Чи ви бачите докази Божого проводу?

НІКОЛИ до того ізраїльтяни і єгиптяни не бачили чогось подібного. Після виходу з Єгипту стовп хмари навис над ізраїльтянами і стояв над ними день у день, а вночі стовп був у вигляді вогню. Яке ж благоговіння це вселяло! Звідки такий стовп з’явився? З якою метою? І чого ми, приблизно через 3500 років, вчимося з того, що Ізраїль бачив «стовп огня й хмари» (Вих. 14:24).

Боже Слово розповідає, звідки походив стовп і з якою метою він з’являвся. Ми читаємо: «Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі. Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу» (Вих. 13:21, 22). Бог Єгова послуговувався стовпом вогню та хмари, щоб вивести своїх поклонників з Єгипту і провадити через пустелю. Вони мусили бути готовими йти за стовпом. Коли військо єгиптян гналося за Божим народом, цей стовп рухався між єгиптянами та Ізраїлевими синами, захищаючи їх (Вих. 14:19, 20). Хоча стовп не прокладав прямого шляху до Обіцяної землі, ізраїльтяни, йдучи за ним, могли до неї дістатися.

Стовп був для Божого народу запевненням у тому, що Єгова з ним. Він символізував присутність Єгови, і деколи Бог говорив з нього (Чис. 14:14; Пс. 99:7). Згодом за допомогою хмари було виявлено, що Єгова призначив Мойсея вести народ (Вих. 33:9). Так само в записі про останню появу хмари підтверджується те, що Єгова призначив Ісуса Навина наступником Мойсея (Повт. 31:14, 15). Справді, ізраїльтяни могли успішно вийти з Єгипту тільки за умови, що вони будуть розпізнавати докази Божого керівництва і дотримуватися його.

Вони перестали бачити докази

Коли ізраїльтяни вперше побачили стовп, їх, мабуть, охопив благоговійний страх. Але, на жаль, це постійне чудо не вселяло в ізраїльтян тривалої довіри до Єгови. Вони не раз нехтували Божим проводом. Коли військо єгиптян переслідувало синів Ізраїля, вони не покладалися на рятівну силу Єгови. Натомість народ звинувачував Божого служителя Мойсея в тому, що він привів їх до смерті (Вих. 14:10—12). Перейшовши безпечно Червоне море, ізраїльтяни нарікали на Мойсея, Аарона і Єгову, бо вважали, що не мають достатньо води та їжі (Вих. 15:22—24; 16:1—3; 17:1—3, 7). І вже через кілька місяців вони наполягали, щоб Аарон зробив золоте теля. Важко собі таке уявити! В одній частині табору ізраїльтяни бачили стовп вогню і хмари — величний доказ присутності Того, хто вивів їх з Єгипту,— а неподалік від того місця вони стали поклонятися мертвому ідолу, кажучи: «Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю». Які ж це «великі обра́зи»! (Вих. 32:4; Неем. 9:18).

Бунт ізраїльтян свідчив про жахливу зневагу до керівництва Єгови. Проблема полягала не в тому, що народ мав  пошкоджений фізичний зір, а в тому, що втратив духовний погляд. Ізраїльтяни бачили стовп, але вже не пам’ятали про його значення. Хоча вчинки народу «зневажали Святого Ізраїлевого», Єгова милосердно далі провадив його за допомогою стовпа, аж поки він не прийшов до Обіцяної землі (Пс. 78:40—42, 52—54; Неем. 9:19).

Розпізнавайте докази Божого керівництва

Подібно сьогодні Єгова ніколи не залишає свого народу без чітких вказівок. Він не очікував, що ізраїльтяни самі будуть вирішувати, куди їм іти. Так само й нам не потрібно самотужки шукати шлях до обіцяного нового світу. Головою збору призначено Ісуса Христа (Матв. 23:10; Еф. 5:23). Він передав деяку владу вірному рабові — групі, до якої належать вірні помазані духом християни. Ця група у свою чергу призначає наглядачів у християнському зборі (Матв. 24:45—47; Тита 1:5—9).

Як нам бути впевненими, що ми знаємо, хто є вірним рабом, або управителем? Зверніть увагу, що́ про нього говорить сам Ісус: «Хто ж справді вірний і розсудливий управитель, якого пан призначить над своїми слугами, аби своєчасно давати їм достатньо харчу? І якщо пан під час свого приходу застане, що раб так і робить, то раб цей щасливий!» (Луки 12:42, 43).

