За днів Івана Хрестителя «народ чекав Христа і всі розмірковували у своїх серцях про Івана: “Може, це він Христос?”» (Луки 3:15). Чому в той час євреї чекали появи Месії? Існує декілька причин.

Коли народився Ісус, ангел Єгови з’явився пастухам, які доглядали свої отари в полях біля Віфлеєма. Ангел проголосив: «Сьогодні в Давидовому місті народився вам Спаситель — Христос Господь» (Луки 2:8—11). Після цього ангел долучився до «численного небесного війська, яке прославляло Бога, промовляючи *: “Слава Богу в небесах, а на землі — мир людям, які мають його схвалення”» (Луки 2:13, 14).

Це проголошення, безумовно, справило на смиренних пастухів незабутнє враження. Вони відразу вирушили до Віфлеєма. Коли пастухи знайшли Йосипа, Марію і маленького Ісуса, «то розповіли, що́ їм було сказано про нього. І всі, хто слухав пастухів, дуже дивувались цьому» (Луки 2:17, 18). Вираз «всі, хто слухав» означає, що пастухи розмовляли не тільки з Йосипом і Марією. Пізніше, повернувшись додому, вони прославляли і вихваляли «Бога за те, що́ почули й побачили,— про що він їм і сповістив» (Луки 2:20). Безперечно, ті пастухи не затаювали добрих слів про Христа, які вони почули.

Коли Марія принесла свого первонародженого сина в Єрусалим, щоб показати його Єгові, як цього вимагав Мойсеїв закон, пророчиця Анна «почала дякувати Богові та розповідати про дитину всім, хто чекав визволення Єрусалима» (Луки 2:36—38; Вих. 13:12). Отже, новина про появу Месії продовжувала поширюватися.

Згодом «до Єрусалима прийшли зі сходу астрологи і почали розпитувати: “Де цар юдейський, який тут народився? Бо ми, як ще були на сході, бачили його зірку та прийшли вклонитися йому”» (Матв. 2:1, 2). Почувши це, «цар Ірод стривожився, а з ним і весь Єрусалим. Тож він зібрав усіх старших священиків та книжників з народу і став розпитувати їх, де має народитися Христос» (Матв. 2:3, 4). Так дуже багато  людей дізналося про те, що з’явився майбутній Месія *.

Вищезгадані слова з Луки 3:15 вказують на те, що деякі євреї думали, ніби Іван Хреститель є Христом. Але Іван усе прояснив, сказавши: «За мною йде сильніший від мене, і я недостойний зняти з нього сандалії. Він хреститиме вас святим духом і вогнем» (Матв. 3:11). Іванові слова спонукали людей з нетерпінням чекати Месію.

Чи могли євреї I століття вирахувати час появи Месії за допомогою пророцтва про 70 тижнів, записаного в Даниїла 9:24—27? Цілком імовірно, але цього не можна й підтвердити. Річ у тім, що за Ісусових днів існувало чимало суперечливих пояснень щодо 70 тижнів, і жодне з них не узгоджується з теперішнім розумінням *.

Єсеї, які, на думку багатьох, належали до юдейської чернечої секти, навчали, що наприкінці 490 років мали з’явитися два Месії. Проте ми не можемо стверджувати, що єсеї спиралися у своїх підрахунках на Даниїлове пророцтво. Навіть якщо й так, то важко уявити, що хронологічні підрахунки таких самітників могли вплинути на весь ізраїльський народ.

У II столітті н. е. деякі євреї вважали, ніби 70 тижнів охоплюють період від знищення першого храму в 607 році до н. е. аж до знищення другого храму в 70 році н. е. Інші ж пов’язували виконання цього пророцтва з періодом правління Маккавеїв, який припав на II сторіччя н. е. Як бачимо, щодо підрахунку 70 тижнів не було одностайності.

Якби в I столітті правильно розуміли, скільки тривали 70 тижнів, то апостоли й інші християни, мабуть, посилалися б на це розуміння як на доказ того, що обіцяний Месія, Ісус Христос, прийшов у чітко визначений час. Однак немає доказів, що перші християни це робили.

Варто звернути увагу на ще одну подробицю. Письменники Євангелій часто вказують, що певні пророцтва з Єврейських Писань виконалися на Ісусі Христі (Матв. 1:22, 23; 2:13—15; 4:13—16). Усе ж ніхто з них не пов’язує приходу Ісуса на землю з пророцтвом про 70 тижнів.

Тож підсумуймо: ми не можемо стверджувати, що люди за Ісусових днів правильно розуміли пророцтво про 70 тижнів. Але в Євангеліях містяться інші вагомі підстави, з яких видно, чому євреї чекали появи Месії.