1, 2. а) Кого спочатку стосувалися Ісусові слова, записані в Матвія 24:12? б) Як Книга Дії показує, що більшість ранніх християн виявляла любов? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

КОЛИ Ісус дав ознаку закінчення цього віку, він передрік, що «у більшості людей охолоне любов» (Матв. 24:3, 12). У першому столітті юдеї, які твердили, що належать до Божого народу, дозволили, щоб їхня любов до Бога охолола.

² Проте більшість християн у той час активно «звіщали добру новину про Христа» і виявляли любов до Бога, до одновірців та до невіруючих (Дії 2:44—47; 5:42). Усе ж деякі Ісусові послідовники в першому столітті дозволили, щоб їхня любов охолола.

3. Через що в деяких християн могла охолонути любов?

³ Звертаючись до християн, які жили в першому столітті в Ефесі, воскреслий Ісус Христос сказав: «Є в мене щось проти тебе: ти покинув любов, яку мав на початку» (Об’яв. 2:4). Що зокрема могло призвести до  цього? На цих ранніх учнів Христа, можливо, впливало плотське мислення, притаманне світу (Еф. 2:2, 3). Подібно до багатьох сучасних міст, стародавній Ефес погруз у злі. Це було казково багате місто, в якому люди надавали великого значення дозвіллю, розкошам і комфорту. Егоїстичні прагнення, очевидно, витісняли безкорисливу любов. Крім того, дуже поширеними були розгнузданість і вкрай аморальна поведінка.

4. а) Як холоне любов у наші дні? б) В яких трьох сферах наша любов могла б охолонути?

⁴ Ісусове пророцтво про те, що любов охолоне, сповняється і в наш час. Сьогодні люди дедалі менше люблять Бога. Мільйони відвертаються від нього і вірять, що створені людьми організації вирішать проблеми у світі. Тож серед тих, хто не поклоняється Богу Єгові, постійно холоне любов. Однак і правдиві християни в наші дні можуть стати самовдоволеними та дозволити, щоб їхня любов ослабла, як це було в ефеському зборі першого століття. Тепер ми розглянемо три сфери, в яких наша любов могла б охолонути: 1) любов до Єгови, 2) любов до біблійної правди і 3) любов до наших одновірців.

5. Чому ми маємо любити Бога?

⁵ Раніше того самого дня, коли Ісус перестеріг учнів про те, що любов може охолонути, він наголосив, кого ми маємо любити найбільше. Ісус сказав: «“Люби Єгову, Бога свого, всім своїм серцем, всією своєю душею і всім своїм розумом”. Це перша і найбільша заповідь» (Матв. 22:37, 38). Безсумнівно, глибока любов до Бога Єгови допомагає нам слухатися його заповідей, бути витривалими і ненавидіти зло. (Прочитайте Псалом 97:10.) Але Сатана і його світ намагаються зруйнувати нашу любов до Бога.

6. Що стається з тими, хто втрачає любов до Бога?

⁶ Світ навколо нас має спотворений погляд на любов. Замість того щоб любити Творця, люди є самолюбними (2 Тим. 3:2). Цей світ, яким править Сатана, розпалює «прагнення плоті, прагнення очей» та заохочує людей до «вихваляння своїми статками» (1 Ів. 2:16). Апостол Павло застерігав своїх одновірців, щоб вони не догоджали собі. Він сказав: «Зосередженість на плотському означає смерть... Якщо хтось зосереджує думки на плотському, він стає Божим ворогом» (Рим. 8:6, 7). Безперечно, ті, хто присвячує все своє життя гонитві за матеріальним та задоволенню власної похоті, зазнаю́ть розчарувань і страждань (1 Кор. 6:18; 1 Тим. 6:9, 10).

7. З якими небезпеками стикаються сьогодні Христові послідовники?

⁷ У деяких країнах атеїсти, агностики та еволюціоністи пропагують ідеї, котрі поступово руйнують не лише любов до Бога, але й віру в нього. Вони переконали багатьох, що вірити у Творця може тільки наївна або нерозумна людина. Водночас люди з великою повагою ставляться до науковців, не звертаючи уваги на Творця (Рим. 1:25). Якщо ми прислуха́ємося до таких вчень, то можемо відійти від Єгови і наша любов охолоне (Євр. 3:12).

