Якось один приїжджий запитав хлопця: «Хіба ти не знаєш, що золота монета вдвічі дорожча за срібну?» Хлопчик усміхнувся і відповів: «Знаю». «То чому ти береш срібну монету? — запитав приїжджий.— Якби ти взяв золоту, то мав би вдвічі більше грошей!» Хлопчик відповів: «Але якщо я візьму золоту монету, люди перестануть грати зі мною в цю гру. Знаєте, скільки срібних монет я вже назбирав?» Хлопчик з цієї легенди виявив рису, яка є цінною і для дорослих,— практичну мудрість.

Біблія говорить: «Бережи мудрість і не втрачай вміння мислити. Тоді ти ходитимеш безпечно своєю дорогою і нога твоя ніколи не спіткнеться» (Присл. 3:21, 23). Тож важливо знати, що таке мудрість і як її застосовувати, оскільки від цього залежить наша безпека. Завдяки цьому ми твердо стоятимемо на ногах і не спіткнемося духовно.

Мудрість відрізняється від знання і розуміння. Людина, яка має знання, накопичує інформацію, або факти. Той, хто має розуміння, бачить зв’язок між окремими фактами. А людина, яка має мудрість, може поєднувати знання і розуміння та застосовувати їх на практиці.

Наприклад, хтось може за відносно короткий час прочитати і зрозуміти книжку «Чого насправді вчить Біблія?». На біблійному вивченні він правильно відповідає на запитання. Він починає приходити на зібрання і навіть дає гарні коментарі. Це може показувати, що він робить духовний поступ. Але чи він здобуває мудрість? Необов’язково. Можливо, він просто кмітливий. Проте коли він намагається жити згідно з правдою, належно послуговуючись знанням і розумінням, він стає мудрішим. Продумуючи свої рішення, він досягає добрих результатів. А це у свою чергу доводить, що він виявляє мудрість.

У Матвія 7:24—27 наведено Ісусів приклад про двох чоловіків, кожен з яких збудував дім. Одного з них названо «розсудливим». Цей чоловік обдумав наперед, що́ може статися, і побудував дім на скелі. Він був далекоглядним та практичним і не думав, що побудувати дім на піску було б дешевше і швидше. Керуючись мудрістю, він взяв до уваги далекосяжні наслідки своїх вчинків. Тож, коли налетіла буря, його дім залишився неушкодженим. Виникає запитання: як здобути і берегти таку цінну рису, як мудрість?

По-перше, зверніть увагу на слова з Михея 6:9: «Мудрі люди будуть боятися [Божого] імені». Боятися імені Єгови означає шанувати  його. Це значить ставитися з глибокою повагою до того, що стоїть за цим іменем, зокрема до Божих норм. Щоб шанувати когось, необхідно знати його погляди. Тоді можна довіряти йому, вчитися від нього і наслідувати його приклад, щоб, як і він, досягати добрих результатів. Якщо ми зважаємо на те, як наші вчинки впливатимуть на стосунки з Єговою, і приймаємо рішення, що ґрунтуються на його нормах, то здобуваємо мудрість.

По-друге, у Прислів’я 18:1 говориться: «Хто відокремлюється, той догоджає тільки собі, він відкидає всяку мудрість». Коли ми необачні, то можемо віддалитися від Єгови і його народу. Щоб не відокремлюватися, нам потрібно проводити час з тими, хто боїться імені Бога і поважає його норми. Необхідно регулярно приходити в Зал Царства, якщо це можливо, і спілкуватися з братами та сестрами. Нам треба сприймати розумом і серцем те, що ми чуємо під час зібрань.

Крім того, ми наближаємося до Єгови, виливаючи своє серце в молитві до нього (Присл. 3:5, 6). Коли ми всім розумом і серцем сприймаємо те, про що читаємо в Біблії і в публікаціях від організації Єгови, то можемо передбачати наслідки своїх вчинків і діяти відповідно. Також ми маємо від усього серця прислухатися до порад зрілих братів (Присл. 19:20). Тоді ми не відкидатимемо  «всяку мудрість», а будемо ще більше розвивати цю важливу рису.