Управитель є «вірним», оскільки ніколи не зрадить і не покине Єгови, Ісуса, біблійної правди та Божого народу. Будучи «розсудливим», управитель розважно наглядає за надзвичайно важливою працею проповідування «доброї новини про царство» і підготовки «учнів... з усіх народів» (Матв. 24:14; 28:19, 20). Управитель, який виявляє послух, «своєчасно» дає корисний і поживний духовний харч. Схвалення Єгови видно в тому, як він благословляє свій чимраз численніший народ керівництвом у важливих рішеннях, глибшим розумінням біблійних істин, захистом від знищення і миром у розумі та серці (Ісаї 54:17; Фил. 4:7).

Підкоряйтеся Божому проводу

Як ми покажемо, що цінуємо Боже керівництво? Апостол Павло говорив: «Слухайтесь тих, хто бере серед вас провід, і виявляйте їм покору» (Євр. 13:17). Робити це не завжди легко. Для прикладу, постав себе на місце ізраїльтянина за днів Мойсея. Уяви, що після того, як ти з народом трохи помандрував, стовп зупиняється. Скільки він стоятиме не рухаючись? День, тиждень, кілька місяців? Ти міркуєш, чи варто розпаковувати речі. Спочатку ти, можливо, виймеш найнеобхідніше. Проте через кілька днів ти втомлюєшся шукати потрібне серед свого майна і починаєш розпаковувати все. Аж ось, як тільки ти закінчив розпаковуватися, ти бачиш, що стовп рушає з місця. І ти мусиш знову все збирати! Згодись, що це складно і не дуже зручно. Все ж ізраїльтяни мали «відразу вирушати в дорогу» (Чис. 9:17—22; 9:17, НС).

Тож як ми реагуємо на Божий провід? Чи намагаємось «відразу» підкорятися йому? Чи, навпаки, продовжуємо діяти так, як звикли? Чи нам відомі найостанніші вказівки, скажімо, щодо проведення домашніх біблійних вивчень, проповідування в іншомовній території, регулярного сімейного поклоніння, співпраці з комітетами зв’язку з лікарнями і щодо належної поведінки на конгресах? Ми також засвідчуємо, що цінуємо Боже керівництво, коли прислухаємося до порад. Якщо нам доводиться приймати серйозні рішення, ми не покладаємось  на власну мудрість, а звертаємося за допомогою до Єгови та його організації. І, так само як дитина під час бурі шукає захисту батьків, ми шукаємо сховку в організації Єгови, коли на нас обрушуються подібні до бурі проблеми.

Звичайно, ті, хто бере провід у земній частині Божої організації, недосконалі. Однак досконалим не був і Мойсей. А втім, стовп постійно свідчив про те, що Бог призначив Мойсея і схвалював його. Крім того, зауважмо, що жоден ізраїльтянин не міг самостійно вирішувати, коли рушати в дорогу. Народ діяв відповідно до «Господнього наказу», який передавав Мойсей (Чис. 9:23). Мойсей, через якого Бог вів ізраїльтян, ймовірно, давав знак іти далі.

Нині управитель Єгови чітко вказує, коли і куди треба рухатись. Як він це робить? За допомогою статей з «Вартової башти» і «Нашого служіння Царству», нових публікацій та промов на конгресах. Збори отримують провід також через роз’їзних наглядачів, через листи і школи, на яких вчаться брати, що мають обов’язки в зборі.

Чи ви добре бачите докази Божого керівництва? Через свою організацію Єгова веде нас як народ пустелею безбожного сатанинського світу протягом теперішніх останніх днів. Завдяки цьому ми маємо єдність, любов і безпеку.

Коли ізраїльтяни ввійшли в Обіцяну землю, Ісус Навин промовив до них: «Ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш,— усе збулося вам» (Іс. Нав. 23:14). Сучасний Божий народ теж обов’язково ввійде в обіцяний новий світ. Але чи ми особисто будемо там, великою мірою залежить від того, чи ми смиренно й охоче слухаємося Божих наказів. Отже, завжди розпізнаваймо докази Божого проводу!

[Ілюстрації на сторінці 5]

Нас веде організація Єгови

Нові видання на конгресах

Теократичні школи

Навчання на зустрічах для служіння