Як допомогти другу, котрий хворіє

МОЖЛИВО, ви опинялись в ситуації, коли ваш друг важко хворів, а ви не знали, що йому сказати. Що ж допоможе вам правильно поводитись за таких обставин? Звичайно, немає якихось чітко визначених правил, слід враховувати культуру, в якій виховувався ваш друг, а також його характер. Те, що допоможе одній особі, котра хворіє, не обов’язково допоможе іншій. До того ж обставини і почуття хворого можуть змінюватись.

Найважливіше — поставити себе на місце хворого і зрозуміти, чого він від вас очікує. Як навчитися цього? Ось кілька корисних біблійних принципів.

Уважно слухайте

БІБЛІЙНІ ПРИНЦИПИ:

«Кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною на слова» (ЯКОВА 1:19).

«Час мовчати і час говорити» (ЕККЛЕЗІЯСТА 3:1, 7).

▪ Слухайте свого друга уважно та зі співчуттям. Не поспішайте давати поради і не думайте, що повинні запропонувати вирішення проблеми. Висловлюючись поспіхом і необдумано, ви можете зачепити почуття друга. Найбільше він потребує не вказівок чи порад, а вашого розуміння і уваги.

Зробіть усе, щоб ваш друг висловлювався вільно. Не перебивайте його і не применшуйте серйозність його проблеми, вживаючи шаблонні фрази. Еміліо * розповідає: «Я захворів на грибковий менінгіт і зрештою втратив зір. Інколи мені дуже важко. Друзі, намагаючись потішити мене, кажуть: “Не тільки ти маєш  такі проблеми. Багато людей мають ще гірші”. Вони не розуміють, що цими словами зовсім не полегшують мого болю, а, навпаки, пригнічують мене ще більше».

Нехай ваш друг виливає вам серце, не боячись почути від вас докір. Якщо він говорить про свої страхи, запевніть, що розумієте його почуття, а не просто кажіть: «Не бійся». Еліане хворіє на рак. Ось що вона каже: «Коли я думаю про свою хворобу, мене охоплює тривога і я починаю ридати. Однак це не означає, що я втратила довіру до Бога». Приймайте свого друга таким, яким він є, а не таким, яким ви хотіли б його бачити. Зважайте на те, що зараз ваш друг особливо вразливий і тому поводиться незвично. Будьте терпеливі. Слухайте, навіть якщо знову і знову доведеться чути одне й те саме (1 Царів 19:9, 10, 13, 14). У цей нелегкий час другові вкрай важливо розповісти комусь про свої переживання.

Виявляйте співчуття та проникливість

БІБЛІЙНІ ПРИНЦИПИ:

«Радійте з тими, хто радіє, і плачте з тими, хто плаче» (РИМЛЯН 12:15).

«Усе, що тільки хочете, аби робили вам люди, те робіть їм і ви» (МАТВІЯ 7:12).

▪ Уявіть себе на місці вашого друга. Коли він готується до операції, проходить лікування або чекає на результати аналізів, то може бути дуже збудженим та вразливим. Постарайтесь зрозуміти це і будьте готові до різких змін у його настрої. Не засипайте друга запитаннями, особливо про щось приватне.

Лікар-психолог Ане Каталіфоз каже: «Нехай пацієнт говорить про свою хворобу, коли хоче і скільки хоче. Якщо він бажає трохи поговорити, підтримайте розмову на будь-яку тему. Коли ж в нього немає бажання розмовляти, просто мовчки посидьте поруч або з теплотою візьміть хворого за руку. Це благотворно вплине на пацієнта. А можливо, все, що йому треба,— це виплакати вам своє горе».

Не розголошуйте інформації про хворобу друга. Росан Калік, котра двічі поборола рак, у своїй книжці про правила поведінки з важкохворими, пише: «Тримайте в таємниці те, що пацієнт розповів вам про свою хворобу. Розповідайте про стан хворого лише тоді, коли сім’я попросить вас про це. Запитайте в пацієнта, що, на його думку, можна повідомити іншим». Едсон, котрий теж хворів на рак, каже: «Друг поширив чутки, що я хворий і житиму вже недовго. Я знав, що в мене рак,— мені щойно зробили операцію. На щастя, результати аналізів показали, що метастазів немає. Але чутки завдали шкоди: інші дошкуляли моїй дружині бездумними запитаннями і розмовами».

Коли ваш друг зважує, який метод лікування вибрати, не поспішайте казати, що ви зробили б на його місці. Лорі Ховп, котра вилікувалася від раку, написала книжку, в якій радить: «Перед тим, як показувати хворому будь-яку інформацію про лікування раку, переконайтесь, чи він справді хоче ознайомитись з нею. Навіть маючи добрі наміри, ви можете образити друга і не здогадуватись про це». Не усі хочуть, щоб їх засипали інформацією про різні методи лікування.

Можливо, для хворого ви близький друг, але не дозволяйте, щоб ваші відвідини затягувалися. Те, що ви поруч, багато означає для нього, однак довге спілкування може втомлювати. Інколи йому буде важко навіть слухати вас. З іншого боку, не створюйте враження, ніби кудись поспішаєте. Покажіть другові, що турбуєтесь про нього, адже він цього заслуговує.

 Розсудливість і тактовність допоможуть вам бути уважними до потреб друга. Наприклад, коли ви готуєте їжу або вибираєте для нього квіти, дізнайтеся, чи не має хворий алергії. Якщо ж у вас застуда, не відвідуйте хворого, поки не одужаєте.

