1. Розкажіть біблійну історію про декотрих Божих служителів, які обманювали самі себе. (Дивіться малюнок на початку статті).

ОДНОГО ранку первосвященик Аарон стояв біля входу в скинію Єгови і тримав кадильницю, в якій спалювали пахощі. Неподалік Корей і з ним 250 чоловіків також спалювали фіміам для Єгови, кожен у своїй кадильниці (Чис. 16:16—18). На перший погляд усі ці чоловіки здавалися відданими поклонниками Єгови. Але, на відміну від Аарона, вони були зухвалими зрадниками, які намагались захопити священство (Чис. 16:1—11). Ті чоловіки обманювали самі себе, вважаючи, що Бог прийме їхнє поклоніння. Проте цим вони ображали Єгову, який читає серця і який бачив їхнє лицемірство (Єрем. 17:10).

2. Що передрік Мойсей і чи справдилися його слова?

² Напередодні Мойсей передрік: «Уранці Господь дасть знати, хто Його» (Чис. 16:5). І дійсно, Єгова показав різницю між правдивими й удаваними поклонниками, коли «вийшов огонь від Господа, та й поїв [Корея і] тих двісті й п’ятдесят чоловік, що приносили кадило» (Чис. 16:35; 26:10). Водночас Єгова врятував життя Аарона і цим показав, хто був його справжнім  священиком і відданим поклонником. (Прочитайте 1 Коринфян 8:3).

3. а) Яка ситуація виникла за днів апостола Павла? б) Який прецедент щодо бунту Єгова встановив у давнину?

³ Подібна ситуація виникла приблизно через 1500 років, за днів апостола Павла. Деякі особи, котрі називали себе християнами, перейняли лжевчення. Все ж вони й далі належали до збору. Для пересічного спостерігача ці відступники могли і не відрізнятися від інших членів збору. Однак їхнє відступництво становило небезпеку для вірних християн. Ті вовки в овечих шкурах почали «руйнувати віру декотрих» (2 Тим. 2:16—18). А втім, Єгова далеко не пересічний спостерігач, і Павло про це знав. Адже йому було відомо, як у давнину Єгова повівся з бунтівниками, Кореєм та його поплічниками. Тож розгляньмо один цікавий уривок з Біблії та подивімось, чого ми можемо з нього навчитися.

4. У чому був переконаний Павло і як він виразив своє переконання Тимофієві?

⁴ Павло не сумнівався, що Єгова здатний розпізнати лицемірне поклоніння, і також був переконаний, що Бог знає тих, хто слухняний йому. Він виразив своє тверде переконання словами, які під натхненням написав Тимофію. Згадавши про духовну шкоду, яку відступники завдавали деяким християнам у зборі, Павло зазначив: «Однак Бог заклав міцну основу; вона стоїть непорушно і має на собі, немов печатку, такі слова: “Єгова знає тих, хто належить йому” і “Нехай кожен, хто кличе ім’я Єгови, відкине неправедність”» (2 Тим. 2:18, 19).

5, 6. Чому можна сказати, що Павлові слова: «Бог заклав міцну основу» — варті уваги і як вони, мабуть, вплинули на Тимофія?

⁵ Чому можна сказати, що Павлові слова у цьому вірші варті уваги? Це єдиний раз, коли в Біблії згадується вислів: «Бог заклав міцну основу». Слово «основа» часто вживається в Біблії як метафора, скажімо, в описі буквального Єрусалима, столиці стародавнього Ізраїлю (Пс. 87:1, 2). Роль, яку Ісус відіграє в намірі Єгови, теж прирівнюється до основи, або фундаменту (1 Кор. 3:11; 1 Пет. 2:6). Що мав на увазі Павло, коли написав: «Бог заклав міцну основу»?

⁶ Павло згадує про цю основу, цитуючи Мойсеєві слова про Корея та його прибічників, що записані в Числа 16:5. Він, очевидно, посилався на події за днів Мойсея, аби підбадьорити Тимофія і нагадати йому, що Єгова може виявити бунт і протидіяти йому. Єгова не допустить, щоб відступництво у зборі перешкодило здійсненню його наміру, як не допустив цього багато століть тому за днів Корея. Павло не пояснював у подробицях, що означають слова: «Бог заклав міцну основу». Однак вони, безсумнівно, підбадьорили Тимофія і поглибили його довіру до Єгови.

7. Чому можна не сумніватися, що Єгова завжди буде праведним і вірним?

⁷ Високі принципи Єгови непохитні. «Задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця — на вічні віки»,— написано у Псалмі 33:11. В інших віршах зазначається, що правління Єгови, його віддана любов, праведність і вірність існуватимуть вічно (Вих. 15:18; Пс. 106:1; 112:9; 117:2). У Малахії 3:6 сказано: «Я, Господь, не змінююся». Подібну думку знаходимо в Якова 1:17, де  про Єгову говориться, що він «анітрохи не змінюється, як це буває з мінливою тінню».

8, 9. Який урок можна взяти з Павлових слів про «печатку»?

⁸ Образний опис, який Павло використовує у 2 Тимофія 2:19, зображає основу, на якій, немов відбиток від печатки, записана звістка. За давніх часів на фундаменті будівлі нерідко робили напис, який, скоріш за все, свідчив про його будівельника чи власника. Павло був першим біблійним письменником, котрий використав цей приклад *. Печатка на «міцній основі», яку заклав Бог, містить два проголошення: «Єгова знає тих, хто належить йому» і «Нехай кожен, хто кличе ім’я Єгови, відкине неправедність». Це нагадує нам слова, записані в Числа 16:5. (Прочитайте).

