Ісус — ключ до змістовного життя
ЧИ ІСУС справді мав змістовне життя? Він виховувався в незаможній сім’ї і ніколи не володів багатьма матеріальними речами. Ісус навіть «не мав де голови прихилити» (Луки 9:57, 58). Крім того, вороги ненавиділи його, обмовляли і зрештою вбили.
Ви можете сказати: «Таке життя не назвеш змістовним!» Але треба ширше подивитися на життєвий шлях Ісуса. Розгляньмо чотири чинники, які впливали на його життя.
1. ІСУС МАВ У ЖИТТІ МЕТУ — ВИКОНУВАТИ БОЖУ ВОЛЮ.
«Моя їжа — виконувати волю того, хто мене послав» (Івана 4:34).
Словами і ділами Ісус показував, що прагне чинити волю небесного Батька, Єгови *. Ісус отримував величезну радість від того, що виконував Божу волю. Як видно з вищезгаданого вірша, він навіть порівняв це з їжею. Подивімося, за яких обставин він навів це порівняння.
Коли Ісус говорив ці слова, був приблизно полудень (Івана 4:6). Із самого ранку він ходив гористою місцевістю Самарії і, безперечно, зголоднів. Учні вмовляли його: «Учителю, поїж трохи» (Івана 4:31). Своєю відповіддю Ісус показав, що виконання Божої праці дає йому наснагу і поживу. Подібні слова може сказати лише та людина, життя якої справді змістовне!
2. ІСУС УСІМ СЕРЦЕМ ЛЮБИВ СВОГО БАТЬКА.
«Я люблю Батька» (Івана 14:31).
Коли Ісус жив на небі, то мав надзвичайно тісні стосунки зі своїм Батьком. Глибока любов до Бога спонукувала Ісуса розповідати іншим про Батька: про його ім’я, наміри та риси. Своїми словами, вчинками та умонастроєм Ісус досконало віддзеркалював особистість Бога. Тому, дивлячись на Ісуса, ми наче бачимо перед собою його Батька. Якось Пилип сказав: «Покажи нам Батька», на що Ісус відповів: «Хто бачив мене, той бачив і Батька» (Івана 14:8, 9).
Ісус так палко любив Бога, що був готовий залишатися слухняним йому навіть до смерті (Филип’ян 2:7, 8; 1 Івана 5:3). Сильна любов до Батька робила змістовним Ісусове життя.
3. ІСУС ЛЮБИВ ЛЮДЕЙ.
«Немає більшої любові від любові того, хто віддає за друзів свою душу» (Івана 15:13).
Потрібно визнати: ми недосконалі і тому не маємо надії на майбутнє. Ось що про це говорить Біблія: «Як через одного чоловіка [Адама] у світ увійшов гріх, а через гріх — смерть, так і смерть поширилась на всіх людей, бо всі згрішили» (Римлян 5:12). Ми не в змозі відвернути наслідки гріха, зокрема смерть (Римлян 6:23).
На щастя, Єгова з любові до людей подбав про вихід із цього безнадійного становища. Він допустив, щоб його досконалий та безгрішний Син, Ісус, зніс страждання і помер, аби заплатити викуп, необхідний для звільнення людства з рабства гріха й смерті. Ісус, спонуканий любов’ю до свого Батька і до людей, з готовністю погодився на це і віддав за нас своє досконале людське життя (Римлян 5:6—8). Така саможертовна любов сповнювала його життя змістом *.
4. ІСУС ЗНАВ, ЩО БАТЬКО ЛЮБИТЬ І СХВАЛЮЄ ЙОГО.
«Це Син мій улюблений, якого я схвалюю» (Матвія 3:17).
Вищенаведені слова Єгова промовив з неба під час Ісусового хрещення. Так Єгова відкрито показав, що любить і схвалює свого Сина, Ісуса. Тож не дивно, що Ісус із впевненістю сказав: «Батько мене любить» (Івана 10:17). Любов та схвалення Батька допомагали Ісусу з мужністю зносити протидію і критику. Навіть перед лицем смерті він зміг залишитися спокійним і врівноваженим (Івана 10:18). Ісус відчував, що Батько любить та схвалює його, і це, без сумніву, сповнювало його життя ще глибшим змістом.
Отже, Ісус вів змістовне життя. Його приклад може нас навчити, як зробити своє життя змістовним. Ісус дав своїм послідовникам поради щодо цього. Кілька з них ми розглянемо у наступній статті.
^ абз. 6 Згідно з Біблією, Єгова — це ім’я Бога.
^ абз. 15 Більше дізнатися про викупну жертву Ісуса ви можете з 5-го розділу книжки «Чого насправді вчить Біблія?», опублікованої Свідками Єгови.
