1, 2. а) Які три духовні скарби дав нам Єгова? б) Що ми розглянемо в цій статті?

ЄГОВА — найбагатша Особа в усесвіті (1 Хр. 29:11, 12). Він великодушний Батько, який щедро ділиться духовними багатствами з усіма, хто усвідомлює їхню надзвичайну цінність. Наскільки ж ми вдячні Єгові за те, що він дає нам такі скарби, до яких належить 1) Боже Царство, 2) служіння, що рятує життя, і 3) дорогоцінні істини з його Слова! Але якщо ми необачні, то можемо перестати цінувати ці скарби і, по суті, відмовитися від них. Щоб цього не сталося, ми повинні постійно нагадувати собі про їхню цінність і зміцнювати свою любов до них. Ісус сказав: «Де ваш скарб, там буде і серце ваше» (Луки 12:34).

² Розгляньмо, як нам розвивати і зберігати любов до Божого Царства, до служіння і до правди, а також вдячність за ці духовні скарби. Крім того, роздумуймо, як нам особисто поглиблювати свою любов до них.

3. Що був готовий зробити купець з Ісусового прикладу, щоб придбати дорогоцінну перлину? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

³ Прочитайте Матвія 13:45, 46. Ісус розповів приклад про купця, який шукав гарних перлин. За багато років купець, безперечно, купив і продав сотні перлин. Усе ж тепер він знайшов таку чудову перлину, що його радості не було меж. Але щоб придбати її, йому треба було продати усе, що він мав. Уявіть собі, наскільки дорогоцінною вона була для нього!

4. Що ми будемо готові зробити, якщо любимо Боже Царство, подібно до купця, котрий цінував знайдену перлину?

⁴ Чого ми з цього вчимося? Правда про Боже Царство наче дорогоцінна перлина. Якщо ми любимо Боже Царство, подібно до купця, котрий цінував знайдену перлину, то будемо готові віддати усе задля того, щоб стати і залишатися підданими Царства. (Прочитайте Марка 10:28—30.) Розгляньмо приклад двох людей, які саме так зробили.

5. Що охоче зробив Закхей заради Божого Царства?

⁵ Закхей, який був головним збирачем податків, розбагатів, наживаючись на людях (Луки 19:1—9). Проте коли цей неправедний чоловік почув від Ісуса про Царство, то усвідомив цінність почутого і відразу почав змінюватися. Закхей вигукнув: «Господи, половину маєтку свого я віддам бідним, а тим, на кому нажився, поверну вчетверо більше». Він охоче віддав нечесно нажите багатство і поборов пожадливість до матеріальних речей.

6. Які зміни і чому зробила Роуз, щоб стати підданою Божого Царства?

⁶ Декілька років тому одна жінка, яку ми назвемо Роуз, почула звістку про Царство. Вона була лесбіянкою і навіть очолювала організацію, яка боролася за права гомосексуалістів. Вивчаючи Біблію, Роуз побачила надзвичайну цінність правди про Боже Царство. Однак вона розуміла, що мусить зробити значні зміни (1 Кор. 6:9, 10). Серце спонукало її відмовитися від своєї посади і розірвати лесбійські стосунки. Роуз охрестилася в 2009 році, а наступного року розпочала стале піонерське служіння. Любов до Єгови і його Царства була сильнішою за плотські бажання (Марка 12:29, 30).

7. Як нам зберігати любов до Божого Царства?

⁷ Щоб стати підданими Божого Царства, багато з нас зробили кардинальні зміни в житті (Рим. 12:2). Але це ще не все. Нам треба залишатися пильними, аби нашим серцем не заволоділо щось інше, наприклад любов до матеріальних речей або аморальні статеві прагнення (Присл. 4:23; Матв. 5:27—29). Щоб зберігати щиросерду любов до Божого Царства, Єгова дав нам ще один безцінний скарб.

8. а) Чому апостол Павло назвав служіння «скарбом... в глиняних посудинах»? б) Як Павло показав, що дорожив своїм служінням?

⁸ Ісус доручив нам проповідувати добру новину про Боже Царство і навчати про неї (Матв. 28:19, 20). Апостол Павло усвідомлював цінність служіння. Він назвав служіння, пов’язане з новою угодою, «скарбом... в глиняних посудинах» (2 Кор. 4:7; 1 Тим. 1:12). Хоча ми лише недосконалі глиняні посудини, звістка, яку ми проголошуємо, може принести вічне життя нам і тим, хто нас слухає. Ось чому  Павло сказав: «Роблю все це задля доброї новини, щоб ділитися нею з іншими» (1 Кор. 9:23). Любов до служіння спонукувала Павла докладати всіх зусиль, щоб робити людей учнями. (Прочитайте Римлян 1:14, 15; 2 Тимофія 4:2.) Вона допомагала йому витривало зносити жорстоку протидію (1 Фес. 2:2). Як ми можемо виявляти таку ж любов до служіння?

