ДУМКА про те, що Бог спроваджує лиха, аби покарати поганих людей, не нова. У Лісабоні 1755 року стався землетрус, який спричинив велику пожежу і цунамі та забрав життя приблизно 60 000 людей. Згадуючи про ті події, відомий філософ Вольтер запитав: «Чи знайдено було пороку більше в Лісабоні, аніж у хтивому Парижі — у цьому безсоромному притоні?» Багато хто задумується, чи справді Бог використовує природні катаклізми для покарання людей. У різних частинах світу люди називають такі лиха «Божою карою».

З огляду на все це виникає запитання: «Чи Бог дійсно посилає стихійні лиха, щоб карати людей? Чи катастрофи є ознакою Божого гніву?»

Дехто бездумно звинувачує Бога, наводячи біблійні розповіді про те, як Бог карав грішників за допомогою сил природи (Буття 7:17—22; 18:20; 19:24, 25; Числа 16:31—35). Однак, уважно розглянувши ті розповіді, звернімо увагу на три важливі факти. По-перше, кожного разу перед покаранням Бог давав попередження. По-друге, на відміну від нинішніх стихійних лих, які позбавляють життя і добрих, і поганих, знищення від Бога було вибірковим. Бог карав тільки запеклих грішників і тих, хто відкидав його попередження. По-третє, під час покарання Бог завжди давав нагоду врятуватись невинним людям (Буття 7:1, 23; 19:15—17; Числа 16:23—27).

Нині безліч катастроф руйнує життя мільйонам людей. Але немає жодного доказу, що це діло Божих рук. Чому ж тоді жахливі лиха трапляються дедалі частіше? Як давати собі раду за таких обставин? Чи настане час, коли вже не буде природних катаклізмів? Відповіді на ці запитання ви знайдете у наступних статтях.