Біблія змінює життя

Як чоловік, котрий ще в юності почав курити тютюн і гашиш, знайшов силу кинути цю звичку? Що допомогло жорстокій людині, яка була членом банди, навчитись стримувати гнів і подолати ненависть до осіб іншої раси? Прочитайте розповіді цих людей.

КОРОТКА ДОВІДКА

ІМ’Я: ХАЙНРІХ МААР

ВІК: 38

ДЕ НАРОДИВСЯ: КАЗАХСТАН

ФАКТИ З ЖИТТЯ: МАВ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ТЮТЮНУ І ГАШИШУ

МОЄ МИНУЛЕ. Я народився на півдні Казахстану, за 120 кілометрів від Ташкента. У цих краях літо сухе і гаряче, повітря нагрівається до 45 градусів. А взимку температура падає до мінус 10. Такі умови ідеальні для вирощування винограду, а також конопель, з яких виготовляють гашиш.

Мої батьки, німці за походженням, належали до євангелічної церкви, хоч і не були її ревними членами. Вони навчили мене молитви «Отче наш». Коли я мав 14 років, мама і старша сестра певний час вивчали Біблію зі Свідками Єгови. Одного разу Свідки показали мамі Боже ім’я Єгова в її старій Біблії. Мене це дуже вразило. Згодом мама перестала вивчати, і я не встиг розвинути інтерес до духовного. Втім, я завжди захищав Свідків. Якось у школі вчителька розповідала всілякі небилиці про так звану секту Свідків Єгови. Оскільки ми з сестрою бували на їхніх зібраннях, я сказав учительці, що вона повторює неправдиві чутки.

У віці 15 років мене відправили вчитися у Ленінград (тепер Санкт-Петербург). Я розповідав хлопцям, з якими жив у кімнаті, все, що встиг довідатись про Єгову. На жаль, я почав курити. Навідуючись додому в Казахстан, я міг легко купити гашиш, хоча торгівля ним була незаконною. Я також зловживав горілкою і домашнім вином.

Після закінчення професійного училища я на два роки пішов в армію. У моїй пам’яті ще лишилися деякі біблійні знання, здобуті в підліткові роки. Тому, як тільки траплялась нагода, я розповідав товаришам по службі про Єгову  і захищав Свідків, коли на них хтось наговорював.

Після армії я виїхав до Німеччини. У таборі іммігрантів мені до рук потрапив посібник для вивчення Біблії, виданий Свідками Єгови. Я прочитав його з великим захопленням і зрозумів, що це правда. Однак я курив тютюн та гашиш і не мав сили кинути цю звичку. Згодом я переселився в околиці міста Карлсруе і там познайомився з одним Свідком Єгови. Він почав вивчати зі мною Біблію.

ЯК БІБЛІЯ ЗМІНИЛА МОЄ ЖИТТЯ. Я вже давно розумів, що Біблія є Божим Словом. Прочитавши біблійний посібник, я переконався, що вона містить відповіді на всі важливі запитання. Однак минуло багато часу, перш ніж мені вдалося змінитись. Зрештою біблійний вірш з 2 Коринфян 7:1 настільки мене зворушив, що я твердо вирішив очистити себе «від усього, що опоганює тіло і дух» та кинути курити гашиш і тютюн.

Я зміг одразу відмовитись від гашишу, але мені ще півроку довелося боротися зі звичкою курити тютюн. Якось під час вивчення Свідок Єгови запитав: «Яка мета твого життя?» Це питання спонукало мене серйозно задуматись про свою залежність від тютюну. Раніше я кілька разів пробував кинути курити. Та цього разу я вирішив, що краще буду молитися перед тим, як взяти цигарку, ніж просити в Бога прощення після того. У 1993 році я призначив день, коли кину курити остаточно. Відтоді з допомогою Єгови я жодного разу не взяв до рук цигарки.

ЯКИЙ ПОЖИТОК Я ОТРИМАВ. Моє здоров’я значно покращилось, адже я звільнився від шкідливої звички, яка до того ж забирала чимало грошей. Тепер я служу добровольцем у філіалі Свідків Єгови в Німеччині. Я дуже радий, що навчився застосовувати біблійні поради. Завдяки Біблії моє життя набуло справжнього змісту.

