1, 2. а) Які переживання мають деякі батьки, коли їхні діти стають підлітками? б) Як християнська молодь може духовно процвітати в підлітковому віці?

МАЛО що приносить християнським батькам більшу радість, ніж хрещення їхньої дитини. «Ми почувалися дуже щасливими. І, безумовно, були вдячні за те, що діти захотіли служити Єгові,— каже Береніс, мати чотирьох дітей, котрі охрестилися ще перед тим, як їм виповнилося 14 років.— Але ми знали, що наші діти зіткнуться з багатьма труднощами в підлітковому віці». Ви, мабуть, розумієте переживання Береніс, якщо маєте дітей підліткового чи раннього юнацького віку.

² Період юності може бути нелегким як для батьків, так і для підлітків. Один фахівець з питань розвитку дитини зазначає: «Юність — це не період “безумства” чи “незрілості”. Це важливий час, коли діти розвивають сильні почуття, стають частиною колективу і набувають творчих здібностей». У підлітковому віці діти можуть розвинути міцну дружбу з Єговою, ставити цілі у служінні й досягати їх та прийняти власне рішення — присвятитися Єгові й жити відповідно до свого присвячення. Підлітковий вік  може бути для ваших дітей приємним періодом духовного росту, так само як він був для Ісуса. (Прочитайте Луки 2:52). Якою має бути роль батьків у ці вирішальні роки? Розгляньмо, як Ісус у дорослому віці виявляв любов, смирення і проникливість. Як ці риси допоможуть вам навчати своїх дітей підліткового віку служити Єгові?

3. Чому Ісус міг назвати апостолів своїми друзями?

³ Ісус був сердечним і відданим другом. (Прочитайте Івана 15:15). У біблійні часи пан зазвичай не ділився зі своїми рабами особистими думками й почуттями. А втім, Ісус був для своїх вірних апостолів і паном, і другом. Він проводив з ними час, ділився своїми почуттями та уважно слухав, коли вони виливали йому своє серце (Марка 6:30—32). Завдяки такому сповненому любові спілкуванню між Ісусом і його апостолами зав’язалися теплі стосунки, і це підготувало їх до майбутніх важливих завдань у служінні Богу.

4. Як можна бути другом для своєї дитини і водночас зберігати свою батьківську владу? (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

⁴ Майкл, батько двох дітей, говорить: «Ми, батьки, не можемо бути однолітками своїх дітей, однак можемо бути їхніми друзями». Друзі проводять разом час. З молитвою обдумайте, чи можете організувати свою роботу і життя так, щоб приділяти дітям більше часу. Друзі також мають спільні інтереси. Тож старайтесь полюбити те, що любить ваша дитина,— музику, фільми чи спортивні ігри. Іларія з Італії ділиться: «Мої батьки цікавилися музикою, яку я слухала. Тато став моїм найкращим другом, і мені легко було розмовляти з ним навіть на делікатні теми». Якщо ви є другом для ваших дітей-підлітків і допомагаєте їм розвинути близьку дружбу з Єговою, це не позбавляє вас батьківської влади (Пс. 25:14). Навпаки, так ви показуєте, що любите й поважаєте своїх дітей, і їм буде легше підійти до вас та поговорити про свої тривоги.

5. Як Ісус допомагав своїм учням відчувати радість, яку приносить життя, зосереджене на служінні Єгові?

⁵ Ісус прагнув, щоб його любі учні і друзі відчували радість, яку приносить життя, зосереджене на служінні Єгові. Тому він хотів, щоб вони брали активну участь у духовній діяльності. Авжеж, Ісус бажав, щоб його учні ревно допомагали людям ставати його послідовниками. Він з любов’ю запевнив учнів, що у цій справі вони матимуть його підтримку (Матв. 28:19, 20).

6, 7. Чому підтримання розпорядку духовних справ свідчить про любов батьків до дітей?

⁶ Ви хочете, щоб ваші діти підліткового віку були духовно здоровими. І Бог прагне, щоб ви виховували дітей, «повчаючи і наставляючи згідно з [його] волею» (Еф. 6:4). Тож, послуговуючись владою від Бога, встановіть розпорядок духовних справ і дотримуйтесь його. Для прикладу: ви наполягаєте, щоб діти ходили до школи, бо важливо бути освіченими. Ви сподіваєтесь, що розвинете в них любов до навчання. Люблячі батьки так само наполягають, щоб їхні діти отримували навчання від Єгови на зібраннях та інших духовних заходах. Усвідомлюючи важливість освіти від Бога, ви стараєтесь прищеплювати дітям любов до духовних істин і допомагати їм цінувати мудрість (Присл. 24:14). Беручи приклад з Ісуса, який допомагав своїм учням, робіть все для того, щоб ваші діти-підлітки полюбили працю  навчання Божого Слова і регулярно брали участь у проповідуванні.

