«На розум свій не покладайся»

«Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!» (ПРИП. 3:5).

1, 2. а) З якими ситуаціями ми іноді стикаємось? б) На кого потрібно покладатись, коли стикаємося з проблемами, приймаємо серйозні рішення чи боремося зі спокусами, і чому?

НАЧАЛЬНИК Світлани * був змушений частково згорнути діяльність своєї компанії і вже звільнив кількох працівників. Світлана думала, що невдовзі те саме чекає її. Як вона буде жити, коли втратить роботу? Як оплачуватиме рахунки? Християнка, на ім’я Тетяна, хоче переїхати в місцевість, де більша потреба у вісниках. Але вона не впевнена, чи варто їй це робити. Олексія, якому за 20, турбує щось інше. Колись давніше він переглядав порнографію, і тепер його дуже тягне взятися за старе. Як йому побороти неправильне бажання?

² А на кого ти покладаєшся, коли стикаєшся з проблемами, приймаєш серйозні рішення чи борешся зі спокусами? Покладаєшся тільки на себе чи «свого тягара кладеш ти на Господа»? (Пс. 55:23). Біблія каже: «Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк» (Пс. 34:16). Тому дуже важливо всім серцем надіятись на Єгову і не покладатися на свій розум (Прип. 3:5).

3. а) Що означає покладатися на Єгову? б) Чому дехто схильний покладатися на свій розум?

³ Покладатися на Єгову всім серцем означає узгоджувати свої дії з його волею. А для цього потрібно постійно молитися до Бога, щиро просячи його керівництва. Однак багатьом нелегко повністю покладатися на Єгову. Наприклад, християнка, на ім’я Ліна, зізнається: «Я мушу постійно працювати над тим, щоб довіряти Єгові». Чому? «Мій батько зовсім не цікавився мною,— розповідає вона,— а від мами я ніколи не відчувала ні любові, ні турботи. Тому вже з раннього віку я сама про себе дбала». Як бачимо, Ліні важко комусь довіряти через стосунки в її сім’ї. Інші люди покладаються тільки на себе, оскільки багато досягли в житті і чудово дають собі раду. Скажімо, старійшина, який має великий досвід, може бути надто впевненим у собі і розглядати зборові справи, не помолившись до Єгови.

4. Про що піде мова в цій статті?

⁴ Єгова очікує, що ми будемо не лише молитися до нього, але й діяти відповідно до своїх молитов і жити згідно з його волею. Як же тоді навчитися перекладати свої турботи на Єгову, але водночас і самим не сидіти склавши руки? Чого слід остерігатися, коли приймаємо рішення? Чому важливо молитися, борючись зі спокусою? Щоб відповісти на ці запитання, розгляньмо деякі біблійні приклади.

Коли стикаєшся з проблемами

5, 6. Як повівся Єзекія, почувши погрози ассирійського царя?

⁵ У Біблії говориться, що юдейський цар Єзекія «міцно тримався... Господа,  не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві». Він «надіявся на Господа, Бога Ізраїля» (2 Цар. 18:5, 6). Одного разу ассирійський цар Санхерів послав у Єрусалим велике військо, а також равшака з кількома посланцями. Санхерів зі своєю могутньою армією вже завоював деякі укріплені міста Юди і тепер планував захопити Єрусалим. Що в цій ситуації зробив Єзекія? Він пішов у дім Єгови і став молитися: «Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!» (2 Цар. 19:14—19).

⁶ Єзекія діяв відповідно до своєї молитви. Ще перед тим, як прийти в храм і помолитися, цар наказав народу не відповідати на глузування равшака. Крім того, він послав людей до пророка Ісаї за порадою (2 Цар. 18:36; 19:1, 2). Єзекія повівся так, як було наймудріше у цій ситуації. Він не намагався вирішити проблему по-своєму і не діяв усупереч волі Єгови, шукаючи допомоги в Єгипту або в сусідніх народів. Єзекія покладався на Єгову, а не на свій розум. І Єгова послав ангела, який знищив 185 000 ассирійських воїнів. Після того Санхерів відступив і повернувся до Ніневії (2 Цар. 19:35, 36).

7. Яку потіху ми черпаємо з молитов Анни і Йони?

⁷ Анна, дружина левита Елкани, дуже страждала, бо не могла мати дітей. Але вона також покладалась на Єгову (1 Сам. 1:9—11, 18). Довіряв Богові і пророк Йона. Перебуваючи у череві велетенської риби, він молився: «Я кликав з нещастя свого до Господа,— і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я,— і почув Ти мій голос!» (Йони 2:2, 3, 11). Наскільки ж потішає те, що навіть у найскладнішій ситуації ми можемо звертатися до Єгови з «благаннями»! (Прочитай Псалом 55:2, 17).

