю. Крім того, він навчав багатьох інших брати участь у тій праці (Луки 9:1, 2; 10:1, 16, 17). Ісус і його учні мали такий успіх, що фарисеї скаржилися: «За ним пішов цілий світ!» (Ів. 12:19). Тож не можна сказати, що більшість євреїв зовсім нічого не знали. А втім, вони загалом залишалися в «незнанні» стосовно Ісуса як Месії. Такі люди могли поглиблювати свої знання про Месію і розвивати любов до нього, але не робили цього. Дехто став причетним до Ісусової смерті. Тому апостол Петро настійно радив багатьом з них: «Покайтесь та наверніться, щоб ваші гріхи були стерті і щоб прийшли часи відсвіження від самого Єгови. Тоді Бог пошле призначеного для вас Христа, Ісуса» (Дії 3:19, 20). Варте уваги те, що тисячі євреїв, у тому числі «багато священиків», почали зважати на Ісусові вчення. Ці люди більше не були в незнанні, а покаялись і отримали схвалення Єгови (Дії 2:41; 4:4; 5:14; 6:7).