Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи ви знаєте?

Чи ви знаєте?

Чи ви знаєте?

Як у стародавньому Ізраїлі люди запасали воду, з огляду на довгі посушливі сезони?

Від жовтня до квітня в Ізраїлі випадають сильні дощі, утворюючи зливові потоки. Однак влітку більшість цих «річок» висихає через те, що місяцями немає дощу. Де люди в біблійні часи брали воду протягом посушливого сезону?

Щоб вирішити цю проблему, вони висікали канали на схилах пагорбів і збирали воду зимових дощів у підземні резервуари, або водозбори. Дахи будинків мали нахил, достатній, щоб дощові води стікали у водозбори. У багатьох родин були власні водозбори, з яких брали воду, щоб тамувати спрагу (2 Царів 18:31).

Ізраїльтяни використовували також природні джерела. У гористих місцевостях зимові дощі просочувалися в землю аж до водонепроникного кам’яного шару. Стікаючи по ньому, вода пробивалася на поверхню й утворювала джерела. Часто поблизу джерел (єврейською ен) виникали села. Про це свідчать назви деяких місцевостей, наприклад Ен-Шемеш, Ен-Роґел та Ен-Ґеді (Ісуса Навина 15:7, 62). Щоб підвести джерельну воду до Єрусалима, у скелі був висічений водогін (2 Царів 20:20).

У місцевостях, де не було джерел, викопували криниці (єврейською бе’е́р) для того, щоб дістатися до підземних вод. Одною з таких криниць була Беер-Шева (Буття 26:32, 33). Андре Шуракі, автор праці про життя людей у біблійні часи, зазначає, що «способи збереження води, до яких вони [ізраїльтяни] вдавалися, захоплюють навіть сьогодні».

В якому будинку міг жити Аврам (Авраам)?

Аврам з дружиною жили в багатому халдейському місті Ур. Але за наказом Бога вони покинули те місто і почали жити в наметах (Буття 11:31; 13:12). Подумайте, яка це була для них жертва.

Розкопки Ура, що лежить на території сучасного Іраку, проводив Леонард Вуллі в період від 1922 до 1934 року. Серед будівель міста він знайшов аж 73 цегляні будинки. У багатьох з них кімнати розташовувалися довкола вимощеного внутрішнього подвір’я. Це подвір’я було зроблене так, щоб стічні води збиралися в центрі і виводились назовні дренажними трубами. У більших домах кожна гостьова кімната мала туалет. На першому поверсі були кухні з місцем для вогнища і спальні для рабів. На рівні другого поверху довкола подвір’я споруджували дерев’яний балкон, куди піднімалися сходами. З балкону можна було потрапити в кімнати, де жили господарі.

«Будинок... з мощеним подвір’ям, охайно побіленими стінами, власною дренажною системою... і більш ніж дюжиною кімнат мав би належати представнику заможних верств суспільства,— писав Вуллі.— Але насправді в таких будинках... жили представники середнього класу: крамарі, дрібні торговці, писарі тощо».

[Ілюстрація на сторінці 19]

Водозбір, Хорвот Мецада (Масада), Ізраїль

[Відомості про джерело]

© Masada National Park, Israel Nature and Parks Authority

[Ілюстрація на сторінці 19]

Малюнок будинку часів Авраама

[Відомості про джерело]

© Drawing: A. S. Whitburn