Нехай Єгова буде вашим спадком!

«І далі шукайте найперше царства і Божої праведності, а все те інше вам додасться» (МАТВ. 6:33).

1, 2. а) Кого стосується вислів «Ізраїль Божий», вжитий у Галатів 6:16? б) Кого зображають «дванадцять племен Ізраїля», про які сказано в Матвія 19:28?

ЩО ВАМ спадає на думку, коли бачите в Біблії ім’я Ізраїль? Син Ісака, Яків, котрий був названий Ізраїлем? Чи його нащадки, стародавній ізраїльський народ? А може, духовний Ізраїль? Коли про Ізраїль говориться в переносному значенні, то зазвичай ідеться про «Ізраїль Божий» — 144 000 осіб, помазаних святим духом, щоб бути царями і священиками в небі (Гал. 6:16; Об’яв. 7:4; 21:12). Але звернімо увагу на те, що́ сказано про 12 ізраїльських племен у Матвія 19:28.

² Ісус казав: «Під час відтворення, коли Син людський сяде на свій славетний престол, ви, що пішли вслід за мною, також сядете на дванадцятьох престолах і будете судити дванадцять племен Ізраїля». Вислів «дванадцять племен Ізраїля» стосується тих, кого будуть судити Ісусові помазані учні і хто житиме вічно в раю на землі. Завдяки служінню 144 000 священиків вони отримуватимуть рясні благословення.

3, 4. Який чудовий приклад подають нам помазанці?

³ За нашого часу помазанці, подібно до священиків та левитів давнини, дуже цінують своє служіння (Чис. 18:20).  Помазанці не сподіваються отримати у власність якийсь наділ, а мають надію бути царями і священиками в небі разом з Ісусом Христом. Згідно з Об’явлення 4:10, 11, у небі вони й далі служитимуть Єгові (Єзек. 44:28).

⁴ Коли помазанці живуть на землі, то всім своїм життям показують, що Єгова є їхнім спадком і що для них найголовніше — вірно йому служити. Вони вірять у викупну жертву Христа і постійно йдуть за ним, завдяки чому укріпляють «своє покликання та вибрання» (2 Пет. 1:10). У них різні життєві обставини й різні здібності. Проте вони не використовують своїх обмежень як підставу для того, щоб сповільнитись у служінні Богові. Натомість вони ставлять священне служіння на перше місце в житті. Так вони дають чудовий приклад людям, які мають надію жити в земному раю.

5. Як усі християни можуть показати, що Єгова є їхнім спадком, і чому служити Єгові з усіх сил не завжди легко?

⁵ Чи в нас небесна надія, чи земна, ми маємо слухатися Ісусових слів: «Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме свого стовпа мук і постійно йде за мною» (Матв. 16:24). Мільйони людей, які сподіваються жити в раю на землі, служать Богові та йдуть за Христом. Вони прагнуть робити у служінні все, що в їхніх силах. Багато хто був спонуканий спростити своє життя і стати піонером. Інші мають змогу служити піонерами щороку впродовж кількох місяців. Ще інші, хоч і не можуть брати участі в піонерському служінні, ревно служать Єгові стільки, скільки дозволяють обставини. Такі брати і сестри жертвують найцінніше, подібно як вірна Марія, котра вилила пахучу олію Ісусові на голову. Ісус сказав: «Вона зробила для мене добре діло... Вона зробила те, що могла» (Марка 14:6—8). Нам не завжди легко робити все, що можемо, адже ми живемо у світі Сатани. Попри це ми намагаємось докладати всіх зусиль та довіряти Єгові. Подивімося, як це робити в чотирьох сферах життя.

Шукайте найперше Божого Царства

6. а) Як більшість людей показує, що їхнім спадком є лише їхнє життя? б) Чому значно ліпше мати такий же погляд на життя, як у Давида?

⁶ Ісус навчав своїх послідовників шукати найперше Царства і Божої праведності. Люди у світі передусім піклуються про власні справи, показуючи цим, що належать до «цього світу, що частка їхня в цьому житті». (Прочитайте Псалом 17:1, 13—15). Багато з них не визнають свого Творця, а женуться за власними вигодами й зосереджуються на вихованні дітей і здобутті матеріальних статків. Спадком для таких людей є лише їхнє життя. На противагу їм Давид прагнув мати «добре ім’я» в Єгови, до чого пізніше всіх заохочував його син (Еккл. 7:1). Давид, подібно до Асафа, розумів, що дружба з Єговою набагато цінніша від власних досягнень. Він радів тим, що ходить з Богом. Нині чимало наших одновірців також ставлять на перше місце не світську кар’єру, а духовні справи.

7. Яке благословення отримав один брат, поставивши справи Царства на перше місце?

