1. Якої думки дехто тримається, коли йдеться про те, що Бог має народ на землі?

ЧИМАЛО мислячих людей охоче визнають, що головні християнські та нехристиянські релігії роблять зовсім небагато для добра людства. Декотрі люди погоджуються, що такі релігії знеславлюють Бога своїми вченнями та поведінкою і тому не можуть мати його схвалення. Проте вони вірять, що в усіх релігіях є щирі люди, яких Бог знає і вважає своїми поклонниками на землі. Ті, хто тримається такого погляду, не бачать потреби, щоб такі щирі особи покидали фальшиву релігію і поклонялися Богові як відокремлений народ. Але чи так само вважає Бог? Щоб знайти відповідь, розгляньмо деякі епізоди біблійної історії правдивих поклонників Єгови.

2. Хто з часом став відокремленим народом Єгови і що його вирізняло серед інших народів? (Дивіться малюнок на початку статті).

² Вже у XX столітті до н. е. Єгова мав на землі відокремлений народ. Авраам, якого названо «батьком  для всіх, хто... має віру», був головою родини, котра налічувала сотні осіб (Рим. 4:11; Бут. 14:14). Правителі Ханаану вважали його «великим провідником» і ставились до нього з повагою (Бут. 21:22; 23:6, прим.). Єгова уклав угоду з Авраамом і його нащадками (Бут. 17:1, 2, 19). Бог сказав Аврааму: «Ось угода між мною і тобою, якої маєш дотримуватись ти і твоє потомство: кожен чоловік серед вас мусить бути обрізаний... і це стане знаком угоди між мною і вами» (Бут. 17:10, 11). Тож Авраам і всі чоловіки в його домі були обрізані (Бут. 17:24—27). Обрı́зання було знаком, яким вирізнялись Авраамові нащадки — єдиний народ, що перебував в угоді з Єговою.

3. Як Авраамові нащадки стали народом?

³ Авраамів онук Яків, або Ізраїль, мав 12 синів (Бут. 35:10, 22б — 26). Згодом вони мали стати головами 12 племен Ізраїля (Дії 7:8). Через голод Яків з родиною подалися до Єгипту, де один з його синів, Йосип, був правою рукою фараона і розпоряджався харчовими запасами (Бут. 41:39—41; 42:6). Пізніше нащадки Якова стали дуже численними — «багатьма народами». (Бут. 48:4; прочитайте Дії 7:17).

4. Які стосунки існували спочатку між єгиптянами і нащадками Якова?

⁴ Понад два століття нащадки Якова мешкали в Єгипті, у краї Гошен, що в дельті Нілу (Бут. 45:9, 10). Здається, приблизно половину того часу вони мирно співіснували з єгиптянами, живучи в селах і випасаючи свої отари й стада. Колись фараон тепло їх прийняв, бо він знав і цінував Йосипа (Бут. 47:1—6). Проте єгиптяни дуже зневажали тих, хто пас овець (Бут. 46:31—34). Усе ж їм доводилося терпимо ставитись до ізраїльтян.

5, 6. а) Як змінилася ситуація Божого народу в Єгипті? б) Як було збережено життя Мойсеєві і що зробив Єгова для всього свого народу?

⁵ Але ситуація Божого народу докорінно змінилася. «З часом Єгиптом почав правити інший цар, який не знав Йосипа. Він сказав своєму народу: “Дивіться! Ізраїльтяни стали численнішими і могутнішими від нас!” Тож єгиптяни змусили ізраїльтян стати рабами і жорстоко з ними поводились. Вони зробили їхнє життя нестерпним, наказуючи виготовляти глиняний розчин і цеглу, а також важко працювати в полі. Єгиптяни жорстоко гнобили їх, змушуючи до всілякої рабської праці» (Вих. 1:8, 9, 13, 14).

⁶ Фараон навіть видав наказ убивати при народженні всіх єврейських хлопчиків (Вих. 1:15, 16). Саме в той час народився Мойсей. Коли йому було три місяці, мати сховала його в очереті на березі річки Ніл, де його знайшла дочка фараона. Пізніше вона усиновила його. За волею Бога, Мойсея в ранні роки виховувала його вірна мати, Йохевед, і він став відданим служителем Єгови (Вих. 2:1—10; Євр. 11:23—25). Бог побачив страждання свого народу й вирішив визволити його з рук гнобителів за допомогою Мойсея (Вих. 2:24, 25; 3:9, 10). Так вони мали стати народом, що його «викупив» Єгова. (Вих. 15:13; прочитайте Повторення Закону 15:15).