Мудрість може оберігати сім’ю. Приміром, Біблія наполегливо радить дружині «глибоко поважати» свого чоловіка (Еф. 5:33). А як чоловік може здобути її глибоку повагу? Дружина не буде щиро поважати свого чоловіка, якщо він змушуватиме її до цього. Можливо, вона буде виявляти повагу до нього в його присутності, щоб уникати напружених ситуацій. Та чи вона охоче поважатиме чоловіка, коли його немає поруч? Скоріш за все, ні. Він повинен думати про далекосяжні наслідки. Якщо він виявляє плід духу, зокрема любов і доброту, то зможе заслужити глибоку повагу дружини. Звичайно, християнська дружина має поважати свого чоловіка незалежно від того, заслуговує він цього чи ні (Гал. 5:22, 23).

Біблія також каже, що чоловік повинен любити свою дружину (Еф. 5:28, 33). Боячись втратити любов свого чоловіка, вона може думати, що ліпше приховувати від нього неприємні факти, які він має право знати. Чи в цьому видно мудрість? А що буде, коли він пізніше дізнається про це? Чи буде любити її ще більше? Навряд чи. Проте коли вона в доречний час спокійно розповість чоловікові про неприємні факти, він, імовірно, оцінить її чесність і ще сильніше буде її любити.

Діти повинні слухатись своїх батьків, які мають виховувати їх згідно з волею Єгови (Еф. 6:1, 4). Чи це означає, що батькам треба скласти довгий список правил? Дітям недостатньо знати, які правила встановлені в сім’ї і яке покарання буде за їх недотримання. Батьки, котрі виявляють мудрість, допомагають своїй дитині зрозуміти, чому вона має бути слухняна.

Скажімо, дитина зневажливо говорить з мамою або татом. Різко́ю мовою або негайним покаранням можна присоромити дитину чи змусити її замовкнути. Однак у серці дитина може затаїти злість і через це віддалитися від батьків.

Батьки, котрі розвивають мудрість, будуть обдумувати, як вони виховують своїх дітей і як це вплине на дітей у майбутньому. Попри роздратування батьки не повинні реагувати поспішно. Наприклад, вони можуть спокійно і сердечно поговорити з дитиною наодинці, пояснивши, що Єгова хоче, щоб вона шанувала своїх батьків, адже це завжди приноситиме їй користь. Тоді щоразу, коли дитина своїм послухом виявлятиме пошану до батьків, вона розумітиме, що шанує Єгову (Еф. 6:2, 3). Такий підхід допоможе батькам досягти серця дитини. Вона відчуватиме їхню щиру турботу і буде ставитися до них зі ще більшою пошаною. І, якщо в дитини виникатимуть серйозні питання, вона проситиме в них допомоги.

Деякі батьки бояться уразити почуття своєї дитини, тому не виправляють її. А що станеться, коли дитина підросте? Чи вона буде боятися Єгови і чи розумітиме, наскільки мудро підкорятися Божим нормам? Чи буде усім серцем і розумом линути до Єгови чи, навпаки, духовно відокремлюватиметься? (Присл. 13:1; 29:21).

Вмілий скульптор планує наперед, що́ хоче сформувати. Він не просто обтісує матеріал, сподіваючись, що все і так добре вийде. Батьки, які керуються мудрістю, присвячують багато часу тому, щоб дізнаватися про норми Єгови, і стараються дотримуватися їх. Цим вони показують, що бояться Божого імені. Якщо батьки не відокремлюються від Єгови та його організації, вони здобувають мудрість і використовують її для зміцнення своєї сім’ї.

Кожного дня ми приймаємо рішення, які можуть позначитися на нашому житті в майбутньому. Замість того щоб поспішно реагувати і приймати імпульсивні рішення, було б мудро зупинитися і подумати. Берімо до уваги довготривалі наслідки. Шукаймо керівництва Єгови і застосовуймо його мудрі поради. Тоді ми зможемо берегти мудрість, і це дасть нам життя (Присл. 3:21, 22).