Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

«Послухайте... й зрозумійте»

«Послухайте... й зрозумійте»

«Послухайте всі й зрозумійте» (МАРКА 7:14).

1, 2. Чому багато слухачів не розуміли Ісусових слів?

ЛЮДИНА може чути, як хтось говорить до неї. Вона може навіть розрізняти тон голосу. Але це не мало б жодного значення, якби вона не розуміла ані слова (1 Кор. 14:9). Подібно тисячі чули Ісусові слова. Він навіть промовляв до них зрозумілою їм мовою. А втім, не всі розуміли значення його слів. Тому Ісус сказав людям: «Послухайте всі й зрозумійте» (Марка 7:14).

2 Чому багато хто не розумів сказаного Ісусом? Дехто з них був упередженим і мав погані спонуки. Таким людям Ісус сказав: «Ви майстерно обходите Божі заповіді, аби тільки зберегти власні традиції» (Марка 7:9). Ці особи не намагалися зрозуміти його слова. Вони не хотіли змінювати свій спосіб життя і погляди. Їхні вуха чули, але серце було повністю закрите. (Прочитайте Матвія 13:13—15). А що нам робити для того, аби наші серця залишалися відкритими і сприйнятливими до Ісусових учень?

ЯК ПОЧЕРПНУТИ КОРИСТЬ З ІСУСОВИХ УЧЕНЬ

3. Чому учні розуміли Ісусові слова?

3 Нам потрібно наслідувати приклад смиренних учнів Ісуса. Він сказав їм: «Щасливі ви, бо ваші очі бачать і ваші вуха чують» (Матв. 13:16). Чому вони розуміли Ісуса, а інші ні? По-перше, учні охоче ставили йому запитання і намагалися зрозуміти справжній зміст його слів (Матв. 13:36; Марка 7:17). По-друге, вони хотіли пов’язувати почуте з тим, що вже прийняли своїм серцем. (Прочитайте Матвія 13:11, 12). По-третє, учні з готовністю застосовували те, що почули і зрозуміли, не тільки у своєму житті, але й докладали зусиль, аби допомагати іншим (Матв. 13:51, 52).

4. Які три кроки треба зробити, щоб зрозуміти Ісусові приклади?

4 Якщо ми хочемо зрозуміти Ісусові приклади, то маємо наслідувати його вірних учнів. Для цього треба зробити три кроки. Перший крок: важливо виділяти час, щоб вивчати Ісусові слова і роздумувати над ними, робити необхідні пошуки і ставити доречні запитання. Це веде до знання (Присл. 2:4, 5). Другий крок: слід розуміти, як це знання пов’язане з тим, що нам вже відоме, і яку користь воно приносить нам особисто. Так з’являється розуміння (Присл. 2:2, 3). І третій крок: потрібно застосовувати набуті знання у своєму житті. Це свідчить про нашу мудрість (Присл. 2:6, 7).

5. Поясніть різницю між знанням, розумінням і мудрістю.

5 Яка різниця між знанням, розумінням і мудрістю? Уявіть собі таку ситуацію: ви стоїте посеред дороги і до вас наближається автобус. По-перше: ви розумієте, що перед вами автобус,— це знання. По-друге: ви усвідомлюєте, що автобус зіб’є вас, якщо залишатиметесь на дорозі,— це розуміння. По-третє: ви втікаєте з дороги — це мудрість. Не дивно, що Біблія закликає: «Бережи мудрість», адже від неї залежить наше життя (Присл. 3:21, 22; 1 Тим. 4:16).

6. Які чотири запитання ми поставимо собі під час розгляду сімох прикладів Ісуса? (Дивіться супровідну інформацію в  рамці).

6 У цій та наступній статтях ми розглянемо сім прикладів, які навів Ісус. Під час розгляду поставмо собі такі запитання: що означає цей приклад? (Так ми здобуваємо знання). Чому Ісус навів цей приклад? (Так ми набуваємо розуміння). Як нам застосовувати цю інформацію у своєму житті і на благо іншим? (Це — мудрість). І чого я вчуся з цього прикладу про Єгову та Ісуса?

ГІРЧИЧНЕ ЗЕРНЯТКО

7. Що означає приклад про гірчичне зернятко?