8. а) Через що може знеохочуватися чимало служителів Єгови? б) Яке запевнення міститься в 136-му Псалмі?

⁸ Якщо ми піддаємось знеохоченню, то це також може послабити нашу  віру і любов до Бога. У цьому злому світі, яким керує Сатана, всі ми іноді відчуваємо знеохочення (1 Ів. 5:19). Можливо, ми стикаємося з проблемами, що пов’язані з похилим віком, поганим здоров’ям чи економічними труднощами. Або ж ми боремося з почуттям безпорадності, з власними слабкостями чи з розчаруванням через нездійснені сподівання. Незважаючи на такі обставини або почуття, ми не повинні думати, що Єгова покинув нас. Навпаки, нам треба розмірковувати над словами, які запевняють нас у незмінній любові Єгови. Такі слова містяться в Псалмі 136:23, де сказано: «Він пам’ятав нас, коли ми були принижені, бо його віддана любов вічна». Єгова завжди виявлятиме віддану любов до своїх служителів. Тому ми можемо не сумніватися, що він чує наші «благання про допомогу» і відповідає на них (Пс. 116:1; 136:24—26).

9. Звідки Павло черпав сили, щоб зберігати любов до Бога?

⁹ Подібно до псалмоспівця, Павлу додавали сил роздуми про підтримку Єгови. Павло написав: «Єгова — мій помічник, я не буду боятися. Що зробить мені людина?» (Євр. 13:6). Така непохитна впевненість у сердечній турботі Єгови допомагала Павлу боротися з життєвими труднощами. Він не дозволяв, щоб важкі обставини пригнічували його. Перебуваючи в ув’язненні, Павло написав кілька підбадьорливих листів (Еф. 4:1; Філ. 1:7; Филим. 1). Навіть коли апостол зазнавав тяжких випробувань, він зберігав свою любов до Бога. Звідки він черпав сили? Павло продовжував покладатися на «Бога усілякої потіхи, [який] потішає нас у всіх випробуваннях» (2 Кор. 1:3, 4). Як ми можемо наслідувати приклад Павла і зберігати глибоку любов до Єгови?

10. Як нам зберігати глибоку любов до Єгови?

¹⁰ Сам Павло пояснив, як можна зберігати глибоку любов до Єгови. Наприклад, він заохочував своїх одновірців: «Безперестанку моліться». Пізніше він написав: «Перебувайте в молитві» (1 Фес. 5:17; Рим. 12:12). Молитва лежить в основі тісних стосунків з Богом (Пс. 86:3). Якщо ми відводимо достатньо часу для того, щоб висловити Єгові наші найпотаємніші думки і найглибші почуття, то наближаємося до нашого небесного Батька, який вислуховує молитви (Пс. 65:2). До того ж, коли ми бачимо, як Єгова відповідає на наші молитви, наша любов до нього зростає. Тоді ми ще більше усвідомлюємо, що «Єгова близький до всіх, хто кличе його» (Пс. 145:18). Така впевненість у сердечній підтримці Єгови допомагатиме нам долати подальші випробування віри.

11, 12. Як ми можемо розвинути глибоку любов до біблійної правди?

¹¹ Ми, християни, приймаємо правду і дорожимо нею. Боже Слово — основне джерело правди. У молитві до свого Батька Ісус сказав: «Твоє слово — це правда» (Ів. 17:17). Тож любов до правди починається зі здобуття точного знання з Божого Слова (Кол. 1:10). Але самих знань недостатньо. Зверніть увагу, як натхнені слова зі 119-го Псалма допомагають нам зрозуміти, що означає любити біблійну правду. (Прочитайте Псалом 119:97—100.) Чи ми впродовж дня виділяємо час для роздумів над біблійними уривками?  Якщо ми розмірковуємо над тим, яку користь отримуємо, живучи згідно з біблійною правдою, то ще більше цінуємо її.

¹² Псалмоспівець також сказав: «Які солодкі слова твої для мого піднебіння, для моїх уст вони солодші за мед» (Пс. 119:103). Подібно й ми можемо смакувати духовну їжу, яка ґрунтується на Біблії і яку дає нам Божа організація. Якщо ми споживаємо її з насолодою, то нам буде легше пригадувати «приємні вислови» і використовувати їх, щоб допомагати іншим (Еккл. 12:10).

