Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Як батькові стати близьким своєму синові?

Як батькові стати близьким своєму синові?

Як батькові стати близьким своєму синові?

«ТАТО, звідки ти все знаєш?» Чи ваш син ставив вам таке запитання? Ви, напевне, пишаєтесь, що є батьком. Але якщо син не просто слухає ваших порад, а застосовує їх і через це йому добре ведеться, ваше серце переповнює ще більша радість * (Приповістей 23:15, 24).

Але коли ваш син підросте, чи буде захоплюватися вами так само, як тепер? Чи не відчуваєте ви, що з часом його повага до вас зменшується? Як залишатись близьким своєму синові, коли він дорослішає? Спершу розгляньмо, з якими проблемами доводиться стикатися батькові.

Три найпоширеніші проблеми

1. БРАК ЧАСУ. У багатьох країнах найвагоміший внесок у бюджет родини роблять чоловіки. Через роботу вони нерідко змушені проводити більшу частину дня поза домом. Трапляється, що батько має дуже мало часу для дітей. Недавнє опитування, проведене у Франції, показало: чоловіки віддають своїм дітям щодня в середньому менше ніж 12 хвилин.

ПОДУМАЙТЕ. Скільки часу ви проводите зі своїм сином? Попробуйте один чи два тижні записувати, скільки часу ви проводите разом. Результат може вас здивувати.

2. БРАК ДОБРОГО ПРИКЛАДУ. Деякі чоловіки не мали в дитинстві близьких стосунків зі своїми батьками. Жан-Марі, який живе у Франції, розповідає: «Ми з татом рідко проводили час разом». Як це вплинуло на Жан-Марі? «З’явилися проблеми, яких я зовсім не сподівався,— каже він.— Мені важко вести зі своїми синами змістовні розмови». Буває й так, що людина добре знає свого батька, але не має з ним добрих стосунків. Філіппе, якому 43 роки, пригадує: «Батькові було важко виявляти мені любов. Через це я мушу докладати великих зусиль, щоб з теплотою ставитись до сина».

ПОДУМАЙТЕ. Чи впливає на ваші стосунки із сином те, які стосунки ви мали зі своїм батьком? Чи інколи помічаєте, що наслідуєте добрі або погані звички свого батька?

3. БРАК МУДРИХ ПОРАД. У деяких суспільствах батькова роль у вихованні дітей певною мірою применшена. «За мого дитинства,— розповідає Лука, який виростав в одній західноєвропейській країні,— вважалося, що догляд за дитиною — це жіноча справа». В інших країнах від чоловіків вимагають лише одного — ставитись до своїх дітей дуже вимогливо. Жорж, який ріс в одній африканській країні, каже: «У нашому суспільстві не прийнято, щоб чоловік молився разом зі своїми дітьми, бо так він, нібито, втратить авторитет в їхніх очах. Тож мені завжди було важко спілкуватися з сином».

ПОДУМАЙТЕ. Яку роль у вашій місцевості відведено головам родин? Чи їм кажуть, що виховання дітей — жіноча справа? Чи заохочують чоловіків виявляти любов і ніжність своїм синам, чи, навпаки, гамувати ці почуття?

Якщо вам як батькові важко підтримувати добрі стосунки із сином, нижченаведені поради можуть допомогти.

Поки син ще малий

Зазвичай змалечку сини мають сильне бажання наслідувати батька. Батьки, використовуйте таке бажання на добро свого сина. Як це робити і де знайти час на дитину?

Якщо можливо, залучайте сина до виконання буденних справ. Наприклад, нехай він допомагає вам по господарству. Дайте синові невеличкий віник або лопатку. Йому, напевне, сподобається працювати поряд з тим, ким він так захоплюється. Можливо, виконання якоїсь роботи займе трохи більше часу, але так ви зміцните ваші узи і зможете навчити дитину старанно працювати. Біблія заохочує кожного батька залучати своїх дітей до виконання буденних справ, а також використовувати всіляку нагоду, щоб спілкуватися з ними і навчати їх (Повторення Закону 6:6—9). Ця порада завжди актуальна.

Крім праці із сином, виділяйте також час на спільні ігри. Ігри впливатимуть на нього більше, ніж інші приємні справи, якими можна займатися разом. Дослідження показують, що коли батьки бавляться з дітьми, то цим заохочують їх бути сміливішими та впевненішими.

Ігри батька із сином відіграють ще одну дуже важливу роль. «Власне під час гри,— пояснює дослідник Мішель Фіз,— хлопець найліпше контактує з батьком». Тоді батько може виявляти синові свої почуття словами та діями. Завдяки цьому він навчає сина також виражати свої почуття. «Коли мій син був дитиною,— розповідає Андре́, який живе в Німеччині,— ми часто бавилися разом. Я брав його в обійми, і так він навчився відповідати мені любов’ю».

