Чи ви знаєте?

Чому в єрусалимському храмі були міняльники?

▪ Незадовго до своєї смерті Ісус, побачивши огидні діла в Єрусалимському храмі, сильно обурився. У Біблії сказано: «Ісус... повиганяв звідти всіх продавців та покупців. Він також поперекидав столи міняльників та лавки тих, хто продавав голубів. І він сказав їм: “Написано: «Мій дім називатиметься домом молитви», ви ж робите з нього печеру розбійників”» (Матвія 21:12, 13).

У I столітті юдеї та новонавернені приходили до Єрусалима у храм з різних міст та країв. Щоб заплатити щорічний храмовий податок, купити тварин для жертвоприношень чи зробити іншу пожертву, їм потрібні були місцеві гроші. Саме тому міняльники за певну плату обмінювали іноземні монети будь-якої вартості на місцеві гроші. Коли приходили юдейські свята, міняльники ставили свої столи у храмі на Подвір’ї поган.

Ісусові осудливі слова про те, що міняльники перетворили храм на «печеру розбійників», очевидно, вказують, що за свої послуги вони вимагали надмірно високої плати.

Чому в біблійні часи особливо цінували оливкові дерева?

▪ Єгова пообіцяв благословити свій народ за вірність. Зокрема він пообіцяв дати їм край, багатий на оливкові дерева і виноградники (Повторення Закону 6:10, 11). Донині оливкові дерева високо цінуються в місцевостях, де вони ростуть. Одне дерево без особливого догляду може давати рясний врожай протягом сотень років. Оливкове дерево, за яким доглядають, здатне рости у кам’янистому ґрунті й витримує часті засухи. Якщо дерево зрубали, з його пня виростає кілька пагонів, які можуть розвинутись у нові стовбури.

У біблійні часи кора і листя оливкового дерева служили добрим жарознижувальним засобом. Смола, яку виділяють старі гілки дерева, має запах ванілі. Її використовували для виготовлення парфумів. А втім, оливкове дерево передусім цінували за його плоди і особливо за олію, яку з них добували. Олія складає половину м’якуша стиглої оливки.

Одне хороше дерево могло давати приблизно 57 літрів олії в рік. Оливковою олією заправляли лампи, її використовували під час урочистостей та релігійних обрядів, як косметичний засіб для тіла та волосся, а також як ліки для загоювання ран і синців (Вихід 27:20; Левит 2:1—7; 8:1—12; Рут 3:3; Луки 10:33, 34).