1, 2. а) З якими труднощами стикаються наші брати і сестри? б) Які запитання ми обговоримо?

«КОЛИ в Бурунді почалася громадянська війна, наша сім’я була на конгресі,— розповідає брат Лідже.— Ми бачили, як люди бігають, стріляють. Мої батьки та одинадцятеро нас, дітей, втекли, взявши з собою небагато речей. Дехто з моїх рідних зрештою опинився в таборі біженців у Малаві, подолавши понад 1600 кілометрів. Інші з нас розпорошились».

² Сьогодні по цілому світі налічується більш ніж 65 000 000 біженців, які втекли зі своїх домів через війну або переслідування. Це найвища кількість за всю історію *. Серед них є тисячі Свідків Єгови. Багато хто втратив своїх рідних і майже все своє майно. З якими ще труднощами вони стикнулися? Як ми можемо допомагати таким братам і сестрам служити Єгові з радістю попри їхні біди? (Пс. 100:2). І як нам вміло ділитися доброю новиною з біженцями, які ще не знають Єгову?

3. Як Ісус і чимало його учнів стали біженцями?

³ Після того як ангел Єгови застеріг Йосипа про те, що цар Ірод хоче вбити Ісуса, Йосип з Марією та малим Ісусом утекли в Єгипет. Вони жили там як біженці, поки не помер Ірод (Матв. 2:13, 14, 19—21). Через кілька десятиліть перші Ісусові учні «розпорошились по Юдеї та Самарії», бо почалося переслідування (Дії 8:1). Ісус передрік, що чимало його послідовників будуть змушені покинути свої доми. Він сказав: «Коли ж вас переслідуватимуть в одному місті, втікайте до іншого» (Матв. 10:23). Хоч би яка була підстава для втечі, залишати свій дім завжди нелегко.

4, 5. Яка небезпека загрожує біженцям а) під час втечі? б) у таборах?

⁴ Біженцям може загрожувати небезпека під час втечі або в таборах. «Ми йшли тижнями, проходячи повз сотні мертвих тіл,— пригадує Гад, молодший брат Лідже.— Мені було 12 років. Мої ноги так набрякли, що я сказав рідним іти далі без мене. Батько почав мене нести, щоб я не потрапив у руки повстанців. Кожен день міг стати для нас останнім, тому ми молились до Єгови і покладались на нього. Іноді ми їли тільки манго, яке росло вздовж дороги» (Філ. 4:12, 13).

⁵ Більшість членів сім’ї брата Лідже багато років прожили в таборах біженців, відкритих Організацією Об’єднаних Націй. Але там вони не почувалися безпечно. Лідже, який тепер служить районним наглядачем, говорить: «Більшість людей не працювала. Вони пліткували, пили, грали в азартні ігри, крали і чинили розпусту». Щоб не піддатися поганому впливу, Свідки в таборах мали активно співпрацювати зі збором (Євр. 6:11, 12; 10:24, 25). Вони мудро використовували свій час, аби залишатися духовно міцними. Багато хто служив піонером. Свідки зберігали позитивне мислення, знаючи, що їхнє перебування в таборі зрештою закінчиться так само, як закінчилась подорож ізраїльтян у пустелі (2 Кор. 4:18).

6, 7. а) Як «любов до Бога» спонукує християн дбати про братів у скруті? б) Наведіть приклад.

⁶ «Любов до Бога» спонукує нас виявляти любов до інших, особливо коли вони потрапляють у скруту. (Прочитайте 1 Івана 3:17, 18.) Коли в першому столітті християни в Юдеї зазнавали голоду, одновірці надали їм допомогу (Дії 11:28, 29). Апостоли Павло і Петро також заохочували християн бути гостинними одне до одного (Рим. 12:13; 1 Пет. 4:9). Якщо християни повинні щиро приймати братів, котрі відвідують збори, тим більше вони мають приймати одновірців, життю яких загрожує небезпека або яких переслідують за віру. (Прочитайте Прислів’я 3:27.) *

⁷ Нещодавно тисячі Свідків Єгови були змушені втікати через збройний конфлікт і переслідування на сході України. На жаль, дехто загинув. Але більшість Свідків, котрі рятувалися втечею, знайшли притулок у своїх духовних братів і сестер в інших частинах України, а також у Росії. В обох країнах Свідки залишаються політично нейтральними, не належать до світу і продовжують ревно звіщати «добру новину про Боже слово» (Дії 8:4; Ів. 15:19).

