Майте такий склад розуму, як у Христа

«Нехай Бог... наділить вас таким же складом розуму, як і в Христа Ісуса» (РИМ. 15:5).

1. Чому нам варто переймати склад розуму Христа?

«ПРИЙДІТЬ до мене,— сказав Ісус Христос.— Навчіться від мене, тому що я лагідний та смиренний — і знайдете відсвіження для своїх душ» (Матв. 11:28, 29). У цьому сердечному запрошенні віддзеркалено Ісусів сповнений любові склад розуму. Жодна людина не може подати кращого прикладу для наслідування. Хоча Ісус був могутнім Божим Сином, він виявляв співчуття і ніжність до людей, особливо до нужденних.

2. Які грані Ісусової особистості ми розглянемо?

² У цій і в наступних двох статтях ми розглянемо, як нам розвивати і зберігати таке мислення, як у Христа, і наслідувати «розум Христів» у своєму житті (1 Кор. 2:16). Ми проаналізуємо п’ять граней Ісусової особистості: лагідність та смирення, доброту, слухняність Богові, відвагу і незмінну любов.

Переймайте Христову лагідність

3. а) У чому полягав урок смиренності, який подав Ісус своїм учням? б) Як реагував Ісус, коли учні виявили слабкість?

³ Ісус, досконалий Божий Син, охоче зійшов на землю, щоб служити серед недосконалих і грішних людей. Дехто з них пізніше мав убити його. Все ж Ісус завжди зберігав радість і самовладання (1 Пет. 2:21—23). Якщо ми «пильно придивляємося» до нього, то теж зможемо виявляти радість і самовладання, помічаючи помилки і недоліки інших (Євр. 12:2). Ісус запрошував учнів взяти на себе його ярмо, і таким чином вчитися від нього (Матв. 11:29). Чого вони могли навчитись? Наприклад, лагідності. Також Ісус виявляв до учнів терпеливість, незважаючи на їхні помилки. У ніч перед своєю смертю Ісус помив учням ноги і цим подав їм незабутній урок, як бути «смиренними». (Прочитайте Івана 13:14—17). Потім, коли Петро, Яків та Іван перестали «пильнувати», Ісус співчутливо згадав про їхню слабкість. «Симоне, ти спиш? — запитав він, а потім додав: — Пильнуйте і моліться, щоб не впасти в спокусу. Звичайно, дух бадьорий, але тіло слабке» (Марка 14:32—38).

4, 5. Як Ісусів приклад допоможе нам реагувати на помилки інших?

⁴ А як ми реагуємо, якщо одновірець виявляє дух суперництва, швидко ображається або не відразу відгукується на поради старійшин чи «вірного і розсудливого раба»? (Матв. 24:45—47). Для нас зрозуміло, що плотське мислення притаманне сатанинському світові. Але коли таке мислення виявляють наші брати, нам, можливо, важко з цим миритись. Якщо ми легко дратуємося через недоліки інших, то необхідно запитати себе: «Як мені ще ліпше віддзеркалювати “розум Христів”?» Пам’ятаймо, що Ісус не розстроювався через помилки своїх учнів, навіть коли вони певною мірою виявляли духовну слабкість.

 ⁵ Розгляньмо, що́ сталося з апостолом Петром. Якось Ісус сказав Петру вийти з човна і піти до нього по воді. Петро так і зробив, але йшов недовго. Він злякався через бурю і почав тонути. Чи Ісус розсердився, кажучи: «Так тобі й треба! Нехай це послужить тобі уроком»? Ні! «Ісус умить простягнув руку, підхопив його і сказав: “Маловіре, чому ти засумнівався?”» (Матв. 14:28—31). Якщо ми бачимо брак віри в нашого брата, то чи, так би мовити, простягаємо руку і допомагаємо йому зміцнити віру? Безумовно, нам варто так робити, наслідуючи лагідне ставлення Ісуса до Петра.

6. Чого навчав Ісус своїх апостолів про прагнення досягти видатного становища?

⁶ Крім того, Петро був серед апостолів, які безперервно сперечалися, хто з них найбільший. Яків та Іван хотіли сидіти праворуч і ліворуч від Ісуса в його Царстві. Коли Петро та інші апостоли почули це, то обурилися. Ісус знав, що такий склад розуму учні набули, скоріш за все, в суспільстві, в якому виростали. Покликавши їх до себе, він промовив: «Ви знаєте, що правителі народів панують над людьми і видатні особи володарюють над ними. Проте серед вас так не має бути, а, навпаки, хто хоче бути поміж вами великим, повинен стати слугою». Потім Ісус вказав на власний приклад: «Подібно й Син людський прийшов не для того, щоб йому служили, а щоб послужити і дати душу свою як викуп за багатьох» (Матв. 20:20—28).

7. Як кожен з нас може сприяти єдності в зборі?

