Слова Семюеля, Терези й Магдалін показують, що люди моляться з різних причин — шляхетних і не дуже. Дехто молиться від усього серця, в той час як інші не вкладають у свої молитви жодних почуттів. Хоч би про що йшлося в молитвах — про те, щоб здати екзамен, про перемогу улюбленої спортивної команди, керівництво в сімейному житті чи щось інше, факт залишається фактом: сотні мільйонів людей мають потребу молитися. Згідно з опитуваннями, регулярно моляться навіть ті, хто не належить до жодної релігії.

А ви молитесь? Якщо так, то про що? Незважаючи на те, є у вас звичка молитися чи ні, ви можете міркувати: «Чи варто мені молитися? Чи хтось мене слухає?». Один письменник сказав, що молитва є лише «видом терапії... подібним до розмови з рибками в акваріумі». Деякі медики мають схожі погляди і вважають молитву видом нетрадиційної медицини. Тож чи молитва — це просто ритуал, який у кращому випадку має лікувальну дію?

Зовсім ні. Біблія показує, що молитва — це щось значно більше, ніж вид терапії. Вона говорить, що є той, хто нас слухає, якщо ми молимось у належний спосіб і про те, що правильне. Чи це правда? Розгляньмо докази.