1. Як ми повинні ставитися до християнської віри?

ХРИСТИЯНСЬКА віра є цінною рисою. Не всі люди мають її (2 Фес. 3:2). Але Єгова дає віру кожному своєму служителю (Рим. 12:3; Гал. 5:22). Усі, хто має віру, повинні бути дуже вдячними Богові.

2, 3. а) Які благословення може отримати людина, яка має віру? б) Які запитання ми розглянемо?

² Ісус Христос сказав, що небесний Батько приводить людей до себе через свого Сина (Ів. 6:44, 65). Якщо людина вірить в Ісуса, то може отримати прощення гріхів. А це відкриває можливість мати близькі стосунки з Єговою і жити вічно (Рим. 6:23). Чи ми заслужили таке благословення? Будучи грішниками, ми заслуговуємо тільки смерті (Пс. 103:10). Проте Єгова бачив, що нам під силу робити добро. Виявивши незаслужену доброту, він відкрив наші серця, щоб ми сприйняли добру новину. Тож ми повірили в Ісуса і маємо надію жити вічно. (Прочитайте 1 Івана 4:9, 10.)

 ³ Але що таке віра? Чи мати віру означає лише знати про благословення, які Бог обіцяє нам дати? І як нам виявляти свою віру?

4. Поясніть, чому віра включає в себе не лише розуміння.

⁴ Віра включає в себе не лише розуміння Божого наміру. Це могутня сила, яка підштовхує людину діяти відповідно до Божої волі. Віра в того, через кого Бог дає спасіння, спонукує християнина ділитися доброю новиною з іншими. Апостол Павло пояснив: «Якщо ти привселюдно звіщаєш устами, що Ісус є Господом, і віриш у серці, що Бог воскресив його з мертвих, то будеш врятований. Адже, коли людина вірить серцем, це веде до праведності, а коли вона про свою віру привселюдно звіщає устами, це веде до спасіння» (Рим. 10:9, 10; 2 Кор. 4:13).

5. Чому віра така важлива і як її зміцнювати? Поясніть.

⁵ Безперечно, щоб жити вічно в Божому новому світі, необхідно мати віру і зміцнювати її. Віру можна прирівняти до рослини, яку треба поливати, щоб вона була здоровою. На відміну від штучної, жива рослина постійно змінюється. Вона може зів’янути без води або розростися, якщо її регулярно поливати. Якщо рослині недостатньо вологи, вона зрештою засохне. Так само наша віра — без належної уваги вона зачахне і пропаде (Луки 22:32; Євр. 3:12). Але якщо ми дбаємо про нашу віру, вона залишатиметься живою та зростатиме, і ми будемо «здоровими у вірі» (Тита 2:2; 2 Фес. 1:3).

6. На чому ґрунтується віра, згідно з визначенням в Євреїв 11:1?

⁶ Біблійне визначення віри міститься в Євреїв 11:1. (Прочитайте.) Віра ґрунтується на двох невидимих для нас речах: 1) «те, на що надіються» — це може включати в себе майбутні події, які передрікалися, але ще не відбулися, наприклад кінець всього зла і прихід нового світу — і 2) «те, що реальне, хоча й невидиме». У цьому контексті грецьке слово, перекладене як «чіткий вияв», передає думку про «переконливий доказ» чогось невидимого, як-от існування Бога Єгови, Ісуса Христа, ангелів і небесного Царства (Євр. 11:3). Як можна показувати, що наша надія жива і що ми віримо в невидиме, про яке розповідає Боже Слово? Ми показуємо це своїми словами і вчинками, без яких наша віра не мала б сили.

