«Ви — “рід вибраний, священство царське, народ святий, люди, які стали особливою власністю”» (1 ПЕТ. 2:9).

1. Чому «Господню вечерю» називають Спомином і з якою метою її відзначають?

УВЕЧЕРІ 14 нісана 33 року н. е. Ісус Христос разом з 12 апостолами востаннє відзначив єврейську Пасху. Відпустивши зрадника Юду Іскаріота, Ісус започаткував іншу урочистість, яку згодом назвали «Господньою вечерею» (1 Кор. 11:20). Ісус двічі сказав: «Чиніть це на спомин про мене». Цю подію також називають Спомином. У цей день християни згадують, що Ісус віддав за людей своє життя (1 Кор. 11:24, 25). Слухаючись Ісусового наказу, Свідки Єгови по цілому світі щороку відзначають Спомин. У 2012 році 14 нісана за біблійним календарем почнеться у четвер, 5 квітня, після заходу сонця.

2. Що Ісус сказав про символи, які використав?

² Учень Лука у двох віршах підсумував те, що Ісус зробив і сказав під час тієї урочистості: «Узяв він також хліб і, склавши подяку, поламав його, дав їм та сказав: “Це означає моє тіло, яке буде віддане за вас. Чиніть це на спомин про мене”. Так само взяв він після вечері чашу і сказав: “Ця чаша означає нову угоду, укладену на підставі моєї крові, що проллється за вас”» (Луки 22:19, 20). Як апостоли зрозуміли ці слова?

3. Як апостоли, очевидно, зрозуміли значення символів?

³ Апостоли були юдеями і тому добре знали, що священики приносили тваринні жертви в Єрусалимському храмі. Ізраїльтяни складали такі жертви, щоб отримати схвалення Єгови чи прощення гріхів (Лев. 1:4; 22:17—29). Тож, коли Ісус сказав, що його тіло «буде віддане» і його кров «проллється», апостоли, очевидно, зрозуміли:  він принесе своє досконале життя в жертву. І ця жертва матиме значно більшу цінність, ніж тваринні жертви.

4. Що мав на увазі Ісус, сказавши: «Ця чаша означає нову угоду, укладену на підставі моєї крові»?

⁴ А що мав на увазі Ісус, сказавши: «Ця чаша означає нову угоду, укладену на підставі моєї крові»? Апостолам було відоме пророцтво про нову угоду, записане в Єремії 31:31—33. (Прочитайте). Слова Ісуса вказували на те, що він впроваджує нову угоду. Вона мала замінити Закон-угоду, яку Єгова уклав з Ізраїлем через Мойсея. Чи ці дві угоди пов’язані між собою?

5. Які можливості відкривались перед ізраїльтянами завдяки Закон-угоді?

⁵ Ці угоди мали подібну мету. Укладаючи Закон-угоду, Єгова промовив до ізраїльтян: «Коли справді послухаєте Мого голосу і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля — то Моя! А ви станете Мені царством священиків та народом святим» (Вихід 19:5, 6). Що ці слова означали для ізраїльського народу?

ОБІЦЯНКА ПРО ЦАРСЬКЕ СВЯЩЕНСТВО

6. Для сповнення якої обіцянки Єгова уклав Закон-угоду?

⁶ Слово «угода» було зрозумілим для ізраїльтян, оскільки Єгова складав певні умови з їхніми прабатьками, Ноєм і Авраамом (Бут. 6:18; 9:8—17; 15:18; 17:1—9). Укладаючи угоду з Авраамом, Єгова пообіцяв: «Всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе» (Бут. 22:18). Одним з кроків до сповнення тієї обіцянки було те, що Бог уклав Закон-угоду. На її основі Ізраїль міг стати для Єгови «власністю більше всіх народів». З якою метою? Єгова сказав: «Ви станете Мені царством священиків».

7. Що означає вислів «царство священиків»?

⁷ Ізраїльтяни знали, що царі і священики виконували різні обов’язки. У минулому тільки Мелхиседеку Бог дозволив посідати одночасно обидва становища (Бут. 14:18). А от Закон-угода давала можливість деяким членам ізраїльського народу утворити «царство священиків». Пізніше натхнені писання назвали цих вибранців «священством царським», тобто царями, які водночас служитимуть священиками (1 Пет. 2:9).

8. Які обов’язки виконував призначений Богом священик?

⁸ Зрозуміло, що цар править народом. А які обов’язки були покладені на священика? У Євреїв 5:1 пояснюється: «Кожен первосвященик, взятий з-поміж людей, призначається служити Богу заради їхнього блага, щоб приносити дари й жертви за гріхи». Отже, призначений Єговою священик був представником грішних людей перед Богом. Він благав Бога за них, приносячи йому жертви. Також священик представляв Єгову перед людьми, навчаючи їх Божого закону (Лев. 10:8—11; Мал. 2:7). Так священик допомагав людям примиритися з Богом.