7 Прочитайте Матвія 13:31, 32. Що означає Ісусів приклад про гірчичне зернятко? Саме зернятко представляє звістку про Царство, а також плоди проповідування цієї звістки — християнський збір. Подібно до гірчичного зернятка, «найдрібнішого з усіх» насінин, християнський збір мав скромний початок у 33 році н. е. Проте за кілька десятиліть він швидко зріс. Це перевершило всі сподівання (Кол. 1:23). Цей ріст приніс багато доброго, оскільки Ісус говорить, що «небесні птахи» могли селитися «в його вітті». Ті символічні птахи зображають людей праведного серця, які знаходять духовну поживу, відсвіження й притулок у християнському зборі. (Порівняйте Єзекіїля 17:23).

8. Чому Ісус навів приклад про гірчичне зернятко?

8 Чому Ісус навів цей приклад? Згадавши швидкий ріст гірчичного зернятка, він показав здатність Божого Царства поширюватися, захищати і долати всі перепони. З 1914 року відбувався дивовижний ріст видимої частини Божої організації (Ісаї 60:22). Усі члени цієї організації мають неперевершений духовний захист (Присл. 2:7; Ісаї 32:1, 2). Крім того, справи Царства невпинно поширюються і жоден опір не може цьому перешкодити (Ісаї 54:17).

9. а) Чого ми вчимося з прикладу про гірчичне зернятко? б) Чого це нас навчає про Єгову та Ісуса?

9 Чого ми вчимося з прикладу про гірчичне зернятко? Можливо, ми живемо в території, де небагато Свідків або де наша проповідницька праця не приносить відчутних результатів. Але, пам’ятаючи, що Царство може подолати всі перепони, ми будемо залишатися витривалими. Приміром, 1926 року, коли брат Едвін Скіннер приїхав до Індії, там була лише горстка Свідків. Спочатку в цій країні відбувався невеликий ріст і праця йшла дуже важко. Але цей брат наполегливо проповідував і побачив, як звістка про Царство долає великі перешкоди. Тепер в Індії налічується понад 37 000 активних Свідків, а на Спомин торік прийшло більш ніж 108 000 осіб. Також розгляньмо приклад вражаючого поширення Царства. У той рік, коли брат Скіннер приїхав в Індію, наша праця в Замбії лише починалася. Нині там проповідує понад 170 000 вісників, а Спомин 2013 року відвідало 763 915 осіб. Це означає, що на його відзначання прийшов кожен 18-й мешканець Замбії. Який неймовірний ріст!

ЗАКВАСКА

10. Що означає приклад про закваску?

10 Прочитайте Матвія 13:33. Що означає приклад про закваску? Цей приклад теж стосується звістки про Царство і того, що вона приносить. «Все тісто» представляє всі народи, а процес бродіння — поширення звістки про Царство завдяки проповідницькій праці. У той час як ріст гірчичного зернятка явний, ріст тіста спочатку невидимий. Тільки з часом можна побачити дію закваски.

11. Чому Ісус навів приклад про закваску?

11 Чому Ісус навів цей приклад? Він показав, що звістка про Царство здатна повсюдно поширюватися і викликати зміни. Вона досягає навіть «найвіддаленіших куточків землі» (Дії 1:8). Однак зміни, які приносить ця звістка, не завжди помітні, деякі результати видно не відразу. Все ж існує інша зміна — ця зміна стосується не лише кількості тих, хто приймає цю звістку, вона стосується їхньої особистості (Рим. 12:2; Еф. 4:22, 23).

12, 13. Розкажіть, як поширюється праця проповідування про Царство і як Ісус зобразив це прикладом про закваску.

12 Проходить багато років, перш ніж стають очевидними результати праці проповідування. Наприклад, 1982 року Франц і Маргіт служили в бразильському філіалі, а тепер служать у філіалі іншої країни. Якось вони проповідували в одному селищі. Серед зацікавлених, які розпочали вивчати Біблію, була жінка з чотирма дітьми. Найстарший 12-річний хлопець був надзвичайно сором’язливим і часто намагався сховатися перед початком вивчення. Оскільки у Франца і Маргіт змінилося місце служіння, вони не могли продовжувати це вивчення. Але через 25 років вони навідалися в це селище. Там діяв збір, в якому налічувалося 69 вісників, у тому числі 13 сталих піонерів, і зібрання проводились у новому Залі Царства. А що сказати про того сором’язливого хлопця? Тепер він служить координатором ради старійшин. Подібно до закваски з Ісусового прикладу, звістка про Царство поширилась і змінила життя багатьох — на превелику радість цій подружній парі.