9. Як ми можемо показати, що цінуємо служіння?

⁹ Павло показав, що цінує служіння, зокрема тим, що використовував кожну нагоду проповідувати іншим. Подібно до апостолів і перших християн, ми проповідуємо неформально, в громадських місцях і від дому до дому (Дії 5:42; 20:20). Ми шукаємо нагод розширити своє служіння. Приміром, ми можемо служити допоміжними чи сталими піонерами, якщо дозволяють обставини. Також можна вивчити іншу мову, переїхати в іншу частину своєї країни або навіть за кордон (Дії 16:9, 10).

10. Які благословення отримала Айрін за свою наполегливість у поширені доброї новини?

¹⁰ Розгляньмо приклад Айрін, неодруженої сестри в США. Вона дуже хотіла проповідувати російськомовним іммігрантам. Коли 1993 року Айрін почала це робити, у російськомовній групі в Нью-Йорку було приблизно 20 вісників. Близько 20 років вона наполегливо проповідувала в російськомовній території. «Я все ще не розмовляю російською досконало»,— визнає Айрін. Проте Єгова благословляє ревний дух цієї сестри та інших вісників. Сьогодні в Нью-Йорку є шість російськомовних зборів. П’ятнадцять осіб, з якими Айрін вивчала Біблію, охрестилися. Деякі з них служать бетелівцями, піонерами і старійшинами. Ця сестра каже: «Не можу уявити, що якась інша ціль у житті могла б принести мені більшу радість». Айрін справді цінує своє служіння.

11. Які хороші результати приносить те, що ми продовжуємо проповідувати попри переслідування?

¹¹ Якщо ми дорожимо своїм служінням, то, подібно до апостола Павла, будемо проповідувати, незважаючи на переслідування (Дії 14:19—22). Упродовж 1930-х і на початку 1940-х років наші брати в США зазнавали жахливої протидії. Однак вони, як і Павло, залишалися непохитними і продовжували проповідувати. Щоб захистити наше право на проповідування, брати не раз зверталися в суди. У 1943 році брат Натан Норр, згадуючи про одну перемогу у Верховному суді США, сказав: «Ми  перемагаємо завдяки вашій боротьбі. Якби вісники не продовжували проповідувати, у Верховному суді не було б жодної справи. Але переслідування зводяться нанівець, через те що ви, вісники, брати по всьому світі, продовжуєте проповідувати і ніколи не припините це робити. Саме завдяки тому, що народ Господа здобуває таку перемогу, залишаючись непохитним, стало можливим це рішення суду». Брати в інших країнах займають таку ж тверду позицію і здобувають подібні перемоги. Отже, наша любов до служіння зводить нанівець переслідування.

12. Як ми будемо виконувати своє служіння?

¹² Якщо ми вважаємо служіння безцінним скарбом від Єгови, то ніколи не будемо просто «рахувати години». Навпаки, ми намагатимемось з усіх сил давати «ґрунтовне свідчення, звіщаючи добру новину» (Дії 20:24; 2 Тим. 4:5). Але чого ми будемо навчати інших? Поговорімо про ще один скарб від Бога.

13, 14. Про яку «скарбницю», згідно з Матвія 13:52, говорив Ісус і як ми її наповнюємо?

¹³ Третій духовний скарб — це біблійні істини. Єгова є Богом правди (2 Сам. 7:28; Пс. 31:5). Він, як великодушний Батько, відкриває свої істини тим, хто боїться його. Відтоді, як ми вперше почули правду, ми маємо можливість «нагромаджувати» істини, вивчаючи Боже Слово, Біблію, і наші християнські публікації, а також відвідуючи конгреси і щотижневі зібрання. З роками в нас з’являється те, що Ісус назвав «скарбницею», в якій зберігаються нові й старі істини. (Прочитайте Матвія 13:52.) Єгова допомагатиме нам наповнювати нашу «скарбницю» новими істинами, якщо ми будемо розшукувати їх, мов сховані скарби. (Прочитайте Прислів’я 2:4—7.) Як нам це робити?