8, 9. На чому зосереджувалися Єзекія, Анна та Йона у своїх молитвах і чого ми від них вчимося?

⁸ З прикладів Єзекії, Анни та Йони можна побачити, про що слід молитися в час лиха. Ці поклонники Єгови зазнавали душевних страждань, але в молитвах вони не зосереджувалися лише на собі і своїх проблемах. Вони перш за все прагнули, щоб прославлялося Боже ім’я, і найважливішим для них було правдиве поклоніння та виконання Божої волі. Єзекію турбувало те, що вороги ганьбили Боже ім’я. Анна, яка дуже хотіла мати сина, пообіцяла віддати його для служіння у скинії в Шіло. А Йона сказав: «Що присягав я, те виконаю» (Йони 2:10).

⁹ Коли ми благаємо, щоб Єгова визволив нас від якоїсь складної ситуації, варто проаналізувати свої спонуки. Чи ми переживаємо лише про те, щоб звільнитися від проблеми, чи насамперед думаємо про Єгову і його намір? Іноді ми настільки переймаємося своїми стражданнями, що духовні справи відходять на задній план. Тому, коли звертаємося до Єгови по допомогу, зосереджуймось на освяченні його імені та виправданні його верховної влади. Це допоможе нам зберігати позитивний склад розуму, навіть якщо проблема не вирішується так, як ми хочемо. У відповідь на наші молитви Єгова, можливо, і не усуне проблеми, але він дасть нам сил, щоб ми могли її зносити. (Прочитайте Ісаї 40:29; Филип’ян 4:13).

Коли приймаєш рішення

10, 11. Що зробив Йосафат, коли не знав, як повестися у складній ситуації?

¹⁰ Як ти приймаєш серйозні рішення? Чи ти спочатку щось вирішуєш, а потім просиш Єгову благословити  твоє рішення? Розгляньмо, що зробив юдейський цар Йосафат, коли проти нього виступили об’єднані війська моавітян і аммонітян. Юдейський народ не міг протистояти їм, оскільки сили були нерівні. Що ж зробив Йосафат?

¹¹ «Злякався Йосафат, і постановив звернутися до Господа»,— каже Біблія. Він проголосив піст по цілій Юді і скликав народ, щоб «просити допомоги від Господа». Цар став посеред збору мешканців Юди та Єрусалима і промовив до Бога в молитві: «Боже наш, чи ж Ти не осудиш їх? Нема-бо в нас сили перед цією силою-силенною, що приходить на нас, і ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі — на Тебе!» Правдивий Бог почув молитву Йосафата і чудом визволив свій народ (2 Хр. 20:3—12, 17). Коли приймаємо якісь рішення, особливо якщо вони можуть вплинути на нашу духовність, нам слід покладатися на Єгову, а не на свій розум.

12, 13. Чого ми вчимося в Давида стосовно прийняття рішень?

¹² А що, коли вирішення певної проблеми нам очевидне? Можливо, ми вже стикалися з подібною ситуацією і відразу знаємо, що робити. Приклад царя Давида показує, як поводитись у таких ситуаціях. Якось амаликитяни напали на місто Ціклаґ і забрали в полон жінок та дітей Давида, а також декого з його людей. Тоді цар запитав Єгову: «Чи мені гнатися за тією ордою?» У відповідь Єгова сказав: «Женися, бо конче доженеш, і конче визволиш». Давид послухався і завдяки цьому «врятував... усе, що позабирав був Амалик» (1 Сам. 30:7—9, 18—20).

¹³ Через деякий час на Ізраїль пішли війною філістимляни. Давид знову звернувся до Єгови і отримав чітку відповідь: «Виходь, бо справді дам филистимлян у руку твою» (2 Сам. 5:18, 19). Згодом філістимляни знову виступили проти Давида. Як він повівся цього разу? Давид не подумав: «У мене двічі була подібна ситуація, я знаю, що робити». Він не пішов одразу проти ворогів, покладаючись на свій досвід, а знову помолився до Єгови. І як добре, що він так зробив! Бо цього разу Бог дав йому інші вказівки (2 Сам. 5:22, 23). Іноді нам може здаватись, що ми легко впораємося з певною проблемою. Однак слід остерігатися самовпевненості і не покладатись лише на свій досвід. (Прочитайте Єремії 10:23).

14. Який урок можна почерпнути з того, як Ісус Навин та старші чоловіки повелися з ґів’онітянами?

