Чи ти зважатимеш на чіткі перестороги Єгови?

«Це та дорога,— простуйте ви нею» (ІСАЇ 30:21).

1, 2. Чого прагне Сатана і як нам допомагає Боже Слово?

ДОРОЖНІЙ знак, який неправильно вказує напрямок, не просто вводить в оману, а становить потенційну небезпеку. Скажімо, друг попередив тебе, що якийсь лиходій свідомо поміняв знак, аби заподіяти шкоду необачним подорожнім. Чи ти послухаєшся цієї перестороги?

² Сатана, без сумніву, є підступним ворогом, який прагне звести нас на манівці (Об’яв. 12:9). Усі небезпеки, про які ми говорили в попередній статті, походять від нього, і він користується ними, аби збити нас з дороги, що веде до вічного життя (Матв. 7:13, 14). На щастя, милосердний Бог застерігає нас, щоб ми не зважали на оманливі «дорожні знаки» Сатани. Розгляньмо ще три небезпеки, які він використовує. Обговорюючи, як Боже Слово допомагає нам не потрапити в них, уявляймо, що Єгова йде позад нас і вказує правильний напрямок, кажучи: «Це та дорога,— простуйте ви нею» (Ісаї 30:21). Роздуми над чіткими пересторогами Єгови зміцнять нашу рішучість зважати на них.

Не йди за «лжевчителями»

3, 4. а) Чому лжевчителів можна порівняти з висохлими колодязями? б) Звідки часто з’являються лжевчителі і яка їхня мета?

³ Уяви, що ти мандруєш посушливою місцевістю. Вдалечині ти помічаєш колодязь і прямуєш до нього, сподіваючись втамувати спрагу. Але, дійшовши до колодязя, ти бачиш, що він висох. Яке ж розчарування! Лжевчителі подібні до таких висохлих колодязів. Ті, хто приходить до них по воду правди, глибоко розчаровуються. Через апостолів Павла і Петра Єгова застерігає нас проти лжевчителів. (Прочитайте Дії 20:29, 30; 2 Петра 2:1—3). Хто вони? Натхнені слова обох апостолів допомагають нам зрозуміти, звідки з’являються лжевчителі і як вони діють.

⁴ Старійшинам ефеського збору Павло сказав: «З-поміж вас самих постануть чоловіки, які будуть перекручувати правду». А Петро, звертаючись до одновірців, написав: «Серед вас з’являться лжевчителі». То звідки ж з’являються лжевчителі? Іноді з самого збору. Вони є відступниками *. Чого добиваються такі особи? Їхня мета — не просто покинути організацію, яку вони, можливо, колись любили, а, за словами Павла, «потягти за собою учнів». Учні, про яких говорить Павло,— це послідовники Ісуса Христа. Лжевчителі не шукають учнів деінде, а намагаються забрати, або вкрасти, учнів зі збору. Як і «хижі вовки», лжевчителі виходять на полювання, щоб пожерти вірних членів збору, руйнуючи їхню віру і відводячи їх від правди (Матв. 7:15; 2 Тим. 2:18).

5. Які методи використовують лжевчителі?

⁵ Як поводяться лжевчителі? Їхні методи просякнуті підступністю. Вчителі-відступники «потай впроваджують» згубні ідеї. Подібно до контрабандистів, вони діють непомітно, хитро впроваджуючи відступницькі погляди. І, як вправний підроблювач намагається підсунути фальшиві документи, відступники вживають «нещирі слова», тобто неправдиві  аргументи, стараючись видати власні перекручені погляди за правдиві. Вони поширюють «обманні вчення», «перекручуючи... Писання» так, як їм заманеться (2 Пет. 2:1, 3, 13; 3:16). Зрозуміло, що відступники не зацікавлені в нашому добрі. Якби ми йшли за ними, то лише збочили б з дороги, яка веде до вічного життя.

6. Яку чітку пораду щодо лжевчителів дає Біблія?

