1—3. а) З якими фінансовими труднощами стикається в наш час чимало людей і як дехто намагається вирішити їх? (Дивіться ілюстрацію на початку статті). б) Що може непокоїти батьків, котрі покидають дітей заради роботи за кордоном?

«МІЙ чоловік, Джеймс, кожного дня повертався з роботи виснажений, але його заробіток ледь покривав наші щоденні витрати,— пояснює Мерілін *.— Я хотіла полегшити тягар чоловіка і допомогти купити для нашого сина, Джіммі, деякі гарні речі, що мали його однокласники». Мерілін також хотіла підтримати їхню велику родину і зробити заощадження на майбутнє. Чимало її друзів поїхали за кордон, щоб заробити більше грошей. Але коли вона почала роздумувати про поїздку, її охопили змішані почуття. Чому?

² Мерілін боялася покидати свого чоловіка і синочка та переживала за духовні звички їхньої сім’ї. Все ж вона міркувала: інші поїхали за кордон на якийсь час і їхні сім’ї, здається, не зазнали духовної шкоди. Але вона запитувала себе, як зможе виховувати Джіммі на відстані. Чи вдасться їй через Інтернет виховувати свого сина, «використовуючи ті виховні заходи, які радить Єгова»? (Еф. 6:4).

³ Ця сестра потребувала поради. Чоловік не хотів, аби вона покидала сім’ю, хоча й казав, що не буде намагатися її  зупинити. Старійшини та деякі одновірці радили Мерілін не їхати за кордон, але кілька сестер настійно заохочували її до цього. «Якщо ти любиш свою сім’ю, то поїдеш,— казали вони.— Ти можеш і далі служити Єгові». Попри всі побоювання Мерілін поцілувала Джеймса і Джіммі на прощання й поїхала працювати в далеку країну. «Я їду ненадовго»,— пообіцяла вона.

4. Чому багато людей емігрує і хто зазвичай дбає про їхніх дітей?

⁴ Єгова не хоче, аби його служителі жили в крайній бідності (Пс. 37:25; Прип. 30:8). Божі слуги у давні часи не раз переселялися, коли потрапляли в скруту. Щоб врятуватись від голодної смерті, патріарх Яків послав своїх синів до Єгипту купити їжі * (Бут. 42:1, 2). Нині більшість людей, які вирішили емігрувати, покинули свої домівки не через голод. Нерідко їм доводиться працювати, тому що вони мають великі борги. Інші лише прагнуть підняти життєвий рівень своєї сім’ї. Щоб досягти таких цілей у важких економічних умовах, багато хто змушений жити далеко від найближчих родичів у своїй країні чи за кордоном. Часто вони залишають своїх неповнолітніх дітей на подружнього партнера, старшого рідного брата чи сестру, дідуся і бабусю, інших родичів або друзів. Хоча емігрантам дуже боляче покидати дружину, чоловіка або дітей, чимало з тих, хто вирушає за кордон, вважає, що не має вибору.

5, 6. а) Чого Ісус навчав про щастя і безпеку? б) Про що Ісус навчив молитися своїх послідовників? в) Як Єгова нас благословляє?

⁵ За Ісусових днів чимало людей теж перебували в скрутному становищі і, ймовірно, думали, що почувалися б щасливішими та безпечнішими, якби лише мали більше грошей (Марка 14:7). Але Ісус хотів, аби люди надіялися на щось інше. Він прагнув, щоб вони покладалися на Джерело вічного багатства — Єгову. У Нагірній проповіді Ісус пояснив, що справжнє щастя і безпека залежать не від матеріальних речей чи від наших зусиль, а від дружби з нашим небесним Батьком.

⁶ У своїй зразковій молитві Ісус навчив нас молитися не про фінансову забезпеченість, а про щоденні потреби, про «хліб на цей день». Він доречно сказав своїм слухачам: «Перестаньте складати собі скарби на землі... Натомість складайте собі скарби на небі (Матв. 6:9, 11, 19, 20). Ми можемо не сумніватися, що Єгова поблагословить нас, як і обіцяє. Благословення Бога виявляється не лише в його схваленні, а й у тому, що він дбає про наші потреби. Ми почуватимемось справді щасливими і захищеними тільки тоді, коли будемо покладатися на нашого дбайливого Батька, а не на гроші. (Прочитайте Матвія 6:24, 25, 31—34).

7. а) Кому Єгова доручив обов’язок виховувати дітей? б) Чому обоє батьків повинні брати активну участь у вихованні своїх дітей?

