Як би ви відповіли на запитання: «Чи ви хочете жити вічно?» Більшість людей відповіла б ствердно. Усе ж вони можуть думати, що це нереально. Смерть, за їхніми словами, є невід’ємною частиною життя, природним завершенням нашого існування.

А тепер припустімо, що вас запитали по-іншому: «Чи ви готові померти?» За нормальних обставин більшість скаже, що ні. Про що це свідчить? Усі ми, незважаючи на труднощі та проблеми, маємо природне бажання жити. Біблія говорить, що Бог створив людей з жагою до життя і що «він навіть вклав вічність у їхнє серце» (Екклезіаста 3:11).

Однак, як показує гірка реальність, люди не живуть вічно. Що сталося? І чи Бог щось зробив, аби виправити ситуацію? Біблійні відповіді на ці запитання дуже потішають. До того ж вони прямо пов’язані з тим, чому Ісус страждав і помер.

Перші три розділи біблійної книги Буття розповідають про те, що Бог відкрив перед Адамом і Євою, першою людською парою, перспективу вічного життя і сказав, що їм слід робити, аби здобути таке життя. Далі описано, як вони стали неслухняні Богові і втратили таку перспективу. Ця розповідь досить проста, тому дехто поспішно відносить її до байок. Але книга Буття, подібно до Євангелій, має всі ознаки достовірного історичного запису *.

До чого призвів непослух Адама? Біблія каже: «Через одного чоловіка [Адама] у світ увійшов гріх, а через гріх — смерть, і так смерть поширилась на всіх людей, бо всі згрішили» (Римлян 5:12). Не послухавшись Бога, Адам згрішив. У результаті він втратив можливість жити вічно і зрештою помер. Ми, як його нащадки, успадкували від нього грішний стан. Тому ми хворіємо, старіємо та помираємо. І таке пояснення, чому ми помираємо, узгоджується з тим, що нам відомо про спадковість. Чи Бог  вжив якихось заходів, аби виправити ситуацію? Так.

Бог подбав про те, щоб викупити для нащадків Адама втрачене ним, а саме — можливість жити вічно. Що Бог для цього зробив?

У Римлян 6:23 сказано: «Плата за гріх — смерть». Це означає, що смерть є наслідком гріха. Адам згрішив, через що помер. Ми теж грішимо, тому нас чекає плата за гріх, смерть. Однак ми не винні у тому, що є грішними, оскільки вже народилися такими. З огляду на це Бог виявив до нас любов, пославши свого Сина, Ісуса, який заплатив за наш гріх. Як саме?

Оскільки один чоловік, досконалий Адам, своїм непослухом приніс у світ гріх та смерть, треба було іншого досконалого чоловіка, слухняного до самої смерті, щоб звільнити нас від цього тягаря. Біблія пояснює: «Як через непослух одного чоловіка багато людей стало грішниками, так і через слухняність одного чоловіка багато людей стане праведними» (Римлян 5:19). Ісус був тим «одним чоловіком». Він залишив небо, став досконалою людиною * і помер за нас. Завдяки цьому ми можемо бути праведними в Божих очах і маємо перспективу жити вічно.

Але чому Ісус мусив померти? Хіба Всемогутній Бог не міг просто видати постанову про те, що всі Адамові нащадки можуть жити вічно? Звичайно, Бог міг так зробити. Однак це суперечило б його закону, що платою за гріх є смерть. Цей закон — не якесь дріб’язкове правило, котре при необхідності можна обійти чи відмінити. Він є неодмінною умовою справедливості (Псалом 37:28).

Якби у цьому випадку Бог знехтував справедливістю, люди могли б задуматись, чи не поведеться він так само й іншого разу. Наприклад, чи буде він чесним, визначаючи, хто з Адамових нащадків відповідає вимогам для  вічного життя? Чи можна довіряти його обіцянкам? Той факт, що Бог чітко дотримувався норм справедливості, відкриваючи нам шлях до спасіння, запевняє, що він завжди чинитиме правильно.

Через Ісусову жертовну смерть Бог дарував нам можливість жити вічно в Раю на землі. Зверніть увагу на Ісусові слова, записані в Івана 3:16: «Бог настільки любить світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не загинув, а отримав вічне життя». Смерть Ісуса — це вияв не лише Божої справедливості, але й також його глибокої любові до людей.

Усе ж, чому Ісус зазнав страждань і такої болісної смерті, як це описано в Євангеліях? Витримавши вкрай важке випробування та залишившись вірним Богові, Ісус раз і назавжди спростував закид Диявола стосовно того, що люди в час випробувань зречуться Бога (Йова 2:4, 5). Цей закид здавався досить переконливим з огляду на те, що Сатані вдалося підштовхнути до гріха досконалого Адама. Проте Ісус, який так само, як і Адам, був досконалим, зберіг вірність Богові попри жахливі страждання (1 Коринфян 15:45). Цим він довів, що Адам теж міг залишитись слухняним Богові, якби захотів. Ісус зніс важке випробування і дав нам приклад для наслідування (1 Петра 2:21). Бог винагородив його цілковиту слухняність, дарувавши йому безсмертне життя у небі.

Ісус дійсно помер. Шлях до вічного життя відкрито. Чи ви прагнете жити вічно? Ісус сказав, що потрібно робити, аби отримати таке життя: «Мати вічне життя означає добре знати тебе, єдиного правдивого Бога, і посланого тобою Ісуса Христа» (Івана 17:3).

Видавці цього журналу запрошують вас дізнатися більше про Єгову, правдивого Бога, та про його Сина, Ісуса Христа. Свідки Єгови у вашій місцевості охоче допоможуть вам у цьому. Крім того, ви знайдете чимало цінної інформації на нашому веб-сайті, www.pr418.com/uk