У БАГАТЬОХ релігіях молитва є ритуалом, в якому особливу увагу приділяють позі і словам. А втім, Боже Слово дає ширше пояснення того, як слід молитися.

З Біблії видно, що вірні служителі Бога молилися в різних місцях та в різних позах. Залежно від обставин, вони молилися подумки чи вголос, підвівши очі до неба чи схиливши голову до землі. Вони молилися від щирого серця та своїми словами, не використовуючи зображень, чоток або молитовників. Чому їхні молитви були почуті?

У попередній статті вже згадувалось, що ті люди скеровували свої молитви тільки до одного Бога — Єгови. Крім цього, вони виконували ще одну важливу умову. В 1 Івана 5:14 сказано: «Коли звертаємось до Бога, маємо впевненість: про що тільки просимо згідно з його волею, він вислуховує нас». Наші молитви мають узгоджуватись з Божою волею. Що це означає?

Щоб молитися згідно з Божою волею, треба її розуміти. А для цього необхідно досліджувати Біблію. Чи Бог слухатиме наші молитви тільки тоді, коли станемо знавцями Божого Слова? Зовсім ні. Однак Бог хоче, щоб ми дізнавалися, у чому полягає його воля, і намагалися виконувати її (Матвія 7:21—23). Наші молитви мають узгоджуватися з тим, чого ми вчимося.

Коли ми більше дізнаємось про Бога та його волю, зростає наша віра. А це ще одна важлива умова для того, щоб Бог слухав наші молитви. Ісус сказав: «Все, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте» (Матвія 21:22). Мати віру не означає бути легковірним. Справжня віра ґрунтується на вагомих доказах, хоча ми можемо і не бачити того, у що віримо (Євреїв 11:1). Біблія містить безліч доказів, що Єгова, хоча невидимий,— це реальна Особа, якій можна повністю довіряти. Він охоче відповідає на молитви тих, хто вірить у нього. Більш того, ми завжди можемо просити Бога зміцнити нашу віру. Єгова готовий дати нам те, чого ми потребуємо (Луки 17:5; Якова 1:17).

Ісус вказав на іншу необхідну умову: «Ніхто не приходить до Батька, якщо не через мене» (Івана 14:6). Отже зблизитись з Батьком  Єговою можна лише через Ісуса. Саме тому Ісус сказав своїм послідовникам молитись у його ім’я (Івана 14:13; 15:16). Це зовсім не означає, що треба молитися до Ісуса. Молитися слід в ім’я Ісуса, пам’ятаючи, що саме завдяки йому ми можемо мати близькі стосунки з нашим досконалим і святим Батьком.

Одного разу учні попросили Ісуса: «Господи, навчи нас молитися» (Луки 11:1, Огієнко). Очевидно, вони прагнули знати, про що слід молитись.