⁷ «Шукати найперше... Божої праведності» також означає мати такий погляд на сімейні обов’язки, як Єгова. Закон Мойсея містить принцип, який стосується і християн: батьки повинні навчати своїх дітей духовних істин. (Прочитайте Повторення Закону 6:6, 7). Бог доручив цей обов’язок батькові та матері, а не дідусям і бабусям або ще комусь. Цар Соломон написав: «Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї» (Прип. 1:8). Єгова показав, що обоє батьків мають брати участь у вихованні і навчанні дітей (Прип. 31:10, 27, 28). Якщо батьки кожного  дня говорять про Єгову і подають приклад у служінні йому, то їхні діти навчаться від них багато цінного, зокрема в духовних питаннях.

8, 9. а) Які зміни часто відбуваються, коли хтось з батьків живе окремо від сім’ї? б) Якої емоційної та моральної шкоди завдає розлука?

⁸ Перш ніж їхати за кордон, люди намагаються передбачити, з яким ризиком і жертвами це пов’язано. Проте небагато з них усвідомлює, чого насправді коштуватиме життя далеко від сім’ї (Прип. 22:3) *. Як тільки Мерілін поїхала, вона почала тужити за сім’єю. Так само за нею сумували чоловік та син. Юний Джіммі постійно питав маму: «Чому ти поїхала від мене?» Мерілін планувала пробути за кордоном кілька місяців, а залишилась там на кілька років. Тоді вона помітила тривожні зміни у своїй сім’ї. Джіммі ставав замкнутим і почав емоційно віддалятися від неї. З жалем Мерілін пригадує: «Він перестав мене любити».

⁹ Коли батьки і діти не живуть разом як сім’я, вони зазнають емоційних страждань і моральної шкоди *. Чим менші діти і чим довша розлука, тим глибші душевні рани. Мерілін пояснила Джіммі, що пішла на таку жертву заради його добра. Але у Джіммі було таке враження, ніби мати відмовилась від нього. Спершу хлопця обурювала її відсутність. Однак пізніше, коли вона приїжджала навідати їх, його дратувала її присутність. Як поширено серед дітей, чиї батьки поїхали на заробітки, Джіммі вважав, що мама втратила своє право на його послух і любов. (Прочитайте Приповістей 29:15).

10. а) Як те, що батьки компенсують свою відсутність подарунками, впливає на дітей? б) Чого не вистачає, якщо хтось з батьків намагається виховувати свою дитину на відстані?

¹⁰ Хоча Мерілін намагалася компенсувати свою відсутність грошима й подарунками, вона побачила, що відштовхує свого сина і ненавмисно навчає його ставити матеріальні речі вище від духовних справ і сімейних стосунків (Прип. 22:6). «Можеш не повертатися,— казав їй Джіммі,— тільки присилай подарунки». Мерілін почала усвідомлювати, що не зможе виховувати свого сина на відстані через листи, телефонні дзвінки чи відеочати. Вона зауважує: «Неможливо через Інтернет обійняти свою дитину чи поцілувати її перед сном».

11. а) Як окреме проживання заради роботи позначається на шлюбі? б) Як одна сестра усвідомила, що має повернутись до своєї сім’ї?

 ¹¹ Те, що Мерілін поїхала від сім’ї, негативно позначилось також на її стосунках з Єговою і з чоловіком. Вона спілкувалася з братами і сестрами та ходила в служіння лише раз на тиждень, а то й рідше. Крім того, їй доводилось давати відсіч сексуальним домаганням свого роботодавця. Не маючи поблизу подружжя, якому можна довіритися в час проблем, Мерілін та Джеймс розвинули почуття до інших осіб і мало не втягнулися в статеву неморальність. Мерілін дійшла висновку, що, хоча вона і її чоловік не вчинили перелюбу, живучи окремо, вони не виконували біблійної вказівки задовольняти емоційні та сексуальні потреби одне одного. Вони не могли відразу ділитися думками, які виникали, обдаровувати одне одного поглядом, усмішкою або ніжним дотиком, сердечно обіймати, виражати своє кохання і «віддавати належне» одне одному (Пісня 1:2; 1 Кор. 7:3, 5). І вони не могли від усього серця поклонятися Єгові разом із сином. «Коли на конгресі я почула, що нам вкрай важливо проводити регулярне сімейне поклоніння, аби пережити великий день Єгови, то зрозуміла, що мушу повернутися додому,— пригадує Мерілін.— Я мала відновити своє духовне і сімейне життя».

12. Яку пораду з Біблії можна дати тим, хто живе далеко від своєї сім’ї?

