1, 2. Чому нас можуть цікавити фіги?

ЧИ ТОБІ подобається їсти свіжі або сушені фіги? Їх полюбляє чимало людей. Тож не дивно, що фігові дерева вирощують у багатьох країнах. Стародавні євреї цінували плоди цих дерев (Наума 3:12; Луки 13:6—9). Фіги містять харчові волокна, антиоксиданти і мінерали, тому дехто вважає, що вони поліпшують роботу серця.

² Якось Єгова використав ілюстрацію з фігами, аби показати, що криється в серці людей. Бог не описував поживну користь фіг, натомість він говорив символічною мовою. Те, що він сказав через пророка Єремію, стосується також твого серця і серця твоїх рідних. Аналізуючи його слова, подумай, що́ вони означають для християн.

3. Кого символізують фіги, про які згадується в 24-му розділі книги Єремії?

³ Спочатку розгляньмо, що са́ме за днів Єремії Бог сказав про фіги. У 617 році до н. е. юдейський народ перебував у жалюгідному духовному стані. Бог дав Єремії видіння, в якому показав, що́ чекає на той народ. У видінні пророк побачив два коші фіг: в одному — «дуже добрі» фіги, а в іншому — «дуже злі». (Прочитайте Єремії 24:1—3). Погані фіги вказували на царя Седекію та інших юдеїв, які зазнали жорстокого ставлення від царя Навуходоносора і його війська. А що сказати про Єзекіїля, Даниїла і його трьох товаришів, котрі перебували у Вавилоні, а також юдеїв, яких мали невдовзі забрати в полон? Вони були «добрими фігами». Останок з цих євреїв мав повернутися, щоб відбудувати Єрусалим і його храм. З часом так і сталося (Єрем. 24:8—10; 25:11, 12; 29:10).

4. Яке підбадьорення міститься у словах Бога про добрі фіги?

⁴ Про тих, кого символізували добрі фіги, Єгова сказав: «Дам Я їм серце пізнати Мене, що Я — Господь.  І вони Мені будуть народом» (Єрем. 24:7). Це провідний вірш статті, яку ми зараз читаємо, і він дуже нас підбадьорює. Бог охоче дає людям серце, яке може пізнати його. У цьому випадку «серце» стосується того, якою людина є насправді. Безсумнівно, ти хочеш мати таке серце і належати до Божого народу. Для цього необхідно вивчати і застосовувати Боже Слово, покаятись і навернутися, присвятити своє життя Богові й охреститися в ім’я Батька, Сина і святого духу (Матв. 28:19, 20; Дії 3:19). Чи ти вже зробив це? Чи, може, ти регулярно відвідуєш зібрання Свідків Єгови і робиш деякі з цих кроків?

5. Про чиї серця здебільшого писав Єремія?

⁵ Незалежно від того, зробили ми деякі чи всі ці кроки, нам треба постійно зважати на наше мислення і поведінку. Чому? Відповідь ми знайдемо, довідавшись, що ще Єремія записав про серце. Окремі розділи книги Єремії розповідають про народи, які мешкали навколо Юди, але більшість книги присвячена юдейському народу, який жив у період правління п’ятьох царів (Єрем. 1:15, 16). Єремія здебільшого писав про чоловіків, жінок і дітей, котрі належали до присвяченого Єгові народу. Їхні прабатьки з власної волі погодились на такі стосунки з Богом (Вих. 19:3—8). І в дні Єремії народ підтвердив своє присвячення Богові, сказавши: «Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш» (Єрем. 3:22). Яким же насправді був стан їхнього серця?

6. Чому нас має особливо цікавити, що́ Бог сказав про серце?

⁶ Сьогодні лікарі використовують сучасні медичні апарати, щоб дослідити стан серця і його роботу. Але Єгова може бачити також наше символічне серце, як це було і за днів Єремії. Він найкраще знає серце людини, і це видно з його слів: «Людське серце найлукавіше над все та невигойне,— хто пізнає його? Я Господь, що досліджує серце... щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його» (Єрем. 17:9, 10). «Досліджувати серце» не значить проводити медичний огляд буквального серця, яке робить приблизно три мільярди ударів за 70—80 років. Натомість Єгова говорить про серце в переносному значенні. Слово «серце» стосується внутрішньої сутності людини, тобто її бажань, думок, характеру, рис, поглядів і цілей. Кожен з нас має таке серце. Бог може дослідити його, і певною мірою ти теж можеш зробити це.

7. Як Єремія описав серця більшості євреїв, що жили в його дні?