КОРОТКА ДОВІДКА

ІМ’Я: ТИТ ШАНГАДІ

ВІК: 43

ДЕ НАРОДИВСЯ: НАМІБІЯ

ФАКТИ З ЖИТТЯ: КОЛИШНІЙ ЧЛЕН БАНДИ

МОЄ МИНУЛЕ. Я виріс у селі в окрузі Оганґвена, що на півночі Намібії. Протягом 1980-х років у цьому регіоні точилася війна. Чимало моїх односельчан зазнали побоїв чи були вбиті. У нашому селі хлопця вважали справжнім чоловіком, якщо він міг відлупцювати інших. Тож я навчився битись.

Коли я закінчив школу, то переїхав до дядька, який жив у прибережному  містечку Свакопмунд. Невдовзі я приєднався до молодіжної банди. Ми навмисно ходили в місця, де чорношкірі не були бажаними гостями, наприклад у готелі й бари. Там ми провокували бійки. Кілька разів ми билися з охоронцями та поліцією. Вечорами я не виходив на вулицю без мачете, довгого гострого ножа, і був готовий напасти на кожного, хто опиниться на моєму шляху.

Якось увечері ми билися з іншою бандою, і я мало не загинув. Один із суперників, зайшовши ззаду, вже збирався відтяти мені голову, як мій товариш вдарив його, і той знепритомнів. Незважаючи на загрозу смерті, я далі чинив насилля. Якщо в мене виникала з кимось суперечка — чи то з чоловіком, чи з жінкою,— я відразу починав бійку.

ЯК БІБЛІЯ ЗМІНИЛА МОЄ ЖИТТЯ. Коли я вперше зустрів Свідків Єгови, мені зачитали уривок з 37-го Псалма. Жінка-Свідок згадала, що в біблійній книзі Об’явлення містяться ще інші чудові обіцянки щодо майбутнього. Вона не сказала, де саме це записано, тож я дістав Біблію і за ніч прочитав цілу книгу Об’явлення. Мені дуже сподобалась обіцянка з Об’явлення 21:3, 4, що «вже не буде ані смерті, ані жалоби, ані голосіння, ані болю». Коли Свідки прийшли знову, я погодився вивчати Біблію.

Мені було надзвичайно важко змінити мислення і поведінку. Втім, з Дії 10:34, 35 я довідався, що «Бог дійсно неупереджений і в кожному народі йому до вподоби той, хто боїться його та чинить праведність». Я також докладав величезних зусиль, аби застосовувати пораду з Римлян 12:18: «Якщо можливо, наскільки це залежить від вас, будьте в мирі з усіма людьми».

Мені довелося боротись не тільки з гнівливим характером, але й із сильною залежністю від тютюну. Нерідко я зі слізьми на очах благав Єгову про допомогу. Однак я поводився неправильно: спочатку викурював цигарку, кажучи, що це «остання», а потім молився. Свідок, який вивчав зі мною Біблію, допоміг мені зрозуміти, що молитися слід саме в той момент, коли виникає бажання закурити. Я також старався уникати місць, де курили. Крім того, мені порадили порозмовляти зі співпрацівниками про шкідливість паління. Це справді допомогло, адже з тих пір вони більше не пропонували мені цигарок.

Згодом я кинув курити і полишив колишній спосіб життя. Я продовжував вивчати Біблію та намагався застосовувати біблійні принципи, і вже через півроку був готовий охреститися, щоб стати Свідком Єгови.

ЯКИЙ ПОЖИТОК Я ОТРИМАВ. Я бачив любов, яку Свідки виявляли один до одного попри їхнє походження чи колір шкіри. Це переконало мене, що релігія Свідків Єгови правдива. Ще до того як я охрестився, один білошкірий Свідок з мого збору запросив мене до себе на обід. То було наче уві сні. Раніше я ніколи не проводив час з людиною білої раси, не кажучи вже про спільний обід у її домі. Я відчув, що належу до справді міжнародного братства.

Колись охоронці й поліцейські хотіли силоміць змінити моє мислення і поведінку, але їм це не вдалося. Лише завдяки Біблії я зміг покращити свою особистість і стати щасливою людиною.

[Вставка на сторінці 29]

«Нерідко я зі слізьми на очах благав Єгову про допомогу»