Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

«Роботи — дуже багато»

«Роботи — дуже багато»

НАСТАВ час для вкрай важливої зустрічі в Єрусалимі. Цар Давид зібрав усіх князів, придворних і сильних чоловіків. Вони в захваті, коли чують спеціальне оголошення. Єгова доручив Давидовому сину Соломону побудувати особливу споруду, присвячену для поклоніння правдивому Богові. Постарілий цар Ізраїля отримав під натхненням архітектурний план і дав його Соломону. «Роботи — дуже багато,— каже Давид,— бо цей величний храм не для людини, а для Бога Єгови» (1 Хр. 28:1, 2, 6, 11, 12; 29:1).

Далі Давид запитує: «Хто ще хотів би сьогодні принести дар для Єгови?» (1 Хр. 29:5). Як зреагували б ви на слова Давида, якщо були б на тій зустрічі? Чи відчули б спонуку підтримати цю грандіозну працю? Ізраїльтяни негайно почали діяти. Безсумнівно, «народ мав радість від того, що давав добровільні пожертви, адже люди жертвували Єгові від усього серця» (1 Хр. 29:9).

Через багато століть Єгова запровадив щось значно важливіше, ніж буквальний храм. Бог заснував величний духовний храм — устрій, за допомогою якого люди наближаються до нього в поклонінні на основі викупної жертви Ісуса (Євр. 9:11, 12). Як Єгова в наш час допомагає людям примиритися з ним? Через нашу працю навчання нових учнів (Матв. 28:19, 20). У результаті цієї діяльності кожного року проводяться мільйони біблійних вивчень, охрещуються тисячі учнів і утворюються сотні нових зборів.

З огляду на такий ріст нам потрібно друкувати більше біблійної літератури, будувати та підтримувати у належному стані Зали Царства і мати місця для проведення конгресів. Хіба ви не погодитеся, що наша діяльність, пов’язана з поширенням доброї новини,— це велика і приємна праця? (Матв. 24:14).

Божі служителі люблять Бога і ближніх, а також усвідомлюють невідкладність праці проповідування про Царство, і все це спонукує їх приносити «дар для Єгови» — робити добровільні пожертви. Як же чудово, що ми відгукуємося на заклик: «Шануй Єгову — віддавай йому найліпше, що маєш»! Нам приємно бачити, наскільки мудро і розсудливо використовуються такі кошти, щоб виконувати найбільшу працю в історії людства (Присл. 3:9).