⁷ Щоб приготуватися до такого дослідження, варто згадати, яким було символічне серце більшості євреїв за днів Єремії. Для цього розгляньмо незвичний вислів, який вжив Єремія: «Ввесь дім Ізраїлів — необрізаносердий». Пророк не мав на увазі обрı́зання, яке робили єврейські чоловіки, адже він сказав: «Ось настануть дні,— слово Господнє,— і я покараю всіх обрізаних в їхньому необрізанні». Тож навіть обрізані євреї були «необрізаносердими» (Єрем. 9:24, переклад І. Хоменка; 9:25). Що це означало?

8, 9. Що більшість євреїв мала зробити зі своїм серцем?

⁸ Ми зрозуміємо значення вислову «необрізаносердий», якщо звернемо увагу на пораду, яку Бог дав євреям: «Усуньте із ваших сердець крайні шкірки, юдеї та мешканці Єрусалиму, щоб не вийшла... Моя лютість... через злі ваші вчинки». Але звідки походили їхні злі вчинки? Зсередини,  з їхнього серця. (Прочитайте Марка 7:20—23). Як видно зі слів Єремії, Бог точно діагностував джерело злих учинків євреїв: їхнє серце було бунтарське і вперте. Богові не подобалися спонуки і мислення юдеїв. (Прочитайте Єремії 5:23, 24; 7:24—26). Саме тому він і говорив їм: «Обрізуйтеся Господеві, й усуньте із ваших сердець крайні шкірки» (Єрем. 4:4; 18:11, 12).

⁹ Отже, євреї за днів Єремії мали обрізати символічне серце, подібно як і в часи Мойсея (Повт. 10:16; 30:6). «Усунути із [своїх] сердець крайні шкірки» означало відкинути все, через що їхнє серце ставало несприйнятливим,— думки, бажання або спонуки, які не подобались Богові (Дії 7:51).

10. Що нам варто робити, наслідуючи приклад Давида?

¹⁰ Які ж ми вдячні Богові, що він допомагає нам побачити стан нашого символічного серця! Однак хтось може думати: «Чому це має цікавити Свідків Єгови в наші дні?» Річ не в тім, що в християнському зборі багато хто чинить зло або подібний до «злих фіг», як євреї в минулому. Навпаки, нині Божі служителі є присвяченим чистим народом. Все ж поміркуймо над благанням Давида, з яким він звернувся до Єгови: «Випробуй, Боже, мене,— і пізнай моє серце, досліди Ти мене,— і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою» (Пс. 17:3; 139:23, 24).

11, 12. а) Чому кожному з нас необхідно досліджувати своє серце? б) Чого Бог не робить?

¹¹ Єгова хоче, щоб кожен з нас мав його схвалення і не втрачав його. Ось що Єремія сказав про праведну людину: «Господь Саваот випробовує праведного, бачить нирки та серце» (Єрем. 20:12). Якщо Всемогутній Бог випробовує серце навіть праведних, хіба ми самі не повинні робити чесну самоперевірку? (Прочитайте Псалом 11:5). Можливо, під час такої перевірки ми виявимо думки, цілі або найглибші почуття, які потребують виправлення. Або ж побачимо щось, через що наше серце стає менш чутливим, якісь «крайні шкірки» нашого серця, які треба, так би мовити, обрізати. Тоді ми маємо зробити, образно кажучи, операцію на символічному серці. Якщо ти вважаєш за потрібне досліджувати своє символічне серце, то на що тобі слід звертати увагу? Як ти можеш зробити необхідні зміни? (Єремії 4:4).

¹² Одне ми знаємо точно: Єгова не буде змушувати нас робити зміни. Стосовно юдеїв, які були «добрими фігами», він говорив, що «дасть... їм серце пізнати» його. Бог не сказав, що змусить їх змінювати свої серця. Їм слід було прагнути розвинути чутливе серце, яке свідчило б про те, що вони знають Бога. Чи нам не потрібно мати таке ж бажання?

13, 14. Яку небезпеку може таїти в собі серце християнина?

¹³ Ісус сказав: «Із серця... походять злі думки, вбивства, перелюб, блуд,  злодійство, лжесвідчення і богохульство» (Матв. 15:19). Скажімо, якщо нечутливе серце спонукало брата вчинити перелюб чи блуд і не розкаятися, то він може назавжди втратити Боже схвалення. Але навіть той, хто не робить такого гріха, може дозволити неправильному бажанню вкоренитися у своєму серці. (Прочитайте Матвія 5:27, 28). У такому разі необхідно зробити перевірку власного серця. Якщо ти старанно дослідиш його, то, можливо, виявиш неналежні почуття до осіб протилежної статі — приховані прагнення, які засуджує Бог і яких треба позбутися.