8, 9. а) З якими труднощами можуть зіткнутися біженці в новій країні? б) Чому вони потребують, щоб ми з терпеливістю їм допомагали?

⁸ Тимчасом як деякі люди переселяються в межах своєї країни, чимало інших опиняються за кордоном, у зовсім незнайомому для них середовищі. Уряд може надавати біженцям їжу, одяг і житло, але їжа часто відрізняється від тої, до якої вони звикли. Біженці з теплих країв можуть вперше відчути холод і не знати, як треба вдягнутися. Якщо вони походять з сільської місцевості, то можуть не вміти користуватися сучасними побутовими приладами.

⁹ Уряди деяких країн впроваджують програми з надання допомоги біженцям, щоб вони могли пристосовуватися до нових обставин. Однак нерідко від біженців очікується, що через кілька місяців вони самі дбатимуть про себе. Це може бути дуже важко. Уявіть собі: необхідно опанувати нову мову, пристосуватися до нових законів, засвоїти норми поведінки, дізнатись, як сплачувати рахунки і податки, довідатись, які є вимоги щодо пунктуальності, навчання в школі і виховання дітей,— все й відразу! Чи можете ви з терпеливістю і повагою допомагати братам і сестрам, які стикаються з такими труднощами? (Філ. 2:3, 4).

10. Як нам зміцнити віру біженців? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

¹⁰ Крім того, органи влади інколи перешкоджають нашим братам, які є біженцями, підтримувати контакт зі збором. Деякі установи погрожують, що перестануть надавати допомогу або притулок нашим братам, якщо ті відмовляться від роботи, яка заважає регулярно відвідувати зібрання. Дехто піддався такому тиску через страх і безпорадність. Тому вкрай важливо зв’язатися з нашими одновірцями-біженцями якомога раніше після їхнього прибуття. Нехай вони бачать, що ми дбаємо про них. Наше співчуття і практична допомога можуть зміцнити їхню віру (Присл. 12:25; 17:17).

11. а) Чим спочатку потрібно забезпечити біженців? б) Як біженці можуть виявляти вдячність?

¹¹ Можливо, спочатку нам потрібно забезпечити наших братів їжею, одягом та іншими речами першої необхідності *. Багато значать навіть невеличкі подарунки, наприклад краватка для брата. Коли біженці виявляють вдячність і нічого не вимагають від інших, то брати і сестри, які дбають про них, почуваються щасливими. Щоправда, якщо біженці постійно житимуть за рахунок щедрості інших, то можуть втратити самоповагу і добрі стосунки з одновірцями (2 Фес. 3:7—10). Усе ж біженці потребують практичної допомоги.

12, 13. а) Як ми можемо надавати біженцям практичну допомогу? б) Наведіть приклад.

¹² Щоб надавати практичну допомогу біженцям, не потрібно багато грошей. Вони потребують насамперед нашого часу й уваги. Приміром, їм можна показати, як користуватися громадським транспортом, де купувати корисні і водночас недорогі продукти, де придбати інструменти чи обладнання,  скажімо, швейну машинку або газонокосарку, щоб заробляти гроші. А щонайважливіше, ви можете допомогти їм стати повноправною частиною нового збору. Якщо можливо, запропонуйте їм підвозити їх на зібрання. Також поясніть, як вони можуть ділитися звісткою про Царство з людьми у вашій місцевості. Запрошуйте братів і сестер, які є біженцями, піти з вами в служіння.

¹³ Старійшини одного збору, в якому було четверо юнаків-біженців, навчили їх водити автомобіль, набирати текст на клавіатурі, складати резюме і планувати свій час так, щоб повною мірою служити Єгові (Гал. 6:10). Невдовзі всі четверо стали піонерами. Завдяки допомозі старійшин і власним старанням вони зробили духовний поступ і не дозволили системі Сатани поглинути їх.

14. а) Якій спокусі повинні опиратися біженці? б) Наведіть приклад.

¹⁴ Незважаючи на спокуси і тиск, біженці, як і всі інші християни, не повинні дозволяти, щоб матеріальні речі стали важливішими за стосунки з Єговою *. Лідже, про котрого згадувалося на початку, і його рідні брати й сестри пам’ятають уроки, які їм подав батько під час їхньої втечі. «Одну за одною він викидав зайві речі, які ми несли. Зрештою він показав пусту сумку і з усмішкою сказав: “Бачите? Це все, що нам потрібно!”» (Прочитайте 1 Тимофія 6:8.)