¹² Рішення Мерілін повернутися додому сприйняли по-різному. Старійшини збору, до якого вона належала, похвалили її за віру і відвагу. Але деякі християни, котрі теж жили далеко від свого подружжя і сім’ї, замість того щоб наслідувати її хороший приклад, намагалися відрадити її. «Невдовзі ти приїдеш назад,— казали вони.— Як ти зможеш зводити кінці з кінцями, повернувшись додому?» Одновірцям не варто знеохочувати інших, натомість вони мають «напоумляти молодих жінок, щоб вони любили своїх чоловіків та любили своїх дітей, були... старанними господинями» у своїх власних домах, «аби ніхто не говорив про Боже слово зневажливо». (Прочитайте Тита 2:3—5).

13, 14. Чому для того, аби поставити Єгову вище за сподівання рідних, необхідна віра? Поясніть.

¹³ Багато емігрантів виростало в культурному середовищі, в якому найголовнішими є традиції та обов’язок перед сім’єю, особливо перед батьками. Християнинові необхідно мати справжню віру, щоб піти проти поширеного звичаю чи бажань рідних і догоджати Єгові.

 ¹⁴ Ось що розповідає Карін: «Коли народився мій син, Дон, ми з чоловіком працювали за кордоном і нещодавно почали вивчати Біблію. Усі в моїй родині сподівалися, що я відправлю сина додому до своїх батьків, аби він жив з ними, поки ми не будемо фінансово забезпечені». Коли Карін наполягла на тому, що буде виховувати Дона сама, родичі, в тому числі її чоловік, назвали її лінивою і сміялися над нею. «Відверто кажучи, тоді я не зовсім розуміла, що поганого в тому, аби Дон кілька років пожив у моїх батьків,— каже Карін.— Але я знала, що Єгова доручив завдання виховувати сина нам, його батькам». Згодом ця жінка знову завагітніла, і її невіруючий чоловік змушував її зробити аборт. Попереднє правильне рішення зміцнило її віру, і вона вдруге залишилась вірною Єгові. Тепер Карін, її чоловік і діти щасливі, що живуть усі разом. Якби вона доручила виховувати своїх дітей комусь іншому, все могло скластися зовсім інакше.

15, 16 а) Розкажіть історію однієї сестри, яку батьки віддали на виховання бабусі. б) Чому ця сестра вирішила інакше виховувати свою доньку?

¹⁵ Сестра, на ім’я Віккі, розповідає: «Кілька років мене виховувала бабуся, а моя молодша сестра була з батьками. Коли я переїхала до батьків, мої почуття до них змінилися. Моя сестра могла вільно висловлюватись, обіймати тата й маму і мала тісні стосунки з ними. Я віддалилася від батьків і навіть у дорослому віці мені було важко виражати їм свої справжні почуття. Ми з сестрою запевняємо батьків, що подбаємо про них, коли вони постаріють. Проте я робитиму це з почуття обов’язку, а моя сестра дбатиме про них з любові».

¹⁶ «Тепер моя мама просить, аби я відправила до неї на виховання свою донечку, подібно як вона колись відправила мене до бабусі. Я тактовно відмовилась,— каже Віккі.— Ми з чоловіком хочемо виховувати свою дитину так, як того бажає Єгова. І я боюсь зашкодити своїм майбутнім стосункам з донькою». Віккі зрозуміла: досягти успіху можна лише тоді, якщо ставити Єгову та його принципи вище від матеріальних цілей і сподівань сім’ї. Ісус чітко сказав: «Ніхто не може бути рабом двох панів», Бога і Багатства (Матв. 6:24; Вих. 23:2).

17, 18. а) У чому християни завжди мають вибір? б) Які запитання ми розглянемо в наступній статті?

¹⁷ Наш Батько, Єгова, пообіцяв давати нам усе необхідне, якщо ми ставимо його Царство і праведність на перше місце в житті (Матв. 6:33). Тож правдиві християни завжди мають вибір. Єгова обіцяє: хоч би з якими труднощами нам довелося зіткнутись, він «покаже... вихід», який не вимагає порушення біблійних принципів. (Прочитайте 1 Коринфян 10:13). Коли ми чекаємо на Єгову, коли «надію кладемо» на нього, молимось про його мудрість і поради й дотримуємося його наказів і принципів, тоді він діятиме нам на благо (Пс. 37:5, 7). Бог рясно поблагословить наші щирі зусилля служити лише йому, єдиному справжньому Панові. Якщо ми ставимо Єгову на перше місце, він допоможе нам досягти успіху. (Порівняйте Буття 39:3).

¹⁸ Як виправити шкоду, завдану розлукою? Які практичні кроки можна зробити, аби не допустити розлуки? І як нам з любов’ю заохочувати інших приймати правильні рішення, коли йдеться про роботу за кордоном? У наступній статті ми розглянемо відповідь на ці запитання.