Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Звуки прекрасної музики

Звуки прекрасної музики

Лист з Мадагаскару

Звуки прекрасної музики

НАС з чоловіком призначили служити місіонерами на острові Мадагаскар. Попрощавшись з рідними і друзями, ми змахнули останні сльозинки, перебороли свої побоювання і вирушили в дорогу. Ми не сумнівались, що приживемося там, де нас посадить Єгова.

Нам назавжди запам’яталось наше перше зібрання на Мадагаскарі. Ми майже не розуміли місцевої мови, і голоси братів та сестер здавалися нам звуками прекрасної музики. А брат, який вів вивчення «Вартової башти», нагадав нам диригента симфонічного оркестру. Минуло багато часу, поки ми почали розуміти те, що говориться на зібранні.

Пригадую, як я вперше зрозуміла додаткове запитання, яке поставив ведучий,— тоді я ненароком відповіла на нього вголос. Ті, хто сидів поряд, чули це, і мені довелося затулити собі рукою рота, щоб не розсміятися. Було соромно, але разом з тим я дуже зраділа, що нарешті щось розумію!

Я мала б подавати приклад у проповідницькому служінні, а натомість сама потребувала постійної допомоги від інших. Брати і сестри з любов’ю допомагали мені готувати зрозумілі вступи, радили, що говорити і які біблійні вірші використовувати.

Пам’ятаю, як одного разу під час служіння хлопчик на вулиці став кричати: «Ваза́! Ваза́!» (Так малагасійці називають іноземців). Ми прискорили крок, боячись, що всі діти почнуть кричати те саме. Тоді інший хлопець насварив того, який кричав. «Вона не іноземка,— сказав він,— вона розмовляє нашою мовою!» Хлопці говорили дуже швидко, і я їх не зрозуміла, тому місцева сестра, яка була зі мною, переклала їхню розмову. Мені було приємно, що мене вважають своєю. Нарешті я почала почуватися на Мадагаскарі як вдома.

Коли мені ставало самотньо, великою підтримкою для мене були діти. Хоча я не могла добре з ними спілкуватися, вони не раз підбадьорювали мене: вкладали свої маленькі ручки в мої і дарували щирі усмішки. Діти у зборі — це справжнє благословення від Єгови. Одна юна сестра, Асіна, стала моїм особистим перекладачем. Навіть коли інші не розуміють мене, вона знає, що я хочу сказати. Асіна не раз виручала мене, коли мені бракувало слів під час розмов з друзями у зборі. Вона пояснювала, що я маю на увазі.

Ми з чоловіком були призначені у збір, який от-от мав розділитися на два. Тому деякі біблійні вивчення треба було передати, щоб вони проводились по території збору. Одна сестра запропонувала мені проводити її вивчення. Мені було страшно, і я казала, що ще не готова, але сестра наполегливо мене заохочувала. Лагідно подивившись на мене, вона запевнила, що з допомогою Єгови я зможу проводити вивчення. Дуже простими фразами вона переконувала, що невдовзі я буду навчати інших, висловлюючи всі свої думки. Її слова надзвичайно мене підбадьорили.

З того часу жінка, з якою я почала вивчати, зробила хороший духовний поступ. Одного дня на вулиці я почула, як вона мене гукнула. Ця жінка зі своїм чоловіком ішли реєструвати шлюб. Він також почав вивчати Біблію, і вони вже ставлять перед собою духовні цілі, в тому числі планують охреститись. Це мене дуже тішить, хоч я знаю, що не ми приводимо людей до Єгови, а він сам притягує їх до себе.

Ми багато чого навчилися в цьому новому місіонерському призначенні. Звичайно, ми дуже скучаємо за друзями і рідними, які залишились вдома, однак деколи нам здається, що вони з нами тут, на Мадагаскарі. Ми часто розповідаємо про родичів і друзів місцевим братам та сестрам, а вони у свою чергу розпитують, як у них справи. Ми з нетерпінням чекаємо часу, коли наші «сім’ї» зустрінуться і об’єднаються.

Коли розмовляють місцеві люди, мені все ще здається, що я чую «музику». Але тепер я вже розумію слова. Сподіваюсь, прийде час і мій голос гармонійно увіллється в загальну мелодію, а не буде видавати лише різкі звуки, наче труба. Ісус сказав: «Ніколи не тривожтеся про завтра, бо завтрашній день принесе свої тривоги» (Матвія 6:34). Тож ми вивчаємо за раз один «звук», або слово. А поки що я намагаюсь настроювати, мов музичний інструмент, свої вуха, розум і серце, щоб пліч-о-пліч служити з терпеливими і сердечними братами та сестрами тут, на Мадагаскарі.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Проповідую з Асіною