Боже схвалення веде до вічного життя

«Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом» (ПС. 5:13).

1, 2. Що попросив Ілля у вдови з Сарепти і в чому він запевнив її?

МАТИ з сином, а також Божий пророк потерпали від голоду. Коли вдова з Сарепти збиралася розвести вогонь, щоб приготувати їжу, пророк Ілля попросив у неї води і хліба. Вона хотіла дати йому попити, але з їжі в неї була тільки «повна пригорща борошна в дзбанку та трохи олії в горняті». Жінка думала, що не зможе нагодувати пророка і сказала йому про це (1 Цар. 17:8—12).

² Ілля наполіг: «Спочатку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені, а для себе та для сина свого зробиш потім. Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії» (1 Цар. 17:13, 14).

3. Яке важливе питання стоїть перед нами?

³ Перед вдовою постало важливіше питання, ніж те, що їй робити з останніми харчами. Чи вона віритиме, що Єгова спасе її та сина, чи, навпаки, поставить матеріальні потреби вище від схвалення Бога і дружби з ним? Подібне питання стоїть перед усіма нами. На чому ми зосередимось: на тому, щоб отримувати схвалення Єгови, чи на стабільності в матеріальному плані? У нас є всі підстави довіряти Богові і служити йому. І ми можемо щось робити, аби шукати Божого схвалення та здобувати його.

«Достойний ти» поклоніння

4. Чому Єгова достойний нашого поклоніння?

⁴ Єгова по праву очікує, що люди належно йому служитимуть. Група його небесних поклонників одноголосно підтвердила це такими словами: «Єгово, Боже наш, достойний ти слави, честі й сили, бо ти все створив і з твоєї волі все існує та створене» (Об’яв. 4:11).  Оскільки Єгова є Творцем, він достойний нашого поклоніння.

5. Чому любов Бога має спонукувати нас служити йому?

⁵ Ще одна причина, чому варто служити Єгові, полягає в його незрівнянній любові до нас. Біблія говорить: «Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх» (Бут. 1:27). Бог наділив людину свободою волі і здатністю думати та приймати рішення. Давши людям життя, Єгова став для них Батьком (Луки 3:38). Подібно до сердечного батька, він дає своїм синам і дочкам все необхідне для повноцінного життя. Бог «наказує сонцю своєму сходити» і «посилає дощ», завдяки чому планета Земля родить рясні урожаї і тішить нас мальовничими краєвидами (Матв. 5:45).

6, 7. а) Якої шкоди заподіяв Адам усім своїм нащадкам? б) Які блага Христова жертва принесе тим, хто шукає Божого схвалення?

⁶ До того ж Єгова врятував нас від жахливих наслідків гріха. Скоївши гріх, Адам став подібним до азартного гравця, який краде у своєї сім’ї гроші та майно, щоб грати далі. Коли Адам повстав проти Єгови, то позбавив своїх дітей майбутнього — щасливої вічності. Адам егоїстично кинув людство в рабство жорстокого пана — недосконалості. Тому всі люди мусять хворіти, страждати і зрештою помирати. За звільнення з рабства потрібно заплатити, і Єгова заплатив ціну, яка може врятувати нас від цих страшних наслідків. (Прочитайте Римлян 5:21). Згідно з волею свого Батька, Ісус Христос «дав душу свою як викуп за багатьох» (Матв. 20:28). Незабаром усі, кого схвалює Бог, відчують повну користь від цього викупу.

⁷ Наш Творець, Єгова, зробив для нас більше, ніж будь-хто, щоб наше життя було щасливим і змістовним. Маючи схвалення Бога, ми зможемо побачити, як він усуне всю шкоду, якої зазнало людство. А кожному з нас Єгова й далі показуватиме, що є Богом, який «винагороджує тих, хто його наполегливо шукає» (Євр. 11:6).

«Народ Твій готовий»

8. Чого приклад Ісаї навчає про служіння Богові?

⁸ Для того щоб здобувати Боже схвалення, необхідно правильно послуговуватися свободою волі. Адже Єгова нікого не змушує служити йому. За днів Ісаї Бог запитав: «Кого Я пошлю, і хто піде для Нас?» Визнаючи, що пророк має право на вибір, Єгова вшанував його гідність. Уявімо, як Ісаї, мабуть, приємно було відповісти: «Ось я,— пошли Ти мене!» (Ісаї 6:8).

9, 10. а) Який погляд на служіння Богові слід мати? б) Чому варто служити Єгові від усього серця?

