1, 2. Які події у Філіппах призвели до ув’язнення Павла і Сили? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

ПРИБЛИЗНО північ. Два місіонери, Павло і Сила, перебувають у в’язниці міста Філіппи, у внутрішній її частині. Їхні ноги надійно заковані в колодки, а спини болять через те, що їх сильно побили (Дії 16:23, 24). Як же швидко все сталося! Без жодного попередження Павла і Силу потягли на ринкову площу, де їх поспіхом засудили. З них здерли одяг і жорстоко висікли різками (Дії 16:16—22). Яка несправедливість! Павло, римський громадянин, мав право на належний суд *.

² Павло, сидячи в темряві, роздумує над подіями цього дня. Він думає про тих, хто живе у Філіппах. Вони навіть не мають юдейської синагоги, на відміну від багатьох міст, в яких побував Павло. По суті, для поклоніння юдеї змушені збиратися за міською брамою біля річки (Дії 16:13, 14). Чи це тому, що в місті немає  навіть десятьох юдеїв? (Саме така кількість чоловіків була необхідна для заснування синагоги.) Мешканці Філіпп, імовірно, дуже пишаються своїм римським громадянством, навіть якщо це лише обмежене римське громадянство (Дії 16:21). Можливо, тому філіппійці і не подумали, що ці юдеї, Павло і Сила, були римськими громадянами. Хоч би як там було, їх несправедливо кинули до в’язниці.

3. Чому Павло міг почуватися збентеженим через своє ув’язнення і який склад розуму він виявив?

³ Мабуть, Павло також думає про події, які відбулися впродовж кількох минулих місяців. Він побував на тому боці Егейського моря, в Малій Азії. Там святий дух неодноразово забороняв Павлу проповідувати в певних місцевостях. Це було так, наче святий дух підштовхував його піти в інше місце (Дії 16:6, 7). Але куди? Відповідь він отримав у видінні, коли був у Троаді. Він почув заклик: «Прийди до Македонії». Це був чіткий вияв волі Єгови, і Павло відразу прийняв запрошення. (Прочитайте Дії 16:8—10.) А що сталося далі? Коли він прибув у Македонію, його кинули до в’язниці. Чому Єгова допустив, щоб це трапилося з Павлом? Скільки він перебуватиме у в’язниці? Навіть якщо ці запитання сильно непокоїли Павла, він не дозволяв, щоб вони руйнували його віру і радість. Павло і Сила «молилися і вихваляли Бога піснями» (Дії 16:25). Їхні серця і розуми заспокоїв Божий мир.

4, 5. а) У чому наші обставини можуть бути подібними до обставин Павла? б) Як несподівано змінилася ситуація, в якій опинився Павло?

⁴ Можливо, у вашому житті були випадки, коли вам здавалося, що ви, як і Павло, діяли відповідно до керівництва Божого святого духу, але все склалося не так, як ви сподівались. Ви зазнали труднощів або опинилися в нових обставинах, які змінили все ваше життя (Еккл. 9:11). Оглядаючись назад, ви, напевно, думаєте, чому Єгова допустив це. Що тоді допоможе вам далі бути витривалими і цілковито впевненими в Єгові? Щоб знайти відповідь, повернімося до розповіді про Павла і Силу.

⁵ Коли Павло і Сила співали пісні хвали, відбулися зовсім несподівані події. Раптом стався сильний землетрус, і двері в’язниці повідчинялися. З усіх в’язнів поспадали кайдани. Павло стримав тюремного наглядача від самогубства. Наглядач тюрми і вся його сім’я охрестилися. Коли настав день, міські управителі послали охоронців звільнити Павла і Силу. Вони попросили їх покинути місто з миром. Дізнавшись, що Павло та Сила — римські громадяни, управителі зрозуміли, що зробили серйозну помилку, і самі прийшли, щоб вивести цих двох чоловіків. Однак Павло і Сила вирішили спочатку попрощатися з новоохрещеною сестрою Лідією. Крім того, вони використали нагоду, щоб зміцнити братів (Дії 16:26—40). Як швидко все змінилося!

6. Що ми розглянемо далі?

⁶ Чого ми вчимося з цих подій? Єгова може зробити те, чого ніхто не очікує. Тому не варто тривожитися, коли ми зазнаємо випробувань. Безперечно, Павло взяв для себе урок з пережитих подій. Це видно з того, що́ він пізніше написав братам  у Філіппах про тривоги і Божий мир. Спершу розгляньмо Павлові слова, записані у Філіппійців 4:6, 7. (Прочитайте.) Потім ми обговоримо інші біблійні приклади того, як Єгова діяв несподівано для всіх. Зрештою ми дізна́ємося, як «Божий мир» може допомагати нам залишатися витривалими і цілковито впевненими в Єгові.