13 Невидима сила звістки про Царство, яка змінює людей, особливо відчутна в країнах, де нашу працю обмежують. Важко довідатись, наскільки поширюється звістка про Царство в таких країнах, і нерідко результати нас вельми дивують. Для прикладу візьмімо Кубу. Біблійну звістку на острові почули 1910 року, і брат Рассел відвідав його в 1913 році. Проте спершу поступ був повільним. А що тепер відбувається на Кубі? Понад 96 000 вісників проповідують добру новину, а Спомин 2013 року відвідало 229 726 осіб — кожен 48-й мешканець острова. Навіть у країнах, в яких наша діяльність не заборонена, звістка про Царство досягає територій, де місцевим Свідкам здається, що там практично неможливо проповідувати * (Еккл. 8:7; 11:5).

14, 15. а) Чого ми особисто вчимося з прикладу про закваску? б) Чого це навчає нас про Єгову та Ісуса?

14 Чого ми вчимося з Ісусового прикладу про закваску? Коли ми роздумуємо над значенням Ісусового прикладу, то усвідомлюємо, що немає потреби надмірно хвилюватись, як звістка про Царство досягне мільйонів людей, котрі ще її не чули. Усе залишається в руках Єгови. Але що повинні робити ми? Боже Слово відповідає: «Сій зерно вранці й до вечора не давай відпочинку своїй руці, бо не знаєш, яке зійде — оце чи оте, а може, зійде і те, і друге» (Еккл. 11:6). Звичайно, ми не повинні забувати молитися про успіх проповідницької праці, особливо в країнах, де вона обмежена (Еф. 6:18—20).

15 До того ж нам не слід знеохочуватися, якщо ми не відразу бачимо плоди своєї праці. Ніколи не зневажаймо «день скромних починань» (Зах. 4:10). Результати зрештою можуть бути набагато більші й позитивніші, ніж ми очікували (Пс. 40:5; Зах. 4:7).

МАНДРІВНИЙ КУПЕЦЬ І ЗАХОВАНИЙ СКАРБ

16. Що означає приклад про мандрівного купця і захований скарб?

16 Прочитайте Матвія 13:44—46. Що означає приклад про мандрівного купця і захований скарб? За Ісусових днів деякі купці подорожували аж до Індійського океану, щоб придбати найгарніші перлини. Купець з цього прикладу представляє людей праведного серця, які долають немалі відстані, щоб задовольнити свої духовні потреби. «Одна дорогоцінна перлина» зображає неоціненну правду про Царство. Коли купець збагнув, наскільки коштовна ця перлина, він з готовністю «зараз же продав увесь свій маєток і купив її». Також Ісус розповів про чоловіка, який працював у полі та знайшов захований скарб. На відміну від купця, цей чоловік не шукав скарбу. А втім, подібно до купця, він з готовністю «продав усе, що мав», аби придбати цей скарб.

17. Чому Ісус навів приклади про мандрівного купця і захований скарб?

17 Чому Ісус навів цих два приклади? Він показав, що правду знаходять по-різному. Декотрі люди шукають її і заради цього долають значні відстані. Інші, хоча й не шукають правди, знаходять її — можливо, хтось проповідує їм. У всякому разі, кожен чоловік усвідомив цінність того, що знайшов, і був готовий піти на великі жертви заради цього.

18. а) Чого ми вчимося з цих двох прикладів? б) Чого це навчає нас про Єгову та Ісуса?

18 Чого ми вчимося з цих двох прикладів? (Матв. 6:19—21). Запитай себе: «Чи я маю такий склад розуму, як ті чоловіки? Чи я так само ціную правду? Чи я готовий іти на жертви заради неї, чи дозволяю чомусь іншому, як-от повсякденним справам, відвертати мою увагу від неї?» (Матв. 6:22—24, 33; Луки 5:27, 28; Фил. 3:8). Чим більшу радість ми відчуваємо від того, що знайшли правду, тим сильнішим буде наше бажання ставити її на перше місце у своєму житті.

19. Що ми розглянемо в наступній статті?

19 Тож покажімо, що ми слухаємо і справді розуміємо значення цих прикладів про Царство. Пам’ятаймо, що важливо не лише розуміти їхнє значення, але й застосовувати уроки з них у своєму житті. У наступній статті ми розглянемо ще три приклади і побачимо, чого можемо навчитися.

^ абз. 13 Подібні випадки траплялись у таких країнах, як Аргентина («Щорічник» за 2001 рік, сторінка 185, рос.), Папуа — Нова Гвінея («Щорічник» за 2005 рік, сторінка 63), острів Робінзона-Крузо («Вартова башта» за 15 червня 2000 року, сторінка 9) і Східна Німеччина («Щорічник» за 1999 рік, сторінка 83, рос.).