7, 8. Як народ Єгови став святим народом?

⁷ Хоча Єгова ще не організував ізраїльтян у народ, він ставився до них як до свого народу. Тому Бог звелів Мойсеєві й Аарону сказати фараонові: «Так говорить Єгова, Бог Ізра́їля: “Відпусти мій народ у пустелю, щоб він відзначив для мене свято”» (Вих. 5:1).

⁸ Щоб звільнити ізраїльтян від єгипетського гніту, Бог спровадив десять кар і знищив фараона та його військо у водах Червоного моря (Вих. 15:1—4). Менш ніж через три місяці Єгова уклав угоду з ізраїльтянами біля гори Сінай і дав їм таку історичну обіцянку: «Якщо ви будете у всьому слухатись мого голосу і дотримуватись угоди, яку я з вами укладу, то неодмінно станете моєю особливою власністю з-посеред усіх народів... народом святим» (Вих. 19:5, 6).

9, 10. а) Як Закон відділяв ізраїльтян від інших народів, згідно з Повторення Закону 4:5—8? б) Завдяки чому ізраїльтяни мали залишатися «святим народом» для Єгови?

⁹ Перебуваючи в Єгипті, ще до того, як стати рабами, євреї були організовані в племена, якими управляли голови сімей, тобто патріархи. Вони, подібно до служителів Єгови, котрі жили до них, були керівниками, суддями і священиками для своїх домашніх (Бут. 8:20; 18:19; Йова 1:4, 5). А втім, через Мойсея Єгова дав ізраїльтянам звід законів, завдяки яким вони відрізнялися від інших народів. (Прочитайте Повторення Закону 4:5—8; Пс. 147:19, 20). За Законом, мало існувати окреме священство, а правосуддя повинні були здійснювати старійшини, яких поважали за їхні знання та мудрість (Повт. 25:7, 8). Закон упорядковував релігійне та громадське життя новосформованого народу.

¹⁰ Перед самим входом ізраїльтян в Обіцяний край Єгова повторив їм свої закони. Мойсей сказав: «Сьогодні Єгова отримав ваше запевнення, що ви будете його народом, його особливою власністю, як він і обіцяв, і що ви будете виконувати всі його заповіді. І він звеличить вас над усіма іншими народами, які створив, і обдарує вас хвалою, славою та пишнотою, тому що ви будете святим народом для вашого Бога Єгови» (Повт. 26:18, 19).

11—13. а) Хто приєднався до Божого вибраного народу? б) Що мав робити неізраїльтянин, який бажав поклонятися Єгові?

¹¹ Тепер Єгова вже мав вибраний народ на землі, але він не заборонив, щоб серед його народу були неізраїльтяни. Бог дозволив «багатьом людям з різних народів» — неізраїльтянам, у тому числі єгиптянам,— піти з його служителями, коли він визволив їх з Єгипту (Вих. 12:38, прим.). Під час сьомої кари декотрі «фараонові слуги, які боялися слова Єгови», очевидно, долучилися до людей, що вийшли з Єгипту разом з ізраїльтянами (Вих. 9:20).

¹² До того як ізраїльтяни перейшли Йордан, щоб заволодіти Ханааном, Мойсей звелів їм «люб[ити] чужинців», які були серед них (Повт. 10:17—19). Божий вибраний народ мав приймати чужинців, які були готові дотримуватися таких основних законів, як Десять заповідей, що передав Мойсей (Лев. 24:22).  Декотрі чужинці ставали поклонниками Єгови і поділяли почуття моавітянки Рут, яка запевнила ізраїльтянку Ноомі: «Твій народ буде моїм народом, і твій Бог — моїм Богом» (Рут 1:16). Ці чужинці ставали прозелітами, і чоловіки погоджувалися на обрı́зання (Вих. 12:48, 49). Єгова радо приймав їх як членів свого вибраного народу (Чис. 15:14, 15).

¹³ Коли храм Соломона присвячувався Єгові, поклонники з неізраїльтян отримали чудову нагоду, як це увиразнюється в молитві Соломона: «Якщо чужинець, який не належить до твого народу Ізра́їля, почує про твоє величне ім’я і про великі діла, які ти здійснив могутньою рукою, і прийде з далекого краю та помолиться, ставши лицем до цього дому, то почуй з неба, твоєї оселі, і зроби все, що він попросить, щоб усі народи на землі знали твоє ім’я і боялися тебе, як боїться твій народ Ізра́їль, і щоб вони знали, що дім, який я побудував, названий твоїм іменем» (2 Хр. 6:32, 33). Так це було і за Ісусових днів — неізраїльтяни, які бажали служити Єгові, мали поклонятися йому з його народом, що перебував під угодою (Ів. 12:20; Дії 8:27).

