Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Наближаймось до Бога

Чи Єгова має почуття?

Чи Єгова має почуття?

ЯКЩО відповідь на це запитання ствердна, то постає інше: чи наша поведінка впливає на Божі почуття? Чи можуть наші вчинки тішити або засмучувати Бога? Деякі стародавні філософи твердили, що не можуть. На їхню думку, на Бога ніхто не в стані вплинути, тому він і не може мати почуттів. Однак Біблія малює іншу картину: Єгова проймається до людей ніжними почуттями і глибоко цікавиться усім, що ми робимо. Поміркуйте, для прикладу, над словами з Псалма 78:40, 41.

У 78-му псалмі згадується, як поводився Єгова в різних ситуаціях, що траплялися зі стародавнім Ізраїлем. Звільнивши народ від рабства в Єгипті, Єгова запропонував йому особливі стосунки. Бог пообіцяв: коли ізраїльтяни слухатимуться його законів, то стануть його «особливою власністю» і відіграють важливу роль у сповненні його наміру. Ізраїль погодився і прийняв Божу Закон-угоду. Чи дотримувались вони цієї угоди? (Вихід 19:3—8).

Найцінніший подарунок, який ми можемо зробити Богу,— це жити так, щоб його серце наповнювала радість

Псалмоспівець говорить: «Скільки разів бунтувались проти нього в пустині..!» (Вірш 40, Хом.). У наступному вірші подібна думка: «Все знову та знов випробовували вони Бога» (вірш 41). Зверніть увагу, псалмописьменник показує, що ізраїльтяни неодноразово бунтували проти Бога. Ганебний дух непокори виявився ще раніше — у пустелі, невдовзі після визволення євреїв з Єгипту. Вони почали нарікати на Бога, показуючи свою невіру в те, що він може і хоче подбати про них (Числа 14:1—4). У довіднику для перекладачів Біблії говориться, що слова «бунтувались проти нього» можна «образно передати як “закрили своє серце перед Богом” або “вони сказали Богові «ні»”». І все ж, керуючись милосердям, Єгова пробачав ізраїльтянам, коли вони виявляли каяття. Але потім народ знову повставав проти нього, і все йшло по колу (Псалом 78:10—19, 38).

Як почувався Єгова щоразу, коли його невірний народ бунтувався? У 40-му вірші (Хом.) сказано, що вони «йому прикрощі коїли». У перекладі Деркача в цьому вірші говориться: «засмучували Його». В одній довідковій праці пояснюється значення цього вислову: «Поведінка євреїв завдавала [Богові] болю, вони поводились наче неслухняна і непокірна дитина». Так само як вередлива дитина приносить батькам смуток, бунтівливі ізраїльтяни «Святому Ізраїля смутку завдавали» (вірш 41, Хом.).

Чого можна навчитись з цього псалма і яку потіху почерпнути? Єгова надзвичайно відданий своїм служителям і не поспішає поривати з ними стосунки. Але треба пам’ятати, що він має почуття і наші вчинки впливають на них. Кожному з нас варто замислитись: «Чи я не ображаю Божих почуттів? Чи прагну робити те, що правильне?»

Замість того щоб свідомо грішити й засмучувати Єгову, краще дотримуватись його праведних норм і тішити його серце. Саме про це він нас просить: «Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце» (Приповістей 27:11). Найцінніший подарунок, який ми можемо зробити Богу,— це жити так, щоб його серце наповнювала радість.

У липні читайте біблійний уривок