7. Як приклад Ноя допомагає нам зрозуміти, що означає мати віру? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

⁷ В Євреїв 11:7 говориться про віру Ноя, який «отримавши попередження від Бога про те, чого ще ніхто не бачив, виявив побожний страх і збудував ковчег для порятунку своїх домашніх». Ной показав, що має віру, збудувавши величезний ковчег. Мабуть, сусіди запитували його, для чого він зводить таку велетенську споруду. Чи Ной мовчав, чи казав їм, що це не їхня справа? Зовсім ні. Віра спонукувала його сміливо свідчити і перестерігати своїх сучасників про близький Божий суд. Цілком  імовірно, що Ной переказував людям саме ті слова, які Єгова сказав йому: «Я вирішив вигубити все живе, бо через людей земля наповнилась насиллям... Я збираюсь навести на землю потоп і знищити з-під неба всі живі створіння, які мають дихання життя. І все, що на землі, помре». Крім того, Ной, без сумніву, пояснював людям, що існує лише один спосіб врятуватися. Він передавав їм Божий наказ: «Ввійди у ковчег». Так Ной виявляв свою віру, будучи «проповідником праведності» (Бут. 6:13, 17, 18; 2 Пет. 2:5).

8. Як під натхненням учень Яків пояснив, що таке правдива християнська віра?

⁸ Лист Якова був написаний, скоріш за все, невдовзі після того, як апостол Павло записав під натхненням своє визначення віри. Подібно до Павла, Яків пояснив, що правдива християнська віра зводиться не тільки до того, щоб вірити. Потрібно діяти. Яків написав: «Покажи мені свою віру без учинків, а я покажу тобі свою віру вчинками» (Як. 2:18). Далі Яків підкреслив, що існує чітка різниця між тим, щоб просто вірити, і тим, щоб показувати свою віру на  ділі. Демони вірять, що Бог існує, але вони не мають справжньої віри. Натомість вони діють усупереч Божим намірам (Як. 2:19, 20). Для порівняння Яків згадує іншого чоловіка, який жив у давні часи і мав міцну віру. Яків запитує: «Хіба не на підставі вчинків був визнаний праведним наш батько Авраам, після того як приніс на жертовник свого сина Ісака? Як бачиш, його віра була активною та супроводжувалася вчинками, і завдяки вчинкам вона удосконалилась». Потім Яків наголошує, що віру потрібно показувати вчинками, кажучи: «Як тіло без духу мертве, так і віра без учинків мертва» (Як. 2:21—23, 26).

9, 10. Як апостол Іван допомагає нам зрозуміти, наскільки важливо виявляти віру?

⁹ Більш ніж через тридцять років апостол Іван написав своє Євангеліє і три листи. Чи він добре розумів те, що інші біблійні письменники під натхненням пояснювали про правдиву християнську віру? Іван значно частіше, ніж інші письменники Біблії, використовував грецьке слово, яке іноді перекладається як «вірити» або «виявляти, що віриш».

¹⁰ Наприклад, Іван пояснив: «Хто виявляє, що вірить у Сина, той має вічне життя. Хто ж Сина не слухається, той життя не побачить, і на ньому перебуває гнів Божий» (Ів. 3:36). Християнська віра включає в себе послух Ісусовим наказам. Іван часто цитував Ісусові слова, які показують, що вірити — це постійний процес (Ів. 3:16; 6:29, 40; 11:25, 26; 14:1, 12).

11. Як ми можемо показати, що вдячні за знання правди?

¹¹ Які ж ми вдячні Єгові, що він через свій святий дух відкрив нам правду і допоміг повірити в добру новину! (Прочитайте Луки 10:21.) Ніколи не переставаймо дякувати Єгові за те, що він привів нас до себе через свого Сина, «Керівника і Вдосконалювача нашої віри» (Євр. 12:2). Аби показати, що ми вдячні за таку незаслужену доброту, ми повинні далі зміцнювати свою віру за допомогою молитви і вивчення Божого Слова (Еф. 6:18; 1 Пет. 2:2).

12. Як ми можемо виявляти, що маємо віру?

¹² Нам потрібно постійно виявляти, що ми віримо в обіцянки Єгови, і це мають чітко бачити інші. Приміром, ми не перестаємо проповідувати про Боже Царство і навчати учнів. До того ж ми продовжуємо чинити «добро всім, а особливо одновірцям» (Гал. 6:10). І ми робимо все можливе, щоб скинути «із себе стару особистість разом з її поведінкою», та остерігаємося всього, що може послабити нашу духовність (Кол. 3:5, 8—10).

