«Коли спрацьовують сирени, моє серце починає шалено битись і я біжу в бомбосховище,— каже Алона.— Але навіть там тривога не покидає мене. Ще гірше, коли я надворі і немає де сховатись. Якось я йшла вулицею і, почувши сирену, стала плакати та задихатися. Я заспокоїлась лише через кілька годин. Тоді знову ввімкнулися сирени».

Війна — це тільки одна з багатьох небезпек, які загрожують життю. Наприклад, новина про те, що у вас чи близької вам людини виявили небезпечну хворобу, вражає наче вибух бомби. А в інших тривогу може викликати страх перед майбутнім. Їм не дає спокою думка: «Чи доведеться нашим дітям або внукам жити в світі, який потерпає від війн, злочинності, забруднення, кліматичних змін та епідемій?». Як боротися з такими тривогами?

Знаючи, що може трапитися щось лихе, «далекоглядна людина бачить небезпеку і ховається» (Прислів’я 27:12). Подібно як ми намагаємося захистити себе фізично, ми можемо попіклуватися про свій емоційний стан і психічне здоров’я. Жорстокі розваги і навіть новини, в яких зображуються жахливі сцени,  можуть викликати велику тривогу в нас та наших дітей. Уникати цього не означає втікати від реальності. Бог наділив нас розумом не для того, щоб ми обмірковували зло. Натомість варто роздумувати про те, «що правдиве... праведне, чисте, що викликає почуття любові». Тоді «Бог миру» наповнить миром наш розум і серце (Філіппійців 4:8, 9).

Справжня віра допомагає боротися з тривогами. Біблія радить нам «пильнувати, щоб не занедбувати молитов» (1 Петра 4:7). Ми можемо просити в Бога підтримки, мужності й мудрості, щоб у нашій ситуації приймати правильні рішення, не сумніваючись, що «він слухає всі наші прохання» (1 Івана 5:15).

Біблія показує, що Сатана, а не Бог, є «правителем цього світу» і що «весь світ лежить у владі Злого» (Івана 12:31; 1 Івана 5:19). З огляду на це Ісус учив нас молитися: «Визволь від Злого» (Матвія 6:13). «Щоразу як починають вити сирени, я благаю в Єгови сили, аби контролювати свої емоції,— розповідає Алона.— Також мені телефонує мій коханий чоловік і молиться зі мною. Молитва дійсно допомагає». Якими ж правдивими є біблійні слова: «Єгова близький до всіх, хто кличе його, до всіх, хто кличе його в щирості» (Псалом 145:18; примітка).

У Нагірній проповіді Ісус навчав своїх послідовників молитися: «Нехай прийде твоє Царство» (Матвія 6:10). Боже Царство покладе край усім тривогам. Через Ісуса, «Князя миру», Бог по всій землі припинить війни (Ісаї 9:6; Псалом 46:9). «Він [Бог] розсудить численні народи... Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть учитися воювати... Ніхто не буде їх лякати» (Михея 4:3, 4). Щасливі сім’ї «побудують доми й житимуть у них, насадять виноградники і їстимуть їхні плоди» (Ісаї 65:21). «І жоден мешканець не скаже: “Я хворий”» (Ісаї 33:24).

У наші дні навіть найобачніші люди не застраховані від «часу і випадку» та можуть опинитися не в тому місці не в той час (Екклезіаста 9:11). Вже не одне століття війни, насилля і хвороби забирають життя добрих людей. Яку надію мають ці невинні жертви?

Незліченні мільйони людей,— скільки саме, знає лише Бог,— повернуться до життя. Нині вони сплять смертним сном, залишаючись у його досконалій пам’яті. Та невдовзі прийде день, коли «всі, хто перебуває в пам’ятних гробницях... вийдуть» (Івана 5:28, 29). Про воскресіння в Біблії сказано: «Для нас ця надія — немов якір для душі, певна й міцна» (Євреїв 6:19). Бог «дав усім людям гарантію цього, воскресивши [Ісуса] з мертвих» (Дії 17:31).

А поки що навіть ті, хто намагається догоджати Богові, матимуть тривоги. Керуючись практичною мудрістю, наближаючись до Бога в молитві і зміцнюючи віру в біблійну обіцянку щодо майбутнього, Пол, Джанет і Алона успішно долають свої тривоги. Нехай, так само як і їх, «Бог, джерело надії, через вашу довіру до нього сповнить вас усією радістю і миром» (Римлян 15:13).