7. Чого Павло намагався навчити братів у Філіппах, коли написав їм листа, і чого ми можемо навчитися з його слів?

⁷ Без сумніву, коли брати у Філіппах прочитали Павлового листа, вони пригадали, що трапилося з цим апостолом і як Єгова зробив те, чого ніхто з них не сподівався. Чого Павло намагався навчити їх? По суті, він сказав: «Не тривожтеся. Моліться, і тоді отримаєте Божий мир». Але зверніть увагу, що «Божий мир» «неможливо збагнути розумом». Що це означає? Деякі перекладачі передають цей вираз як «перевершує всі наші мрії» або «перевищує всі людські задуми». Павло фактично казав, що «Божий мир» набагато дивовижніший, ніж можна собі уявити. З людського погляду ми можемо не знати, як вирішити свої проблеми, але Єгова знає, і він може зробити щось несподіване. (Прочитайте 2 Петра 2:9.)

8, 9. а) Як те, що Павло зіткнувся у Філіппах з несправедливістю, обернулося на добро? б) Чому брати у Філіппах могли довіряти словам Павла?

⁸ Коли брати у Філіппах роздумували про те, що відбулося з ними за десять років після вищезгаданих подій, це зміцнювало їх. Усе, що Павло написав, було правдою. Хоча Єгова допустив, щоб Павло зіткнувся з несправедливістю, це дало можливість «захищати і законно утверджувати добру новину» (Філ. 1:7). Тепер міські управителі добре подумали б, перш ніж виступати проти новосформованого християнського збору в їхньому місті. Можливо, завдяки Павлу його партнер у роз’їзному служінні, лікар Лука, зміг залишитися у Філіппах після того, як Павло і Сила покинули місто. Таким чином Лука міг надавати необхідну допомогу тамтешнім новим християнам.

⁹ Прочитавши Павлового листа, брати у Філіппах знали, що це слова не якогось вченого-теоретика, котрий сидить десь у теплому кабінеті. Павло зазнав жахливих труднощів. Незважаючи на це, було видно, що він мав «Божий мир». Лист до філіппійців Павло написав, перебуваючи під домашнім арештом у Римі. Проте він показав, що в нього і далі був «Божий мир» (Філ. 1:12—14; 4:7, 11, 22).

10, 11. Що треба робити, коли ми надмірно тривожимося через якусь проблему, і чого ми можемо сподіватися?

¹⁰ Що допоможе нам ні про що не тривожитися і відчувати «Божий мир»? Як видно з Павлових слів до філіппійців, засобом проти тривоги є молитва. Тож, коли ми тривожимось, нам треба розказувати про свої тривоги в молитвах. (Прочитайте 1 Петра 5:6, 7.) Моліться до Єгови, твердо вірячи, що він дбає про вас. Моліться до нього, «висловлюючи йому також вдячність» за свої благословення. Наше довір’я до нього буде зміцнюватися, якщо ми завжди пам’ятаємо, що він «спроможний зробити незрівнянно більше від усього, про що ми просимо або що можемо собі уявити» (Еф. 3:20).

 ¹¹ Як і у випадку Павла та Сили у Філіппах, ми можемо бути здивовані тим, що Єгова робить для нас особисто. Можливо, він і не здійснює заради нас чудес, але кожного разу дає нам те, чого ми потребуємо (1 Кор. 10:13). Звичайно, це не означає, що ми будемо сидіти склавши руки і просто чекати, що Єгова виправить ситуацію або вирішить нашу проблему. Ми маємо діяти відповідно до своїх молитов (Рим. 12:11). Тоді наші вчинки свідчитимуть про щирість і Єгова матиме, що благословляти. Водночас нам треба усвідомлювати, що Єгова не лише бере до уваги наші прохання, плани чи сподівання. Іноді він дивує нас чимось неочікуваним. Розгляньмо деякі біблійні приклади, котрі ще більше переконають нас, що Єгова здатен зробити для нас щось несподіване.

12. а) Що зробив цар Єзекія, коли йому загрожував ассирійський цар Сінаххеріб? б) Чого ми вчимося з того, як Єгова вирішив цю проблему?