13. Наскільки важлива «віра в Бога», з чим вона порівнюється і чому?

¹³ Як зазначає Біблія, «без віри неможливо догодити Богові, бо кожен, хто наближається до Бога, повинен вірити, що він існує, а також винагороджує тих, хто його наполегливо шукає» (Євр. 11:6, прим.). Боже Слово каже, що «віра в Бога» є частиною «фундаменту», необхідного для того, щоб хтось став правдивим християнином і залишався ним (Євр. 6:1). На цьому фундаменті християни мають доповнювати свою віру іншими важливими  рисами, «щоб перебувати в Божій любові» (Юди 20, 21; прочитайте 2 Петра 1:5—7).

14, 15. Наскільки важлива віра в порівнянні з любов’ю?

¹⁴ Письменники Грецьких Писань наголошували на важливості віри, згадуючи про неї сотні разів. Жодна інша християнська риса не згадується так часто. Чи це означає, що віра — це найважливіша риса?

¹⁵ Порівнюючи віру з любов’ю, Павло написав: «Якщо я... маю таку віру, що можу пересувати гори, але любові не маю, то я ніщо» (1 Кор. 13:2). Ісус підкреслив надзвичайну важливість любові до Бога, коли дав відповідь на запитання: «Яка заповідь найбільша в Законі?» (Матв. 22:35—40). Любов охоплює собою багато важливих християнських рис, у тому числі віру. Біблія говорить, що любов «в усе вірить». Вона вірить в усе, що Бог сказав у своєму Слові правди (1 Кор. 13:4, 7).

16, 17. а) Як віра та любов згадуються разом у Біблії? б) Яка з цих рис найбільша і чому?

¹⁶ Оскільки віра і любов дуже важливі, письменники Грецьких Писань неодноразово згадували ці риси разом, часто в одному реченні чи фразі. Павло заохочував своїх братів вдягнути «нагрудник віри й любові» (1 Фес. 5:8). Петро написав: «Хоча ви ніколи [Ісуса] не бачили, ви його любите. Хоча ви не бачите його тепер, зате вірите в нього» (1 Пет. 1:8). Яків запитав своїх помазаних братів: «Хіба Бог не вибрав тих, кого світ вважає бідними, щоб вони були багаті вірою і стали спадкоємцями Царства, яке він обіцяв тим, хто любить його?» (Як. 2:5). Іван написав: «Заповідь [Божа] така: ми повинні вірити в ім’я його Сина, Ісуса Христа, і любити одне одного» (1 Ів. 3:23).

¹⁷ Хоча віра вкрай необхідна, в майбутньому нам не потрібно буде вірити в Божі обіцянки щодо нового світу, адже вони вже виконаються і те, на що ми надіялися, стане реальністю. Але нам завжди треба буде зростати в любові до Бога та ближніх. Тому Павло зазначив: «Однак нині залишаються оці три: віра, надія і любов, а найбільша з них — любов» (1 Кор. 13:13).

18, 19. Який надзвичайний вияв віри ми бачимо сьогодні і кому належить за це хвала?

¹⁸ У наші дні служителі Єгови на ділі показують, що вірять у встановлене Богом Царство. Результатом цього є духовний рай, в якому по всьому світі перебуває понад вісім мільйонів осіб. У цьому раю рясніє плід Божого духу (Гал. 5:22, 23). Який же надзвичайний вияв справжньої християнської віри і любові!

¹⁹ Такого неможливо було досягти людськими зусиллями. Це одне з дивовижних діл нашого Бога. Воно приносить «славу Єгові та буде вічним знаком, який ніколи не зникне» (Ісаї 55:13). Справді, це «Божий дар», що ми можемо бути «врятовані через віру» (Еф. 2:8). Наш духовний рай буде розширятися і процвітати, поки цілу землю не наповнять досконалі, праведні та щасливі люди, які вічно вихвалятимуть ім’я Єгови. Тож і далі виявляймо віру в обіцянки Єгови!