Добра новина, якої потребують усі

«Добра новина... є Божою силою, завдяки якій може спастися кожен» (РИМ. 1:16).

1, 2. Чому ти проповідуєш «добру новину про царство» і на якій її особливості ти наголошуєш?

«МЕНІ приємно щодня ділитися доброю новиною». Мабуть, ти маєш такі ж почуття і деколи говориш про них. Як присвячений Свідок Єгови, ти розумієш, наскільки важливо проповідувати «цю добру новину про царство». Ти, ймовірно, напам’ять цитуєш Ісусове пророцтво про виконання цієї праці (Матв. 24:14).

² Проповідуючи «добру новину про царство», ти продовжуєш працю, яку розпочав Ісус. (Прочитайте Луки 4:43). Безперечно, ти передусім наголошуєш на тому, що невдовзі Бог втрутиться у справи людей. Під час «великого лиха» він покладе край фальшивій релігії та очистить землю від зла (Матв. 24:21). Ти, скоріш за все, також підкреслюєш, що Боже Царство відновить на землі Рай і на ній буде процвітати мир та щастя. По суті, «добра новина про царство» — це частина «доброї новини [переданої] Авраамові: “Через тебе отримають благословення всі народи”» (Гал. 3:8).

3. Чому можна сказати, що апостол Павло наголошував на «добрій новині» в Листі до римлян?

³ Але чи може статися так, що ми будемо надавати мало ваги одній з головних особливостей доброї новини, якої потребують усі люди? У Листі до римлян апостол Павло лише раз використовує слово «царство», але 12 разів вживає вислів (у мові оригіналу) «добра новина». (Прочитайте Римлян 14:17). Про яку особливість доброї новини так часто згадує Павло у своєму листі? Чому ця добра новина настільки важлива? І чому варто пам’ятати про це, коли ми проповідуємо «добру новину від Бога» людям у нашій території? (Марка 1:14; Рим. 15:16; 1 Фес. 2:2).

Чого потребували римляни

4. Про що проповідував Павло під час свого першого ув’язнення в Римі?

⁴ Корисно звернути увагу на теми, які висвітлював Павло під час свого першого ув’язнення в Римі. Ми дізнаємося, що, коли чимало юдеїв приходило провідати Павла, він «давав ґрунтовне свідчення про 1) Боже царство і наводив  переконливі докази про 2) Ісуса». Яким був результат? «Декотрі повірили його словам, а інші — ні». Відтак Павло «гостинно приймав усіх, хто приходив до нього, проповідував їм про 1) Боже царство і навчав про 2) Господа Ісуса Христа» (Дії 28:17, 23—31). Як бачимо, апостол розповідав про Боже Царство. Але на чому ще він наголошував? На тому, без чого не можна зрозуміти звістки про Царство — на ролі Ісуса в Божому намірі.

5. На якій важливій потребі наголошує Павло в Листі до римлян?

⁵ Усі люди мають знати про Ісуса і вірити в нього. У Листі до римлян Павло підкреслює цю потребу. На початку листа він пише, що віддано служить Богові, звіщаючи «добру новину про його Сина». Апостол додає: «Я не соромлюся доброї новини, оскільки вона є Божою силою, завдяки якій може спастися кожен, хто вірить». Далі він згадує про час, «коли Бог через Христа Ісуса судитиме таємні справи людей згідно з доброю новиною, яку [він] звіщав». І Павло говорить: «Я ґрунтовно проповідував добру новину про Христа від Єрусалима аж до Іллірії» * (Рим. 1:9, 16; 2:16; 15:19). Чому, на вашу думку, Павло звертає увагу римлян на Ісуса Христа?

6, 7. Що можна сказати про появу збору в Римі і про тих, хто до нього належав?

⁶ Нам не відомо, як з’явився збір у Римі. Можливо, юдеї або прозеліти, котрі були на святі П’ятидесятниці 33 року н. е., повернулися до Рима християнами (Дії 2:10). Або ж правду в Римі поширювали купці та мандрівники, які стали християнами. Хоч би як там було, збір у Римі утворився задовго до написання Павлом листа близько 56 року н. е. (Рим. 1:8). Які люди належали до того збору?

⁷ Дехто походив з євреїв. Павло вітав Андроніка та Юнія як своїх «родичів», ймовірно, маючи на увазі своїх родичів-християн. Акила, який жив у Римі і виробляв намети, та його дружина Прискилла також походили з єврейського народу (Рим. 4:1; 9:3, 4; 16:3, 7; Дії 18:2). Але багато братів і сестер, котрим Павло посилав вітання, мабуть, належали до інших народів. Деякі християни могли належати до «дому кесаря», тобто бути рабами кесаря або дрібними чиновниками (Фил. 4:22; Рим. 1:6; 11:13).

8. В якому скрутному становищі перебували християни в Римі?