⁹ Який урок можна взяти з Павлових слів про «печатку»? Ті, хто належить Богу Єгові, мають пам’ятати, що його цінності й принципи можна узагальнити у двох основоположних істинах: 1) Єгова любить тих, хто відданий йому, і 2) Єгова ненавидить неправедність. Як цей урок пов’язаний з відступництвом у зборі?

10. Як поведінка відступників впливала на вірних християн за часів Павла?

¹⁰ Тимофія та інших вірних християн, напевно, бентежила поведінка відступників, які з’явилися серед них. Декого, можливо, цікавило, чому таким особам дозволяли залишатися у зборі. Вірні брати і сестри, мабуть, питали себе, чи Єгова справді бачить різницю між їхньою непохитною відданістю йому і лицемірним поклонінням відступників (Дії 20:29, 30).

11, 12. Як Павлів лист зміцнив віру Тимофія?

¹¹ Павлів лист, безсумнівно, зміцнив віру Тимофія, бо нагадав йому про те, що сталося, коли вірний Аарон був виправданий, а лицемірний Корей і його прибічники були викриті, відкинуті й знищені. Павло, по суті, казав: хоча у зборі існують удавані християни, Єгова знає тих, хто дійсно належить йому, так само як він знав це за днів Мойсея.

 ¹² Єгова ніколи не змінюється, на нього можна покладатися. Він ненавидить неправедність і в належний час притягне до відповідальності нерозкаяних грішників. Павло також нагадав Тимофієві,— як тому, хто кликав «ім’я Єгови»,— про його обов’язок цуратися згубного впливу лжехристиян *.

13. У чому ми можемо бути впевненими?

¹³ Ми теж можемо черпати духовні сили з натхнених слів Павла. Передусім підбадьорює те, що Єгова добре знає про нашу відданість йому. Але це не якесь пасивне знання. Натомість Єгова глибоко цікавиться тими, хто належить йому. Біблія говорить: «Очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього» (2 Хр. 16:9). Тож можна бути цілковито впевненими: все, що ми робимо заради Єгови «з чистого серця», не марне (1 Тим. 1:5; 1 Кор. 15:58).

14. З яким поклонінням не мириться Єгова?

¹⁴ Важливо знати, що Єгова не мириться з лицемірним поклонінням. Оскільки його очі «дивляться по всій землі», він здатний розпізнати тих, чиє серце не повністю віддане йому. «Бридить Господь крутіями», які свідомо прикидаються слухняними, тимчасом як таємно чинять гріх (Прип. 3:32). Хоча підступна людина може деякий час уміло обманювати інших, всесильний і праведний Єгова гарантує, що той, «хто ховає провини свої», не матиме успіху. (Прип. 28:13; прочитайте 1 Тимофія 5:24; Євреїв 4:13).

15. Чого треба уникати і чому?

¹⁵ Переважна більшість служителів Єгови щиро поклоняються йому. Було б вкрай дивним, якби хтось у зборі свідомо перейняв якусь оманливу форму поклоніння. Але якщо таке сталось за днів Мойсея і в християнському зборі I століття, це може трапитись і в наш час (2 Тим. 3:1, 5). Та чи варто ставитися з підозрою до наших одновірців, сумніваючись у тому, що вони справді віддані Єгові? Зовсім ні! Було б неправильно мати необґрунтовані підозри щодо наших братів і сестер. (Прочитайте Римлян 14:10—12; 1 Коринфян 13:7). До того ж схильність сумніватися в непорочності інших членів збору може згубно впливати на нашу духовність.

16. а) Що варто робити кожному з нас, аби не дати лицемірству пустити коріння в нашому серці? б) Які уроки ми беремо з інформації в рамці  «Перевіряйте... ретельно випробовуйте себе»?

¹⁶ Кожен християнин повинен «перевіряти власне діло» (Гал. 6:4). Через грішні схильності завжди існує небезпека ненавмисно почати служити Богові з нещирих спонук (Євр. 3:12, 13). Тому час від часу необхідно перевіряти свої спонуки в служінні Єгові. Запитаймо себе: «Чи я служу Єгові з любові і чи визнаю його верховну владу? Чи, навпаки, більше зосереджуюсь на матеріальних благословеннях, які сподіваюсь отримати в Раю?» (Об’яв. 4:11). Безперечно, всім нам варто досліджувати свою поведінку та викорінювати зі свого серця будь-які вияви лицемірства.

17, 18. Чому нам треба щиросердо поклонятися Єгові?

¹⁷ Коли ми намагаємось щиросердо поклонятися Богові, то пожинаємо  рясні благословення. «Блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства»,— каже псалмописьменник (Пс. 32:2). Ті, хто викорінює зі свого серця лицемірство, почуваються щасливішими і можуть очікувати абсолютного щастя в майбутньому.

¹⁸ У свій час Єгова викриє всіх, хто чинить зло та веде подвійне життя, і покаже чітку різницю «між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому» (Мал. 3:18). Тим часом приємно знати, що «очі Єгови дивляться на праведних, і вуха його прислухаються до їхніх благань» (1 Пет. 3:12).