Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

«Хто пізнав розум Єгови?»

«Хто пізнав розум Єгови?»

«Хто пізнав розум Єгови?»

«“Хто пізнав розум Єгови і міг би повчати його?” Ми ж маємо розум Христів» (1 КОР. 2:16).

1, 2. а) Що важко дається багатьом людям? б) Що нам слід пам’ятати про наше мислення і мислення Єгови?

ЧИ ВАМ коли-небудь було важко зрозуміти погляди іншої людини? Можливо, ви недавно одружились і бачите, що не цілком розумієте свого подружнього партнера. Справді, чоловіки і жінки мислять та говорять по-різному. У певних культурах чоловіки і жінки навіть розмовляють різними діалектами однієї мови. Також з огляду на відмінності в культурі й мові люди думають і поводяться по-різному. Але чим більше ви пізнаєте інших людей, тим більше ви спроможні збагнути їхнє мислення.

2 Тож нас не має дивувати, що наше мислення відрізняється від мислення Єгови. Через свого пророка Ісаю Єгова сказав ізраїльтянам: «Ваші думки — не Мої це думки, а дороги Мої — то не ваші дороги». Далі Єгова пояснив це так: «Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої — за ваші думки» (Ісаї 55:8, 9).

3. Якими двома способами ми можемо здобувати «приязнь Господню»?

3 Чи це означає, що не треба й намагатися зрозуміти погляди Єгови? Ні. Хоча нам ніколи не вдасться повністю збагнути думки Єгови, Біблія заохочує нас здобути «приязнь Господню». (Прочитайте Псалом 25:14; Приповістей 3:32). Як нам наблизитися до Єгови? Зважаймо на діла Бога й аналізуймо їх, як до цього заохочує його Слово, Біблія (Пс. 28:5). Крім того, пізнаваймо «розум Христів», а Христос є «образом невидимого Бога» (1 Кор. 2:16; Кол. 1:15). Коли ми виділяємо час на дослідження біблійних оповідей і роздумуємо над ними, то краще розуміємо риси Єгови і його спосіб мислення.

Остерігаймося неправильного мислення

4, 5. а) Якої схильності нам потрібно уникати? Поясніть. б) Який хибний спосіб мислення мали ізраїльтяни?

4 Роздумуючи над ділами Єгови, ми повинні уникати схильності складати про Бога уявлення, застосовуючи людські мірки. На таку схильність вказують слова Єгови, записані у Псалмі 50:21: «Ти думав, що Я такий самий, як ти». Понад 175 років тому один біблеїст говорив про це: «Люди схильні судити про Бога за своїми поглядами і думати, що він підвладний тим же законам, що й вони».

5 Нам не можна складати уявлення про Єгову, керуючись власними нормами і бажаннями. Чому? Коли ми вивчаємо Святе Письмо, деякі дії Єгови іноді видаються не зовсім правильними з нашого обмеженого і недосконалого погляду. Саме так мислили у давнину ізраїльтяни, дійшовши хибного висновку про те, як до них ставиться Єгова. Зверніть увагу, що Єгова промовив: «Ви кажете: “Неправа Господня дорога!” Послухайте-но, доме Ізраїлів, чи ж дорога Моя неправа? Чи не ваші дороги неправі?» (Єзек. 18:25).

6. Чого навчився Йов і який урок ми можемо почерпнути з цього?

6 Щоб не потрапити в пастку — судити про Єгову за своїми власними мірками,— передусім варто усвідомлювати, що наш погляд обмежений та інколи суттєво викривлений. Цього слід було навчитися Йовові. У час страждань його охопив відчай і він надто зосередився на собі. Йов перестав думати про щось важливіше. Але Єгова з любов’ю допоміг цьому чоловікові дивитися на справи ширше. Бог поставив Йовові більш ніж 70 запитань, на жодне з яких той не міг відповісти. Так Єгова показав, що розуміння Йова обмежене. Йов смиренно сприйняв це, виправивши своє мислення. (Прочитайте Йова 42:1—6).

Набуваймо «розум Христів»

7. Чому, досліджуючи діяльність Ісуса, ми ліпше розумітимемо погляди Єгови?

7 Ісус досконало наслідував свого Батька у словах і вчинках (Ів. 14:9). Тому, досліджуючи діяльність Ісуса, ми ліпше розумітимемо погляди Єгови (Рим. 15:5; Фил. 2:5). Обговорімо дві розповіді з Євангелій.

8, 9. З огляду на яку ситуацію Ісус поставив Пилипові питання, як записано в Івана 6:1—5, і чому він це зробив?

