1, 2. Чому нам треба знати, як потішати тих, хто в жалобі? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

«МАЙЖЕ рік після смерті нашого сина ми відчували глибокий і нестерпний біль»,— сказала Сузі. А один брат поділився, що, коли несподівано померла його дружина, він відчував «фізичний біль, який важко описати словами». На жаль, дуже багато людей зазнаю́ть таких страждань. Чимало християн, можливо, не сподівалися, що їхні рідні помруть перед Армагеддоном. Якщо ви особисто втратили дорогу людину або знаєте когось, хто в жалобі, то можете думати: «Як допомогти згорьованій людині подолати душевний біль?»

² Кажуть, що час усе лікує. Та чи сам по собі час може зцілити душевні рани? Одна вдова зазначила: «На мою думку, точніше було б сказати, що лікує правильне використання часу». Біль від емоційних ран, як і у випадку буквальної рани, може при дбайливому догляді з часом ослабнути. Що саме допоможе тим, хто в жалобі, зцілити свої болючі душевні рани?

3, 4. Чому можна не сумніватися, що Єгова розуміє, наскільки потребують потіхи згорьовані люди?

³ Без сумніву, головним джерелом потіхи є наш співчутливий небесний Батько Єгова. (Прочитайте 2 Коринфян 1:3, 4.) Єгова, який подав найбільший приклад співчуття, запевнив свій народ: «Я потішаю вас» (Ісаї 51:12; Пс. 119:50, 52, 76).

⁴ Наш Батько глибокого співчуття сам втратив дорогих йому служителів, таких, як Авраам, Ісак, Яків, Мойсей і цар Давид (Чис. 12:6—8; Матв. 22:31, 32; Дії 13:22). Боже Слово говорить, що Єгова з нетерпінням чекає часу, коли поверне їх до життя (Йова 14:14, 15). Вони будуть щасливі і матимуть відмінне здоров’я. Крім того, болісною смертю помер Божий улюблений Син — «його втіха» (Присл. 8:22, 30). Неможливо передати словами, якого болю, мабуть, зазнав Єгова (Ів. 5:20; 10:17).

5, 6. Як Єгова може давати нам потіху?

⁵ Ми можемо бути цілковито впевнені, що Єгова допоможе нам. Тому ми повинні без вагань виливати йому своє серце, розповідаючи про свій смуток в молитві. Як же приємно знати, що Єгова розуміє наш біль і дає нам таку необхідну потіху! Але як він це робить?

⁶ Наприклад, ми отримуємо «потіху через святий дух» (Дії 9:31). Божа діюча сила — це дуже могутнє джерело потіхи. Ісус пообіцяв, що небесний Батько охоче «дасть святий дух тим, хто просить у нього» (Луки 11:13). Сузі, про яку згадувалося раніше, каже: «Ми стільки разів просто падали на коліна і благали Єгову про потіху. І кожного разу Божий мир по-справжньому беріг наше серце та розум». (Прочитайте Філіппійців 4:6, 7.)

7, 8. Чому ми впевнені, що Ісус зможе потішити нас?

⁷ Коли Ісус жив на землі, він своїми словами і вчинками досконало віддзеркалював ніжне співчуття свого Батька Єгови (Ів. 5:19). Ісус був посланий потішати «тих, у кого розбите серце» і «всіх, хто в жалобі» (Ісаї 61:1, 2; Луки 4:17—21). Тож йому було притаманне глибоке співчуття — чуйне ставлення до людських страждань та щире прагнення полегшити їх (Євр. 2:17).

⁸ У ранні роки Ісус, безперечно, пережив смерть рідних та знайомих. Очевидно, Йосип, названий батько Ісуса, помер, коли той був ще юнаком — можливо, йому було коло 20 років або навіть менше *. Уявіть собі, як Ісус, маючи чуйне серце, зносив власний біль, а також проймався болем своєї мами, братів і сестер!

9. Як Ісус виявив співчуття, коли помер Лазар?