⁹ Люди можуть вибирати, служити Богові чи ні. Єгова бажає, щоб ми служили йому охоче. (Прочитайте Ісуса Навина 24:15). Той, хто поклоняється Богові з примусу, не може йому догоджати. Також Бог не схвалює поклоніння осіб, справжньою спонукою яких є лише бажання догоджати іншим людям (Кол. 3:22). Якби ми «гаялися» виконувати священне служіння, дозволивши світським справам заважати нашому поклонінню, то не отримували б схвалення Єгови (Вих. 22:28, Хом.). Бог знає, що поклоніння йому від усього серця йде нам на добро. Мойсей заохочував ізраїльтян вибрати життя. Для цього треба було «любити Господа, Бога свого... слухатися голосу Його та... линути до Нього» (Повт. 30:19, 20).

¹⁰ Цар стародавнього Ізраїлю Давид співав Єгові: «Народ Твій готовий  у день військового побору Твого,— в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість» (Пс. 110:3). Нині багато людей зосереджуються на фінансовій стабільності і дозвіллі. Але для тих, хто любить Єгову, священне служіння важливіше за будь-що інше. Ревність, з якою ці люди проповідують добру новину, засвідчує, що́ для них є головним. Вони абсолютно впевнені, що Єгова зможе дбати про їхні щоденні потреби (Матв. 6:33, 34).

Приємні Богу жертви

11. Яку користь могли отримувати ізраїльтяни, приносячи Єгові жертви?

¹¹ Під Закон-угодою народ Бога приносив прийнятні жертви, щоб отримувати його схвалення. У Левит 19:5 сказано: «Коли ви принесете мирну жертву для Господа,— на вподобання вас принесете її». Та сама біблійна книга говорить: «А коли будете приносити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна» (Лев. 22:29). Коли ізраїльтяни складали на жертовнику належні тваринні жертви, дим, що підіймався звідти, був для правдивого Бога, Єгови, наче «пахощі любі» (Лев. 1:9, 13). Такі вияви любові народу приносили Богові втіху і насолоду (Бут. 8:21). У цих вказівках Закону ми знаходимо актуальний для нас принцип. Тих, хто приносить Єгові прийнятні жертви, він схвалює. А які жертви приємні Богові? Розгляньмо дві сфери життя: нашу поведінку і мову.

12. Через які вчинки людини Богові було б огидне те, що вона «віддає своє тіло на жертву»?

¹² У Листі до римлян апостол Павло писав: «Віддайте свої тіла на жертву живу, святу і приємну Богові, віддано служачи йому своїм розумом» (Рим. 12:1). Щоб мати схвалення Бога, людина мусить відповідно до його волі належно дбати про своє тіло. Якби вона опоганювала себе вживанням тютюну, горіху бетелю і недозволених наркотиків або зловживанням алкоголем, то її жертва не мала б цінності (2 Кор. 7:1). Крім того, оскільки особа, яка «займається блудом, грішить проти власного тіла», її жертва огидна Єгові через неморальну поведінку (1 Кор. 6:18). Щоб догоджати Богові, нам слід «бути святими у всіх своїх діях» (1 Пет. 1:14—16).

13. Чому доречно нести хвалу Єгові?

¹³ Інша жертва, приємна Єгові, пов’язана з нашою мовою. Ті, хто любить Єгову, і на людях, і на самоті вдома завжди думають і говорять про нього добре. (Прочитайте Псалом  34:2—4). Прочитайте Псалми зі 148 по 150 і проаналізуйте, як часто вони заохочують нас нести хвалу Єгові. Справді, «щирим лицює хвала» (Пс. 33:1). І наш Взірець, Ісус Христос, наголосив на важливості славити Бога, проповідуючи добру новину (Луки 4:18, 43, 44).

14, 15. Які жертви Осія заохочував ізраїльтян приносити і як до них ставився Єгова?

¹⁴ Ревне проповідування засвідчує нашу любов до Єгови і бажання мати його схвалення. Приміром, розгляньмо, як пророк Осія давав настійну пораду ізраїльтянам, котрі вдалися до фальшивого поклоніння і втратили схвалення Бога (Ос. 13:1—3). Осія порадив їм благати Єгову: «Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст [буквально, «молодих биків наших уст»]» (Ос. 14:2, 3).

¹⁵ Бик був дуже цінною твариною, яку ізраїльтянин міг принести в жертву Єгові. Отже, вираз «молоді бики наших уст» стосувався щирих добре продуманих слів, що несли хвалу правдивому Богові. Як Єгова ставився до тих, хто складав такі жертви? Він промовив: «Добровільно любитиму їх» (Ос. 14:5). Людей, які приносили згадані жертви хвали, Єгова винагороджував прощенням, схваленням і дружбою.

16, 17. Як Єгова сприймає хвалу людини, котру до проповідування спонукує віра в нього?