14—16. а) В якому розумінні ізраїльтяни були свідками Єгови? б) Що сучасний Божий народ морально зобов’язаний робити?

¹⁴ Ізраїльтяни поклонялися своєму Богу, Єгові, тимчасом як інші народи поклонялися своїм богам. За днів пророка Ісаї Єгова прирівняв ситуацію у світі до судового процесу. Він кинув виклик богам народів, щоб вони представили свідків і так підтвердили свою божественність. Єгова проголосив: «Нехай усі народи зберуться разом і зійдуться всі племена. Хто з [їхніх богів] може сказати це? Хто розкаже про те, що на початку? Нехай приведуть своїх свідків, щоб довести свою правоту, і вони почують та скажуть: “Це правда!”» (Ісаї 43:9).

 ¹⁵ Боги народів не могли навести жодних доказів своєї божественності. Вони були просто німими ідолами, яких треба було носити (Ісаї 46:5—7). Проте Єгова сказав своєму народу: «Ви мої свідки... мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали мене, вірили в мене та розуміли, що я завжди той самий. До мене не було Бога, і після мене немає жодного. Я, я — Єгова, і окрім мене немає спасителя... Тож ви мої свідки... а я Бог» (Ісаї 43:10—12).

¹⁶ Подібно до всесвітнього судового процесу, на якому розглядається питання: «Хто є Всевишнім Богом?» — вибраний народ Єгови мав голосно і чітко засвідчити, що Єгова — єдиний правдивий Бог. Він сказав: «[Це] народ, який я створив для себе, щоб він ніс мені хвалу» (Ісаї 43:21). Ізраїльський народ носив його ім’я. Оскільки Єгова визволив цих людей з Єгипту, вони були морально зобов’язані обстоювати його верховну владу перед іншими народами землі. Вони, по суті, мали триматися погляду, про який пізніше писав пророк Михей і який стосується сучасного Божого народу: «Усі народи ходитимуть в ім’я свого бога, а ми будемо ходити в ім’я Єгови, нашого Бога, повік-віків» (Мих. 4:5).

17. Чому ізраїльтяни стали в очах Єгови «звироднілою виноградною лозою»?

¹⁷ На превеликий жаль, ізраїльтяни не зберегли вірності своєму Богу Єгові. Вони піддалися впливу народів, які поклонялися богам з дерева та каменю. У VIII сторіччі до н. е. пророк Осія написав: «Ізра́їль — то звиродніла виноградна лоза... Він зводить [багато] жертовників... Серце ізраїльтян стало лицемірним, і тепер їх буде визнано винними» (Ос. 10:1, 2). Приблизно через півтора століття Єремія записав слова Єгови, якими він звернувся до свого невірного народу: «Я посадив тебе як добірний кущ червоного винограду, як найліпший пагін. Чому ж ти виродилась, чому здичавіла? (...) Де ж твої божки, яких ти наробила собі? Хай вони встануть і, якщо зможуть, врятують тебе в час лиха... Народ мій... забув мене» (Єрем. 2:21, 28, 32).

18, 19. а) Як Єгова передрік, що сформує новий народ для свого імені? б) Що ми обговоримо в наступній статті?

¹⁸ Замість того щоб приносити хороші плоди чистого поклоніння і бути вірними свідками Єгови, ізраїльтяни приносили гнилі плоди ідолопоклонства. Тому Ісус сказав лицемірним юдейським провідникам за його днів: «Боже Царство буде забране від вас і дане народу, який приносить плоди Царства» (Матв. 21:43). Як і передрікав Єгова через свого пророка Єремію, лише ті, з ким укладено «нову угоду», могли бути частиною нового народу, духовного Ізраїля. Про духовних ізраїльтян Єгова пророкував: «Я стану їхнім Богом, а вони будуть моїм народом» (Єрем. 31:31—33).

¹⁹ Після того як буквальний Ізраїль став невірним, у першому столітті Єгова сформував собі народ — духовний Ізраїль. Але хто нині є його народом на землі? Як щиросерді люди можуть розпізнати Божих правдивих поклонників? Це ми обговоримо в наступній статті.