⁹ Під час свого служіння Ісус виявляв глибоку проникливість і співчуття. Для прикладу, згадаймо час, коли помер його близький друг Лазар. Хоча Ісус збирався воскресити Лазаря, він відчував, який невимовний смуток поглинув Марію і Марту. Через  це його серце стиснулося з жалю, і він заплакав (Ів. 11:33—36).

10. Чому можна не сумніватися, що Христос співчуває нам?

¹⁰ Як нам може допомогти Ісусове співчуття і потіха? Біблія запевняє нас, що «Ісус Христос той самий — і вчора, і сьогодні, і завжди» (Євр. 13:8). Оскільки «Керівник, завдяки якому можна отримати життя» розуміє, що означає відчувати смуток, він «може допомогти й тим, хто... зносить» випробування (Дії 3:15; Євр. 2:10, 18). Отже, можна не сумніватися, що Христос і далі проймається стражданнями людей, розуміє їхній смуток і потішає їх тоді, коли їм потрібна допомога. (Прочитайте Євреїв 4:15, 16.)

11. Які біблійні вірші несуть вам справжню потіху?

¹¹ Розповідь про те, як сильно сумував Ісус за померлим Лазарем, несе потіху. У Божому Слові ми знаходимо багато інших уривків, які також можуть нас потішити. І це не дивно, адже «все, що було написано раніше, написано нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію» (Рим. 15:4). Якщо ви у жалобі, то теж можете отримати справжню потіху з наведених далі біблійних віршів.

• «Єгова близький до всіх, у кого розбите серце, і тих, у кого пригнічений дух, він спасає» (Пс. 34:18, 19).

• «Коли тривоги переповнювали мене, ти [Єгова] потішав мене і заспокоював» (Пс. 94:19).

• «Нехай сам наш Господь Ісус Христос, а також Бог, наш Батько, який полюбив нас і, виявивши незаслужену доброту, дав вічну потіху та непохитну надію, потішать ваші серця і допоможуть вам бути стійкими» (2 Фес. 2:16, 17) *.

12. Як ми можемо бути джерелом потіхи для інших?

¹² Згорьованих осіб може потішати також християнський збір. (Прочитайте 1 Фессалонікійців 5:11.) Як ви можете зміцнювати і потішати тих, у кого «пригнічений дух» (Присл. 17:22). Пам’ятайте, що є «час мовчати і час говорити» (Еккл. 3:7). Вдова, на ім’я Далін, пояснює: «Тим, хто в жалобі, потрібно ділитися з кимось своїми думками і почуттями. Тому найважливіше, що ви можете зробити для них,— це вислуховувати їх не перебиваючи». Юнія, брат якої вчинив самогубство, додає: «Хоча ви не можете повністю збагнути їхній смуток, але має значення те, що ви хочете зрозуміти їхні почуття».

13. Чого не слід забувати, коли йдеться про смуток?

¹³ Крім того, не забуваймо, що кожен по-різному відчуває і виражає смуток. Іноді людині, яка зазнає нестерпного емоційного болю, важко передати словами свої найглибші почуття. Боже Слово говорить: «Серце знає свою гіркоту, і радощів його не розділить сторонній» (Присл. 14:10). Навіть коли хтось і висловлює свої почуття, іншим не завжди легко зрозуміти, що намагається сказати така людина.

14. Як можна знайти слова потіхи для тих, хто в жалобі?

 ¹⁴ Тож зрозуміло, що інколи ми не знаємо, що сказати людині, яку переповнює смуток. Усе ж Біблія говорить, що «язик мудрих — мов ліки» (Присл. 12:18). Брошура «Коли помирає той, кого ви любите» допомогла багатьом знайти слова потіхи, якими можна поділитися з іншими *. Однак часто найліпше, що ми можемо робити,— це плакати з тими, хто плаче (Рим. 12:15). Габі, в якої помер чоловік, каже: «Сльози стали мовою мого серця. Тому я відчуваю полегшення, коли друзі плачуть зі мною. У такі хвилини я не одна у своєму горі».