13. Що допомагало Єремії любити біблійну правду і як вона впливала на нього?

¹³ Пророк Єремія любив правду з Писань. Як впливали на його серце Божі слова? Він сказав: «Коли я отримав твої слова, то з’їв їх. Слово від тебе втішило мене і розвеселило моє серце, бо мене називають твоїм іменем, Єгово, Боже військ» (Єрем. 15:16). Єремія, так би мовити, їв і перетравлював Божі дорогоцінні слова, роздумуючи над ними. Завдяки цьому він розвинув щиру вдячність за честь називатися Божим іменем. Якщо ми любимо біблійну правду, то усвідомлюємо, яка це надзвичайна честь — носити ім’я Бога і проголошувати його Царство у цей час кінця.

14. Як ми можемо поглиблювати свою любов до біблійної правди?

¹⁴ Що ще, крім читання Біблії і публікацій, які на ній ґрунтуються, допоможе нам розвинути глибоку любов до біблійної правди? Ми можемо зміцнювати свою любов до біблійної правди, регулярно відвідуючи зібрання збору. Щотижневе вивчення Біблії за допомогою «Вартової башти» — це один з основних способів нашого навчання. Щоб збагнути зміст обговорюваного матеріалу, нам треба добре готуватися до кожного вивчення «Вартової башти». Як це можна робити? Приміром, прочитувати всі наведені біблійні вірші. Сьогодні «Вартову башту» багатьма мовами можна завантажувати з веб-сайту  jw.org або переглядати в програмі JW Library. Завдяки деяким електронним форматам можна швидко знаходити вірші, наведені у статті для вивчення. Але хоч би яким методом ми користувалися, коли ми уважно читаємо ці посилання і роздумуємо над ними, то поглиблюємо свою любов до біблійної правди. (Прочитайте Псалом 1:2.)

15, 16. а) Який обов’язок, згідно з Івана 13:34, 35, ми маємо? б) Як любов до братів пов’язана з любов’ю до Бога і Біблії?

¹⁵ В останню ніч свого життя на землі Ісус сказав учням: «Даю вам нову заповідь: любіть одне одного. Як я люблю вас, так любіть одне одного і ви. Якщо між вами буде любов, по цьому всі розпізна́ють, що ви мої учні» (Ів. 13:34, 35).

¹⁶ Любов до братів і сестер прямо пов’язана з нашою любов’ю до Єгови. Одне без другого просто неможливе. Апостол Іван написав: «Хто не любить брата, якого бачить, той не може любити Бога, якого не бачить» (1 Ів. 4:20). Крім того, наша любов до Єгови та до братів пов’язана з любов’ю до Біблії. Чому? Тому що любов до біблійної правди спонукує нас від усього серця слухатися заповідей любити Бога і любити наших братів (1 Пет. 1:22; 1 Ів. 4:21).

17. Як ми можемо виявляти любов?

¹⁷ Прочитайте 1 Фессалонікійців 4:9, 10. Як на практиці ми можемо виявляти любов у зборі? Можливо, потрібно підвозити на зібрання літніх братів і сестер. Або ж необхідно щось відремонтувати в будинку вдови (Як. 1:27). І молоді, і літні християни, які почуваються знеохоченими чи пригніченими або які зазнають інших випробувань, потребують нашої уваги, підбадьорення та потіхи (Присл. 12:25; Кол. 4:11). Ми доводимо, що по-справжньому любимо наших братів, коли словом і ділом виявляємо свою щиру турботу про одновірців (Гал. 6:10).

18. Що допоможе нам долати дрібні непорозуміння з одновірцями?

¹⁸ Біблія передрекла, що характерною ознакою «останніх днів» цього злого світу буде дух егоїзму і пожадливості (2 Тим. 3:1, 2). Тому, будучи християнами, ми маємо докладати зусиль, щоб поглиблювати свою любов до Бога, до біблійної правди і одне до одного. Звичайно, іноді в нас можуть виникати дрібні непорозуміння з одновірцями. Однак якщо ми їх залагоджуємо в дусі любові, то це справжнє благословення для всіх у зборі (Еф. 4:32; Кол. 3:14). Тож ніколи не дозволяймо, щоб у нас охолола любов! Натомість зберігаймо глибоку любов до Єгови, його Слова і наших братів.