⁷ Розгляньмо приклад Жан-Клода з Центральноафриканської Республіки. Він одружений, має трьох дітей і служить старійшиною. У його країні важко знайти роботу і більшість людей погоджується на будь-що, аби тільки не втратити її. Якось начальник виробництва сказав Жан-Клоду, що треба працювати вечорами: з пів на сьому і допізна та ще й по сім днів на тиждень. Жан-Клод пояснив, що дбає не лише про матеріальні, але й про духовні потреби своєї родини, а також має обов’язок допомагати  зборові. На це начальник відповів: «Якщо вам пощастило знайти роботу, забудьте про все інше: про власне життя, про дітей і свої проблеми. Ви маєте присвятитися роботі, крім неї для вас уже нічого не повинне існувати. Вибирайте: або ваша релігія, або робота». Що ви зробили б на місці Жан-Клода? Він не сумнівався, що, навіть коли втратить роботу, Бог попіклується про нього. Жан-Клод розумів, що матиме багато роботи у священному служінні і що Єгова допоможе йому подбати про матеріальні потреби родини. Увечері серед тижня наш брат пішов на зібрання. Наступного дня він почав збиратись на роботу, хоча й думав, що його вже звільнили. Аж тут йому зателефонували й повідомили, що звільнили начальника виробництва. Тому Жан-Клод не втратив роботи.

8, 9. У чому треба наслідувати священиків та левитів, щоб Єгова був нашим спадком?

⁸ Той, хто боїться втратити роботу, може думати: «Як я піклуватимусь про потреби рідних?» (1 Тим. 5:8). Чи ми маємо такі хвилювання, чи ні, пам’ятаймо: якщо Бог є нашим спадком і якщо ми від усього серця служимо йому, то ніколи не розчаруємось. Ісус сказав своїм учням: «І далі шукайте найперше царства». При цьому він їх запевнив, що «все те інше», як-от їжа та одяг, їм додасться (Матв. 6:33).

⁹ Згадайте левитів, які не отримали землі у спадок. Чисте поклоніння було для них найважливішою справою. Проте вони мали вірити, що Єгова забезпечуватиме їх необхідним, адже він сказав: «Я частка твоя» (Чис. 18:20). Священики та левити, які служили при храмі, вірили, що Єгова про них подбає. І, хоча ми не служимо в буквальному храмі, нам треба так само довіряти Єгові. Наше довір’я до нього має зростати в міру того, як ми наближаємося до кінця цієї системи (Об’яв. 13:17).

Шукайте найперше Божої праведності

10, 11. Як дехто покладався на Єгову за часу безробіття? Наведіть приклад.

¹⁰ Ісус заохочував своїх учнів: «Шукайте найперше... Божої праведності» (Матв. 6:33). Це означає дотримуватись не людських норм добра і зла, а норм Єгови. (Прочитайте Ісаї 55:8, 9). Відомо, що в минулому деякі люди займалися вирощуванням і продажем тютюну, навчали інших військової справи, виготовляли й продавали зброю. Але, навчившись про Єгову, більшість з них вирішили змінити рід занять, щоб відповідати вимогам для хрещення (Ісаї 2:4; 2 Кор. 7:1; Гал. 5:14).

¹¹ Ось приклад Ендрю. Пізнавши правду, вони з дружиною вирішили служити Єгові. Ендрю дуже пишався своєю роботою, але покинув її. Чому? Тому що вона була пов’язана з військовою службою, а він прагнув передусім триматися Божої праведності. На час, коли Ендрю звільнився з роботи, він мав двох дітей, а грошей було лише на кілька місяців. З людського погляду могло здаватися, що в нього не залишилося жодного «спадку». Та Ендрю поклався на Бога і почав шукати роботу. Згадуючи минуле, він з рідними може підтвердити, що рука Єгови не є короткою (Ісаї 59:1). Ендрю та його дружина спростили своє життя і служили повночасно. Цей брат пригадує: «Були часи, коли доводилося переживати про гроші, житло, здоров’я і літній вік. Але  Єгова завжди підтримував нас... Коли ми з дружиною роздумуємо про життя, то доходимо висновку, що служіння Єгові — це найпочесніше покликання людини» * (Еккл. 12:13).

12. Завдяки чому ми зможемо беззастережно дотримуватися Божих норм? Наведіть місцеві приклади.

¹² Ісус сказав своїм учням: «Якщо ви будете мати віру хоча б з гірчичне зернятко, то скажете цій горі: “Пересунься звідси он туди” — і вона пересунеться, і нічого не буде для вас неможливого» (Матв. 17:20). Чи ви будете дотримуватися Божих норм, навіть коли через це виникнуть труднощі? Якщо ви не впевнені у своїх силах, поговоріть з іншими вісниками збору. Вони зміцнять вас духовно розповідями про свої стосунки з Єговою.

Цінуймо духовні дари від Єгови

13. Чого ми можемо сподіватися від Єгови, якщо віддаємо всі сили у служінні йому?

¹³ Якщо ми цінуємо своє служіння Єгові, то можемо не сумніватися: він дбатиме про наші фізичні й духовні потреби, так само як він дбав про потреби левитів. Пригадаймо також розповідь про Давида. Ховаючись у печері, він був переконаний, що Єгова попіклується про нього. Ми теж можемо покладатися на Єгову, потрапляючи у безвихідь. Коли Асаф «прийшов... в Божу святиню», то зрозумів, що́ засмучувало його (Пс. 73:17). Так само й нам треба звертатися до Бога, який є Джерелом духовних дарів. Цим ми будемо виявляти, що цінуємо своє служіння Богові, хоч би які труднощі спіткали нас, і показувати, що Єгова є нашим спадком.