8 Уявімо ситуацію. Це відбулося напередодні Пасхи 32 року н. е. Ісусові апостоли щойно повернулися з захопливої проповідницької кампанії по всій Галілеї. Вони втомлені, тому Ісус відводить їх у безлюдне місце на північно-східному узбережжі Галілейського моря. Але за ними йдуть тисячі людей. Після того як Ісус зцілює безліч людей і розповідає їм багато чого, виникає певна проблема. Звідки всім цим людям взяти їжу в такому віддаленому місці? Усвідомлюючи потребу, Ісус запитує Пилипа, який походить з тієї місцевості: «Де б нам купити хліба для цих людей?» (Ів. 6:1—5).

9 Чому Ісус поставив Пилипові таке запитання? Чи Ісус не знав, що робити? Звичайно ж, знав. Як він насправді мислив? Апостол Іван, який був там, пояснює: «Промовив Ісус ці слова, аби випробувати Пилипа, бо сам вже знав, що́ буде робити» (Ів. 6:6). Ісус хотів перевірити духовний поступ своїх учнів. Поставивши запитання, він привернув їхню увагу і дав їм нагоду засвідчити свою віру в те, що́ він може зробити. Проте учні упустили нагоду і показали, наскільки обмежене їхнє мислення. (Прочитайте Івана 6:7—9). Тоді Ісус виявив, що зробить те, чого вони собі й не уявляли. Він чудом нагодував тисячі голодних людей (Ів. 6:10—13).

10—12. а) Чому Ісус не відразу задовольнив прохання грекині? Поясніть. б) Що ми зараз розглянемо?

10 Ця розповідь допоможе нам збагнути, як Ісус мислив в іншій ситуації. Невдовзі після того, як Ісус нагодував великий натовп людей, він з апостолами вирушив на північ за межі Ізраїлю, в околиці Тира і Сидона. Там вони зустріли грекиню, яка благала Ісуса зцілити її дочку. Спершу Ісус не звернув уваги на жінку. Але коли вона далі наполягала, Ісус сказав їй: «Нехай спочатку наситяться діти, бо ж недобре забрати хліб від дітей і кинути цуценятам» (Марка 7:24—27; Матв. 15:21—26).

11 Чому Ісус спочатку відмовився допомогти жінці? Чи він випробовував її, як і Пилипа, щоб побачити, як вона реагуватиме? Чи він хотів, щоб вона виявила свою віру? Хоча оповідь не передає Ісусового тону голосу, логічно зробити висновок, що він не знеохотив жінки. Вживши слово «цуценята», Ісус пом’якшив це порівняння. Ісус діяв подібно до батька, який готовий задовольнити прохання дитини. Батько не показує, що має такий намір, бо хоче перевірити, наскільки сильно дитина бажає цього. Хоч би як там було, коли жінка виявила свою віру, Ісус охоче задовольнив її просьбу. (Прочитайте Марка 7:28—30).

12 Ці дві розповіді з Євангелій допомагають нам краще збагнути «розум Христів». А зараз розгляньмо, як завдяки цим оповідям ми ліпше зрозуміємо мислення самого Єгови.

Стосунки Єгови з Мойсеєм

13. Яку користь принесе нам те, що ми ліпше зрозуміємо напрям думок Ісуса?

13 Ліпше розуміючи напрям думок Ісуса, ми збагнемо уривки зі Святого Письма, суть яких іноді важко осягнути. Наприклад, подумаймо над словами Єгови, котрі він сказав Мойсею після того, як ізраїльтяни зробили золоте теля для поклоніння. Бог промовив: «Я бачив народ той, і ось народ — твердошиїй він! А тепер залиши Мене,— і розпалиться гнів Мій на них, і Я винищу їх, а тебе зроблю великим народом» (Вих. 32:9, 10).

14. Як Мойсей сприйняв слова Єгови?

14 У цій розповіді говориться: «Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: “Нащо, Господи, розпалюється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського краю силою великою та міцною рукою? Нащо будуть казати єгиптяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в горах, та щоб винищити їх з поверхні землі?.. Вернися з розпалу гніву Свого, та й відверни зло від Свого народу! Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: «Помножу ваших нащадків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим нащадкам,— і вони посядуть навіки». І відвернув Господь зло [«пожалкував, що хотів завдати... лихо», НС], про яке говорив, щоб зробити Своєму народові”» (Вих. 32:11—14) *.

15, 16. а) Яка нагода відкрилася перед Мойсеєм з огляду на слова Єгови? б) В якому розумінні Єгова «пожалкував»?