¹⁶ Публічна хвала Єгові завжди посідала чільне місце в правдивому поклонінні. Псалмоспівець настільки цінував можливість вихваляти правдивого Бога, що благав його: «Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи» (Пс. 119:108). А що сказати про теперішній час? Пророкуючи про силу-силенну людей у наші дні, Ісая сказав: «Усі вони... хвали Господні звіщатимуть... Вони [їхні дари] підуть усі на [Божий] вівтар, як жертва приємна» (Ісаї 60:6, 7). На сповнення цих слів мільйони людей приносять Богові «жертву хвали, тобто плід уст, що прилюдно визнають його ім’я» (Євр. 13:15).

¹⁷ А як щодо тебе? Чи ти складаєш Богові прийнятні жертви? Якщо ні, чи зробиш потрібні зміни і будеш хвалити Єгову прилюдно? Коли віра спонукуватиме тебе почати проповідувати добру новину, твоя жертва «буде для Господа краща... від вола». (Прочитайте Псалом 69:31, 32). Будь впевненим, що Єгова почує «любі пахощі» твоєї жертви хвали і схвалить тебе (Єзек. 20:41). Радість, яку ти через це відчуватимеш, ні з чим не зрівняти.

«Ти, Господи, благословлятимеш праведного»

18, 19. а) Як багато людей сьогодні ставиться до служіння Богові? б) До чого веде втрата Божого схвалення?

¹⁸ Сьогодні чимало людей думають так само, як дехто за днів Малахії: «Марність служити для Бога! І що за користь, що ми стережемо Його службу» (Мал. 3:14). Спонукані матеріалістичними бажаннями, вони вважають намір Бога нездійсненним і його закони застарілими. На думку таких людей, проповідування доброї новини — це марнування  часу, і воно їх лише дратує.

¹⁹ Таке мислення бере свій початок ще з Едемського саду. Власне Сатана переконав Єву зігнорувати справжню цінність прекрасного життя, яке подарував їй Єгова, і знехтувати Його схваленням. Тепер Сатана нав’язує людям думку, що виконання Божої волі — марна справа. Проте Єва та її чоловік зрозуміли, що втрата Божого схвалення вела до втрати життя. Особи, які в наші дні наслідують їхній поганий приклад, невдовзі усвідомлять ту саму гірку істину (Бут. 3:1—7, 17—19).

20, 21. а) Що зробила вдова з Сарепти і як все склалося в її випадку? б) Як нам наслідувати вдову з Сарепти і чому це слід робити?

²⁰ Наскільки ж гіркі плоди, котрі пожали Адам з Євою, відрізняються від того, як усе склалось у випадку Іллі та вдови з Сарепти! Почувши підбадьорливі слова Іллі, жінка почала пекти коржі і спершу дала їсти пророкові, хоч у неї і було мало хліба. Потім Єгова виконав обіцянку, яку проголосив через Іллю. У Біблії говориться: «Їла вона й він та її дім довгі дні,— “дзбанок муки не скінчився, і не забракло в горняті олії”, за словом Господа, що говорив через Іллю» (1 Цар. 17:15, 16).

²¹ Вдова з Сарепти зробила те, що мало хто з мільярдів мешканців землі сьогодні хоче робити. Вона повністю поклалася на Бога спасіння, і він не покинув її напризволяще. Ця та інші біблійні розповіді показують, що Єгова достойний нашої довіри. (Прочитайте Ісуса Навина 21:43—45; 23:14). Життя сучасних Свідків Єгови теж доводить, що Бог ніколи не покине тих, кого схвалює (Пс. 34:7, 8, 18—20) *.

22. Чому вкрай важливо невідкладно шукати Божого схвалення?

²² Стрімко наближається Божий день суду, який прийде «на всіх, що живуть на поверхні цілої землі» (Луки 21:34, 35). І ніхто не уникне його. Жодне багатство і матеріальні статки навіть близько не зрівняються з унікальною можливістю почути, як призначений Богом Суддя скаже: «Прийдіть всі, кого поблагословив мій Батько, успадкуйте царство, приготоване вам» (Матв. 25:34). Дійсно, Єгова «благословлятиме праведного, милістю вкриє його, як щитом» (Пс. 5:13). Тож шукаймо Божого схвалення!

[Примітка]

Чи пригадуємо?

• Чому Єгова достойний нашого щиросердого поклоніння?

• Які жертви сьогодні схвалює Єгова?

• Що означає вислів «молоді бики наших уст» і чому нам слід приносити Єгові такі жертви?

• Чому потрібно шукати Божого схвалення?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 13]

Перед яким важливим вибором поставив нужденну вдову Божий пророк?

[Ілюстрація на сторінці 15]

Які благословення ми маємо, приносячи Єгові жертву хвали?

[Ілюстрація на сторінці 17]

Щира довіра до Єгови ніколи не підведе тебе