¹⁴ Або ж брат, який насправді не вчинив «вбивства», може настільки озлобитися на свого одновірця, що почне ненавидіти його у своєму серці (Лев. 19:17). Такому братові необхідно докласти наполегливих зусиль, щоб викоренити почуття, які можуть зробити його серце нечутливим (Матв. 5:21, 22).

15, 16. а) Наведіть приклад, як християнин може стати «необрізаносердим». б) Чому, на твою думку, Єгова не схвалює «необрізаносердих»?

¹⁵ На щастя, більшість християн не має таких проблем із серцем. Однак Ісус згадав і про «злі думки». Певні погляди та мислення впливають на чимало сфер нашого життя. Приміром, людина може мати хибне уявлення про відданість своїм рідним. Звичайно, християни хочуть мати «природну любов» до близьких, на відміну від більшості людей, які не виявляють любові в ці «останні дні» (2 Тим. 3:1, 3). Але дехто впадає в крайнощі у вияві такого почуття. Він думає так: «Хто рідніший, той і цінніший». Тож такі люди можуть за будь-яку ціну захищати рідних чи ставати на їхній бік і ображатися, коли ображають рідних. Подумаймо, до чого призвело братів Діни гостре почуття злоби (Бут. 34:13, 25—30). І уявімо, чим було переповнене серце Авесалома, яке підштовхнуло його до вбивства свого єдинокровного брата, Амнона (2 Сам. 13:1—30). Хіба цими людьми не керували «злі думки»?

¹⁶ Звісно, правдиві християни не вдаються до вбивства. Проте вони можуть виношувати сильні негативні почуття до одновірця, який дійсно — або їм так здається — повівся зневажливо з їхнім родичем. Такі християни можуть не приймати запрошень у гості від одновірця, який, на їхній погляд, неправильно обійшовся з їхніми  рідними, чи ніколи не запрошувати його (або її) до себе (Євр. 13:1, 2). Не можна виправдати таке сильне негативне почуття і брак гостинності, бо вони свідчать про відсутність любові. Справді, Бог, який вивідує серця, може вважати таких людей «необрізаносердими» (Єрем. 9:24, 25). Не забуваймо про пораду Єгови: «Усуньте із ваших сердець крайні шкірки» (Єрем. 4:4).

17. Як страх перед Єговою допоможе нам набути більш чутливе серце?

¹⁷ А що, коли ти дослідив своє символічне серце і побачив, що воно несприйнятливе до деяких порад Єгови і ти певною мірою «необрізаносердий»? Можливо, ти зрозумів, що маєш страх перед людиною, бажаєш слави і багатства або навіть схильний до впертості та незалежності. Такі почуття маєш не лише ти (Єрем. 7:24; 11:8). Єремія писав, що невірні євреї за його днів мали «неслухняне та непокірне» серце. Він додав: «Не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній» (Єрем. 5:23, 24). Якщо ми розвиваємо благоговійний страх перед Єговою і шануємо його, то зможемо викоренити зло з наших сердець. Такий здоровий страх допоможе кожному з нас набути більш чутливе серце і виконувати волю Єгови.

18. Що Єгова пообіцяв тим, з ким уклав нову угоду?

¹⁸ Якщо ми докладаємо зусиль, Єгова дасть нам серце, яке може пізнати його. Саме це він пообіцяв зробити для помазанців, з якими уклав нову угоду: «Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом». Потім Бог додав: «Більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: “Пізнайте Господа!” Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього... бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха» (Єрем. 31:31—34) *.

19. Яку чудову надію мають правдиві християни?

¹⁹ Хоч би де ти сподівався вічно черпати пожиток з нової угоди — в небі чи на землі, тобі слід прагнути набувати знань про Єгову і належати до його народу. Але ти отримаєш користь від нової угоди, лише коли твої гріхи простяться на основі Христового викупу. Те, що ти можеш мати прощення, повинне спонукувати тебе пробачати іншим, навіть якщо це нелегко робити. Тобі слід докладати зусиль, щоб позбуватися гніву чи ненависті до інших. Так ти покажеш, що хочеш служити Єгові і краще його пізнати. Тоді ти будеш подібний до тих, кому Єгова сказав через Єремію: «Будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем. І Я дамся вам знайти Себе» (Єрем. 29:13, 14).