15 Чи справді Мойсеєві необхідно було виправити погляд Єгови? Аж ніяк! Хоча Єгова виявив, що́ збирався зробити, це не було його остаточним судовим рішенням. По суті, Єгова випробовував Мойсея, подібно як Ісус пізніше Пилипа і грекиню. Мойсей отримав нагоду висловити свої думки *. Єгова призначив Мойсея посередником між Ізраїлем і собою. Бог цінував призначену його слузі роль. Чи міг Мойсей піддатися розчаруванню? Чи міг він використати цю нагоду, щоб спонукати Єгову забути про Ізраїль і зробити могутнім народом Мойсеєвих нащадків?

16 Відповідь Мойсея свідчила про те, що він вірив у справедливість Єгови і цілковито покладався на неї. Його реакція показувала, що він зосереджувався не на власних інтересах, а на імені Єгови. Він не хотів, щоб на це ім’я було стягнено ганьбу. Так Мойсей виявив, що збагнув «розум Єгови» в цьому питанні (1 Кор. 2:16). Яким був результат? Оскільки Єгова чітко не окреслив, як діятиме, натхнена розповідь каже, що він «пожалкував, що хотів завдати... лихо». Єврейською цей вислів може просто означати, що Єгова не навів на весь народ лиха, яке збирався навести.

Стосунки Єгови з Авраамом

17. У чому видно велику терпеливість Єгови, коли він вислуховував Авраамові запитання?

17 Інший приклад того, як Єгова дає своїм служителям можливість виявляти віру і довір’я, стосується Авраамового прохання щодо Содома. Згідно з розповіддю, Єгова повівся дуже терпеливо, дозволивши Аврааму звернутися до нього вісім разів. У певний момент Авраам нетерпеливо сказав: «Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий,— цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?» (Бут. 18:22—33).

18. Чого ми вчимося з того, як Єгова повівся з Авраамом?

18 Чого ми вчимося з цього випадку про мислення Єгови? Чи Єгова був неспроможний прийняти правильне рішення без Авраамових питань? Звісно, ні. Єгова міг би відразу пояснити причини свого рішення. Дозволивши Аврааму поставити ці запитання, Єгова дав йому час, щоб той сам дійшов правильного висновку і зрозумів Його погляд. Завдяки цьому Авраам усвідомив, наскільки Єгова співчутливий і справедливий. Дійсно, Єгова повівся з Авраамом, як з другом (Ісаї 41:8; Як. 2:23).

Уроки для нас

19. Як нам наслідувати Йова?

19 Що ми дізнаємося про «розум Єгови»? Нам слід дозволяти Божому Слову формувати в нас правильний погляд на розум Єгови. Ніколи не варто забувати про наші обмеження і судити про Єгову за власними мірками. Йов говорив: «[Бог] не людина, як я, і Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд» (Йова 9:32). Коли ми, подібно до Йова, починаємо розуміти мислення Єгови, то сповнені бажання вигукувати: «Таж це все — самі кінці дороги Його,— бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його — хто його зрозуміє?» (Йова 26:14).

20. Що робити, коли ми натрапляємо у Святому Письмі на важкозрозумілий уривок?

20 Що нам робити, коли, читаючи Святе Письмо, ми натрапляємо на важкозрозумілий уривок, особливо про погляд Єгови? Якщо після дослідження ми все ще не знаходимо чіткої відповіді, то можемо вважати це випробуванням нашої довіри до Єгови. Пам’ятаймо, іноді певні твердження дають нам можливість виявляти віру в Єгову, як у Бога з унікальними рисами. Смиренно визнаваймо, що розуміємо не всі його діла (Еккл. 11:5). Тоді ми відчуватимемо те, що й апостол Павло, який сказав: «О, глибино Божого багатства, і мудрості, і знання! Які ж нез’ясовні присуди його та незбагненні шляхи його! Бо “хто пізнав розум Єгови і хто став йому радником?” Або “чи хтось давав йому щось, аби він мав повернути?” Бо все від нього, через нього і для нього. Йому нехай буде слава навіки. Амінь» (Рим. 11:33—36).

[Примітки]

^ абз. 14 Подібна розповідь міститься в Числа 14:11—20.

^ абз. 15 На думку деяких вчених, єврейську ідіому у Вихід 32:10, передану як «залиши Мене», можна вважати запрошенням, пропозицією, щоб Мойсей став посередником, тобто «став... у виломі», між Єговою і народом (Пс. 106:23; Єзек. 22:30). Хоч би що це означало, Мойсеєві, очевидно, було неважко висловити свою думку Єгові.

Чи ви пам’ятаєте?

• Що допоможе нам уникати схильності судити про Єгову за власними мірками?

• Як, розуміючи вчинки Ісуса, ми здобудемо «приязнь Господню»?

• Чого ми вчимося з того, як Єгова спілкувався з Мойсеєм і Авраамом?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 5]

Чого ми вчимося про мислення Єгови з того, як він повівся з Мойсеєм та Авраамом?