14, 15. Як треба реагувати, коли ми отримуємо нове пояснення певних віршів, і чому?

¹⁴ Як ми реагуємо, коли Єгова — Джерело духовного розуміння — проливає більше світла на «Божі глибини» з Біблії? (1 Кор. 2:10—13). Апостол Петро подав гарний приклад, як сприймати щось важкозрозуміле. Якось Ісус сказав своїм слухачам: «Якщо не будете їсти тіло Сина людського та пити його кров, то не матимете в собі життя». Зрозумівши ці слова буквально, багато учнів сказало: «Що він таке говорить? Як це можна слухати?» І після того вони «повернулися до своїх справ». Але Петро промовив: «Господи, до кого ми підемо? У тебе слова вічного життя» (Ів. 6:53, 60, 66, 68).

¹⁵ Петро не зовсім розумів, що́ означає їсти Ісусове тіло і пити його кров. Проте апостол був переконаний, що Бог допоможе йому правильно зрозуміти ці слова. Коли на певні справи проливається більше духовного світла, чи ви намагаєтесь знаходити біблійну підставу для такої зміни? (Прип. 4:18). У першому сторіччі мешканці Верії «прийняли слово з величезним за́палом, щодня ретельно досліджуючи Писання» (Дії 17:11). Якщо ми будемо наслідувати їх, то поглибимо свою вдячність за служіння Єгові, який є нашим спадком.

Одружуватися тільки в Господі

16. В якому розумінні Бог є спадком для тих, хто дотримується слів з 1 Коринфян 7:39?

¹⁶ Біблія дає християнам чітку вказівку одружуватися «тільки в Господі» (1 Кор. 7:39). Якщо ми слухаємося цих слів, то показуємо, що живемо згідно з Божим наміром. Багато хто вирішує, що ліпше залишатись неодруженими, ніж порушити цю Божу вказівку. Єгова ніжно дбає про таких людей. Що робив Давид, коли почувався самотнім та безпорадним? Він казав: «Перед обличчям [Бога] виливаю я мову свою. Про недолю свою я розповідаю перед обличчям Його, коли омліває мій дух у мені» (Пс. 142:2—4). Подібні почуття виникали  у пророка Єремії, який десятиліттями вірно служив Богові, будучи неодруженим. Про це розповідається у восьмому розділі книжки «Бог промовляє до нас через Єремію».

17. Як одна незаміжня сестра долає самотність?

¹⁷ «Я не планувала залишатися неодруженою і готова вийти заміж, коли зустріну хорошого брата,— розповідає одна сестра із США.— Моя невіруюча мама намагалась переконати мене вийти заміж за першого-ліпшого. Але я запитала її, чи вона візьме на себе відповідальність, якщо мій шлюб буде невдалим. Пізніше вона побачила, що я маю стабільну роботу, вмію подбати про себе і взагалі є щасливою. Мама перестала допікати мені». Щоправда, інколи ця сестра почувається самотньою. «У такі хвилини,— каже вона,— я стараюсь більше покладатись на Єгову. Він мене ніколи не покидає». Що допомагає їй покладатись на Єгову? «Завдяки молитві я відчуваю, що Бог є реальним і я не самотня. Мене вислуховує Найвища особа у всесвіті, тож хіба я можу почуватись приниженою чи нещасною?» Сестра переконана, що «більше щастя — давати, а не брати». Вона говорить: «Я стараюсь допомагати іншим, не сподіваючись отримати щось від них. Коли запитую себе: “Чим я можу допомогти цій людині?” — то маю велику радість» (Дії 20:35). Для цієї сестри Єгова є її спадком, і вона з радістю йому служить.

18. Як ми можемо стати спадком Єгови?

¹⁸ Хоч би що траплялося в житті, нехай Єгова завжди буде вашим спадком. Тоді він буде з нами, а ми і далі служитимемо з його щасливим народом (2 Кор. 6:16, 17). Так ми зможемо стати спадком Єгови, як це було з іншими його служителями давнини. (Прочитайте Повторення Закону 32:9, 10). З-поміж усіх народів Бог вибрав Ізраїль як свій спадок. Єгова може і нас вважати своїм спадком та з любов’ю дбати про нас (Пс. 17:8).

[Примітка]

Як би ви відповіли?

Як Єгова може стати нашим спадком, коли будемо:

• шукати найперше Божого Царства і його праведності?

• виявляти йому вдячність за духовний харч?

• слухатись його наказу одружуватись «тільки в Господі»?

[Запитання для вивчення]

[Вставка на сторінці 13]

Єгова стає нашим спадком, якщо служіння йому є найважливішою справою нашого життя

[Ілюстрація на сторінці 15]

Нас дуже підбадьорює приклад Єремії