9. а) Що мали робити ізраїльтяни, аби стати «царством священиків»? б) З якою метою Єгова призначив священиків в Ізраїлі? в) Чому ізраїльтяни не змогли стати «царством священиків» за Закон-угодою?

⁹ Закон-угода передбачала, що з Ізраїля вийде царське священство, яке мало принести блага «всім народам». Але Бог поставив одну умову: «Коли справді послухаєте Мого  голосу і будете дотримувати заповіту Мого». Чи могли ізраїльтяни в усьому слухатися Єгови? Певною мірою так. Проте вони не могли слухатись його досконало (Рим. 3:19, 20). Тому Єгова призначив в Ізраїлі священиків, які не мали служити царями. Ці священики повинні були приносити тваринні жертви за гріхи ізраїльтян (Лев. 4:1—5:26). Священики теж грішили, тому складали жертви і за себе (Євр. 5:1—3; 8:3). Єгова приймав такі жертви, але вони не могли сповна покрити гріхи людей. Священство, передбачене Закон-угодою, було не здатне повністю примирити з Богом навіть щирих ізраїльтян. Апостол Павло написав, що гріхи «неможливо усунути кров’ю биків і козлів» (Євр. 10:1—4). Порушуючи Закон, ізраїльтяни опинились під прокляттям (Гал. 3:10). Тож вони були не в стані служити «священством царським» для цілого світу.

10. Якій цілі служила Закон-угода?

¹⁰ Чи це означає, що обіцянка Єгови про «царство священиків» була даремною? Зовсім ні. Якби ізраїльтяни щиро слухались Єгови, то з їхнього народу походило б «царство священиків», але не за умовами Закону. Чому? (Прочитайте Галатів 3:19—25). Щоб зрозуміти це, варто згадати, якій меті служив Закон. Закон оберігав слухняних ізраїльтян від фальшивого поклоніння. Він допомагав їм усвідомити свої провини і потребу в більшій жертві, ніж та, яку міг принести первосвященик. Закон був вихователем, що вів до Христа, Месії (обидва титули означають «Помазанець»). А втім, коли прийшов Месія, він уклав нову угоду, яку передрікав Єремія. Ті, хто прийняв Христа, отримали можливість стати учасниками цієї угоди й утворити «царство священиків». Подивімось як.

ЦАРСЬКЕ СВЯЩЕНСТВО ЗГІДНО З НОВОЮ УГОДОЮ

11. Як Ісус став основою царського священства?

¹¹ У 29 році н. е. з’явився Месія. Ним став Ісус з Назарета. Приблизно в 30 років він присвятив себе виконанню особливої ролі, яку відвів йому Єгова, і символізував це водним хрещенням. Бог помазав його — святим духом, а не олією — і сказав: «Це Син мій улюблений» (Матвія 3:13—17; Дії 10:38). Помазавши Ісуса, Єгова призначив його Первосвящеником і майбутнім Царем на благо всіх, хто повірить у нього (Євр. 1:8, 9; 5:5, 6). Саме він мав стати основою царського священства.

12. Що уможливила Ісусова жертва?

¹² Яку жертву міг принести Ісус як Первосвященик, щоб повністю покрити успадкований гріх вірних служителів? Коли Ісус започаткував Спомин своєї смерті, він дав зрозуміти, що такою жертвою буде його досконале людське життя. (Прочитайте Євреїв 9:11, 12). З часу хрещення в 29 році н. е. і аж до самої смерті Ісус, Первосвященик, зазнавав випробувань і вдосконалювався (Євр. 4:15; 5:7—10). Після воскресіння він вознісся на небо і представив Єгові цінність своєї жертви (Євр. 9:24). Відтоді Ісус благає Єгову за тих, хто вірить у неї. Ісус допомагає таким людям служити Богові з надією на вічне життя (Євр. 7:25). Крім того, його жертва зробила чинною нову угоду (Євр. 8:6; 9:15).

13. Які перспективи відкривались перед учасниками нової угоди?

 ¹³ Учасники нової угоди теж мали бути помазані святим духом (2 Кор. 1:21). До цієї групи належали не лише євреї, але й люди з інших народів (Еф. 3:5, 6). Які перспективи відкривались перед учасниками нової угоди? По-перше, вони отримали цілковите прощення гріхів. Єгова пообіцяв: «Їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха» (Єрем. 31:34). По-друге, оскільки Єгова мав законну підставу простити гріхи цим служителям, вони могли стати «царством священиків». Звертаючись до помазанців, Петро писав: «Ви — “рід вибраний, священство царське, народ святий, люди, які стали особливою власністю, щоб усюди звіщати чесноти” того, хто покликав вас із темряви до свого дивовижного світла» (1 Пет. 2:9). Тут Петро навів слова, які Єгова промовив, коли давав ізраїльтянам Закон, і застосував їх до християн, котрі стали учасниками нової угоди (Вих. 19:5, 6).