¹² Досліджуючи Біблію, ми знову і знову знаходимо приклади того, як Єгова діяв несподівано. Цар Єзекія жив у час, коли ассирійський цар Сінаххеріб напав на Юду і захопив усі укріплені міста, крім Єрусалима (2 Цар. 18:1—3, 13). Потім Сінаххеріб вирішив завоювати Єрусалим. Що зробив цар Єзекія, коли зіткнувся з цією загрозою? Він почав молитися до Єгови і звернувся за порадою до Божого пророка Ісаї (2 Цар. 19:5, 15—20). Крім того, Єзекія намагався діяти розсудливо і віддав Сінаххерібу те, чого той вимагав від нього (2 Цар. 18:14, 15). З часом Єзекія зробив приготування до тривалої облоги (2 Хр. 32:2—4). Але як усе вирішилося? Єгова послав ангела, який за одну ніч вигубив 185 000 воїнів Сінаххеріба. Безперечно, навіть Єзекія такого не сподівався (2 Цар. 19:35).

13. а) Чого ми вчимося з того, що сталося з Йосипом? б) Чого зовсім не сподівалася Авраамова дружина Сарра?

¹³ Розгляньмо, що сталося з Йосипом, сином Якова. Коли цей молодий чоловік сидів у в’язничній ямі в Єгипті, він не міг і уявити, що стане другим після фараона або що через нього Єгова врятує його родину від голоду (Бут. 40:15, прим.; 41:39—43; 50:20). Без сумніву, те, що зробив Єгова, перевершило всі сподівання Йосипа. Також згадаймо Сарру, Йосипову прабабцю. Чи Сарра сподівалася, що Єгова дасть їй можливість народити в похилому віці власного сина, а не лише мати за сина дитину, народжену служницею? Народження Ісака перевершило всі сподівання Сарри (Бут. 21:1—3, 6, 7).

14. Яку впевненість ми маємо у Єгові?

 ¹⁴ Ми не сподіваємося, що Єгова за допомогою чуда усуне всі наші проблеми ще до того, як прийде обіцяний новий світ. І ми не вимагаємо, щоб він здійснював заради нас чудеса. Усе ж ми знаємо, що Бог, який дивовижним способом допомагав своїм служителям,— це наш Бог Єгова. (Прочитайте Ісаї 43:10—13.) Така впевненість допомагає нам вірити в нього. Ми знаємо, що він може наділити нас необхідною силою, щоб ми повною мірою виконували його волю (2 Кор. 4:7—9). Чого ми вчимося з цих біблійних розповідей? Як показують приклади Єзекії, Йосипа і Сарри, Єгова допоможе нам перемогти те, що здається непереможним, якщо ми залишаємось вірними йому.

15. Що допоможе нам зберігати «Божий мир» і завдяки чому це можливо?

¹⁵ Як ми можемо зберігати «Божий мир», коли зазнаємо́ труднощів? Нам необхідно підтримувати добрі стосунки з нашим Богом Єговою, а це можливо тільки «завдяки Христу Ісусу», який віддав своє життя як викупну жертву. Дар викупу — це ще одне з дивовижних діл нашого Батька. Завдяки викупу Єгова прощає наші гріхи, і ми можемо мати чисте сумління та наближатися до Бога (Ів. 14:6; Як. 4:8; 1 Пет. 3:21).

16. Яким буде результат, коли ми отримаємо «Божий мир»? Наведіть приклад.

¹⁶ Яким буде результат, коли ми отримаємо «Божий мир, який неможливо збагнути розумом»? Біблія відповідає: «Божий мир... берегтиме... ваші серця та вашу здатність мислити» (Філ. 4:7). Слово «берегти» в мові оригіналу було військовим терміном. У стародавні часи воно стосувалося гарнізону, призначеного охороняти укріплене місто. Таким містом були Філіппи. Його мешканці міцно спали вночі, знаючи, що воїни стережуть ворота їхнього міста. Коли ми маємо «Божий мир», наші серця і розуми також спокійні. Ми знаємо, що Єгова дбає про нас і хоче, щоб ми були щасливі (1 Пет. 5:10). Таке знання береже нас, щоб нас не поглинули тривоги або розчарування.

17. Що допоможе нам з цілковитою впевненістю дивитися у майбутнє?

¹⁷ Невдовзі настане найбільше лихо. Люди не стикалися з таким лихом раніше і більше ніколи не зіткнуться (Матв. 24:21, 22). Нам не відомо в подробицях, що́ це означатиме для кожного з нас зокрема. А втім, не потрібно надмірно тривожитися. Ми не знаємо, як конкретно Єгова буде діяти, але знаємо нашого Бога. Ми побачили, що́ Єгова робив для своїх служителів у минулому. Хоч би що сталося, Єгова обов’язково виконає свій намір і, можливо, так, як ніхто не очікував. Кожного разу, коли він робить для нас щось несподіване, ми маємо нагоду по-новому відчути на собі «Божий мир, який неможливо збагнути розумом».