Батько може зміцняти свої узи любові з дитиною і тоді, коли вона йде спати. Регулярно читайте синові якісь історії та слухайте його розповіді про приємні чи неприємні події дня. Так він швидше звикне ділитися своїми думками і буде робити це, коли підросте.

Шукайте спільних занять

Деякі підлітки, здається, не відгукуються на батькові старання спілкуватися з ними. Якщо ви думаєте, що син ухиляється від ваших запитань, не робіть висновків, ніби він зовсім не бажає з вами розмовляти. Він може бути більш схильним відкритися, якщо ви де в чому зміните свій підхід до нього.

Жак, який живе у Франції, інколи мав труднощі у спілкуванні зі своїм сином, Жеромом. Але він не змушував сина розмовляти, а змінював свій підхід до нього — грав з ним у футбол. «Після фізичного навантаження,— пояснює Жак,— ми сідали на траву і відпочивали. Саме в такі моменти син розкривав мені своє серце. Лише те, що ми проводили час разом і я був поряд, зміцнило наші стосунки».

А що, коли ваш син не цікавиться спортом? Андре́ з теплотою пригадує, як вони з сином не раз спостерігали за зорями. «Тепло одягнувшись, ми сідали надворі в шезлонги,— каже він,— і, посьорбуючи чай, розглядали нічне небо. Ми розмовляти про Того, хто створив зорі. Також говорили про свої справи і торкалися майже всіх тем» (Ісаї 40:25, 26).

Що робити, коли вам не подобається займатися тим, що цікавить сина? Тоді, можливо, варто відмовитись від деяких своїх уподобань (Филип’ян 2:4). Іан, який живе у Південній Африці, розповідає: «Я цікавився спортом більше, ніж мій син Воун. Він захоплювався літаками й комп’ютерами. Тому я теж почав цікавитись цим. Я брав його на авіаційні виставки і грав з ним на комп’ютерному авіасимуляторі. Оскільки ми разом займались приємними справами, Воун став зі мною відкритішим».

Допомагайте синові набути впевненості в собі

«Тату, дивись!» Чи ви чули від свого маленького сина такі слова, коли він навчився чогось нового? Якщо тепер він підліток, чи й далі прагне від вас похвали? Можливо, й ні. Але він потребує цього, щоб стати гармонійно розвиненою людиною.

Бог Єгова дав приклад того, як ставитись до своїх синів. Коли Ісус, будучи на землі, мав розпочати особливе служіння, Бог прилюдно висловив свої почуття до нього: «Це Син мій улюблений, якого я схвалюю» (Матвія 3:17; 5:48). Ви як батько маєте обов’язок виховувати й навчати свого сина (Ефесян 6:4). Але ви також повинні шукати нагод, щоб хвалити його за добрі вчинки і слова.

Декому з чоловіків важко висловлювати схвалення чи теплі почуття. Хтось, можливо, виростав у родині, де частіше вказували на помилки, а не на добрі вчинки. Якщо вас так виховували, то необхідно докладати свідомих зусиль, аби допомагати синові розвинути впевненість у собі. Як це робити? Лука, згаданий раніше, регулярно займається домашніми справами зі своїм 15-річним сином Мануелем. Він розповідає: «Інколи я прошу Мануеля самому розпочати якусь роботу і кажу, що коли потрібно, то допоможу. Здебільшого йому самотужки вдається її завершити. Він задоволений своїми успіхами, і так зростає його впевненість у собі. Коли йому щось вдається, я його хвалю. А коли щось виходить не так, як він хотів, я все одно хвалю його за зусилля».

Ви також можете допомагати синові набути впевненості в собі, коли будете ставити перед ним дедалі серйозніші цілі. А що, коли син досягає якоїсь мети не так швидко, як би вам хотілось? Або його цілі, хоча й не є поганими, відрізняються від тих, про які думали ви? У такому разі вам, можливо, треба змінити свої сподівання. Жак, про якого йшлося раніше, розповідає: «Я намагаюсь допомагати синові ставити перед собою досяжні цілі. Проте стараюсь, аби ті цілі були його, а не мої. Тоді нагадую собі, що він має досягати ту чи іншу мету своїм темпом». Якщо ви прислуха́єтесь до думок сина, хвалите його за успіхи та заохочуєте долати невдачі, то допоможете йому виконувати свої задуми.

Звичайно, ваші стосунки з сином не завжди будуть ідеальними. Але в кінцевому підсумку син, напевне, захоче залишатись близькою вам людиною, адже кожен бажає бути другом тому, хто про нього дбає.

[Примітка]

^ абз. 2 Хоча в цій статті йдеться про особливі стосунки між батьком і сином, наведені в ній принципи також будуть корисними у стосунках між батьком і донькою.