ЦАРСЬКЕ СВЯЩЕНСТВО ПРИНОСИТЬ БЛАГА ВСЬОМУ ЛЮДСТВУ

14. Де служить царське священство?

¹⁴ Де служать учасники нової угоди? Вони як священство служать на землі, де представляють Єгову перед людьми. Ці християни «усюди звіщають чесноти» Єгови і дають духовну поживу (Матв. 24:45; 1 Пет. 2:4, 5). Після смерті й воскресіння вони служать з Христом у небі царями і священиками, посідаючи одночасно обидва становища (Луки 22:29; 1 Пет. 1:3—5; Об’яв. 1:6). У видінні апостол Іван побачив біля небесного трону Єгови велику кількість духовних створінь. Вони співали Агнцю «нову пісню»: «Ти... кров’ю своєю купив для Бога людей з усіх племен і мов, і народів, і націй. Ти сформував з них царство та зробив їх священиками нашого Бога, і вони царюватимуть над землею» (Об’яв. 5:8—10). Побачивши інше видіння, Іван сказав про тих царів: «Вони будуть священиками Бога та Христа і царюватимуть з ним тисячу років» (Об’яв.  20:6). Разом з Ісусом вони утворюють царське священство, яке несе блага всьому людству.

15, 16. Які благословення царське священство зіллє на людство?

¹⁵ Які благословення 144 000 помазанців зіллють на мешканців землі? У 21-му розділі книги Об’явлення ці священики символічно зображені як небесне місто, Новий Єрусалим, і названі «дружиною Агнця» (Об’яв. 21:9). У віршах з 2-го по 4-й цього розділу говориться: «Також побачив я святе місто, Новий Єрусалим, що сходив з неба від Бога й був приготовлений, немов наречена, яка прикрасила себе для майбутнього чоловіка. Тоді я почув з престолу гучний голос: “Ось намет Бога з людьми; і Бог мешкатиме з ними, а вони будуть його народами. Бог сам перебуватиме з ними. І він витре кожну сльозу з їхніх очей. І вже не буде ані смерті, ані жалоби, ані голосіння, ані болю. Колишнє минуло”». Які ж це благословення! Смерті більше не буде, тож зникнуть сльози, смуток, голосіння і біль. Людство стане досконалим і повністю примириться з Богом.

¹⁶ Інші благословення, які принесе царське священство, згадуються в Об’явлення 22:1, 2: «Він показав мені ріку води життя — чисту, як кришталь. Вона текла від престолу Бога та Агнця посеред головної вулиці [Нового Єрусалима]. По обидва береги ріки росли дерева життя, що приносять плоди дванадцять разів — щомісяця. А листя дерев слугувало для зцілення народів». Завдяки цим символічним дарам «народи», тобто людські роди, повністю «зціляться» від недосконалості, яку успадкували від Адама. Дійсно, «колишнє мине».

ЦАРСЬКЕ СВЯЩЕНСТВО ВИКОНАЄ СВОЄ ЗАВДАННЯ

17. Чого зрештою досягне царське священство?

¹⁷ Наприкінці 1000 років свого служіння царське священство приведе людей до досконалості. Христос, як Первосвященик і Цар, представить Єгові повністю відновлену людську родину. (Прочитайте 1 Коринфян 15:22—26). Царське священство до кінця виконає своє завдання.

18. Яким чином Єгова буде послуговуватися царським священством після того, як воно виконає своє завдання?

¹⁸ А як Єгова послуговуватиметься царством священиків після цього? Згідно з Об’явлення 22:5, «вони царюватимуть повік-віки». Над ким? Біблія нічого про це не говорить. Однак вони матимуть безсмертя та нетління і здобудуть безцінний досвід, допомігши недосконалим людям, тому зможуть і далі бути царями. Єгова буде вічно використовувати їх у сповненні своїх намірів.

19. Що пригадають собі присутні на Спомині?

¹⁹ Ми пригадаємо ці біблійні вчення, коли зберемося разом, щоб відзначити Спомин Ісусової смерті в четвер, 5 квітня 2012 року. Невеликий останок помазаних християн на землі споживатиме від символів — прісного хліба і червоного вина. Так вони засвідчать, що є учасниками нової угоди. Символи Христової жертви нагадають помазанцям, що вони мають надзвичайну честь — виконувати важливу роль у сповненні Божого вічного наміру. Нехай кожен з присутніх на Спомині виявляє глибоку вдячність Єгові за царське священство, яке принесе блага цілому людству.

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 29]

Царське священство зіллє на людство вічні благословення