⁷ Яку користь принесе вашим підліткам розпорядок духовних справ? Ерін з ПАР визнає: «У дитинстві ми часто нили й нарікали на біблійне вивчення, зібрання і проповідування. Іноді ми свідомо намагалися зірвати сімейне вивчення. Але батьки не піддавалися». Далі вона каже: «Таке навчання допомогло мені розвинути наполегливість. Якщо сьогодні щось порушує мій розпорядок духовних справ, я прагну якомога швидше його відновити. Не думаю, що розвинула б таке прагнення, якби батьки не були послідовними і не підтримували розпорядку духовних справ. Якби вони тоді опустили руки, то, думаю, я з легкістю пропускала б зібрання чи інші духовні заходи».

8. а) Як Ісус визнавав, що його можливості обмежені? б) Як смиренність Ісуса вплинула на його учнів?

⁸ Ісус був досконалою людиною, але смиренно визнавав свої обмежені можливості і покладався на Єгову. (Прочитайте Івана 5:19). Чи учні Ісуса менше його поважали через те, що він був смиренним? Зовсім ні. Навпаки, чим більше він покладався на Єгову, тим більше учні довіряли йому. А згодом вони почали наслідувати смирення Ісуса (Дії 3:12, 13, 16).

9. Як впливатиме на дітей те, що ви будете смиренно вибачатись і визнавати свої обмежені можливості?

⁹ Наші можливості дуже обмежені. До того ж, на відміну від Ісуса, ми недосконалі й робимо помилки. Смиренно визнавайте свої обмежені можливості, а також свої помилки (1 Ів. 1:8). Зрештою, якого начальника більше поважають: того, хто визнає свої промахи, чи того, хто не просить вибачення? Коли ваша дитина чує, як ви вибачаєтеся за свої помилки, то цілком імовірно, що зростатиме її повага до вас. І вона буде вчитися визнавати власні помилки. Ось що каже Розмарі, мати трьох дорослих дітей: «Ми визнавали свої помилки, і завдяки цьому діти звірялися нам, коли мали якісь труднощі. Крім того, ми усвідомлювали свої обмежені можливості і тому навчали дітей, де можна знайти найліпше вирішення їхніх проблем. Коли вони потребували допомоги, ми завжди скеровували їх до наших біблійних публікацій і разом молилися».

10. Як Ісус виявляв смирення, коли давав накази своїм послідовникам?

¹⁰ Ісус мав владу давати накази своїм послідовникам. Але він виявляв смирення, нерідко пояснюючи учням, чому дає той чи інший наказ. Приміром, він не просто звелів учням шукати найперше Царства і Божої праведності, а сказав: «Все те інше вам додасться». А після слів: «Перестаньте судити» — Ісус навів причину: «Щоб і вас не судили. Бо, яким судом судите ви, таким судитимуть і вас» (Матв. 6:31—7:2).

11. Чому батьки роблять мудро, коли пояснюють дітям підстави для якогось свого правила чи рішення?

¹¹ Якщо доречно, пояснюйте дітям, чому встановлюєте якесь правило чи приймаєте певне рішення. Коли дитина-підліток розуміє ваш погляд на справу, то, скоріш за все, охоче вас послухається. Беррі, який виховав чотирьох дітей, каже: «Пояснюючи дітям підстави для ваших рішень, ви сприяєте тому, що вони довіряють вам. Адже вони бачать, що ваші рішення — це не примха чи вияв свавілля, а поміркований крок». До  того ж підліток іде до зрілості і вчиться використовувати «свою здатність мислити» (Рим. 12:1). Беррі пояснює: «Підліткам треба навчитись приймати розумні рішення, керуючись здоровим глуздом, а не емоціями» (Пс. 119:34). Отже, смиренно пояснюйте підлітку підстави для своїх рішень. Тоді він відчуватиме, що ви бачите, як він стає дорослішим, і вчитиметься приймати власні рішення, використовуючи «свою здатність мислити».

12. Як Ісус виявив проникливість, щоб допомогти Петрові?

¹² Ісус діяв з проникливістю і розумінням, коли його учні потребували допомоги. Наприклад, апостол Петро з найліпших спонук прохав Ісуса змилосердитися над собою і не йти на смерть. Проте Ісус знав, що у словах Петра віддзеркалюється хибне мислення. Щоб допомогти йому та іншим учням, Ісус дав пряму пораду. Він вказав, наскільки небезпечно бути поблажливим до самого себе, і наголосив на благословеннях, які приносить дух саможертовності (Матв. 16:21—27). І Петро добре засвоїв цей урок (1 Пет. 2:20, 21).