⁸ Кожен християнин в Римі був у скрутному становищі. У такому ж становищі перебуваємо й ми. Павло пояснив це так: «Всі люди згрішили й не можуть віддзеркалювати Божу славу» (Рим. 3:23). Безумовно, всім, до кого писав Павло, потрібно було визнати, що вони є грішниками, і повірити в Божі заходи, завдяки яким можна вийти з цього становища.

Важливо усвідомлювати свою гріховність

9. Яку можливість, за словами Павла, дає добра новина?

⁹ На початку Листа до римлян Павло говорив про чудову можливість, яку дає добра новина. Він писав: «Я не соромлюся доброї новини, оскільки вона є Божою силою, завдяки якій може спастися кожен, хто вірить: спочатку єврей, а потім грек». Дійсно, спасіння було можливим. Однак відповідно до процитованих з Авакума 2:4 важливих слів про те, що «праведний житиме завдяки своїй вірі», необхідно було мати віру (Рим. 1:16, 17; Гал.  3:11; Євр. 10:38). А втім, як ця добра новина, котра веде до спасіння, пов’язана з фактом, що «всі люди згрішили»?

10, 11. Чому згадана в Римлян 3:23 думка не дивує одних людей, але дивує інших?

¹⁰ Перед тим як особа розвине життєдайну віру, вона повинна визнати, що є грішною. Думка про це не має дивувати тих, хто змалку вірить у Бога і трохи знайомий з Біблією. (Прочитайте Екклезіяста 7:20). Погоджуються такі люди з цією істиною чи ставлять її під сумнів, вони принаймні розуміють, що́ мав на увазі Павло, сказавши: «Всі люди згрішили» (Рим. 3:23). Все ж, виконуючи своє служіння, ми зустрічаємо багатьох людей, які не розуміють цього твердження.

¹¹ У деяких місцевостях людям загалом не прищеплюють з дитинства думки, що вони народжені в гріху або успадкували гріх. Щоправда, такі люди, скоріш за все, усвідомлюють, що допускаються помилок, мають небажані риси і, можливо, зробили щось погане. До того ж вони бачать, що інші перебувають у подібному становищі. Проте з огляду на своє виховання і походження людина насправді не розуміє, чому вона та інші є такими. По суті, у деяких мовах, якщо сказати, що хтось грішник, інші подумають, що йдеться про злочинця або принаймні того, хто порушує певні правила. Зрозуміло, людина, яка виховується у такому середовищі, не схильна думати про себе як про грішника в значенні, яке мав на увазі Павло.

12. Чому багато хто не вірить, що всі є грішниками?

¹² Навіть у країнах загальновизнаного християнства чимало хто не вірить, що всі є грішниками. Чому? Якщо ці люди при нагоді й ходять у церкву, вони вважають біблійну розповідь про Адама і Єву просто байкою або міфом. Іншим прищепили атеїстичні чи агностичні погляди. Такі особи сумніваються в існуванні Бога і тому не розуміють, що Всевишній встановив для людей моральні норми, недотримання яких веде до гріха. У певній мірі вони нагадують людей I століття, про котрих Павло сказав, що вони «у цьому світі... не мають надії та перебувають без Бога» (Еф. 2:12).

13, 14. а) Назвіть першу причину, чому тим, хто не вірить у Бога і в гріх, немає виправдання. б) До чого призводить багатьох їхнє невірство?

¹³ У Листі до римлян Павло наводить дві причини, чому такий погляд не міг мати виправдання тоді і не має виправдання тепер. Перша причина полягає в тому, що саме творіння свідчить про існування Творця. (Прочитайте Римлян 1:19, 20). Це узгоджується зі словами Павла, які він з Рима написав євреям: «Кожен дім хтось збудував, а той, хто збудував усе,— це Бог» (Євр. 3:4). Такий хід думок вказує на існування Творця, який побудував, тобто створив, увесь всесвіт.

¹⁴ Тож Павло мав вагому підставу написати римлянам, що кожному — включаючи стародавніх ізраїльтян,— хто поклоняється неживим образам, «немає виправдання». Те саме можна сказати про людей, які вдаються до статевої неморальності і збочень, замінивши природні статеві зносини між чоловіком і жінкою  на протиприродні (Рим. 1:22—27). З огляду на таке міркування Павло справедливо робить висновок, що «як юдеї, так і греки — усі підвладні гріху» (Рим. 3:9).

Внутрішній свідок

15. Чим наділені всі люди і як це на них впливає?

¹⁵ Лист до римлян наводить другу причину, чому люди повинні усвідомити свою гріховність і потребу у визволенні зі скрутного становища. Про звід законів, які Бог дав стародавньому Ізраїлю, Павло пише: «Всі, хто згрішив під законом, за законом будуть суджені» (Рим. 2:12). Далі розвиваючи думку, він підкреслює, що люди з інших народів та етнічних груп, котрі необізнані зі зводом Божих законів, часто «з природи виконують те, чого вимагає закон». Чому вони зазвичай забороняють кровозмішення, вбивство і крадіжки? Павло вказує на причину, коли говорить, що люди мають сумління. (Прочитайте Римлян 2:14, 15).