⁶ Як нам захищати себе від лжевчителів? Біблія чітко радить, як з ними поводитись. (Прочитайте Римлян 16:17; 2 Івана 9—11). «Таких людей уникайте»,— каже Боже Слово. Інші переклади передають цю фразу словами «відвертайтеся від них», «стороніться їх» і «тримайтеся від них подалі». Ця порада абсолютно зрозуміла. Приміром, лікар радить тобі не контактувати з людьми, які мають інфекційне смертельне захворювання. Ти розумієш, чому лікар дає таку пораду, і ретельно дотримуєшся його застережень. Що ж до відступників, то вони «втратили здоровий глузд», тобто захворіли, і хочуть заразити інших своїми віроломними вченнями (1 Тим. 6:3, 4). Єгова, Великий Лікар, заохочує нас уникати відступників. Ми розуміємо, чому він нам це радить. Та чи ми сповнені рішучості в усьому дотримуватись його пересторог?

7, 8. а) Як сторонитися лжевчителів? б) Що нас спонукує рішуче протистояти лжевчителям?

⁷ Як сторонитися лжевчителів? Ми не приймаємо їх у себе вдома і не вітаємося з ними. Також ми не будемо читати їхню літературу, дивитися телепередачі з їхньою участю, переглядати їхні веб-сайти і вписувати свої коментарі в їхні блоги. Що нас спонукує займати таку тверду позицію? Любов. Ми любимо «Бога правди», тому не цікавимося перекрученими вченнями, які суперечать його Слову правди (Пс. 31:6; Ів. 17:17). До того ж ми любимо організацію Єгови, завдяки якій ми пізнали захопливі істини, наприклад, про ім’я Єгови та його значення, Божий намір для землі, стан померлих і надію на воскресіння. Чи пригадуєш, як ти почувався, коли вперше довідався про ці та інші дорогоцінні істини? Тож чи мудро допустити, аби тебе заразив той, хто чорнить організацію, яка допомогла тобі пізнати ці істини? (Ів. 6:66—69).

⁸ Хоч би що казали лжевчителі, ми не будемо за ними йти! Хіба варто прямувати до висохлих колодязів, які приносять лише розчарування? Залишаймось відданими Єгові та організації, яка вже довгий час задовольняє нашу спрагу чистою й відсвіжною водою правди з Божого натхненого Слова (Ісаї 55:1—3; Матв. 24:45—47).

«Не звертай уваги на байки»

9, 10. Яку пересторогу стосовно байок дав Тимофієві Павло і що він мав на увазі? (Дивіться також примітку).

⁹ Іноді легко помітити, що дорожній знак змінено і він вказує неправильний  напрямок. А часом буває важко побачити обман. Подібне можна сказати і про створені Сатаною небезпеки — деякі очевидніші від інших. Апостол Павло застерігає нас проти однієї з підступних тактик Сатани — «байок». (Прочитайте 1 Тимофія 1:3, 4). Щоб не збочити з дороги, яка веде до життя, нам потрібно знати, що таке байки і як нам уникати їх.

¹⁰ Павлова пересторога про байки міститься в його першому листі до Тимофія, християнського наглядача, якому було доручено оберігати чистоту збору та допомагати братам і сестрам залишатися вірними (1 Тим. 1:18, 19). Павло вживає грецьке слово, яке може означати вигадку, міф чи брехню. «Міжнародна стандартна біблійна енциклопедія» (англ.) вказує, що цим словом описується «(релігійна) оповідь, яка не має жодного зв’язку з реальністю». Павло, мабуть, мав на увазі неправдиві релігійні вірування, які брали початок у вигаданих розповідях або дивовижних легендах *. Усе це «породжує питання, які потребують досліджень», тобто несуттєві питання, що ведуть до марних пошуків. Згадані байки є витвором найбільшого обманщика, Сатани, який використовує релігійний обман та богохульні міфи для того, щоб відводити від правди довірливих осіб. Павлова порада зрозуміла — не звертаймо уваги на байки!

11. Як Сатана вміло використовує фальшиву релігію для обману людей і яке застереження допоможе нам не піддатись омані?