15, 16. Як ми можемо підтримувати біженців а) духовно? б) емоційно?

¹⁵ Біженці більше потребують не матеріальної, а духовної та емоційної підтримки (Матв. 4:4). Старійшини можуть подбати про те, щоб біженці отримали публікації своєю мовою і зустрілися з братами, які розмовляють їхньою мовою. Багато біженців втратили тісний зв’язок з рідними, знайомими і збором. Серед своїх одновірців вони мають відчувати любов і співчуття Єгови. Інакше вони можуть тягнутися до невіруючих родичів або земляків, яким близька їхня культура й уклад життя (1 Кор. 15:33). Якщо ми допомагаємо їм відчути себе частиною збору, то співпрацюємо з Єговою у тому, щоб захищати «чужинців» (Пс. 146:9).

 ¹⁶ Як і у випадку малого Ісуса та його батьків, біженці можуть не мати нагоди повернутися додому, поки при владі залишаються їхні гнобителі. Крім того, за словами Лідже, «чимало батьків, які бачили, як ґвалтували і вбивали членів їхньої сім’ї, не хочуть, щоб їхні діти поверталися туди, де сталися ці трагедії». Щоб допомогти тим, хто зазнав таких травм, брати, що живуть у країнах, які приймають біженців, повинні відгукуватися на заохочення: «Будьте чуйні, виявляйте братерську любов, сердечне співчуття, будьте смиренні» (1 Пет. 3:8). Через переслідування деякі біженці можуть замикатися в собі і соромитися говорити про пережите ними, особливо в присутності своїх дітей. Варто запитати себе: «Якого ставлення до себе я хотів би, якби опинився в такій ситуації?» (Матв. 7:12).

17. Як проповідування приносить потіху біженцям?

¹⁷ У наш час багато біженців походять з країн, в яких наша проповідницька праця обмежена. Опинившись в іншій місцевості, тисячі біженців вперше чують «слово про Царство» від ревних Свідків (Матв. 13:19, 23). Чимало «обтяжених» людей знаходять відсвіження на наших зібраннях і відразу визнають: «Бог дійсно з вами» (Матв. 11:28—30; 1 Кор. 14:25).

18, 19. Як ми можемо виявляти мудрість, коли проповідуємо біженцям?

¹⁸ Проповідуючи біженцям, потрібно бути обережними і далекоглядними (Матв. 10:16; Присл. 22:3). Уважно вислуховуйте їх, але не обговорюйте з ними політичних тем. Дотримуйтесь вказівок філіалу і місцевої влади, ніколи не ризикуйте собою або іншими. Довідуйтесь про релігію і культуру біженців і поважайте їхні почуття. Наприклад, люди з деяких країн мають своє уявлення про належний одяг для жінок. Тому, коли проповідуєте біженцям, одягайтеся так, щоб не ображати їх.

¹⁹ Подібно до милосердного самарянина з прикладу Ісуса, ми хочемо допомагати стражденним людям, навіть якщо вони не є Свідками (Луки 10:33—37). Найліпше було б ділитися з ними доброю новиною. «Важливо відразу сказати, що ми Свідки Єгови і що наша основна мета — допомогти їм духовно, а не матеріально,— каже старійшина, який допоміг багатьом біженцям.— Інакше дехто може спілкуватися з нами лише заради власної вигоди».

20, 21. а) Які результати приносить те, що ми виявляємо біженцям християнську любов? б) Що ми розглянемо в наступній статті?

²⁰ Якщо ми виявляємо християнську любов до «чужинців», це приносить хороші результати. Одна сестра розповіла, що її сім’я була змушена втікати з Еритреї через переслідування. Четверо її дітей вісім днів добиралися до Судану через пустелю. Вона говорить: «Місцеві брати поставилися до них як до рідних, подбали про їжу, одяг, житло і транспорт. Хто ще приймає в себе вдома незнайомців лише тому, що вони поклоняються одному Богові? Тільки Свідки Єгови!» (Прочитайте Івана 13:35.)

²¹ А що сказати про дітей біженців чи інших іммігрантів, які приїжджають разом зі своїми батьками? У наступній статті ми розглянемо, як кожен з нас може допомагати їм з радістю служити Єгові.