Будьте джерелом підбадьорення

БІБЛІЙНІ ПРИНЦИПИ:

«Язик же премудрих — то ліки» (ПРИПОВІСТЕЙ 12:18).

«Нехай ваше слово завжди буде люб’язне, приправлене сіллю» (КОЛОСЯН 4:6).

▪ Якщо ви зберігаєте позитивне ставлення до свого друга, це обов’язково буде помітно у ваших словах і вчинках. Дивіться на хворого друга як на ту саму особу, котра своїми рисами привабила вас на початку вашої дружби. Зосереджуйтесь на ньому, а не на його хворобі. Не розмовляйте з ним як з безпомічною жертвою, адже він почне вважати, що так і є. Роберта, у котрої рідкісна спадкова хвороба кісток, каже: «Поводьтеся зі мною як з нормальною людиною. Я немічна, але маю власні погляди і бажання. Не дивіться на мене з жалем і не розмовляйте зі мною наче з розумово відсталою».

Пам’ятайте, важливо не лише те, що́ ви говорите, але й те, як ви говорите. Ваш друг чутливий навіть до тону вашого голосу. Невдовзі після того як Ернесто дізнався, що хворіє на рак, до нього зателефонував друг з-за кордону. Він сказав Ернесто: «Не можу повірити, що ти хворий на рак!» Ернесто пригадує: «Слова “ти” і “рак” були сказані таким тоном, що аж мурашки побігли по спині».

Лорі Ховп наводить приклад: «На запитання: “Як ти?” — пацієнти можуть реагувати по-різному. Тон голосу, жести, дружні чи офіційні стосунки, а також момент, у який ви звертаєтесь до пацієнта,— усе це або заспокоїть хворого, або поглибить його біль і розбудить тривогу».

Ваш друг потребує турботи, розуміння і поваги. Запевняйте хворого, що цінуєте його і завжди допоможете йому. Розмарі, у котрої пухлина мозку, розповідає: «Мене дуже підбадьорювало, коли друзі казали, що люблять мене і будуть поряд, хоч би що сталося» (Приповістей 15:23; 25:11).

Давайте руку допомоги

БІБЛІЙНІ ПРИНЦИПИ:

«Любімо не словом і не язиком, а ділом і правдою» (1 ІВАНА 3:18).

▪ Після встановлення діагнозу почнеться лікування і у хворого з’являться нові потреби. Виявляйте свою турботу на ділі, а не просто кажіть: «Якщо тобі щось буде потрібно, то зателефонуй мені». Надайте практичну допомогу, наприклад: приготуйте їжу, приберіть помешкання, поперіть і випрасуйте одяг, залагодьте якісь справи, зробіть покупки, підвезіть хворого до лікарні чи заберіть його звідти. Будьте надійними, пунктуальними і обов’язково виконуйте те, що пообіцяли (Матвія 5:37).

Росан Калік каже: «Будь-яка допомога, велика чи мала, зменшує прірву між повноцінним життям і хворобою». Сільвія, котра двічі хворіла на рак, погоджується з цим: «Мої друзі по черзі возили мене до іншого міста на щоденні сеанси променевої терапії. Це дуже заспокоювало і потішало мене! Дорогою до лікарні ми розмовляли на різні теми, а на зворотному шляху завжди заходили до кав’ярні. У такі хвилини я поверталась до нормального життя».

Не думайте, що ви точно знаєте, чого потребує ваш друг. Росан Калік радить: «Запитуйте, запитуйте і ще раз запитуйте». Вона також каже: «Не беріть усе на  себе, бо це може зашкодити. Якщо ви все робите за хворого, він вважатиме, що ні до чого не придатний. Беріть до уваги його думку. Щоб хворий не почувався безпорадною жертвою, нехай робить те, що йому під силу».

Особа, котра хворіє, прагне бути потрібною. Еділсон, у якого СНІД, каже: «Коли нездужаєш, дуже важливо, щоб з тобою рахувались і не вважали тебе безпомічним. Ти хочеш бути корисним для інших, навіть якщо можеш допомогти лише у незначних справах. Так приємно відчувати, що ти здатен зробити комусь добро! Це додає тобі стимулу в житті. Я хочу, щоб інші дозволяли мені приймати рішення, а потім поважали їх. Звичайно, я хворий, але це не означає, що я не в силі виконувати своїх сімейних обов’язків».

Будьте поруч

БІБЛІЙНІ ПРИНЦИПИ:

«Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (ПРИПОВІСТЕЙ 17:17).

▪ Якщо через далеку відстань або інші причини ви не в змозі відвідати вашого друга, зателефонуйте йому, напишіть листівку або електронне повідомлення. Психолог Ален Вулфелт радить, про що можна написати другові: «Пригадайте якісь кумедні ситуації, котрі з вами трапились. Пообіцяйте написати знову і дотримайте слово».

Підбадьорюйте свого друга і не бійтеся сказати чи зробити щось неправильно. Насамперед хворому важливо знати, що ви завжди готові прийти на допомогу. У своїй книжці Лорі Ховп пише: «Не страшно, якщо ваші слова і вчинки ранять когось або хтось неправильно їх розуміє. Найгірше, коли через страх зробити помилку ви тримаєтесь осторонь того, хто вас потребує».

У такий час ви потрібні своєму другові більше, ніж будь-коли раніше. Покажіть, що ви правдивий друг. Можливо, своєю допомогою ви не усунете болю близької людини, але вам вдасться полегшити її страждання.

[Примітка]