¹¹ Які байки можуть звести необачних з дороги? Загалом слово «байка» може стосуватися будь-якої релігійної брехні чи міфу, повіривши якій, ми могли б «відвернутися від правди» (2 Тим. 4:3, 4). Сатана, який прикидається «ангелом світла», вміло використовує фальшиву релігію, щоб обманювати людей (2 Кор. 11:14). Загальновизнане християнство видає за християнські такі вчення, як Трійця, вогняне пекло і безсмертя душі. Насправді ж вони просякнуті міфами й неправдою. Крім того, християнські релігії підтримують різні свята, приміром Різдво і Великдень, невинні на перший погляд звичаї яких кореняться в міфології та язичництві. Якщо ми слухаємось Божого застереження «відділитися... та більше не торкатись нечистого», то байки не введуть нас в оману (2 Кор. 6:14—17).

12, 13. а) Які брехливі ідеї підтримує Сатана і в чому полягає правда стосовно кожної з них? б) Як нам не піддатись омані байок Сатани?

¹² Сатана підтримує ще й інші брехливі ідеї, що могли б звести нас на хибний шлях, якщо ми не обережні. Розгляньмо кілька прикладів. Ти можеш робити, що хочеш; ти сам вирішуєш, що є правильним і неправильним. Цю ідею пропагує мас-медіа і світ розваг. Такий спотворений погляд на Божі вимоги спонукує нас відкидати будь-які моральні норми. А правда полягає в тому, що ми конче потребуємо керівництва в моральному плані, яке може давати лише Бог (Єрем. 10:23). Бог не втручається в справи людства. Під впливом думки «живи сьогоднішнім днем» ми могли б стати «бездіяльними чи безплідними» (2 Пет. 1:8). Але правдою є те, що день Єгови стрімко наближається і нам слід постійно його очікувати (Матв. 24:44). Бог не цікавиться тобою як особистістю. Якби ми повірили в цю сатанинську брехню, то опустили б руки, вважаючи, що ми не гідні Божої любові. Правда ж у тому, що Єгова любить і цінує кожного свого поклонника (Матв. 10:29—31).

¹³ Ми повинні пильнувати, оскільки мислення та ідеї світу Сатани спочатку  можуть здаватися правильними. Однак пам’ятаймо, що Сатана — майстер обману. Тільки якщо ми слухаємося порад і нагадувань з Божого Слова, «хитросплетені байки [«хитромудрі людські історії», Новий Заповіт сучасною мовою]» не зведуть нас на манівці (2 Пет. 1:16).

Не йди «за Сатаною»

14. Від чого Павло перестерігав деяких молодших вдів і чому нам усім варто прислухатися до його слів?

¹⁴ Уяви, що на дорожньому знаку написано: «Цей шлях веде до Сатани». Хіба хтось з нас пішов би за таким дороговказом? А втім, Павло застерігає проти кількох способів, в які присвячені християни могли б «збочити з... дороги та піти за Сатаною». (Прочитайте 1 Тимофія 5:11—15). Павло звертається до певних «молодших вдів», проте згадані тут принципи стосуються всіх нас. Ті жінки в ранньому християнському зборі, можливо, не думали, що йдуть за Сатаною, але їхні вчинки свідчили саме про це. Як нам навіть ненавмисно не піти за Сатаною? Обдумаймо Павлову пересторогу щодо шкідливих пліток.

15. Яку мету має Сатана і як Павло описує тактики Сатани?