15. Як можна потішити людину, якщо нам важко зробити це особисто? (Дивіться інформацію в рамці  «Теплі слова потіхи».)

¹⁵ Якщо вам важко потішити людину особисто, можливо, простіше буде зробити це, надіславши листівку зі словами співчуття, SMS, електронне повідомлення чи лист. Ви можете процитувати слова з Біблії, які несуть потіху, згадати якусь хорошу рису померлої людини або поділитися приємними спогадами про неї. Юнія говорить: «Мене дуже потішає, коли хтось з одновірців надсилає мені коротке підбадьорливе повідомлення або запрошує провести час разом. Завдяки цьому я розумію, що мене люблять і про мене турбуються».

16. Як ще ми можемо неабияк потішати інших?

¹⁶ Не применшуйте цінності ваших молитов. Згадуйте в них про братів  і сестер, які втратили когось із близьких, а також моліться разом з ними. У такій ситуації буває нелегко висловлювати свої думки. Але навіть якщо ви говоритимете крізь сльози, ваші щиросерді благання можуть неабияк потішити того, хто в жалобі. Далін пригадує: «Іноді я прошу сестер, які приходять підбадьорити мене, помолитися зі мною. Вони починають молитися, часто їм спершу важко підібрати слова. Проте кожного разу після кількох речень їхній голос стає сильнішим, а їхня молитва — дуже палкою. Їхня міцна віра, любов і турбота надзвичайно зміцнюють мене».

17—19. Чому нам треба постійно потішати згорьованих?

¹⁷ Різні люди по-різному переживають смуток. Тому будьте поруч зі згорьованою людиною не лише перших кілька днів, коли біля неї багато друзів і родичів, але й у подальші місяці, коли інші повернуться до свого звичного життя. «Справжній друг любить повсякчас і в нещасті стає рідним братом» (Присл. 17:17). Одновірці можуть бути джерелом потіхи для згорьованої людини доти, доки вона цього потребуватиме. (Прочитайте 1 Фессалонікійців 3:7.)

¹⁸ Пам’ятайте, що певні дати, музика, фотографії, заняття або навіть запахи, звуки чи пори року можуть викликати у тих, хто в жалобі, гострий смуток. Згорьованому чоловікові або дружині доводиться багато чого робити вперше самим, наприклад відвідувати конгрес чи Спомин. І це може завдавати невимовного болю. Один брат розповідає: «Я очікував, що після смерті дружини мені буде дуже важко пережити нашу річницю шлюбу. І це справді було нелегко. Проте щоб я не почувався самотнім, декілька братів і сестер організували невелику зустріч, на яку зібралися мої найближчі друзі».

¹⁹ Але не забувайте, що згорьована людина потребує підбадьорення не лише в особливі дні. «Нерідко допомога і спілкування дуже потрібні й тоді, коли немає якихось річниць,— пояснює Юнія.— Такі неочікувані вияви уваги дуже цінні і приносять велику потіху». Безумовно, ми не можемо цілковито розвіяти смуток чи заповнити пустку тих, хто втратив дорогу людину, але ми можемо деякою мірою потішити їх і розрадити, надаючи їм практичну допомогу і підтримку (1 Ів. 3:18). Габі пригадує: «Я надзвичайно вдячна Єгові за сердечних старійшин, які допомагали мені пережити важкі періоди в житті. Завдяки їм я почувалася наче в обіймах Єгови».

20. Чому обіцянки Єгови є джерелом великої потіхи?

²⁰ Як же приємно знати, що Єгова, Бог усілякої потіхи, раз і назавжди розвіє весь смуток, коли «всі, хто перебуває в пам’ятних гробницях, почують його [Христа] голос і вийдуть»! (Ів. 5:28, 29). Всевладний Господь Єгова обіцяє, що «знищить смерть назавжди, він зітре сльози з облич усіх людей» (Ісаї 25:8). Тоді всі мешканці землі будуть радіти з тими, хто радіє, адже більше не потрібно буде плакати з тими, хто плаче (Рим. 12:15).