⁷ Роздумуючи над смиренністю Ісуса, ми зможемо «поводиться... як менші» серед наших братів (Луки 9:46—48). Таким чином ми будемо сприяти єдності. Єгова, наче батько великої сім’ї, хоче, щоб його діти «жили... однокупно», тобто мали добрі стосунки одні з одними (Пс. 133:1). Ісус у молитві просив свого Батька, щоб усі правдиві християни перебували в єдності. Він молився до Бога: «Аби... світ зрозумів, що мене послав ти і що ти полюбив їх так само, як мене» (Ів. 17:23). Отож завдяки єдності нас розпізнають як Христових послідовників. Щоб жити в єдності, необхідно ставитися до недосконалості інших так, як ставився Христос. Ісус пробачав і вчив, що лише тоді, коли ми простимо, буде прощено й нам. (Прочитайте Матвія 6:14, 15).

8. Чого ми вчимося в тих, хто вже багато років служить Богові?

⁸ До того ж ми багато чого вчимося, якщо наслідуємо віру тих, хто вже чимало років йде слідами Христа. Подібно до Ісуса, вони зазвичай з розумінням ставляться до помилок інших. Такі служителі Бога знають, що, виявляючи співчуття, яке мав Христос, вони не тільки «носять слабкості несильних», але й сприяють єдності. Також це заохочує цілий збір віддзеркалювати склад розуму Христа. Божі служителі бажають для своїх братів того, чого Павло бажав християнам у Римі: «Нехай Бог — джерело витривалості й потіхи — наділить вас таким же складом розуму, як і в Христа Ісуса, щоб ви спільно,  в один голос, прославляли Бога й Батька нашого Господа Ісуса Христа» (Рим. 15:1, 5, 6). Дійсно, наше об’єднане поклоніння несе хвалу Єгові.

9. Чому ми потребуємо святого духу, щоб наслідувати Ісусів приклад?

⁹ Ісус пов’язував смирення з лагідністю, яка належить до плоду Божого святого духу. Тому, щоб точно йти слідами Ісуса, треба аналізувати його приклад і мати святий дух Єгови. Ми повинні молитися про святий дух і розвивати його плід — «любов, радість, мир, довготерпіння, доброту, великодушність, віру, лагідність, самовладання» (Гал. 5:22, 23). Отже, якщо ми будемо наслідувати Ісусів приклад смиренності й лагідності, то догоджатимемо нашому небесному Батькові, Єгові.

Ісус ставився до інших з добротою

10. Як Ісус виявляв доброту?

¹⁰ Доброта теж належить до плоду святого духу. Ісус постійно ставився до інших з добротою. Люди, які щиро шукали Ісуса, відчули, що він «сердечно прийняв їх». (Прочитайте Луки 9:11). Чого ми вчимося з доброти Ісуса? Людина, що поводиться по-доброму, дружня, лагідна, співчутлива і вибачлива. Саме таким був Ісус. Він проймався жалем до людей, «бо вони були нещасні та розпорошені, як вівці без пастуха» (Матв. 9:35, 36).

11, 12. а) Розкажіть випадок, в якому Ісус на ділі виявив співчуття. б) Чого ви вчитеся з цього прикладу?

¹¹ Крім того, Ісус на ділі виявляв співчуття і жаль. Проаналізуймо такий випадок. Одна жінка вже 12 років страждала від невпинної кровотечі. Вона знала, що, згідно з Мойсеєвим законом, є нечистою, і кожен, хто торкався її, ставав церемоніально нечистим (Лев. 15:25—27). Все ж Ісусова репутація і поведінка, мабуть, переконали її в тому, що він міг і хотів би вилікувати її. Жінка постійно казала собі: «Якщо торкнуся хоча б до його одягу, то одужаю». Набравшись духу, вона зробила так і одразу відчула, що зцілилась.

¹² Ісус знав, що хтось торкнувся його, і дивився довкола, аби побачити, хто саме. Жінка, яка, ймовірно, боялася докору через те, що порушила Закон, з тремтінням впала ниць і розповіла Ісусові всю правду. Чи він докорив бідній нещасній жінці? Зовсім ні! «Дочко,— сердечно промовив Ісус,— твоя віра зцілила тебе. Йди з миром» (Марка 5:25—34). Як же її, напевно, потішили ці слова!

13. а) Чим мислення Ісуса відрізнялося від мислення фарисеїв? б) Як Ісус обходився з дітьми?

¹³ На відміну від бездушних фарисеїв, Христос ніколи не використовував свою владу так, щоб ще більше обтяжувати інших (Матв. 23:4). Він з добротою і терпеливістю навчав людей доріг Єгови. Ісус був сердечним другом для своїх послідовників, завжди виявляв до них любов і доброту (Прип. 17:17; Ів. 15:11—15). Навіть дітям подобалось перебувати поруч з Ісусом, а йому, очевидно,— з ними. Він ніколи не був надто зайнятий, щоб приділяти їм увагу. Якось учні, все ще виношуючи, як і релігійні провідники, думку про самозвеличення, не дозволили людям приводити  своїх малих дітей до Ісуса, аби він доторкнувся до них. Ісусові це не сподобалось, і він сказав учням: «Пустіть діток до мене, не перешкоджайте їм, бо саме таким належить Боже царство». Потім на прикладі дітей Ісус дав їм урок: «Правду кажу вам: якщо хтось не прийме Божого царства так, як дитя, то ніколи в нього не ввійде» (Марка 10:13—15).