¹⁵ Сатана хоче, щоб ми перестали прилюдно виражати свою віру — проповідувати добру новину (Об’яв. 12:17). Для цього він намагається втягнути нас у справи, які марнують час або сіють між нами незгоди. Зверніть увагу, як Павло описує тактики Сатани. Апостол говорить, що деякі вдови «нічого не роблять та ходять без діла». У теперішній вік технології легко марнувати свій час і час інших, скажімо, пересилаючи неістотні та навіть неправдиві електронні повідомлення. Павло каже, що певні вдови «пліткують». Шкідлива плітка може перетворитися в наклеп, який нерідко веде до суперечок (Прип. 26:20). Люди, які злісно обмовляють інших, наслідують Сатану Диявола, незалежно від того, усвідомлюють вони це чи ні *. За словами Павла, дехто «втручався в чужі справи». Ми не маємо права вказувати іншим, як їм вести свої справи. Така гультяйська і згубна поведінка може відвертати нашу увагу від призначеної Богом праці — проповідування про Царство. Якщо ми перестанемо активно сприяти праці Єгови, то почнемо йти за Сатаною. Третього не дано (Матв. 12:30).

16. Які поради допоможуть нам не збочити з дороги правди і не «піти за Сатаною»?

¹⁶ Дотримуючись біблійних вказівок, ми не збочимо з дороги правди і не «підемо за Сатаною». Розгляньмо кілька мудрих порад Павла. Будьмо «зайнятими в Господній праці» (1 Кор. 15:58). Зайнятість у ділі Царства оберігатиме нас від таких пасток, як гультяйство і справи, що марнують час (Матв. 6:33). Говорімо слово «добре, яке при потребі може зміцнити» (Еф. 4:29). Постановімо не слухати згубних пліток і не поширювати їх *. Розвиваймо довіру і повагу до одновірців. Так ми будемо схильні говорити те, що зміцнює інших, а не шкодить їм. «Поставмо собі за мету... займатися власними справами» (1 Фес. 4:11). Цікавмося іншими, але робімо це так, щоб поважати їхнє право на особисте життя і не позбавляти їх почуття власної гідності. Також  ніколи не нав’язуймо іншим своїх поглядів у питаннях, в яких їм потрібно самим приймати рішення (Гал. 6:5).

17. а) Чому Єгова попереджає нас про хибний шлях? б) Яку рішучість тобі слід зберігати стосовно дороги, котрою Єгова заохочує іти?

¹⁷ Наскільки ж ми вдячні Єгові за те, що він попереджає нас про хибний шлях! Не забуваймо, що перестороги, про які ми говорили в цій і попередній статтях, Єгова дає з великої любові до нас. Він бажає оберегти нас від страждань і болю, яких зазнають ті, хто звертає увагу на оманливі «дорожні знаки» Сатани. Дорога, якою Єгова радить нам іти, може бути тісною, але вона веде до найліпшої мети — вічного життя (Матв. 7:14). Хай ніколи не ослабне наша рішучість зважати на заохочення Єгови: «Це та дорога,— простуйте ви нею» (Ісаї 30:21).

[Примітки]

Що ти відповіси?

Як тобі зважати на перестороги, що містяться в таких віршах...

• 2 Петра 2:1—3?

• 1 Тимофія 1:3, 4?

• 1 Тимофія 5:11—15?

[Запитання для вивчення]

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 19]

 Не розвіюй пір’я по вітру

Стародавня єврейська байка яскраво зображає наслідки поширення шкідливих пліток. Її переповідають по-різному, але суть ось яка.

Якось один чоловік почав обмовляти серед городян місцевого мудреця. Пізніше злісний пліткар усвідомив провину і пішов до мудреця просити прощення, пропонуючи йому за будь-яку ціну загладити провину. В мудреця було лише одне прохання: пліткар мав узяти пір’яну подушку, розірвати її і розвіяти пір’я по вітру. Здивований почутим, пліткар таки виконав просьбу мудреця і потім повернувся до нього.

— Тепер ти мене пробачив? — запитав пліткар.

— Спершу піди і збери все пір’я,— відповів мудрець.

— Але як це зробити? Вітер розніс усе пір’я!

— Шкоду від твоїх слів так само нелегко виправити, як зібрати все пір’я.

Мораль зрозуміла. Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш. Іноді неможливо загладити вину через необдумані слова. Перш ніж комусь переповісти хоча б маленьку плітку, було б мудро пригадати, що ми, по суті, збираємось розвіяти пір’я по вітру.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Як дехто запрошує відступників до свого дому?