Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Добра новина для бідних

Добра новина для бідних

Добра новина для бідних

У БОЖОМУ Слові дається запевнення: «Не навіки забудеться бідний» (Псалом 9:19). До того ж про Творця Біблія каже: «Ти руку Свою відкриваєш,— і все, що живе, Ти зичливо годуєш» (Псалом 145:16). Така надія для бідних не є примарною. Всемогутній Бог у змозі покінчити зі злиднями. Чого ж потребують бідні?

Як висловилась одна жінка-економіст з Африки, бідні країни потребують «милосердного диктатора». Що вона мала на увазі? Для того щоб викоренити бідність, потрібен той, хто має незаперечну владу, а також щире прагнення допомагати іншим. Можна додати, що це має бути світовий правитель, адже крайня бідність нерідко є результатом нерівності, яка існує між державами. Крім того, щоб покінчити з бідністю, цей правитель має викоренити її причину — людський егоїзм. Де ж знайти такого ідеального керівника?

Бог доручив Ісусу принести добру новину бідним. Одного разу, перебуваючи у синагозі, Ісус зачитав з Писань те, яке завдання він отримав від Бога: «Дух Єгови на мені, бо Він помазав мене звіщати добру новину бідним» (Луки 4:16—18).

Що це за добра новина?

Бог призначив Ісуса Царем. Хіба це не добра новина? Ісус є тим ідеальним Правителем, який покінчить з бідністю, адже він 1) має незаперечну владу та правитиме над усім людством, 2) співчуває бідним і вчить своїх послідовників дбати про них, 3) може усунути причину бідності — нашу успадковану схильність до егоїзму. Розгляньмо ці три грані доброї новини.

1. Влада Ісуса над усіма народами. Ось що про Ісуса сказано в Божому Слові: «Йому було дане панування... і всі народи, племена та язики будуть служити Йому» (Даниїла 7:14). Уявіть, яким буде життя, коли людством керуватиме лише один правитель. Ніхто не буде сперечатися і битися за природні ресурси. Ними зможуть користуватись усі. Сам Ісус запевнив, що у нього є влада і він буде всесвітнім Правителем. Він сказав: «Дана мені вся влада на небі і на землі» (Матвія 28:18).

2. Ісусове співчуття до бідних. Під час свого служіння на землі Ісус виявляв співчуття до бідних. Ось приклад. Одна жінка, котра витратила всі гроші на лікування, доторкнулася до одягу Ісуса з надією вилікуватись. Вона 12 років страждала на кровотечу і, без сумніву, була дуже виснаженою. Згідно з Законом, кожен, до кого ця жінка торкалася, ставав нечистим. Однак Ісус не докорив їй. Він з добротою сказав: «Дочко, твоя віра зцілила тебе. Йди з миром і будь здорова, нехай ця тяжка хвороба більше тебе не мучить» (Марка 5:25—34).

Ісусові вчення впливають на серця людей і спонукують їх теж виявляти співчуття. Якось один чоловік, знавець Закону, запитав Ісуса, як догодити Богові. Той чоловік знав, що Бог наказує любити ближнього, але спитав: «А хто мій ближній?»

Поміркуйте над відповіддю Ісуса. Він навів приклад про чоловіка, на якого дорогою з Єрусалима до Єрихона напали розбійники і «залишили напівмертвого». Священик, який подорожував тією ж дорогою, обминув його, перейшовши на інший бік. Те саме зробив і левит. «Та ось,— каже Ісус,— на нього натрапив якийсь самарянин, що подорожував тим шляхом, і, побачивши його, пройнявся жалем». Він обмив тому чоловікові рани, привіз його у заїжджий двір і заплатив господарю двору, щоб той доглядав його. «Хто... був ближнім чоловікові, який потрапив до рук розбійників?» — запитав Ісус. У відповідь знавець Закону сказав: «Той, хто повівся з ним милосердно». Тоді Ісус промовив: «Роби так само» (Луки 10:25—37).

Люди, які стають Свідками Єгови, досліджують вчення Ісуса і переймають його ставлення до тих, хто в нужді. Наприклад, одна жінка з Латвії у середині 1960-х перебувала у виправно-трудовому таборі в Потьмі, де захворіла. У своїй книжці «Жінки в радянських в’язницях» вона пригадує: «Протягом усієї хвороби [Свідки] старанно доглядали за мною. Я навіть не мріяла про таку турботу». Вона додає: «Свідки Єгови вважають своїм обов’язком допомагати кожній людині, хоч би якої віри чи національності вона була».

Коли через фінансову кризу деякі Свідки в Анконі (Еквадор) втратили роботу або джерело доходів, їхні одновірці вирішили їм допомогти. Вони готували їжу і продавали її рибалкам, які вночі поверталися з моря (фото справа). Усі члени збору взялися за роботу, навіть діти. Вони починали працювати о першій годині ночі, щоб їжа була готова до четвертої ранку, коли човни припливали до берега. Виручені гроші розподіляли відповідно до потреб.

Ці приклади показують, що слова і вчинки Ісуса справді впливають на людей, змінюючи їхнє ставлення до тих, хто в нужді.

3. Здатність Ісуса змінити наші грішні нахили. Схильність людей до егоїзму — незаперечна реальність. Біблія називає цю схильність гріхом. Апостол Павло написав: «Я розумію, що в моєму випадку діє такий закон: коли хочу робити добро, в мені сидить зло». Потім він додав: «Хто врятує мене від тіла, яке веде мене до такої смерті? Нехай линуть подяки Богові через Ісуса Христа» (Римлян 7:21—25). Тут Павло показує, що Бог через Ісуса Христа визволить правдивих служителів від успадкованих гріховних схильностей, серед яких теж егоїзм — причина бідності. Як це відбудеться?

Одного разу Іван Хреститель, вказуючи на Ісуса, промовив: «Дивіться, ось Агнець Божий, який покінчить з гріхом світу!» (Івана 1:29). Невдовзі на землі житимуть люди, вільні від гріха, у тому числі від схильності дбати лише про власні інтереси (Ісаї 11:9). Ісус усуне саму причину бідності.

Як же потішає думка, що прийде час, коли усі потреби людей будуть задоволені! У Божому Слові сказано: «Буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:4). Ці поетичні слова описують час, коли всі на славу Єгові житимуть у безпеці і матимуть приємну роботу. Тоді бідність зникне назавжди!