¹⁴ Ми повинні розвинути звичку регулярно проводити особисте вивчення й ретельно досліджувати Боже Слово та наші публікації. Завдяки цьому ми відкриємо істини, які можуть бути «новими» для нас, оскільки ми не знали про них раніше (Іс. Нав. 1:8, 9; Пс. 1:2, 3). У першому номері цього журналу, який вийшов у липні 1879 року, було сказано: «Правда, немов тендітна квіточка в пущі життя, оточена й майже заглушена буйним бур’яном фальші. Якщо ви хочете знайти її, вам потрібно постійно шукати... Якщо ви хочете мати правду, вам потрібно нахилитися, щоб дістати її. Не зупиняйтеся на одній квітці правди... Збирайте й вишукуйте ці квітки». Тож ми повинні старанно наповнювати свою скарбницю Божими істинами.

15. Чому деякі істини можна назвати «старими» і які з них ви особливо цінуєте?

¹⁵ Коли ми тільки почали спілкуватися з Божими служителями, то відкрили для себе деякі безцінні істини. Їх можна назвати «старими», адже ми знаємо їх і цінуємо з самого початку нашого християнського життя. Що належить до цих дорогоцінних істин? Ми дізналися, що Єгова є нашим Творцем і Життєдавцем і що він має певний намір стосовно людства. Також ми знаємо, що Бог з любові віддав свого Сина як викупну жертву, аби ми могли звільнитися від гріха та смерті. Крім того, ми довідалися, що Боже Царство покладе край всім стражданням і що ми маємо перспективу жити вічно в мирі та щасті під  правлінням цього Царства (Ів. 3:16; Об’яв. 4:11; 21:3, 4).

16. Що необхідно робити, коли ми отримуємо уточнене розуміння правди?

¹⁶ Час від часу наше розуміння біблійних пророцтв або деяких віршів може уточнюватися. Коли ми отримуємо таке нове розуміння, то повинні відводити час, щоб ретельно досліджувати інформацію і розмірковувати над нею (Дії 17:11; 1 Тим. 4:15). Ми намагаємося чітко збагнути не лише значні зміни в розумінні, але й не відразу помітні відмінності. Так ми долучаємо до своєї скарбниці нову істину. Чому варто докладати таких зусиль?

17, 18. Як нам може допомагати святий дух?

¹⁷ Ісус навчав, що Божий дух може нагадати нам те, що ми знали (Ів. 14:25, 26). Як це може допомогти нам як наставникам, коли ми проповідуємо добру новину? Розгляньмо випадок, який стався з братом, на ім’я Пітер. У 1970 році йому було 19. Незадовго до того він почав служити в Бетелі у Великобританії. Якось під час проповідування від дому до дому Пітер зустрів бородатого чоловіка середнього віку. Пітер запитав його, чи він хоче розуміти Біблію. Приголомшений чоловік сказав, що в цьому будинку живе юдейський рабин. Щоб перевірити Пітера, рабин запитав: «Хлопче, якою мовою була написана книга Даниїла?» Пітер відповів, що частина цієї книги була написана арамейською. «Цей рабин був здивований, що я знаю відповідь,— пригадує Пітер.— Але моє здивування було ще більшим! Звідки я знав відповідь? Коли я прийшов додому і переглянув номери “Вартової башти” і “Пробудись!” за попередні місяці, то знайшов статтю, в якій пояснювалося, що книга Даниїла була написана арамейською» (Дан. 2:4, прим.). Тож святий дух може нагадати нам інформацію, яку ми читали раніше і долучили до нашої скарбниці (Луки 12:11, 12; 21:13—15).

¹⁸ Якщо ми дорожимо мудрістю від Єгови, наше серце спонукуватиме нас наповнювати свою скарбницю істинами — як старими, так і новими. Чим більше зростає наша любов до мудрості Єгови і вдячність за неї, тим краще ми будемо споряджені як наставники.

19. Чому нам потрібно оберігати свої духовні скарби?

¹⁹ Сатана і його світ постійно намагаються послабити або зруйнувати нашу вдячність за духовні скарби, які ми обговорили в цій статті. Ніхто з нас не захищений від цього. Можна легко піддатися спокусі зробити блискучу кар’єру, мріям про розкішне життя або бажанню вихвалятися своїми статками. Апостол Іван нагадує нам, що цей світ і його прагнення минають (1 Ів. 2:15—17). Тому нам потрібно старанно оберігати своє серце, плекати любов до духовних багатств і залишатися вдячними за них.

20. Як ви будете оберігати свої духовні скарби?

²⁰ Будьте готові відмовитися від усього, що могло б витіснити вашу щиросерду любов до Божого Царства. Продовжуйте ревно проповідувати і завжди цінуйте служіння, що рятує життя. Не переставайте наполегливо розшукувати Божі істини, адже так ви будете збирати «скарб у небесах, де злодій навіть не наблизиться і міль не поїсть. Бо де ваш скарб, там буде і серце ваше» (Луки 12:33, 34).