14. Яку користь діти мають від того, що інші щиро ними цікавляться?

¹⁴ Лише подумаймо, як через багато років почувалися деякі дорослі люди — котрі раніше були тими дітьми — при згадці, що Ісус Христос «пригортав [їх] і благословляв» (Марка 10:16). Ті, хто сьогодні є дітьми, також будуть з приємністю згадувати старійшин та інших членів збору, які по-справжньому цікавилися ними. А щонайважливіше, діти, про яких щиро дбає збір, починають змалку розуміти, що дух Єгови перебуває на його народі.

Виявляйте доброту в жорстокому світі

15. Чому не треба дивуватися, що у світі бракує доброти?

¹⁵ Чимало людей у наш час вважає, що їм нı́коли виявляти іншим доброту. Тому в школі, на роботі, в служінні і під час різних поїздок поклонникам Єгови доводиться щодня відчувати на собі вплив світу. Жорстокість може засмучувати нас, але не повинна дивувати. Єгова надихнув Павла застерегти нас, що в ці критичні «останні дні» правдиві християни будуть змушені стикатися з людьми, які «самолюбні... не мають природної любові» (2 Тим. 3:1—3).

16. Як ми, послідовники Христа, можемо виявляти доброту в зборі?

¹⁶ На противагу бездушному світові, у християнському зборі панує відсвіжний дух. Кожен з нас, подібно до Ісуса, може сприяти благотворній атмосфері в зборі. Як? Подумаймо про тих, хто потребує нашої допомоги і підбадьорення, оскільки має проблеми зі здоров’ям або перебуває в інших скрутних обставинах. У ці «останні дні» таких труднощів стає дедалі більше, але ми не перші, хто їх зазнає́. Ранні християни теж потерпали від різних проблем. Тому нині допомога потрібна так само, як і в ті давні часи. Приміром, Павло заохочував християн «втішати пригнічені душі, підтримувати слабких, бути довготерпеливими до всіх» (1 Фес. 5:14). Це означає на ділі виявляти доброту, наслідуючи Христа.

17, 18. Як нам наслідувати Ісусову доброту?

¹⁷ На християнах лежить обов’язок приймати одновірців з добротою і ставитися до них так, як поставився б Ісус. При цьому варто щиро цікавитися тими, кого ми, можливо, знаємо вже багато років,  і тими, з ким ми не були знайомі раніше (3 Ів. 5—8). Нам, подібно до Ісуса, необхідно пройматися співчуттям до інших, завжди відсвіжуючи їх (Ісаї 32:2; Матв. 11:28—30).

¹⁸ Кожен з нас спроможний виявляти доброту і від усього серця дбати про благо людей. Шукаймо нагод творити добро. Докладаймо до цього всіх сил. «Виявляючи братерську любов, майте ніжні почуття одні до одних,— настійно порадив Павло і додав: — Випереджуйте одні одних пошаною» (Рим. 12:10). Щоб це робити, потрібно наслідувати приклад Христа: сердечно і по-доброму ставитися до інших і намагатися виявляти «нелицемірну любов» (2 Кор. 6:6). Павло описав таку християнську любов словами: «Любов довготерпелива і добра. Любов не ревнує, не хвастає, не зазнається» (1 Кор. 13:4). Ми не затаюємо злоби на братів і сестер, а слухаємось поради: «Будьте добрі одні до одних, виявляйте сердечне співчуття та з готовністю прощайте одні одних, як і Бог через Христа вас простив» (Еф. 4:32).

19. Які хороші плоди приносить справжня доброта?

¹⁹ Якщо ми, як християни, завжди стараємось розвивати і виявляти доброту, то пожинаємо рясні благословення. Тоді збір щедро отримує дух Єгови, який допомагає усім приносити плід духу. Коли ми йдемо слідами Ісуса і допомагаємо іншим робити те саме, то радісно й об’єднано поклоняємось Богові і цим тішимо його серце. Отже, постійно докладаймо зусиль, щоб віддзеркалювати Ісусову лагідність і доброту в стосунках з людьми.

Чи ви можете пояснити?

• Як Ісус показав, що був «лагідним та смиренним»?

• Яким чином Ісус виявляв доброту?

• Поясніть, як відображати Христову лагідність і доброту в цьому недосконалому світі.

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 8]

Чи ми простягнемо руку допомоги братові, чия віра, як і Петрова, похитнулась?

[Ілюстрація на сторінці 10]

Як зробити збір тихою гаванню, в якій панує доброта?