13, 14. а) З чого може бути видно, що віра вашої дитини слабне? б) Як проникливість допоможе вам зрозуміти і по-справжньому підтримати свого сина чи доньку?

¹³ Просіть в Єгови проникливості, щоб розуміти, якої допомоги потребують ваші діти-підлітки (Пс. 32:8). Приміром, з чого може бути видно, що віра дитини слабне? Можливо, дитина вже не така радісна, критично висловлюється про одновірців або стала скритною. Не робіть поспішного висновку, що ці ознаки свідчать про подвійне життя і серйозний гріх *. Але й не варто ігнорувати їх або вважати, що схильність усамітнюватись пройде з віком.

¹⁴ Подібно до Ісуса, з добротою та повагою ставте дитині запитання. Якщо надто швидко тягнути відро води з колодязя, то частину її можна втратити. Так само якщо дуже напористо допитувати дитину, то можна  втратити цінну нагоду дізнатися про її думки й наміри. (Прочитайте Прислів’я 20:5). Іларія, слова якої наводились раніше, пригадує: «Коли я була підлітком, у мене всередині точилася боротьба: я не хотіла покидати правду і водночас прагнула проводити більше часу з однокласниками. Ця боротьба впливала на мій настрій, і батьки це помітили. Якось увечері вони просто сказали, що я, здається, трохи пригнічена, і запитали, в чому річ. Я розплакалася, усе їм пояснила і попросила допомоги. Вони обійняли мене, сказали, що розуміють мої почуття, і пообіцяли допомогти». Батьки Іларії відразу почали дбати про те, щоб вона знайшла нових, кращих, друзів у зборі.

15. Поясніть, як Ісус керувався проникливістю у стосунках з людьми.

¹⁵ Крім того, Ісус виявляв проникливість, помічаючи, в чому учні потребують допомоги, а в чому досягли успіхів. Наприклад, коли один чоловік, на ім’я Натанаїл, почув, що Ісус походить з Назарета, то сказав: «Хіба з Назарета може бути щось добре?» (Ів. 1:46). Судячи з цих слів, як би ви назвали Натанаїла? Осудливим? Упередженим? Маловіром? Ісус був проникливим і шукав у Натанаїлі щось добре. Він назвав його «ізраїльтянином, в якому немає обману» (Ів. 1:47). Ісус міг читати серця і використовував це вміння для того, щоб шукати в людях добрі риси.

16. Як допомогти своїй дитині розвинути добрі риси?

¹⁶ Ви не можете читати серця, але з Божою допомогою можете бути проникливими. Чи будете шукати щось добре у вашому підлітку? Ніхто не хоче, щоб його вважали тим, хто створює проблеми. Тому ніколи — ні вголос, ні в думках — не тавруйте свого сина або доньку словами «бунтар» або «проблемна дитина». Навіть якщо ваша дитина розчаровує вас, дайте їй зрозуміти, що бачите її добрі риси і бажання добре поводитись. Помічайте в ній будь-які ознаки дорослішання та зрілості і хваліть за це. Допоможіть дитині розвивати добрі риси, доручаючи їй, коли можливо, щораз відповідальніші завдання. Саме так поводився Ісус зі своїми учнями. Приблизно через півтора року після зустрічі з Натанаїлом (якого ще називали Варфоломієм) Ісус обрав його апостолом, і той справді став ревним християнином (Луки 6:13, 14; Дії 1:13, 14). Завдяки вашій похвалі й підбадьоренню дитина буде почуватися не цілковитою невдахою, а здібним християнином, яким може послуговуватись Єгова.

17, 18. Яким може бути результат, якщо ви наполегливо навчаєте дитину служити Єгові?

¹⁷ Виховуючи дітей, ви іноді можете почуватись так, як апостол Павло, котрий для багатьох став духовним батьком. Він зносив «нестерпний біль» і відчував «велику тугу на серці», бо сильно любив своїх духовних дітей у Коринфі (2 Кор. 2:4; 1 Кор. 4:15). Віктор, який поставив на ноги двох синів і дочку, пригадує: «Підліткові роки були нелегким періодом. Все ж приємних моментів було набагато більше, ніж важких. Завдяки допомозі Єгови у нас з дітьми були близькі стосунки».

¹⁸ Докладайте наполегливих зусиль, щоб навчати дітей служити Єгові. Показуйте їм усю глибину вашої любові. Яка ж це буде невимовна радість, коли діти приймуть правду і про них можна буде сказати: «Мої діти і далі ходять у правді»! (3 Ів. 4).