¹⁴ Оскільки ми недосконалі, то, приймаючи рішення, маємо завжди звертатися до Єгови за керівництвом. Про це повинні пам’ятати навіть досвідчені старійшини. Згадаймо випадок, який стався з Ісусом Навином, наступником Мойсея, і старшими ізраїльськими чоловіками. Коли до них прийшли ґів’онітяни і вдали з себе мешканців далекого краю, провідники Ізраїлю уклали з ними угоду про мир, не спитавши Єгову. Хоча Бог визнав цю угоду чинною, йому не сподобалося, що ізраїльтяни забули звернутись до нього за порадою. Тому він подбав, щоб задля нашої користі цей випадок був записаний у Біблії (Іс. Нав. 9:3—6, 14, 15).

Коли борешся зі спокусою

15. Поясни, чому необхідно молитися, щоб подолати спокусу.

¹⁵ У нашому тілі діє «закон гріха», тому нам треба вести важку боротьбу з грішними схильностями (Рим. 7:21—25). Однак у цій боротьбі ми можемо вийти переможцями. Завдяки чому? Як казав Ісус своїм учням, щоб  подолати спокусу, необхідно молитися. (Прочитайте Луки 22:40). Іноді неправильні думки і бажання не зникають, хоча ми й молимось до Бога. У такому випадку слід і далі «безупинно просити у Бога» мудрості, аби не програти в цій боротьбі. Біблія запевняє, що Бог «усім дає щедро та без дорікання» (Як. 1:5). Яків також написав: «Чи хтось із вас [духовно] хворіє? Нехай покличе старійшин збору і хай вони помоляться над ним, намастивши його олією в ім’я Єгови. Тоді молитва віри вилікує недужого, і Єгова підійме його» (Як. 5:14, 15).

16, 17. Коли найліпше молитися, борючись зі спокусою?

¹⁶ Справді, коли ми боремося зі спокусою, дуже важливо молитися. Однак робити це потрібно у відповідний час. Подивімося, що розповідається про одного юнака у Приповістей 7:6—23. У вечірню пору він прогулювався вулицею, де жила розпусна жінка. Вона звабила його переконливими словами, спокусила солодкою мовою, і він пішов за нею, наче бик на заріз. Чому цей юнак опинився на тій вулиці? Він був «позбавлений розуму» і, мабуть, плекав у серці неправильні бажання (Прип. 7:7). Коли йому слід було молитись, щоб не піддатися спокусі? Звичайно, молитва допомогла б йому навіть тоді, коли він уже розмовляв з жінкою. Але найкраще було б помолитися, як тільки в нього з’явилася думка піти на ту вулицю.

¹⁷ У наш час хтось може боротися з бажанням переглядати порнографію і разом з тим відвідувати сайти в Інтернеті, на яких трапляються непристойні фотографії та відеозаписи. Хіба ж ця ситуація не подібна до тієї, в якій опинився вищезгаданий юнак? Не варто ступати на небезпечну стежку! Борючись зі спокусою переглядати порнографію, людині слід молись до Єгови ще до того, як вона потрапить на такі сайти.

18, 19. а) Чому важко боротися зі спокусами і як виграти у цій боротьбі? б) Що ти постановив робити?

¹⁸ Боротися зі спокусою чи поганою звичкою нелегко. Апостол Павло написав: «Плоть у своїх бажаннях перечить духу, а дух — плоті». Тому ми іноді не чинимо того, що хочемо (Гал. 5:17). Аби здобути перемогу в цій боротьбі, потрібно палко молитися, як тільки з’являються неправильні думки чи виникає якась спокуса. Пам’ятаймо, що ми маємо «ті ж спокуси, з якими стикаються й інші люди». Але з допомогою Єгови ми можемо залишатися вірними йому (1 Кор. 10:13).

 ¹⁹ Молитва — це чудовий дар, який допомагає нам, коли ми стикаємося з проблемами, приймаємо серйозні рішення чи боремося зі спокусами. Молячись до Єгови, ми показуємо, що покладаємось на нього. Нам слід постійно просити в нього святого духу, щоб він керував нами і зміцнював нас (Луки 11:9—13). Тож завжди надіймося на Єгову і не покладаймося на свій розум.

[Примітка]

Чи ти пригадуєш?

• Чого можна навчитися від Єзекії, Анни і Йони стосовно того, як покладатися на Єгову?

• Як приклади Давида та Ісуса Навина показують, що, приймаючи рішення, слід бути обачним?

• Коли найкраще молитись, якщо ми боремося зі спокусою?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 9]

Коли найкраще молитися, борючись зі спокусою?