16. Чому сумління саме по собі не захищає людину від гріха?

¹⁶ Однак, як можна помітити, саме по собі сумління, яке діє наче внутрішній свідок, не гарантує, що людина буде його слухатися. Це видно з прикладу стародавнього Ізраїля. Хоча ізраїльтяни були наділені сумлінням і мали чіткі Божі закони про крадіжку та перелюб, вони часто нехтували голосом сумління й порушували Закон Єгови (Рим. 2:21—23). Ізраїльтяни несли подвійну вину, тому, без сумніву, були грішниками, не виконуючи норм Бога та його волі. Це дуже шкодило їхнім стосункам з Творцем (Лев. 19:11; 20:10; Рим. 3:20).

17. Яке підбадьорення міститься в Листі до римлян?

¹⁷ З того, що ми розглядаємо в Листі до римлян, може вимальовуватися похмура картина становища людей, у тому числі нас, перед Всемогутнім. Але Павло на цьому не зупиняється. Цитуючи слова Давида з Псалма 32:1, 2, апостол пише: «Щасливі ті, чиї беззаконні вчинки прощені та гріхи закриті. Щаслива людина, якій Єгова не зарахує гріха» (Рим. 4:7, 8). Дійсно, Бог подбав про законне прощення гріхів.

Добра новина зосереджена на Ісусі

18, 19. а) На яку особливість доброї новини наголошує Павло в Листі до римлян? б) Що необхідно усвідомлювати, аби отримати благословення Царства?

¹⁸ Ти, можливо, думаєш: «Це справді добра новина!» Так воно і є з огляду на особливість доброї новини, на якій наголошував Павло в Листі до римлян. Як уже згадувалося, Павло сказав: «Я не соромлюся доброї новини, оскільки вона є Божою силою, завдяки якій може спастися кожен» (Рим. 1:15, 16).

¹⁹ Ця добра новина зосереджена на Ісусовій ролі у виконанні Божого наміру. Павло міг з нетерпінням очікувати «дня, коли Бог через Христа Ісуса судитиме таємні справи людей згідно з доброю новиною» (Рим. 2:16). Кажучи це, Павло не применшував «царства Христа й Бога» або того, що́ Бог зробить за допомогою Царства (Еф. 5:5). Але він показав, що ми зможемо втішатися благословеннями під правлінням Божого Царства, якщо будемо усвідомлювати 1) своє грішне становище перед Богом і 2) чому заради прощення гріхів нам треба вірити в Ісуса Христа. Коли людина розуміє і приймає ці складові Божого наміру, а також усвідомлює,  як з цим пов’язане її майбутнє, вона по праву може вигукнути: «Так, це справді добра новина!»

20, 21. Чому в служінні нам слід пам’ятати про добру новину, на якій наголошено в Листі до римлян, і що це принесе?

²⁰ Нам варто чітко пам’ятати про цю особливість доброї новини, коли виконуємо наше служіння. Павло наводить слова Ісаї, які пов’язує з Ісусом: «Кожен, хто ґрунтує свою віру на ньому, ніколи не розчарується» (Рим. 10:11; Ісаї 28:16). Головна звістка про Ісуса часто не дивує людей, які знайомі із записаним у Біблії про гріх. Для інших же ця звістка буде цілком новою, чимось невідомим або взагалі незрозумілим в їхній культурі. Коли такі особи починають вірити в Бога і довіряти Святому Письму, нам слід пояснювати їм Ісусову роль. У наступній статті ми розглянемо, як 5-й розділ Листа до римлян розкриває цю особливість доброї новини. Ти, мабуть, побачиш, наскільки корисна ця стаття для твого служіння.

²¹ Нам дуже приємно допомагати щиросердим людям розуміти добру новину, про яку неодноразово згадано в Листі до римлян, добру новину, що «є Божою силою, завдяки якій може спастися кожен, хто вірить» (Рим. 1:16). Крім того, ми побачимо, як інші погоджуються зі словами, які Павло процитував у Римлян 10:15: «Які гарні ноги тих, хто звіщає добру новину про те, що добре!» (Ісаї 52:7).

[Примітка]

Чи ви пригадуєте?

• Яку особливість доброї новини підкреслено в Листі до римлян?

• Що необхідно допомогти людям зрозуміти?

• Як «добра новина про Христа» принесе благословення нам та іншим?

[Запитання для вивчення]

[Вставка на сторінці 8]

Добра новина, висвітлена в Листі до римлян, пов’язана з важливою роллю Ісуса в Божому намірі

[Ілюстрація на сторінці 9]

Усі ми народжені зі смертельною вадою — гріхом!